Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

Політика - це форма суспільної свідомості, вираження і забезпечення-корінних інтересів суспільства, соціальних і національних груп в області внутрішнього устрою життя і міжнародних відносин. Політична свідомість визначається світоглядом, теорією і практикою оновлення суспільства. Воно включає в себе сукупність суспільно значущих поглядів, переконань, ціннісних орієнтації, що формують реальні відносини соціальних і національних груп, окремої людини до інших соціальних, національних груп і людям. Воно спрямоване на забезпечення корінних інтересів людей, досягнення загальнонародних цілей. Політична свідомість - цілісне, сталий соціально-психологічну освіту,. Що включає в себе ряд психічних процесів і станів людини. Його органічною частиною є політична свідомість, яка показує, наскільки опанував людина світоглядними політичними установками, проявляє стійкість в їх проведенні в життя. Політична свідомість немислима без розвиненого політичного мислення, здатності глибоко осмислювати політичні події, давати їм оцінку, робити правильні тактичні та стратегічні висновки щодо напрямів громадянського суспільного розвитку. Політичне громадянську свідомість супроводжується політичними переживаннями, емоціями, політичними почуттями вищого порядку. Активно розвиваються в процесі суспільних відносин політичне мислення і почуття формують політичні потреби. Вони проявляються як нужда людини в політичному знанні, поточної інформації, як мотиви і стимули, які спонукають до суспільно-політичної діяльності. Політичні потреби визначають силу і спрямованість політичної волі, такого психічного стану людини, коли він свідомо і цілеспрямовано здійснює політичні вчинки, дії, акції. Політичне загальногромадянське свідомість впливає на становлення духовних потреб та інтересів, на моральне, естетичне, правова свідомість і поведінку, на художні ідеали і смаки людей.

У нашому суспільстві стоїть завдання формування у молоді політичної культури. Вона припускає високий розвиток політичного громадянської свідомості у всій його сукупності: політичної свідомості, мислення, почуттів, потреб і волі. Показниками політичної культури є політична грамотність і активність в політичному самоосвіті; в умінні вести дискусію, оцінювати суспільні явища з загальнолюдських і класових позицій, відстоювати і пропагувати свої політичні переконання, домагатися єдності політичної свідомості і дії, слова і діла. Політична культура вимагає виховання в дітях цілеспрямованості і активності, відповідальності та організованості, чесності та свідомої дисциплінованості.

Зміст загальногромадянського політичної свідомості обумовлює його функції. Соціальна функція громадської політичної свідомості спрямована на стабілізацію внутрішнього становища в суспільстві, забезпечення морально-політичної єдності і дружби народів Росії, усвідомлення кожним громадянином перспектив сильної соціальної політики держави, можливості гармонійного розвитку особистості. Культурно-освітня функція громадянського політичної свідомості проявляється в його активному сприянні збагаченню людей духовною культурою, у спонуканні їх до духовної творчості. Виховна функція громадянського політичної свідомості полягає в тому, що під його впливом формується громадська думка, що вимагає від кожного громадянина прямоти і відвертості, чесності й уважності до людини, принциповості і непримиренності до недоліків у собі та в оточуючих людях, критичності і самокритичності, відповідальності за доручену справу. Психологічна функція політичного громадянської свідомості полягає в тому, що, розвиваючи політичну свідомість в людині, вона стабілізує духовне начало в приватне-. ти, робить позитивними і стійкими її спрямованість, ідейно-моральні устремління і вчинки. Воно впливає на мотиви поведінки і діяльності, дозволяє критично оцінювати самого себе, цілеспрямовано формувати свої людські якості і риси характеру.

Головний «механізм» формування політичної свідомості полягає в активній участі кожної людини у творчому, творчій праці, у виробленні політичного курсу розвитку суспільства, у вільному політичному діалозі.

Цивільне політичне виховання являє собою систему загальнолюдського ціннісного ставлення до глобальних проблем, соціальним групам, окремим особистостям, їх діяльності, до явищ суспільного життя і свідомості. Воно громадянське тому, що визначається принциповими загальнодержавними, конституційними світоглядними позиціями, що втілюються в реальну практику суспільних відносин. Воно по-. літичної тому, що забезпечує з'ясування школярами ідеалів та цілей, стратегічної і тактичної лінії будівництва правової держави щодо забезпечення корінних інтересів більшості народу.

