|
Отже, топів , що стосуються тотожного, стільки. Зі сказаного також ясно, що всі стосуються тотожного топи, придатні для опровергапія, можуть бути застосовані до визначення, як було сказано раніше До Справді, якщо ім'я і мова виражають не од-Jre але і те ж, то ясно, що дана мова НЕ буде визна- 1оЗп тт - поділом. Але жоден з топів, придатних для обгрунтування [тотожності], непридатний до визначення. Адже для обгрунтування визначення недостатньо довести, що те, що міститься в мові, і те, що міститься в імені,-одне і те а2; визначення повинне ь дотримуватися всі інші предпісанія3. ГЛАВА ТРЕТЯ [Голи, що стосуються побудови визначень через умовивід] Отже, намагатися оскаржити ухвалу слід завжди таким саме чином і з допомогою цих [топів]. Якщо ж ми хочемо обгрунтувати визначення, то перш за все слід знати, що ніхто або небагато з міркують отримують визначення через умозак-ю люченія, а всі приймають визначення за початок, наприклад ті, хто займається геометрією, вченням про числа або іншими подібними навчаннями. Далі, слід знати, що, звичайно, справа іншого дослідження 1 - точно пояснити, що таке визначення і як має визначати; але тепер для справжньої мети досить сказати лише те, що про визначення та суті буття [речі] можна отримати умовивід, і \ ь гелі визначення Тобто мова, що виражає суть буття речі 2, і єдино лише позначається у визначенні повинно позначатися в суті речі (а в суті речі позначаються пологи і видові відмінності), то очевидно, що якщо в суті речі позначаються лише рід і видову відмінність, то що містить їх мова необхідно бу-дет визначенням, бо іншого визначення бути АЛЕ МО-жет, так як ніщо інше не позначається в суті речі. Отже, очевидно, що умозаключеніе3 про визначення може вийти. А виходячи з яких [топів] їло дме будувати визначення, - це роз'яснено більш докладно в інших сочіненіях4. Для даного дослі-25 нання корисні ці псу топи5. А саме, треба звернути увагу на протилежності і на інші противолежащие один одному [речі] і досліджувати визначення в цілому і по частинах. Адже якщо визначення, протилежний [даним], є [визначення] протилежного, то і вказане необхідно їсти [визначення] обговорюваного. Але так як є кілька поєднань протилежностей, з проти-3D положностей слід брати ту, протилежне визначення якої найбільш очевидно.
Отже, визначення в цілому треба розглядати так, як сказано, частини ж його - таким чином. Перш за все необхідно переконатися, що даний рід указап правильно. Якщо ж протилежне належить до протилежного [роду], а обговорюване до цього ж [роду] пе належить, то ясно, що воно буде належати до протилежної [роду], так як 35 протилежності необхідно належать до одного й того ж [роду] або до пологах, протилежним один одному. Ми вважаємо також, що протилежні видові відмінності позначаються про протилежності так, як про білому і чорному, адже одне розсіює зір, а інше собірает6. Так що якщо про протпвопо-хибному позначаються протилежні видові відмінності, то ясно, що про обговорюваний [предметі] позначаються зазначені [видові відмінності]. Так що якщо рід і видові відмінності вказані правильно, то ясно, що вказане буде визначенням. Або бути може, не обов'язково, щоб протилежні один одному видові відмінності позначалися про проти-* положностей, якщо протилежності пе належать до одного й того ж роду. Що стосується [речей], пологи яких протилежні один одному, то ніщо не заважає, щоб для них було названо одне і те ж видове відмінність, як, наприклад, для справедливості і несправедливості: адже перша є чеснота дуіш, а друга - порок душі. Так що «душі» у того й іншого говориться як видову відмінність, так як Су-10 ществуют ще чеснота і порок тіла. У всякому разі правильно те, що у протилежностей є або протилежні, або одні й ті ж видові відмінності. Тому якщо про протилежне позначаються протилежні [видові відмінності], а про даний немає, то ясно, що вказане [видову відмінність] позначатиметься про нього. Взагалі ж кажучи, так 15 як визначення складається з роду і видових відмінностей, то, якщо визначення протилежної очевидно, очевидним буде і визначення обговорюваного [предмета]. Справді, так як протилежне належить до того ж роду або до протилежного йому і рівним чином про протилежності позначаються або протилежні видові відмінності, або ті ж самі, то ясно, що про обговорюваний [предметі] повинен позначатися або той же рід, що й про протилежне, 20 тоді видові відмінності суть протилежні - або все, або ж деякі, а інші - одні й ті ж, або ж, навпаки, видові відмінності - одні й ті ж, а пологи - протилежні один одному, або ж обидва-і пологи і видові відмінності - протилежні один другу7.
