ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі]

прийняти, що Б притаманне всім А <і не притаманне пі ю одному В>, то А необхідно не властиве жодній І. Виходить як раз друга фігура з середнім терміном Б. Якщо ж [посилку] АБ взяти негативною, а іншу - стверджувальній, то вийде перша фігура. Справді, В притаманне всім А, а Б не властиво жодному В; так що Б не властиво ні одпому А, стало бути, і А - жодному Б. Таким чином, по-25 засобом укладення та однієї посилки тут не вийде силогізму, але якщо додати іншу [посилку] то силогізм вийде. Якщо ж силогізм пе загальний, то загальна посилка не може бути доказапа з тієї ж причини, про яку ми говорили раньше2. Приватна ж [посилка] може бути доведена, коли загальна [посилка] стверджувальна. Справді, нехай зо А буде притаманне всім Б і не всім В; висновок-г-Г »В. Якщо ж прийняти, що Б притаманне всім А і пе г сем В, то А чи не буде притаманне деяким В; середній термін - Б. Якщо ж загальна посилка негативна, то посилку АВ не можна довести через звернення АБ, бо тоді виявилося б, що або обидві посилки будуть аз негативними, або одпа з них, так що силогізму не вийде. Якщо, проте, прийняти, що А притаманне чогось з того, частини чого Б не властиво, то можна довести точно так само, як і в загальних силогізмах.

ГЛАВА СЬОМА

[Доказ по колу в третій фігурі]

За третій фігурі не можна довести одне [положення] за допомогою іншого, коли обидві ПОСИЛКИ ВЗЯТО загальними, бо загальне доводиться за допомогою загальних [посилок], закінчення ж в цій фігурі завжди част-^ ве, а тому очевидно, що по цій фігурі загальна по-° +4> розсилання взагалі не може бути доведена. Якщо ж одпа [посилка] загальна, а інша - приватна, то доказ [але колу] в одних випадках можливо, в інших ні, а саме: воно можливе, коли обидві [посилки] взяті ствердними і мепипій крайній термін міститься в загальній [посилці ]; коли інший крайній термін міститься в загальній [посилці], доказ неможливо. Справді, нехай А буде притаманне всім В, а Б - деяким В; закінчення - АБ. Якщо ж прийняти, що В притаманне всім А, то буде,

правда, доведено, що В притаманне деяким Б, але не буде доведено, що Б притаманне деяким В. Між тим необхідно, щоб, в випадку якщо В притаманне не-ю яким Б, і Б було притаманне деяким В. Однак пе одне і те ж, притаманне чи перший другий пли другого першого; тут слід прийняти ще, що якщо одне притаманне чогось з іншого, то і це інше також притаманне чогось з першого. Однак якщо прийняти це, то силогізму вже не вийде з ув'язнення і однієї посилки. Але якщо Б притаманне всім В і А - неко-менту, котрим В, то можна буде довести [посилку] АВ, якщо прийняти, що В притаманне всім Б і А - деяким Б, бо якщо В притаманне всім Б і А - деяким Б, то А необхідно притаманне деяким В; середній термін - Б. Якщо ж одна [посилка] стверджувальна, інша - негативна, а стверджувальна - загальна, то можна довести іншу. Справді, нехай Б го притаманне всім В, тоді як А деяким В не притаманне; висновком буде, що А деяким Б не властиво.

Таким чином, очевидно, що в першій фігурі доказ однієї посилки за допомогою іншої можливо через третю і першу фігури, а саме: якщо укладання стверджувальне - через першу фігуру; 35 якщо ж негативне - через останню, бо приймається, що, чому одне зовсім не властиве, тому всьому притаманне інше. У середній же фігурі, якщо укладання загальне, доказ [однієї посилки за допомогою іншої] можливо через цю ж фігуру і через першу, коли ж висновок приватне - через цю ж фігуру і через останню. У третій же фі-гуре всі докази ведуться через цю ж фігуру. Очевидно також, що в третій і середньої фігурі ті 40 силогізми, які [безпосередньо] не вдаються через ці ж фігури, або не можуть бути доведені по колу, або вони недосконалі.

Інформація, релевантна " ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі] "

1. Розділ сорок перша
   * Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
   
2. Глава тридцятих * В
   «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
   
3. Глава двадцята 1
   Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
   
4. Правильні (сильні) модуси
   Модуси позначаються трьома буквами, кожна з яких позначає тип судження, що грає відповідно роль більшою, меншою посилки і укладання. Модуси першої фігури: AAA, АН, ЕАЕ, НЕЮ. Модуси другої фігури: АЕЕ, АОО, ЕАЕ, НЕЮ. Модуси третьої фігури: АН, ВАТ, IAI, ЄАО, НЕЮ, AAI. Модуси четвертої фігури: AAI, IAI, ЄАО, НЕЮ,
   
5. Глава шоста 1
   Darapti зводиться до Darii допомогою а-звернення. - 130. 2 Доказ: 1. Припущення: пас і рас. 2. Припущення: ложно ПІР. 3. Пер (2, за визначенням). 4. Рас (за припущенням). 5. РІС (4, а-підпорядкування). 6. ПОС (3, 5, Ferio) в суперечності з посилкою пас. - 130. 3 Ekthesthai. Аристотель вживає цей термін для позначення або ектетіческого докази, або головного
   
6. Глава перша
   1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
   
7. ГЛАВА П'ЯТА [Доказ по колу в першій фігурі]
   Доказ по колу, або доказ однієї [посилки] вигляді інший, полягає в тому, що за допомогою укладення і однієї [посилки], підданої зверненням щодо присудка, виводиться інша [посилка], прийнята в першому силогізм. Наприклад, якщо потрібно було довести, що А притаманне всім В, і це доводилося допомогою Б, а, з іншого боку, доводили б, що А притаманне Б,
   
8. Глава перша
   1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
   
9. Розділ двадцять третій
   Див гл. 19-22. - 298. СР «Нпкомахова етика», 1095 а 32; Хустка. Держава, 510 Ь - 511 с. - 298. СР «Про тлумачення», 23 а 18-20, а також прим. 32 до гол. 13 цього трактату. - 299. Почала науки недоказові. Тому вони не можуть стати предметом самої науки, що доказує. Вони можуть бути предметом лише умогляду, інтелектуальної інтуїції. Тільки пус (розум) здатний
   
10. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є