Система громадянського виховання включає в себе: комплекс цілей-функцій, які формуються з урахуванням вікових можливостей засвоєння загальногромадянських і загальнолюдських політичних ідей дітьми; зміст і форми громадянського виховання в школі, у позашкільних та громадських організаціях, засобів масової інформації, трудових колективів. Їй притаманні протиріччя і «механізми» їх дозволу, що забезпечують ефективність виховного впливу, властиві також певні критерії громадянської вихованості.

Цілі-функції громадянського політичного виховання поділяються на освітні, виховні і розвиваючі. Освітня мета-функція полягає в тому, щоб розкрити школярам загальнолюдські і загальногромадянські політичні ціннісні орієнтації перебудови і оновлення суспільства, озброїти школярів уміннями політичного діалогу та культурного ведення дискусії, ораторського і організаторського мистецтва, чіткого і ясного викладу думки у вільній усного мовлення. Воно розвиває здатність емоційного, переконливого, аргументованого монологу, зверненого до слухачів, формує у школярів стійку систему звичного відповідального громадянської свідомості, вміння відстоювати свої переконання, вчить жити в умовах демократії і гласності. Виховна функція цивільно-полі-тичної роботи з дітьми проявляється по мірі включення учнів у посильну й доступну суспільно-громадянську діяльність. Саме в ній відбувається формування у школяра таких почуттів. вищого порядку, як патріотизм і інтернаціоналізм, а також високих морально-політичних якостей: порядності, морально-політичної порядності у відносинах з людьми, до суспільного надбання, свідомої дисциплінованості, відповідальності, політичного чуття, критичності, здатності виправляти свої помилки. Розвиваюча функція цивільно-політичний роботи з дітьми випливає з освітньої та виховної функцією. Цивільно-політичне пізнання і діяльність формують здатність політичного мислення, вміння кожен суспільно важливий факт, подія осмислити з позицій нового політичного мислення. Школярі вчаться самостійно розбиратися в потоці політичної інформації, давати їй оцінку, протистояти маніпулюванню їх свідомістю.

Цілі-функції громадянського політичного виховання реалізуються в цілісному педагогічному процесі з урахуванням вікових можливостей і особливостей дітей. У сучасному світі вся атмосфера суспільної, і особистого життя людей насичена політичною інформацією, суперечливими установками, оцінками, ціннісними орієнтаціями. Діти будь-якого віку, живучи і діючи в цій атмосфері, не ізольовані від політичних впливів і впливів. Політична ідеологія заломлюється в їх свідомості під впливом дорослих. Це вимагає від педагогів і батьків бути озброєними знанням особливостей дитячого сприйняття політичної інформації, усвідомлення та осмислення фактів і подій.

Молодші школярі мислять образами, емоційно сприймають яскраво забарвлені події і факти, особливо зодягнені в художню форму. Політичні явища вони осмислюють як добрі чи злі, хороші чи погані, гарні або некрасиві. Вони накопичують у пам'яті емпіричний конкретний матеріал як основу майбутнього розвитку політичної свідомості.

Школярі середнього віку, підлітки ще схильні до сприйняття конкретного і яскравого у житті, але розпочатий процес самосвідомості спонукає їх до політичного осмислення того, що відбувається в світі і визначенню свого отношенія.к нього. Вони хочуть разом з дорослими брати участь у справжніх подіях, пофарбованих у їхній уяві романтикою, прагнуть заслужити увагу і повагу старших товаришів. Ці особливості підлітків лежать в основі вимоги самодіяльного характеру громадських організацій. У них хлопчики й дівчатка проходять школу громадянського виховання завдяки активній суспільно корисної діяльності.

Старші школярі, юнаки та дівчата, прагнуть до вироблення власних ідеалів, визначенню життєвих цілей, які допомагають знайти місце в житті, обрати професію і реалізувати себе як особистість і індивідуальність. Основна маса сучасних юнаків та дівчат здатна до гауоокому освоєння ідеї громадянськості і політичних демократичних цінностей, до відстоювання своїх переконань, до самостійної оцінки політичної інформації.

