| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон |
||
|
Господарський кодекс України визначає поняття та основні типи спеціальних економічних зон, мету їх створення та державні гарантії щодо спеціальних режимів інвестування. Згідно з цим поняттям, спеціальна (вільна) економічна зона - це частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони, в тому числі строк, на який вона створюється, визначаються окремим законом для кожної спеціальної (вільної) економічної зони. На всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють інвестиції у спеціальній (вільній) економічній зоні, поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством про інвестиційну діяльність та про іноземні інвестиції. Держава гарантує суб'єктам господарювання спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків та інвестицій за межі даної зони і межі України відповідно до закону. Зовнішньоторговельні зони - це частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з її відстроченням. Створюються ці зони з метою активізації зовнішньої торгівлі (імпорт, експорт, транзит) за рахунок надання митних пільг, послуг щодо зберігання і преревалки вантажів, надання в оренду складів, приміщень для виставочної діяльності, а також послуг щодо доробки, сортування, пакетування товарів тощо. Форми їх організації: вільні порти ("порто-франко"), вільні митні зони (зони франко), митні склади. Комплексні виробничі зони - це частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальних операцій, та імпортоорієнтованих зон, головна функція яких - розвиток імпортозамінних виробництв. Науково-технічні зони - це вільні економічні зони (ВЕЗ), спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки через стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень, з подальшим впровадженням результатів наукових розробок у виробництво. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідницьких, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів. Туристсько-рекреаційні зони - це вільні економічні зони, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу. Банківсько-страхові (офшорні) зони - це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України. Зони прикордонної торгівлі - це частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі. Крім вищезазначених, в Україні можуть створюватися ВЕЗ інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у собі риси та елементи зон різних типів. Але досить довго такий режим господарської діяльності в України існував лише на папері, перші спроби створити спеціальні економічні зони натикалися на недосконалість правової бази, складність механізму створення та узгодження інвестиційних проектів тощо. Поштовхом до активізації даного процесу послугував Указ Президента України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області", виданий 18 червня 1998 року відповідно до ст. 4 Перехідних положень Конституції України. У період з 1998 по 2000 роки в Україні створено 12 спеціальних економічних зон та 66 територій пріоритетного розвитку, що займають близько 10% території країни. Організаційно-функціональна структура спеціальних економічних зон достатньо різноманітна. Розглянемо особливості цього режиму господарювання на прикладі спеціальної економічної зони "Закарпаття". Дана СЕЗ створена з метою залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури. Вона створена на території Закарпатської області на строк тридцять років площею 737,9 гектара, згідно з картою території, яка є невід'ємною частиною закону. На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" на зазначений строк встановлюються спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності. Органами управління спеціальною економічною зоною "Закарпаття" є Закарпатська обласна рада та Закарпатська обласна державна адміністрація; орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття". До повноважень Закарпатської обласної ради належать внесення пропозицій щодо змін режиму економічної діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", укладення з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" угод про передачу в його користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території зони, та природних ресурсів місцевого значення. Орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" з правами юридичної особи спеціально створений Закарпатською обласною державною адміністрацією. До його повноважень господарського розвитку належать: розроблення і забезпечення реалізації стратегії та поточних програм розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття"; укладення договору (контракту) з інвестором (інвесторами); розроблення та здійснення комплексу організаційних заходів по залученню фінансових ресурсів, у тому числі власних коштів підприємств та організацій (включаючи іноземні), а також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб; організація підготовки та перепідготовки кадрів; здійснення разом з відповідними органами заходів щодо забезпечення законності, правопорядку, економічної та екологічної безпеки на території зони тощо. На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" провадяться всі види підприємницької діяльності, крім прямо заборонених законодавством України. Суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на території СЕЗ, не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами зони. На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок. Створення казино, інших гральних домів (місць) та гральний бізнес забороняються Провадження на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відповідних дозволів (ліцензій), що видаються згідно із законодавством України. У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється режим спеціальної митної зони: у разі ввезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" податок на додану вартість і акцизний збір справляються як для внутрішнього споживання в Україні. Встановлюються інші митні пільги, які вичерпно визначені в Законі. Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на територію спеціальної митної зони фізичних осіб, транспортних засобів, а також ввезенню і вивезенню товарів та інших предметів територія спеціальної митної зони огороджується за периметром і облаштовується відповідно до вимог Державної митної служби України. На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у цей СЕЗ, поширюється спеціальний режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування: а) прибуток платників податку на прибуток, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування; б) доходи, одержані нерезидентами з джерелом походження з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" від провадження господарської діяльності, оподатковуються в розмірі двох третин ставок оподаткування, визначених ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені п. 13.6 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду. Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", звільняються від обов'язкового продажу. Таким чином, законодавство передбачає чимало пільг, спрощене регулювання та чимало заохочувальних заходів для пожвавлення господарської діяльності в СЕЗ. Проте, за даними Мінекономіки, сума наданих зонам пільг за підсумками 2002 року вперше перевищила надходження від них у бюджет: за 6 місяців 2002 року «мінус» 156,4 млн грн., найбільш збитковими виявились СЕЗ "Славутич" та "Порто-франко", а також території приоритетного розвитку у Харківській, Донецькій та Волинській областях. Водночас хронічно збільшується частка імпортного мита в загальній сумі недоотриманих коштів. Спеціальний інвестиційний режим перетворюється на своєрідний коридор безмитного ввезення імпортних товарів . Тому Верховна Рада України неодноразово впроваджувала мораторій на створення нових спеціальних економічних зон та територій приоритетного розвитку. Кабінетом Міністрів України схвалено Програму розвитку в Україні зон та територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності до 2010 року, що передбачає вдосконалення чинного законодавства, розробку проекту закону про території зі спеціальним економічним статусом, який встановлює рамочні умови створення і механізм функціонування таких територіально-господарських утворень; законопроект про внесення змін до законів України про створення і функціонування СЕЗ і ТПР у частині визначення норм забезпечення виконання в повному обсязі суб'єктами підприємницької діяльності зобов'язань з реалізації інвестиційних проектів і увідповіднення цих норм до Митного кодексу України. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон" |
||
|
||