Головна
Cоциальная психология / Детская психология общения / Детский аутизм / Історія психологии / Клиническая психология / Коммуникации и общение / Логопсихология / Мотивации человека / Общая психология (теория) / Популярная психология / Практическая психология / Психологія в образовании / Психологія менеджмента / Психологія педагогической деятельности / Психологія развития и возрастная психология / Семейная психология / Специальная психология / Экстремальная психология / Юридическая психология
ГоловнаПсихологіяЮридическая психология → 
« Попередня Наступна »
Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К.: МАУП,. - 436 с.: іл. - Бібліогр.: с., 2003 - перейти до змісту підручника

§6. Судово-психологічна експертиза

Правильному розв'язанню завдань розкриття і розслідування злочинів, а також перевихованню тих, хто скоїв злочин, сприяє використання працівниками правоохоронних органів і правосуддя психологічних знань. Однак юридична практика показує, що слідчий і суддя, інспектор карного розшуку і адвокат та інші особи, які представляють правосуддя, не в усіх випадках можуть користуватися в своїй роботі сучасними даними, методами і методиками психологічної науки. Тому виникає необхідність звертатися до експертів-психологів для проведення судово-психологічної експертизи124, в ході якої професійний психолог отримує нові факти, корисні для встановлення істини в кримінальній справі. Спеціаліст-психолог, який виступає в ролі експерта, може надати слідчому, наприклад, інформацію про особливості сприйняття пам'яті і мислення дітей певного віку чи людей похилого віку, про характерний вплив на перебіг певних психічних процесів особистості та її поведінки стану алкогольного сп'яніння чи стресу тощо. У кримінальному процесі судово-психологічна експертиза виступає як одна із основних форм практичного застосування спеціальних психологічних знань в юриспруденції. Судово-психологічна експертиза є одним із засобів встановлення істини в судочинстві, джерелом доказів. Потрібно відрізняти судово-психологічну і судово-психіатричну експертизи: -

судово-психологічна експертиза вивчає суттєві для кримінальної справи особливості психічної діяльності обвинувачених, потерпілих і свідків; -

судово-психіатрична експертиза вивчає психічні прояви, які виходять за межі норм, тобто є патологічними125.

Спроби використати судово-психологічну експертизу в кримінальному судочинстві застосовувались давно. Так, ще 1928 р. А. Лурія, вивчаючи психологічні процеси, розробив моторну методику діагностики афективних слідів, яка виявилась прообразом детектора брехні. Але рівень розвитку практичної психології в цей період відставав від потреб юридичної практики, ефективних науково обґрунтованих методик всебічного дослідження особистості не існувало, тому експертні завдання глибоко не вирішувалися. Суттєвий внесок у встановлення і розвиток судово-психологічної експертизи зроблено українськими вченими О. Брусиловським, В. Внуковим, Я. Канторовичем126.

Першим вагомим дослідженням в галузі судово-психологічної експертизи була праця О. Брусиловського "Судово-психологічна експертиза". Теоретичні положення, що містяться в ній, та практичні рекомендації не втратили свого значення і дотепер.

Серед сучасних дослідників проблем судово-психологічної експертизи необхідно назвати праці Ю. Грошевого, М. Костицького, М. Коченова, З. Митрохіної, В. Нара та ін.127

Загальний предмет судово-психологічної експертизи - особливості психіки тих людей, дослідження яких має значення для встановлення істини в кримінальних справах.

Окремими предметами судово-психологічної експертизи можуть бути: -

наявність або відсутність в обвинувачених у момент скоєння злочину афекту; -

принципова здатність свідків, підозрюваних і потерпілих (особливо дітей) правильно сприймати важливі для кримінальної справи обставини; -

здатність свідків, підозрюваних і потерпілих давати правильні свідчення про суттєві для справи обставини; -

здатність неповнолітніх обвинувачених, які страждають розумовою відсталістю не з причини психічних захворювань, усвідомлювати в повному обсязі значення своїх дій; -

можливість виникнення різних психічних переживань, які перешкоджають нормальному виконанню професійних функцій (наприклад, на залізничному транспорті, в авіації, в діяльності оператора автоматизованих систем управління на виробництві і т. п.).

