| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ |
||
|
Поняття: фізична культура, фізкультурний рух, фізичне виховання, спорт, рухова реабілітація, фізична рекреація, фізичний розвиток, фізична підготовка, фізична підготовленість, фізична досконалість, фізична освіта, фізичний розвиток , фізкультурна діяльність. ПОНЯТТЯ - це основна форма людського мислення, що встановлює однозначне тлумачення того чи іншого терміна, висловлюючи при цьому найбільш істотні сторони, властивості і ознаки певного об'єкта (явища). Для вивчення питань теорії і практики фізичної культури велике значення має правильне розуміння основних понять. Їх по можливості чітке і суворе визначення є однією з найважливіших проблем теорії фізичної культури, яка є відносно молодий і остаточно не сформувалася областю знань. У таких умовах гранична точність уявлень про те чи іншому терміні дозволяє полегшити обговорення і розуміння проблем, допомогти глибше проникнути в їх сутність. Оволодіння поняттями сприяє конкретизації думки, полегшує спілкування і взаєморозуміння. Найбільш широким, збірним і багатогранним є поняття «фізична культура». Для більш глибокого і правильного уявлення про зміст цього поняття його доцільно порівняти з терміном «культура», який з'явився в період виникнення людського суспільства і був пов'язаний з такими поняттями, як «обробіток», «обробка», «виховання», «розвиток», «шанування». М.В. Ви-дрин (1999) виділяє наступні, найбільш близькі для теорії фізичної культури визначення культури: - культура - це міра і спосіб розвитку людини; - культура - це якісна характеристика діяльності людини і суспільства; - культура - це процес і результат зберігання, освоєння, розвитку і поширення матеріальних і духовних цінностей. 7 Кожне з перерахованих визначень може бути взято за основу при розгляді поняття «фізична культура». Культура нерозривно пов'язана з діяльністю і потребами. Діяльність - це різні види і способи процесу освоєння світу, його перетворення, зміни для задоволення потреб людини і суспільства. Потреба - це потреба в чому-небудь, життєва чи побутова необхідність, найважливіші джерела та умови розвитку особистості і суспільства, спонукальні причини соціальної діяльності людей. У процесі розвитку культури її найважливішими складовими стали такі види діяльності, які спеціально спрямовані на вдосконалення самого себе, на перетворення власної природи. Саме до таких компонентів культури відноситься фізична культура. Сферу фізичної культури характеризує ряд властивих тільки їй ознак, які прийнято об'єднувати в 3 групи: - активна рухова діяльність людини. Причому, не будь-яка, а тільки організована таким чином, щоб формувалися життєво важливі рухові вміння та навички, забезпечувалося вдосконалення природних властивостей організму, підвищувалася фізична працездатність, зміцнювалося здоров'я. Основним засобом вирішення цих завдань є фізичні вправи. - позитивні зміни у фізичному стані людини-підвищення його працездатності, рівня розвитку морфо-функціональних властивостей організму, кількості і якості освоєних життєво важливих умінь і навичок виконання вправ. поліпшення показників здоров'я. Результатом повноцінного використання фізичної культури є досягнення людьми фізичної досконалості. - комплекс матеріальних і духовних цінностей, створених у суспільстві для задоволення потреби в ефективному вдосконаленні фізичних можливостей людини. До таких цінностей слід віднести різні види гімнастики, спортивні ігри, комплекси вправ, наукові знання, методику виконання вправ, матеріально-технічні умови та ін Таким чином, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - вид культури людини і суспільства. Це діяльність і соціально значущі результати по 8 створенню фізичної готовності людей до життя; це, з одного боку, специфічний прогрес, а з іншого, - результат людської діяльності, а також засіб і спосіб фізичного досконалості (В . М.Видрін, 1999). Для прикладу можна навести ще кілька визначень даного поняття: ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - це частина загальної культури особистості і суспільства, що представляє собою сукупність матеріальних і духовних цінностей, створюваних і використовуваних для фізичного вдосконалення людей (Б. А. Ашмарин, 1999). ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - частина загальної культури суспільства. Відбиває способи фізкультурної діяльності, результати, умови, необхідні для культивування, спрямовані на освоєння, розвиток і управління фізичними і психічними здібностями людини, зміцнення його здоров'я, підвищення працездатності. (В. І. Іль-інічего, 2001) ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - це елемент культури особистості, специфічний зміст якого становить раціонально організована, систематична діяльна активність, використовувана людиною для оптимізації стану свого організму (В.