Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ТРЕТЯ \ Топи для з'ясування того, чи належним чином вказано власне (продовження)]

Далі, при опроверганіі слід дивитися, не приймають чи за власне те, власне чого має бути дано, чи щось до нього належить. У та-

КОМ випадку власне дійсно буде покладено не належним чином, адже власне дається заради 0 вивчення. Те, що [позначено] через саме себе, залишається, звичайно, в рівній мірі пеізвестним, а щось до нього належить є щось подальше, стало бути, ніяк не більше відоме Так що через їх посередництво неможливо що-небудь вивчити краще. Так як, наприклад, той, хто сказав, що власне для живої істоти - це сутність, один з видів якої є людина, вжив печто належить до живого 5 суті, то власне буде покладено не належним чином. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб пе вживали як власне пі сам предмет, ні щось до нього належить. У цьому відношенні власне дійсно буде покладено належним чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для живої істоти те, що опо складається з душі і тіла, пе називає ні сам предмет, пі щось до нього належить, то в цьому відношенні власне для живої істоти буде дано надлом-10 жащпм чином .

Точно так само слід розглядати й інші [умови], які не роблять або роблять предмет більш відомим. При опроверганіі ж слід дивитися, але чи вживають [як власне] щось противолежащей предмету, або взагалі щось за природою своєю дане разом 2 з ним, чи щось таке. У такому випадку собствепное дійсно буде покладено пе належним чином. Справді, противолежащей предмету є за природою своєю щось дане разом з ним, а те, що за своєю природою дано разом з предметом, і подальше не роблять його більш відомим. Так як, наприклад, той, хто сказав, що собствепное для блага - це те, що воно найбільше протіволежіт злу, вжив противолежащей благу, то власне для блага вказано пе належним чином. Так от, при 20 обгрунтуванні слід дивитися, щоб не вживали як власне ні противолежащей предмету, ні взагалі щось за природою своєю дане разом з ним, ні подальше. У цьому відношенні власне дійсно буде указапо належним чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для знання відмінкові осягнення, не вказує ні противолежащей предмету, ні щось за своєю природою дане

разом з ним, ні подальше, то в цьому відношенні 25 власне для знання буде покладено належним чином.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, чи вказують як власне не завжди супутній, а те, що іноді виявляється не власним. У цьому випадку власне дійсно буде вказано не належним чином. Бо тоді, з одного боку, та-зо ж ім'я не обов'язково було би відповідним для предмета, якому, як ми розуміємо, власне притаманне, а з іншого боку, ім'я не обов'язково заперечувалося б відносно предмета, якому, як виявляється, власне не властиво .

Крім того, при вказівці свого не буде ясно, притаманне чи воно, оскільки воно таке, що може і відсутні [у предмета]. Отже, власність не буде очевидним. Так 35 як, наприклад, той, хто вважає власним для живої істоти те, що воно іноді рухається або зупиняється, вказує таке власне, яке іноді виявляється не власним, то власне покладено не належним чином. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб як власне було зазначено те, що необхідно властива завжди. У цьому відно-ш шении власне дійсно буде покладено належним чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для чесноти те, що вона робить володіє нею хорошим, вказує як власне щось супутнє їй завжди, то в цьому відношенні власне для чесноти буде дано належним чином.

