|
Далі, якщо про що- то йдеться в різних значеннях, все одно, притаманне чи покладене або не властиво, доказ має стосуватися одного з знат чений сказаного, якщо не можна доводити в відноси нии обох. Цим топом слід, однак, користуватися, коли багатозначність прихована. Справді, якби багатозначність була [для співрозмовника] прихована, то він заперечував би, що сперечаються не про те, що оп сам піддав сумніву, а про інше. Цей топ придатний і для обгрунтування, і для опроверганія. Коли ми хочемо щось обгрунтувати, ми доведемо, що, взяте в одному 30 значенні, [дане] притаманне, якщо не можемо довести, що опо притаманне в тому і іншому значенні. Коли ж ми щось спростовуємо, ми доведемо, що, взяте в одному значенні, [дане] не властиво, якщо ми не можемо довести, що воно не притаманне в тому і іншому значенні. Однак спростовується зовсім не випливає розмірковувати на підставі домовленості, все одно, чи йде мова про те, що [дане] всім притаманне, або про те, що опо не властиво пі одному. Бо коли ми доведемо, що воно не притаманне ії одному, ми спростуємо, що воно 35 всім властиве. І точпо так само, коли ми доведемо, що воно одному притаманне, ми спростуємо, що воно ні одному не притаманне 1. Тому ж, хто обгрунтовує щось, слід заздалегідь домовитися [зі співрозмовником], що й [дане] кому б то не було притаманне, то воно всім притаманне, оскільки це вимога обгрунтовано. Бо для того щоб довести, що щось всім притаманне, ь було б недостатньо міркувати з приводу одного [випадку] 2. Наприклад, якщо душа людини безсмертна, то це ще не означає, що кожна душа безсмертна. Так що слід заздалегідь домовитися, що якщо яка б то не було душа безсмертна, то всяка душа безсмертна.
Однак не завжди слід чинити саме так, а лише тоді, коли ми пе в змозі привести один довід, загальний для всіх випадків, в отлпчіе від геометра, [що доводить доводом, загальним для всіх випадків], що трикутник має кути, рівні [в сукупності] двом прямим і т. д.Якщо ж багатозначність але прихована, то слід розібрати, у скількох значеннях йдеться про щось, і спростувати або обгрунтувати його [в кожному значенні]. Так, якщо належне є корисне або прекрасне, 1 то слід спробувати обгрунтувати або спростувати щодо нього те і інше, наприклад що належне є прекрасне і корисне або що воно не є ні прекрасне, ні корисне. Якщо ж не можна довести те й інше, то слід довести одне з них, відзначаючи, що одне є належне, а інше немає. Те ж саме міркування вірно і для випадку, якщо разбираемое має 15 більше значень. Далі слід розглянути те, що багатозначне але як однойменне, а іншим чином. Наприклад, одна наука вивчає багато або як наука про мету н о [засобах] для мети (наприклад, лікарське мистецтво є знання про сприяння здоров'ю п про те, який спосіб життя вести), або як наука про двох цілях, якою називається одна і та ж наука, що вивчає проти-10 положностей (бо одна з них є для цієї науки ціль не більше, ніж інша), або як наука про те, що [притаманне] саме по собі, і про те, що [притаманне] як привхідні; наприклад, саме по собі [притаманне] те, що трикутник має кути, рівні [в сукупності] двом прямим, а як привхідні - що рівносторонній трикутник має кути, рівні [в сукупності] двом прямим, бо в силу того, що рівностороннього трикутника трапляється бути трикутником, ми знаємо, що він має кути, рівні [в сукупності] двом пря-* 5 мим.