П . Лук'яненко, 2003). Отже, фізичну культуру слід розглядати як особливий рід культурної діяльності, результати якої корисні для суспільства й особистості. У соціальному житті в системі освіти, виховання, у сфері організації праці, повсякденного побуту, здорового відпочинку фізична культура проявляє своє виховне, освітнє, оздоровче, економічний і загальнокультурний значення, сприяє виникненню такого соціального течії, як фізкультурний рух. Фізкультурного руху - це соціальне протягом (як самодіяльне, так і організоване), в руслі якого розгортається спільна діяльність людей з використання, поширення, примноження цінностей фізичної культури. (А.А. Ісаєв) В даний час громадські фізкультурні рухи набувають все більшого розмаху в багатьох країнах, хоча мають свої національні та регіональні особливості. Прикладами фізкультурних 9 течій можуть бути «Спорт для всіх», «Фітнес-мувмент», «Активна Австралія» та ін Зупинимося на понятті «фізичне виховання». Формування знань, умінь і навичок цілеспрямованого і ефективного використання засобів фізичної культури здійснюється саме в процесі фізичного виховання. Отже, цей процес виступає як діяльна сторона фізичної культури, завдяки якій відбувається перетворення цінностей фізичної культури в особисте надбання людини. Це знаходить своє відображення у поліпшення здоров'я, підвищення рівня розвитку фізичних якостей, рухової підготовленості, більш гармонійний розвиток і т.п.. Нерідко фізичне виховання характеризують в якості однієї з частин фізичної культури. Таке трактування співвідношень двох понять не позбавлена сенсу, але, на думку багатьох авторів недостатня, коректна (Л.П.Матвеев, Б.А.Ашмарін, Ж.К.Холодов, А.А.Ісаев). Точніше кажучи, фізичне виховання є стосовно фізичної культурі не стільки частиною, скільки однією з основних форм функціонування в суспільстві, а саме педагогічно організованим процесом передачі і засвоєння її цінностей в рамках системи освіти. Фізичному вихованню притаманне всі ознаки педагогічного процесу, а саме: провідна роль педагога-фахівця, організація діяльності вихователя і виховуваних відповідно до дидактичних та педагогічними ознаками, спрямованість діяльності на вирішення завдань освіти і виховання, побудова занять у відповідності з закономірностями розвитку людини і т. д. Необхідно засвоїти, що фізичне виховання відрізняється від інших видів виховання тим, що в його основі лежить процес, що забезпечує навчання рухам (руховим діям) і виховання фізичних якостей. Звідси, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ - це педагогічний процес, спрямований на формування здорового, фізично досконалого, соціально активної людини, що включає в себе навчання рухам (руховим діям) і виховання (управлінні розвитком) фізичних якостей. (Ж.К.Холодов). Або, ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ (у широкому сенсі слова) - це вид виховної діяльності, специфічною особливістю 10 якої є управління процесом використання засобів фізичної культури з метою сприяння гармонійному розвитку людини (В.П.Лукьяненко). Поряд з терміном «фізичне виховання» застосовують термін «фізична підготовка». По суті вони мають аналогічний сенс, але другим терміном користуються тоді, коли хочуть підкреслити прикладну спрямованість фізичного виховання стосовно трудової чи іншої діяльності. ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА - це процес формування рухових навичок та розвитку фізичних здібностей (якостей), необхідних в конкретній професійній або спортивної діяльності (Ю.Ф. Курамшін). ФІЗІЧЕСКСКАЯ ПІДГОТОВКУ - результат фізичної підготовки, втілений в досягнутої працездатності, рівні розвитку фізичних якостей і рівні сформованості життєво важливих і прикладних умінь і навичок. ЗАГАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА - неспеціалізований процес фізичного виховання, спрямований на загальні передумови успіху в різних видах діяльності. СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА-спеціалізований процес фізичного виховання, спрямований на поглиблену спеціалізацію у спортивній діяльності або в професійній. ФІЗИЧНЕ ОСВІТА - це системне освоєння людиною раціональних способів управління своїми рухами, придбання таким шляхом необхідного в житті фонду рухових умінь, навичок і пов'язаних з ними знань. Сенс фізичної освіти по думки П.Ф. Лесгафта полягає в тому, щоб навчитися свідомо керувати рухами, порівнювати їх між собою, «привчитися» з найменшим працею, можливо в менший проміжок часу свідомо виробляти найбільшу фізичну роботу. ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК - процес зміни природних морфо-функціональних властивостей організму протягом індивідуального життя. Цей процес характеризується наступними показниками: 11 1. Показниками, які характеризують біологічні форми або морфологію людини (розмір тіла, маси тіла, постава, величина жировідкладення). 