5 Далі, при опровергапіі слід з'ясувати, чи не йде чи справу так, що, вказуючи власне для па-вартого часу, не уточпілі, що власне ука-вано для теперішнього часу. У такому випадку власне дійсно буде пололчепо неналежно. Справді, по-перше, все незвичайне потребує додаткового поясненні, а всі ж мають звичай вказувати як власне те, що супроводжує завжди. По-друге, невідомо, дійсно | 0 Чи хотів той, хто не уточнював, вважати власне [тільки] для теперішнього часу. Не слід, таким чином, давати привід для докору. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для якоїсь людини те, що він з кимось сидить, вважає це як власне [тільки] для теперішнього часу, то власне буде дано не належним чином, якщо тільки сказали без [відповідного ] уточнення. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб той, хто вказує власне [лише] для теперішнього часу, уточнював, що оп вважає власне [тільки] для теперішнього часу. У цьому відношенні власне дійсно буде покладено належним чином. Так як, наприклад, той, хто сказав, що власне якоїсь людини - це те, що він в даний час походжає, вказав його, зробивши [відповідне] уточнення, то власне буде покладено належним чином.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, не вказали чи таке власне, прісущность якого очевидна не інакше як через чуттєве сприйняття. У цьому випадку власне дійсно буде покладено не належним чином. Справді, все чуттєво сприймається, будучи поза чуттєвого сприйняття, недостовірно, бо ще не ясно, притаманне чи воно, бо воно робиться відомим тільки через чуттєве сприйняття. Це буде вірно щодо того, що не обов'язково супроводжує завжди. Наприклад, той, хто вважає власним для Сонця те, що воно саме світле небесне тіло, що мчить над Землею, вжив при [позначенні] власного те, що стає відомим через чуттєве сприйняття, так що власне для Сонця буде дано не належним чином.

Справді, коли Сонце заходить, буде невідомо, мчить воно над Землею, тому що тоді чувствепное сприйняття перестає нам служити. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб як власне було дано те, що явно не через чувст-веппое сприйняття, або, якщо воно чуттєво сприймані, щоб було ясно, що воно необхідне притаманне. У цьому відношенні власне дійсно буде покладено падлежащпм чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для поверхні те, що вона перша забарвлюється, вказує, правда, щось чуттєво сприймається - бути пофарбованим, але таке, що явно властива завжди, то цього отношеппі власне для поверхні буде дано належним чином.

Далі, при опроверганіі слід дивитися, не дано чи в якості власного визначення. У цьому випадку власне дійсно буде покладено не належним чином. Справді, власне не повинно