Адже неможливо, щоб і пологи і видові відмінності були тотожними, інакше було б одне і те ж визначення для протилежностей. 25 Далі, треба виходити з словозміни і однорядного, бо пологи необхідно слідують пологах та визначення - визначень; наприклад, якщо забуття є втрата знання, то забувати означатиме втрачати знання і бути вже забутим - бути вже таким, що втратив знання. Якщо що-небудь одне з перерахований-зо ного визнали, то необхідно визнати і інше. Точно так само, якщо загибель є розкладання сутності, то гинути - значить розкладатися сутності і «згубним чином» означає «разлагающе», або якщо згубне означає розкладницьке сутність, то і загибель є розкладання сутності. Точно так само в інших випадках, так що якщо прийнято небудь 85 одне, то дблжно визнати і все інше.Рівним чином слід [обгрунтувати визначення] виходячи з [речей], що знаходяться в однаковому відношенні одна до іншої. Справді, якщо здорове сприяє здоров'ю, то і міцне сприяє міцності тіла і корисне сприяє благу. Адже | 54а кожне з перерахованого знаходиться в однаковому відношенні до своєї мети, так що якщо одне з них має своїм визначенням «сприяння мети», то і для кожного з інших буде таке визначення. Далі, слід виходити з більшого і однакового стількома способами, скількома можна обгрунтовувати, зіставляючи дві [речі] з двома [іншими]. Наприклад, якщо одне є в більшій мірі визначення іншого, ніж третій є визначення четвертого, а то, що в меншій мірі [визнається] визначенням, є визначення, то визначенням буде й те, що більшою мірою [визнається] визначенням. І якщо одне є визначення іншого в тій же мірі, в якій третій є визначення четвертого, то якщо одне є визначення іншого, то і інше є визначення решти. Якщо одне визначення зіставляється з двома [речами] або два визначення - з одного, то розгляд, що виходить з більшого, непридатне. Справа в тому, що не може бути одне визначення для двох [речей] або два визначення для однієї і тієї ж.
|
- Глава перша
другий 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409 а 10. - 465. 3 Див «Метафізика», 1022 b 22 - 31. - 467. 4 СР «Нікомахова етика» V, 14; VI, І. - 467. Глава
- Глава перша
другого 1 Т. е. з [Б (х) я А = Б] не слід А (х). - 412. 2 Т. е. поділу на найближчі види. - 412. 8 З положення «те, що причетне роду, необхідно причетні-'але якого-небудь виду» (див. прим. 8 до гол. 4 кн. II) доказово стан: «якщо Б = A VJ BjW ... w Вк і - | BIf для всіх І, то з Б (х) випливає А (х) ». - 412. 4 «Непарне» є якість, а пе сущіость. Число ж - сутність.
- Глава перша
другий 1 Див 102 а 11 - 13. - 498. 2 Т. е. недостатньо об'ємне збіг визначається і визначає. Необхідно, щоб визначальне виражало суть буття визначається. СР 139 а 32 - 34. - 498. 3 Ср 139 а 24 - 35. - 498. Глава третя 1 Див «Друга аналітика» II, 3 - 13. - 498. 2 ср «Друга аналітика», 93 b 29. - 498. 3 Діалектичне, але не аподиктичні
- Глава перша
другого * Див 129 Ь5
- Глава тридцятих * В
другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У 25 b 32-35; 26 Ь 34-38; 28 а 10-14. - 186. Розділ тридцять третій * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять
- Глава перша
топи з кн. II і III. - 404. 2 Символічно: Ах Р (х)-і ехр (х). - 404. 3 Т. е. в рівній мірі правдоподібні положення: «ААБ Аа = 4 Б» і «Е! Х (А (х) і Б (х)] => Е! Х [=} А (х) і Б (х)] ». Чи, може, замість другого положення потрібно було б брати наступне:« А і Б г ^ Щ А і = | Б ». - 404. 4 Правдоіодобпо: Аоб zz> Не-Ао но-Б. - 404 . 5 Правдоподібно: Аі ие-Б г ^ = \ АІБ. - 404. 6
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі -продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Розділ чотирнадцятий [Топи, що стосуються удосконалення в мистецтві діалектики]
топи відразу ж викликають у пам'яті суть справи, точно так само і топи 80 [в міркуваннях] сприяють більшому вмінню виводити укладення, оскільки звертають увагу на обмежене число [посилок]. Загальну ж посилку слід зберігати в пам'яті швидше, ніж довід, адже досить важко розташовувати багатьма початками і припущеннями. Далі, Падо привчитися до того, щоб з одного аргументу
- ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО
- Розділ перший [Топи, що стосуються визначення. Попередні зауваження]
додати видову відмінність, адже насамперед рід, треба думати, найбільше so означає у визначенні сутність що визначається); або [3] тому, що мова відноситься не тільки до обумовленому (адже визначення повинне відноситися тільки до обумовленому, як вже було сказано раньше2); або [4] тому, що хоча всі зазначені [умови] дотримані, але не визначають і не вказують суті буття визначається,
- Глава перша
голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
- Глава перша
другий 1 Згідно Емнедоклу. - 95. 2 Перша матерія. - 96. 3 Т. е. про виникнення одного з іншого стосовно до першої матерії говорити не можна. - 96. 4 Нескінченний перехід одного в інше. - 96. 6 Визначення, у формулюванні якого замість назви найближчого виду дається определепіе цього виду, а це останнє визначення може бути розширене таким же шляхом і т. д. - 97.
|