2. Показниками функціональних змін фізіологічних систем організму (серцево-судинної, дихальної, м'язової систем, органів травлення і виділення та ін.) 3. Показниками розвитку фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей). Кожному відрізку життя властиві свої показники фізичного розвитку. Вони можуть відображати процеси поступального розвитку (до 25 років) змінюваних стабілізацією форм і функцій (до 45-50 років), а потім інволюційних змін (процес старіння). Фізичний розвиток обумовлено безліччю факторів, як біологічного так і соціального характеру. Цей процес у п р а в л я м и й. Залежно від всієї сукупності факторів і умов фізичний розвиток може бути всебічним, гармонійним або дисгармонійним, можна відсунути процес старіння. Фізичний розвиток визначається законами: спадковості; віковій ступенчатости; єдності організму і середовища (клімато-географічних, соціальних факторів); біологічний закон упраж-няемості і закон єдності форм і функцій організму. Показники фізичного розвитку мають велике значення для оцінки якості життя того чи іншого суспільства. Рівень фізичного розвитку, поряд з такими показниками як народжуваність, смертність, захворюваність, є одним з показників соціального здоров'я нації. ФІЗИЧНЕ СОВЕРШЕНЧТВО - це історично обумовлений ідеал фізичного розвитку і фізичної підготовленості людини, оптимально відповідний вимогам життя. Суспільство в його історичному розвитку висувало різні вимоги до фізичного вдосконалення людини. Звідси випливає, що немає і не може бути єдиного ідеалу фізичної досконалості. Найважливішими конкретними показниками фізично досконалої людини сучасності є: 1. Міцне здоров'я, що забезпечує людині можливість швидко адаптуватися до різних умов. 12 2. Висока загальна фізична працездатність 3. Пропорційно розвинене статура, правильна постава 4. Володіння раціональної технікою основних життєво важливих рухів 5. Всебічно і гармонійно розвинені фізичні якості, що виключають однобокий розвиток людини. 6. Фізкультурна освіченість, тобто володіння спеціальними знаннями та вміннями користуватися своїм тілом і фізичними здібностями в житті, праці та спорті. ФІЗИЧНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ - потенційні можливості людини виконувати фізичне зусилля без зниження заданого рівня функціонування організму, в першу чергу його серцево-судинної та дихальних систем (Т.Ю. Круцевич). Фізична працездатність - комплексне поняття. Воно визначається значним числом факторів: морфофункциональним станом різних органів і систем, психічним статусом, мотивацією та ін факторами. Тому висновок про її величині можливо скласти тільки на основі комплексної оцінки. Фізкультурної діяльності - це форма ставлення людини до навколишньої дійсності, в процесі якої здійснюється створення, збереження, засвоєння, перетворення, розповсюдження і споживання цінностей фізичної культури. Успішна реалізація процесів фізичного виховання, фізичної підготовки, спортивного тренування можлива лише на основі організованої фізкультурної діяльності. Фізкультурну діяльність необхідно розглядати як один з основоположних видів людської діяльності, що забезпечують ефективний розвиток органів і систем, високий рівень здоров'я і працездатності. СПОРТ - специфічна форма культурної діяльності людини і суспільства, спрямована на розкриття рухових можливостей людини в умовах суперництва. СПОРТ - складова частина фізичної культури - це власне змагальна діяльність, спеціальна підготовка до неї, специфічні міжособистісні відносини. В останньому поданні термін «спорт» входить в поняття «фізична культура». «Спорт» має сенс розглядати як частину 13 фізичної культури поки він виконує роль виховання і є частиною суспільно-педагогічної системи підготовки людини до ефективної діяльності. Разом з тим, необхідно мати на увазі, що останнім часом спорт все більше набуває своє самостійне значення: питання розвитку спорту мають відображення в Конституціях багатьох країн, обговорюються в організації Об'єднаних націй, у сфері спорту обертаються величезні матеріальні та фінансові ресурси, діють стимули матеріального характеру. Наявність величезних фізичних навантажень, установка на досягнення найвищого результату і перемоги «за всяку ціну» не дозволяють розглядати спорт як елемент фізичної культури. Спортивна діяльність, особливо якщо вона представлена Про-професійний-комерчеческім спортом, виступає як контркультура. Фізична рекреація - вид фізичної культури: використання фізичних вправ, а також видів спорту в спрощених формах для активного відпочинку людей, отримання задоволення від цього процесу, розваги, перемикання з одного виду діяльності на інший, відволікання від звичайних видів трудової, побутової, спортивної, військової діяльності. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ - вид фізичної культури: цілеспрямований процес використання фізичних вправ для відновлення або компенсації частково або тимчасово втрачених рухових здібностей, лікування травм та їх наслідків. Контрольні питання: 1. У чому полягає сенс фізичної культури як компонента культури суспільства? 2. Перерахуйте 3 групи ознак, що характеризують сферу фізичної культури. 3. Дайте порівняльну характеристику поняттям «фізична культура» і «фізичне виховання»; «фізична культура» і «спорт». 4. Що є результатом фізичної підготовки? 14 5. Якими показниками характеризується процес фізичного розвитку? 6. Перерахуйте закони, якими визначається і яким підкоряється процес фізичного розвитку людини. 7. Перерахуйте найважливіші показники фізично досконалої людини сучасності. 8. У чому сенс термінів «фізична рекреація» і «рухова реабілітація»?
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Тема 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ" |
||
|
||