Окремо слід наголосити: в процесі судово-психологічної експертизи встановлюється не достовірність свідчень обвинувачених, свідків і потерпілих (це не входить у компетенцію судово-психологічної експертизи, а є предметом вивчення справи слідчим і судом), а з'ясовуються можливості допитуваної особи, в силу її індивідуально- психологічних особливостей сприймати факти і явища, зберігати їх у своїй пам'яті та відтворювати на допиті.

Судово-психологічна експертиза призначається постановою слідчого або ухвалою суду, де повинні бути відображені обставини справи, визначений експерт або група експертів, сформульовані запитання, які потребують експертного дослідження. За наявності даних, які свідчать про розумову відсталість неповнолітнього підсудного, суд може призначити для проведення експертизи дитячого психолога або шкільного педагога. В окремих випадках експертами призначаються спеціалісти-психіатри.

Таким чином, судово-психологічна експертиза у змозі дати характеристику особистості і тих її ознак, які можуть бути елементами складу злочину - сильного душевного хвилювання обвинуваченого, що виникло раптово, безпорадного стану потерпілого, сильного страху свідка, депресії потерпілого і т. д. Вона сприяє розкриттю і розслідуванню злочинів, а також організації процесу перевиховання засудженого в умовах виправно-трудової установи.

Підставами для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи є: -

розумова відсталість неповнолітнього обвинуваченого (попередньо проводиться судово-психологічна експертиза); -

сексуальні злочини; -

сумніви в здібностях особи адекватно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення; -

ознаки вкрай підвищеного і раптового емоційного перенапруження, яке проявилося в злочинній дії.

Крім того, існують необов'язкові підстави для призначення судово-психологічної експертизи. Це: -

встановлення авторства письмового документа за його психологічними особливостями (психолого-лінгвістична експертиза); -

встановлення непатологічного психологічного стану особи, схильної до самогубства; -

розслідування випадків, пов'язаних із використанням техніки (в автотранспортних, авіаційних, залізничних, воднотранспортних, аварій на виробництві і т. п.).

Виходячи із цього, розрізняють певні види судово-психологічних експертиз (див. рис. 17).

Отже, основним завданням судово-психологічної експертизи є науково обґрунтована діагностика непатологічних психічних аномалій в розвитку особи потерпілого, підозрюваного чи свідка. Як галузь психології діагностика почала розвиватися з кінця ХІХ ст. на вимогу практики і часу. Відомими її представниками були американський психолог Дж. Кеттел (1860-1944), німецький психолог Г. Еббінгауз (1850-1909), французький психолог А. Біне (1857-1911), англійський психолог і антрополог Ф. Гальтон (1822-1911) та ін. Так, Дж. Кеттел уперше вжив у психологічній літературі термін "інтелектуальний тест", вивчав об'єм уваги і навички читання, зафіксував феномен антиципації128. Г. Еббінгауз справедливо вважається автором створення першого, власне, психологічного експериментального методу для вивчення пам'яті. З іменем Ф. Гальтона пов'язана поява психологічних опитувальників для оцінки особливостей зорового сприйняття, мис- лених образів. Суттєвий крок у розвиток психодіагностики зробив

Рис. 17. Види судово-психологічних експертиз

А. Біне, який разом із колегами розробив методику для вивчення інтелекту дітей. Нині психодіагностика володіє великою кількістю методик, які дають змогу вирішувати, в тому числі, і завдання судово- психологічної експертизи129. Методики проведення судово-психологічної експертизи, тести, які при цьому використовуються, визначаються не тільки її цілями та завданнями, а й особливостями виду експертизи. Розглянемо деякі з виділених видів.