Таким чином, якщо ні в якому сенсі неможливо, щоб наука про чому була однією і тією ж, то ясно, що їй взагалі неможливо бути такою, якщо ж це в якомусь сенсі можливо, то ясно, що вона може бути такою. Розрізняти ж значення слід настільки, наскільки це корисно. Якщо ми хочемо, наприклад, обосповать щось, то слід наводити такі «про значення, які допустимі, а розрізняти слід тільки те, що корисні для обгрунтування. Якщо ж ми хочемо спростувати щось, то [слід наводити такі значення], які неприпустимі, а інші слід залишати без уваги. Робити це слід і тоді, коли [співрозмовнику] залишається невідомою багатозначний-ність. А чи стосується ось це цього (einai tode toyde) або пет, - це слід обгрунтувати за допомогою цих же топів. Наприклад, ось ця наука стосується цього як зе мети, або як [коштів] для мети, або як привхідного для нього, або, навпаки, вона не стосується його жодним із зазначених способів. Те ж саме можна сказати і про бажання н про все інше багатозначному. Справді, бажання ось цього стосується мети (на-И1 приклад, здоров'я), або [коштів] для мети (наприклад, бажання вживати ліки), або чогось привхідного, як, наприклад, любитель солодкого бажає вина не тому, що воно вино, а тому, що воно солодке, бо він бажає солодкого самого по собі, а вина - як чогось привхідного [для солодкого]. Адже якщо вино терпке, він його не бажає. Стало бути, він бажає його як щось привхідні [для солодкого]. Цей топ по-5 Лезен для розгляду відносин. Бо майже всі такі випадки суть випадки відносин.
|
- Глава перша
третя 1 ср 106 а 9 - 22. - 415. 2 ср «Категорії», 14 а 19 - 20. - 416. 3 Ср «Категорії», 12 а 20 - 25. - 416, 4 СР «Нікомахова етика» II, 5. - 417. Глава четверта 1 Див ІЗ Ь 15. - 419. 2 ср «Категорії», 6 Мб. - 419. - СР «Категорії», 6 Ь 27 - 36. - 420. 4 СР «Друга аналітика», 100 а 3 - 8. - 422. Глава п'ята 1 ср «Нікомахова етика» III, 15. - 424. 2 Емпедокл,
- Розділ сорок перша
третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
- Глава перша
топи в цій главі. - 492. Глава чотирнадцята 1 ср «Про душу», 410 а 1 - 2. -
- Глава перша
третя 1 Сформульовано властивість транзитивності відношення переваги. - 401. 1 У гол. 1-3. - 402. Глава п'ята 1 Узагальнення досягається, стало бути, заміною входжень конкретних термінів, таких, як «добре», «гідно», «значимо» ит. п., в формулювання топів входженнями слова «таке», що грає роль змінного по подібним термінам. - 403. Глава шоста 1 Т. е. всі попередні
- Глава тридцятих * В
третя * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як
- Розділ двадцять третій
третя 1 До них Аристотель зараховує Протагора («Метафізика», 1009 а 6), Анаксагора (там же, 1009 а 27 , Ь 25), Демокрита (там же, 1009 а 27, b 11, 15), Емпедокла (1009 b 15), Геракліта (1012 а 24, 34), Кратила (1010 а 12). - 813. 2 Див « Про душу »III, 4-7;« Нікомахова етика »VI, 3-5, 7. -
- Глава перша
третя 1 Див« Друга аналітика » II, 3 - 13. - 498. 2 СР «Друга аналітика», 93 b 29. - 498. 3 Діалектичне, але не аподиктичні (що доводить). - 499. 22 Аристотель, т. 2 - 888657 4 Див « Друга авадвтнка »11, 13;« Метафізика) VII, 17. - 5 Див «Топіка» VI, 9 - 10. - 499. - СР 107 b 28 - 29. - 499. 7 Про протилежних речах можуть позначатися (1) одіп в той же рід
- Розділ перший [Топи, що стосуються визначення. Попередні зауваження]
багатозначних висловів мається на увазі. Точно так само-якщо не розрізняють багатозначне яке визначається, бо не ясно, для якого з значень дано визначення. Тут можна будувати каверзи, стверджуючи, 25 що мова відповідає не всьому тому, визначення чого дано. Такий [спосіб] особливо застосуємо, коли одноименность прихована. Можна й самому робити умовивід, уточнюючи, в скількох значеннях йдеться то,
- ГЛАВА ДРУГА [Топи, що стосуються встановлення тотожності при обговоренні визначень]
топи, придатні для опровергапія, можуть бути застосовані до визначення, як було сказано раніше До Справді, якщо ім'я і мова виражають не од-Jre але і те ж, то ясно, що дана мова не буде визна-1оЗп тт - діленням. Але жоден з топів, придатних для обгрунтування [тотожності], непридатний до визначення. Адже для обгрунтування визначення недостатньо довести, що те, що міститься в мові, і
- Глава перша
третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408 b 32-33. - 320. Глава п'ята 1 Див «Перша аналптпка» I, 31, а також 96 b 27-97 b 6. - 320. 2 Саме оскільки
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
|