Цілі і функції громадянського виховання школярів досягаються і реалізуються завдяки багатому вмісту цілісного навчально-виховного процесу. Цивільний виховно-освітній характер мають всі предмети навчального плану. Природничо-математичні дисципліни сьогодні прямо виходять на проблеми глобальної політики. У світлі глибоко революційних наукових відкриттів миролюбна політика Росії постає перед учнями як політика боротьби за виживання людства, збереження життя на Землі.

Предмети суспільно-політичного та гуманітарного циклів розкривають перед учнями картину закономірно розвивається людського суспільства, що переходить від однієї цивілізації до іншої.

Велике політико-виховне значення для школярів мають уроки художньо-естетичного циклу - література, образотворче мистецтво, музика. Вони дізнаються, що мистецтво пов'язане з політикою, під впливом художніх узагальнень суспільно-політичного життя формують своє духовне ціннісно-політичне ставлення до явищ дійсності. Вивчаючи літературу, учні пізнають естетичні явища життя. Художні образи позитивних героїв стають для них ідеалом.

Система «механізмів» цивільно-політичного виховання включає в себе способи і прийоми освіти, прямого впливу на свідомість дітей за допомогою слова. Необхідність рішучого викорінення марнослів'я, демагогії, формалізму, примітивізму в суспільному житті, в спілкуванні з дітьми набуває особливого змісту. Своїм безпосереднім сприйняттям учні вловлюють фальш, бездушність і протестують порушенням дисципліни, повним відключенням уваги.

У досвіді передових вчителів прямий вплив на дитячу свідомість за допомогою слова характеризується правдивістю, глибиною, переконаною особистою зацікавленістю і прагненням до спонукання дитячої свідомості. Уроки, класні години, інші форми громадянського виховання дітей вимагають від класного керівника, вчителя різнобічної і ретельної підготовки.

Дієвість педагогічного звернення до дитячого свідомості проявляється у пробудженні у школярів внутрішнього прагнення до політичного самоосвіти. Самостійна робота з книгою, підготовка доповідей політичного змісту, участь в обговореннях - все це породжує і упрочивает потреба в політичних знаннях.

Пряме звернення до свідомості дітей в-цілях громадянського виховання не даватиме зривів, коли школярі паралельно залучаються до суспільно корисну працю і громадську діяльність по самоврядуванню, участі у громадських справах. Особливо важливо, коли в процесі громадянського виховання школярі безпосередньо беруть участь у подоланні реальних протиріч, гостро відчував і переживав ними самими.

Прорахунки у вихованні,, кризові явища в житті суспільства породжують у деякий частини молоді політичну інфантильність і індиферентність, сучасну обломовщину, прагнення замкнутися в колі вузькоособистих, егоїстичних інтересів. Переживання школярами психічного стану відчуження від суспільства, неповноцінності, незрілості, непричетність, непридатності, обумовленого поганою організацією трудового і морального виховання, породжує громадянський вакуум, готує у свідомості молоді благодатний грунт для сприйняття антигромадських, антиконституційних впливів.

Крім того, офіційне, нерідко формальне, примусове політичне виховання в школі вступає в гостре протиріччя зі стихійно складаним повсякденним свідомістю молоді. Повсякденне ставлення школярів до особистого та суспільного життя формується в сім'ї, в неформальному спілкуванні, під впливом неорганізованих впливів засобів масової інформації. Деякі хлопці, отримуючи в школі цивільно-політичні знання, оцінки політичних подій, стикаються в сім'ї з байдужим ставленням до трагічних подій в країні, з міщанськими поглядами, аполітичними висловлюваннями, з егоїстичним укладом сімейного життя.

 Слабкий зв'язок жізні.детей з працею створює грунт для зміцнення догм міщанського буденної свідомості, яке є сприятливим середовищем для зміцнення в дитячій свідомості асоціальних ідей, збочених фактів, брехливих відомостей. Дозвіл протиріч, усунення недоліків здійснюється в цілісному виховному процесі, органічно зв'язаному з життям і продуктивною працею. Громадянська свідомість підкріплюється формується моральним, правовим, естетичним. У свою чергу воно є потужним стимулом моральної активності, трудової, громадської, творчої діяльності дітей, проникає в інші види суспільної свідомості, пронизує їх. 