Судово-психологічна експертиза емоційних станів пов'язана з виявленням в особи, яка скоїла злочин, сильного душевного хвилювання (стану фізіологічного афекту130), стресу і фрустрації. Кваліфікована оцінка емоційних станів підслідної особи багато в чому визначається обсягом інформації про особу та її поведінку. Дуже важливим є також опитування свідків, у ході якого стає можливим оцінити, як виглядала підслідна особа перед злочином і в момент його скоєння, які особливості в її поведінці спостерігались після того, що сталося. Вже на перших етапах слідчих дій необхідно з'ясувати у підслідної особи:

а) її соматичний стан напередодні злочину (наявність нервових, соматичних та інших захворювань, хронічної втоми, безсоння та ін.);

б) особливості особистих стосунків підслідного з жертвою (наявність конфлікту, його причину, перебіг, способи вирішення та ін.);

в) особливості взаємин з жертвою, наявність спільних знайомих, захоплень тощо.

При призначенні судово-психологічної експертизи емоційних станів слідчий у зіставленні формулює такі типові запитання: 1.

Які індивідуально-психологічні особливості підслідної особи ? 2.

Які особливості особистих стосунків підслідної особи і жертви ? 3.

Як виявлені особисті характеристики могли вплинути на особливості поведінки підслідної особи в досліджуваній ситуації ? 4.

В якому психологічному стані перебувала підслідна особа в момент скоєння злочину? 5.

Чи перебувала підслідна особа у стані фізіологічного афекту або в іншому емоційному стані, що суттєво вплинуло на її по- ведінку131?

Двадцятирічні Д. Забєлін і Д. Тимофєєв вийшли прогулятися на вулицю. Розмовляючи біля під'їзду будинку, де жив Д. Забєлін, із знайомою дівчиною, вони вже збиралися йти додому, коли із машини, що під 'їхала, вийшов чоловік середнього віку з дівчиною. Йому не сподобався погляд Д. Тимофєєва і його відповідь на запитання "Що ти на мене так дивишся?". Провівши дівчину, він повернувся, з ходу дістав ніж і став убивати хлопця (у цей момент один із друзів відійшов). Бандит воло- дів ножем із знанням справи. Він відразу розпоров живіт, два рази вдарив у бік і розпоров печінку. На крики друга прибіг Д. Забєлін і невідомий кинувся на нього. Судмедекспертиза нарахувала в нього сім наскрізних поранень.

Особа злочинця була встановлена вже на другий день через дівчину, яка була сусідкою Д. Забєліна. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи затриманий С. визнаний осудним. Була проведена судово- психологічна експертиза емоціонального стану С. в момент скоєння злочину. З'ясувалося, що С. за останні два місяці відчував психічне перевантаження через сімейні негаразди і втрату роботи. В день скоєння злочину він у черговий раз пробував влаштуватися на одну із фірм шофером, але безуспішно, оскільки роботодавець дізнався про його пристрасть до спиртних напоїв. Аналіз індивідуально-психологічних особливостей С. виявив достатню силу нервових процесів, але деяку неврівноваженість - перевагу збуджуваних процесів над гальмівними. Він відрізнявся помірною товариськістю, разом із тим була виражена висока тривожність, схильність до конфліктів.

У момент злочину відзначалися яскраво виражені емоційні переживання образи, незадоволеності собою. На допиті С. зазначив, що в той день у нього не вдалася в призначеному місці зустріч з дівчиною - квартира, куди вони приїхали, була замкнена. В контакт із експертом вступив легко і без тиску відповідав на запитання, в тому числі і про пригоду. Аналіз психічного стану С. в момент злочину, проведений експертом-психологом, не виявив у нього стану фізіологічного афекту. Однак самі дії С. мали раптовий та імпульсивний характер. На особливості його поведінки у ситуації, що вивчається, суттєво вплинули психічне напруження і тривожність у зв'язку з відсутністю роботи та грошей, сімейний конфлікт, що затягнувся, і фрустрація, яка виникла через невдалу зустріч із дівчиною.

Судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про сексуальні злочини проводиться, як правило, стосовно малолітніх і неповнолітніх жертв сексуальних злочинів. У цьому разі в компетенцію судово-психологічної експертизи входить оцінка здатності психічно здорових потерпілих розуміти характер і значення злочинних дій винного, а також оцінка здатності чинити йому опір. При цьому здатність розуміти характер і значення вчинених дій означає досягнення потерпілою (потерпілим) такого рівня психічного розвитку, який дає змогу правильно розкрити справжні заміри злочинця, оцінити небезпечність ситуації, зрозуміти моральний бік того, що від- бувається, і його наслідки; що стосується оцінки здатності потерпілої (потерпілого) чинити опір злочинцю, то дослідники виділяють дві групи132:

а) перша група потерпілих характеризується такими рисами, як побоювання, лякливість, підлеглість, навіюваність, довірливість, несамостійність. Стан страху і розгубленості приводить їх до пасивного підкорення волі ґвалтівника;

б) друга група потерпілих найчастіше володіє рисами істеричного типу характеру (див. додаток 1). Для них характерні збудливість, уразливість, слабий вольовий контроль поведінки, що не дозволяє їм своєчасно усвідомити небезпеку ситуації і вжити заходів безпеки.

Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи спрямована на виявлення структури злочинного угруповання, визначення ролі кожного її учасника й особливостей зв'язку між ними. Експерт-психолог може дати висновок про те, яким є вплив групи на окремого учасника, встановити неформальних лідерів злочинного угруповання, розкрити найтиповіші форми взаємозв'язку між членами групи при підготовці злочину, в ході його скоєння і в процесі розкриття.

При розкритті злочину, який було скоєно трьома особами, експерт- психолог установив неформального лідера. Ним виявився якийсь С., котрий не тільки фізично сильніший за двох інших злочинців, а й володіє більш високим інтелектуальним рівнем розвитку, має організаторські здібності, добру уяву і міцну пам 'ять. Саме він розробляв плани пограбування торгових точок і розподіляв ролі між учасниками злочинного угруповання. Дані судово-психологічної експертизи були враховані судом при винесенні обвинувального вироку.

Судово-психологічна експертиза визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій проводиться з метою встановлення рівня інтелектуального розвитку і рівня розвитку емоційно-вольової сфери, а також із метою виявлення окремих індивідуально-психологічних особливостей особистості (наприклад, схильності до фантазування, ступінь підвладності навіюванню та ін.).

На завершення розглянемо мету і завдання комплексної психолого- психіатричної експертизи. Її основне завдання - визначення психічних аномалій (що не виключають осудність), які суттєво впливають на пізнавальну діяльність осіб, яких обстежують і які можуть бути виявлені тільки на підставі загальних знань психології і психіатрії. На вирішення комплексної психолого-психіатричної експертизи можуть бути поставлені такі завдання133: 1)

визначити тип і вид психічної аномалії досліджуваної особи; 2)

визначити, чи є в неї такі особливості розумової діяльності, які можуть перешкоджати усвідомленню нею значення протиправних дій і керувати своєю поведінкою і діями в ситуації скоєння злочину; 3)

оцінити ступінь впливу особливостей характеру особи, яку обстежують, її акцентуації на реалізацію протиправної поведінки; 4)

діагностувати стан афекту у психопатичних особистостей.

Підставами для призначення комплексної психолого-психіатричної

експертизи є такі особливості поведінки обвинуваченого в момент скоєння злочину, як: -

підривний характер вчинків і вияв інших ознак психічної аномалії; -

вияв особливої жорстокості; -

алкоголізм і т. д.