| 32а виражати суть буття [речі] 3. Так як, наприклад, той, хто сказав, що власне для людини - це те, що він двонога істота, яка живе на суші, вказав власне для людини, що позначає суть його буття, то власне для людини буде дано не належним чином. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб як власне було дано те, що, правда, взаємо-5 мозаменяемо з річчю, але не висловлює суті її буття. У цьому відношенні власне буде дано належним чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для людини те, що він жива істота, від природи піддається вихованню, вказує, правда, щось взаимозаменяемое [з «людиною»], проте не виражає суті її буття, то в цьому відношенні власне для людини буде дано належним чином, ю Далі, при опроворгапіі слід дивитися, чи не йде чи справу так, що той, хто вважає власне, не вказує того, що входить в суть [предмета]. Справа в тому, що при [позначенні] власного, як і при визначеннях, слід перш за все вказати рід, а потім вже додати інше і таким чином провести розмежування. Так що власне, покладене не так, буде дано не належним чином. Так як, напри-15 заходів, той, хто сказав, що власне для живої істоти - володіння душею, не вказав того, що входить в суть живої істоти, то власне для живої істоти буде покладено не належним чином. Так от, при обгрунтуванні слід дивитися, щоб [спочатку] вважали те, що входить в суть [предмета], для якого дається власне, а потім додали інше. У цьому відношенні власне дійсно буде дапо належним чином. Так як, наприклад, той, хто вважає власним для людини те, що він го жива істота, здатна оволодівати знаннями, вказує власне, вважаючи те, що входить в суть людини, то в цьому відношенні власне буде покладено належним чином.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ГЛАВА ТРЕТЯ Топи для з'ясування того, чи належним чином вказано власне (продовження)] "
  1. Глава перша
    третя 1 ср 106 а 9 - 22. - 415. 2 ср «Категорії», 14 а 19 - 20. - 416. 3 Ср «Категорії», 12 а 20 - 25. - 416, 4 СР «Нікомахова етика» II, 5. - 417. Глава четверта 1 Див ІЗ Ь 15. - 419. 2 ср «Категорії», 6 Мб. - 419. - СР «Категорії», 6 Ь 27 - 36. - 420. 4 СР «Друга аналітика», 100 а 3 - 8. - 422. Глава п'ята 1 ср «Нікомахова етика» III, 15. - 424. 2 Емпедокл,
  2. Глава перша
    топи в цій главі. - 492. Глава чотирнадцята 1 ср «Про душу», 410 а 1 - 2. -
  3. Глава перша
    третя 1 Сформульовано властивість транзитивності відношення переваги. - 401. 1 У гол. 1-3. - 402. Глава п'ята 1 Узагальнення досягається, стало бути, заміною входжень конкретних термінів, таких, як «добре», «гідно», «значимо» ит. п., в формулювання топів входженнями слова «таке», що грає роль змінного по подібним термінам. - 403. Глава шоста 1 Т. е. всі попередні
  4. Розділ сорок перша
    третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
  5. Глава тридцятих * В
    третя * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як
  6. Розділ двадцять третій
    третя 1 До них Аристотель зараховує Протагора («Метафізика», 1009 а 6), Анаксагора (там же, 1009 а 27 , Ь 25), Демокрита (там же, 1009 а 27, b 11, 15), Емпедокла (1009 b 15), Геракліта (1012 а 24, 34), Кратила (1010 а 12). - 813. 2 Див « Про душу »III, 4-7;« Нікомахова етика »VI, 3-5, 7. -
  7. Від видавництва
    освіти як учасники цивільних правовідносин Глава 9. Об'єкти цивільних правовідносин Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Глава 11. Здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов'язків Глава 12. Право на захист як суб'єктивне цивільне право Глава 13. Цивільно-правова відповідальність Глава 14. Строки в
  8. Глава перша
    третя 1 Див «Друга аналітика» II, 3 - 13. - 498. 2 СР «Друга аналітика», 93 b 29. - 498. 3 Діалектичне, але не аподиктичні (що доводить). - 499. 22 Аристотель, т. 2 - 888657 4 Див «Друга авадвтнка» 11, 13; «Метафізика) VII, 17. - 5 Див «Топіка» VI, 9 - 10. - 499. - СР 107 b 28 - 29. - 499. 7 Про протилежних речах можуть позначатися (1) одіп в той же рід
  9. Глава перша
    третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2 . - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408 b 32-33. - 320. Глава п'ята 1 Див «Перша аналптпка» I, 31, а також 96 b 27-97 b 6. - 320. 2 Саме оскільки
  10. Введення
    того акціонерного товариства Федеральний Закон Російської Федерації "Про акціонеpних
  11. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34 . Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  12. ГЛАВА ДРУГА [Топи, що стосуються роду (продовження)]
    топи мають щось спільне між собою). Адже рід повинен сягати на більшу, ніж видову відмінність, і не повинен бути причетним видовому відзначення. Якщо ж рід вказано так, [як у наведених прикладах], тоді ні те ні інше з перерахованих [вимог ] не може бути виконане, бо [у цих прикладах] рід простягається на менше, ніж видову відмінність, і причетний ю видовому відзначення. Знову ж якщо
  13.  Глава 20 Забезпечення виконання зобов'язань
      належним чином (обумовленим у договорі способом, у встановлений термін, в певному місці і т. п.) Виконання зобов'язань забезпечується системою заходів організаційного, економічного і правового порядку. Так, саме існування законодавства забезпечує виконання зобов'язань: встановлює принципи виконання, передбачає неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання
  14.  Правовідносини між гарантом і бенефіціаром
      глава 26 ЦК України) або за спеціальними підстав, передбачених у ст. 378 ГК РФ: 1) сплатою бенефіціару суми, на яку видана гарантія, тобто належним виконанням зобов'язання; 2) закінченням визначеного в гарантії строку; Повернення гарантії оформляється актом передачі документа, в якому фіксується дане зобов'язання, від бенефіціара гаранту. В інших випадках припинення зобов'язання
  15.  Книга третя
      третя
  16.  Книга третя (В)
      третя
  17.  КНИГА ТРЕТЯ
      КНИГА