 Завершують систему виховання. Громадянської свідомості школярів критерії громадянської зрілості. Всеосяжним критерієм є єдність слова і суспільно цінного справи. Громадянська свідомість дитини проявляється в спрямованості його вчинків. Громадянська вихованість передбачає оволодіння політичною культурою: політичної грамотністю, здатністю переживання вищих громадянських почуттів, потребою прояву громадської активності, прагненням до практичної участі в діяльності громадського самоврядування, політичні події і кампаніях. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ І СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ "
  1. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
      сутність і його особливості - все це автор розкриває в доступній формі, на конкретних прикладах. Показана динаміка формування особистості у виховному процесі. У підсумку автор наводить раніше висловлені визначення мети виховання в такий вид: особистість, здатна будувати Життя, гідне Людини. Розкрито зміст існуючих закономірностей і принципів виховання. Дана характеристика
  2. Митні органи та їх педагогіка
      сутність, закономірності, принципи та методи виховання, освіти, навчання і розвитку співробітників, що здійснюють професійну діяльність з реалізації їх функцій, прав і обов'язків митних органів. Вона є особливим напрямом досліджень в системі юридичної педагогіки. Її дослідження базуються на методологічних засадах педагогіки і спеціальних принципах юридичної
  3. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
      функції сім'ї. Аналізуються причини незадовільного виховання дітей у сім'ї. Наводяться соціологічні дані з різних аспектів сімейного виховання. Виділяються типові моделі відносин між дорослими і дітьми в сім'ї: сім'ї, які поважають дітей; чуйні сім'ї; матеріально-орієнтовані, ворожі, антисоціальні. Дана характеристика змісту виховання в сім'ї, методів
  4. Ілларіонова Т.І., Гонгало Б.М., Алетнева В.А.. Цивільне право. Учеб. для вузов.М., НОРМА-ИНФА 1998 484 с., 1998
      функції в рамках
  5. 1. Поняття принципів здійснення прав і виконання обов'язків
      сутність і соціальне призначення здійснення цивільних прав і виконання
  6. 2. Функції цивільного права
      функціями (завданнями). Функції правової галузі також характеризують її місце в системі права, оскільки окремі галузі різняться за змістом і характером виконуваних ними функцій. Основними функціями цивільного права є регулятивна і охоронна. Особливістю цивільно-правового регулювання є переважання регулятивних завдань (у порівнянні, наприклад, з функціями,
  7. Керівник
      функції та її реалізації детально піде мова в розділі
  8. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      система основних, вихідних вимог до побудови його системи, головні рекомендаційні положення, реалізація яких забезпечує досягнення мети і вирішення завдань виховання. Вони - узагальнений висновок-урок з досвіду виховання, результатів наукових досліджень і засновані на розумінні як загальних, так і специфічних закономірностей виховання в умовах правоохоронної діяльності, тобто
  9. 2. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ
      функції вихователя і вихованця. «Навчання» трактується як процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті якого забезпечується розвиток учня. Показана неоднозначність категорії «Освіта» (процес навчання і виховання людини; результат цього процесу, а також система освітніх установ). Розглядається співвідношення головних категорій педагогіки. Педагогічна
  10. ВСТУП У ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО
      системах. Торгівельне (комерційне) право. Критика концепції підприємницького (господарського) права. Тема 2. Цивільне право як галузь права Цивільне право в системі правових галузей. Предмет цивільно-правового регулювання. Поняття і види майнових відносин, регульованих цивільним правом. Особливості корпоративних, речових, зобов'язальних і
  11.  13.3. Правове виховання в основних педагогічних системах суспільства
      системах
  12. § 3. Опіка та піклування
      функції з опіки та піклування покладаються на відділи (управління) охорони здоров'я або уповноважені ними установи. Функції з опіки та піклування неповнолітніх і непрацездатних громадян можуть бути покладені і на органи соціального захисту населення. Функціональні обов'язки відповідних органів і посадових осіб органів місцевого самоврядування, які здійснюють підбір кандидатів у
© 2014-2020  ibib.ltd.ua