Результати судово-психологічної експертизи будь-якого виду оформляються у вигляді письмового висновку. Слідчий, суд або інший уповноважений на те орган визначає обґрунтованість висновку і його значення в системі доказів.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§6. Судово-психологічна експертиза"
  1. Лабораторія судово-економічних досліджень
    судово-бухгалтерські експертизи, розробляє нові методики виявлення ознак злочинів у діяльності банків, комерційних структур, державних та приватних підприємств, проводить економічні експертизи; розробляє автоматизовані робочі місця (комплекси) для виконання судово-бухгалтерських
  2. Призначення судових експертиз
    судово-медична, трасологічна експертизи (у тому числі встановлення цілого за частинами), експертиза слідів нашарування та ін.; до другої - товарознавча, хімічна і біологічна
  3. Лабораторія судово-бухгалтерської експертизи
    експертиз, впроваджує нові методики з використанням автоматизованих програм для
  4. Лабораторію судово-автотехнічних досліджень
    судово-автотехнічних досліджень, лабораторія відома своїми оригінальними методиками дослідження обстановки на шляхах, які частково відображені у праці Н. С. Романова "Теоретические и доказательственные вопросы судебно-автотехнической експертизы", а також у монографії В. О. Киреєва та І. Б. Сироджа "Графоаналитические методы исследования дорожно-транспортного происшествия". У лабораторії
  5. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса
    судової експертизи у 1912 р. був М. С. Бокаріус. У 1923 р. кабінет відновив роботу і складався з відділу фізичних та хімічних досліджень, судово-медичних і макро-, мікроскопічних досліджень, відділу ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. Урядом України Кабінет науково-судової експертизи було перетворено у Харківській інститут науково-судової експертизи, директором якого було призначено М. С.
  6. Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз
    судової експертизи при прокуророві судової палати за типом діючих Київського та Харківського кабінетів. Відомості про його діяльність в дорадянський період дуже бідні, але можна вважати, що кабінет надавав практичну допомогу органам розслідування і виконував фізико-хімічні, біологічні, фотографічні та почеркознавчі дослідження. Активна діяльність Кабінету відновилась у радянський час, коли він
  7. Лабораторія судово-хімічних та фізичних досліджень
    судово-хімічної експертизи, скажімо, В. А. Чубенко розробив методику макрокристалооптичного дослідження речових доказів і методику визначення класу, виду і роду фармакологічних препаратів. Розробляється нова методика комплексного дослідження на рівні мікротрасології різних нашарувань мікрочасток на тканини
  8. § 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
    судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 р.). Ці установи були створені з метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а згодом В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і криміналіст М. С.
  9. Судові експертизи
    судово-почеркознавча експертиза, що встановлює виконавця рукописного тексту або підпису у різних документах - контракті, рахунку-фактурі, митній декларації, а також на упаковках контрабандних товарів та інших пакувальних матеріалах; дактилоскопічна експертиза встановлює по слідах відбитків пальців рук факт контакту контрабандиста з предметами, документами, пакувальним матеріалом; трасологічна
  10. § 3. Система юридичної психології
    судову психологію і ви-правно-трудову2. О. Ратінов вважає, що до системи юридичної психології входять: - загальні питання (предмет, система, методи); - правова психологія (психологія нормативно-правової регуляції); Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. - С. 160. Платонов К. К. Система психологии и теория отображения. - М.: Наука,
  11. Відділ теорії судової експертизи
    судової експертизи. Вагомим напрямом у розробці методологічних основ теорії судової експертизи є дослідження проблеми діяльності експерта (В. Ф. Березін) при формуванні переконання (висновка) на основі встановленої експертом сукупності співпадаючих
  12. Лабораторія будівельних та товарознавчих досліджень
    експертиз. Розробляє методики дослідження нових експертиз, котрі в наш час майже
  13. № 37. Визнання громадянина недієздатним.
    судового рішення дає підставу вважати громадянина недієздатним. Справи про визнання громадянина недієздатним можуть бути порушені лише за заявою осіб, передбачених у ст.256 ЦПК України. При проведені досудової підготовки суддя винен витребувати дані про психічну хворобу, недоумство громадянина. Суддя при наявності достатніх даних про психічну хворобу або недоумство громадянина призначає для
  14. Відділ теорії судової експертизи
    судової експертизи, забезпечує прогнозами та рекомендаціями наукові лабораторії та впроваджує їх у практику органів попереднього слідства. Поміитне місце у роботі відділу відведене профілактичній тематиці, розробці нових видів експертиз, зокрема, складових частин ЕОМ і програмних
  15. Лабораторія судово-автотехнічних досліджень
    експертизи.
© 2014-2020  ibib.ltd.ua