Головна
ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
Гапочка С.Н.. ДАВНЯ РУСЬ IX-XIII ВВ.Учебно - методичний посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ВДПУ, 2008 - перейти до змісту підручника

СТАТУТ СВЯТОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, КРЕСТІВШАГО РУСЬКЕ ЗЕМЛЮ, ПРО ЦЕРКОВНИХ СУДЕХ


В ім'я батька, і сина, і святого духа.
Се яз, князь Василя, наріцаеми Володимир, син Святославля, онук Ігорів, блажения княгині Олги, в'спріял єсмь святе хрещення від грецьскаго царя і від Фотія патріарха царегородьского, взях пьрваго митрополита Леона Києву, іже кьрсті всю землю Русьскую святимь крещеньемь.
За томь же влітку багато мінушем збудую Церкву святої Богородиця Десятіньную і дав їй десятину по всій землі Русьстей ис князювання в збірну церкву від усього княжа суду десяту векш, а ис торгу десятий тиждень, а з будинків на всяко літо від всякого стада і від всякого жита чюдна Спасу і чюдна його матері.
За томь разверз'ше грецьскиі Номоканон і обретохом в немь, оже НЕ подобаеться сих судів і тяжь князю судити, ні бояром його, ні суддям.
І яз, с'гадав з своєю княгинею з Анною і з своїми детми, дав єсмь ти суди церквам, митрополиту і всім піскупіям по Русьскоі землі.
А по сім НЕ надобе в'ступатіся ні детем моїм, ні внучатом, ні всьому роду моєму довіку, ні в люди церковні, ні в усі суди їх.
То все дав єсмь за всіма містом і по цвинтарем, і по свободам, де нь суть християне.
І своїм тиуном наказую церковного суду, не образити ні судити без Владичня намісника.
А се церковнії суди: роспуст, смілное заставанье, пошібаніі, умичка, переможе чоловіком і женою про животі, в племені чи в сватьстве зрозуміють ведьство, зеліінічьство, потвори, чари, ворожбу, уреканія три: бляднею і зельі, еретічьсгво, зубоежа, чи син батька б'ється, чи матір, або дчі, або сн'ха свекруха, брати чи діти тяжються про задницю, церковна татби, мертвеци сволочать хрест посічуть або на стінах режють худобу або пси, або поткамі без великої нужди в'ведет , або іно що неподібно церкви підмережа, або два друга мати бити, єдиного дружина мати за лоно іншого і роздавіть, або кого застануть з четвароножіною, або хто молитися під клунею або в Рощенье, або біля води, або дівка детя повьржеть.
Ті всі суди церкви дано суть, князі та бояри і суддям їх у ти суди не можна в'ступатіся.
То все дав єсмь по пьрвих царьов уряжен'ю і по вселеньских святих семи зборів великий святитель.
Аже хто преобідіть нашь статут, таким непрощення бити від закону божого і горе собе наследують.
А своїм тиуном наказую суду церковного не образити і з суду давати 9 частин князю, а 10-я святей церкви.
А хто пообіді суд церковний, платіті йому собою, а перед Богом того ж отвечаті на страшному суді пред тмамі
ангел, Йде ж когождо діла не скриються благая чи зла , иде же не допоможе ніхто ж кому, але токмо правда позбавити від втория смерті, від вічної муки, від хрещення НЕ-спасенаго, від вогню негасимого. Господь рече: у день помста в'здамь стриманими неправду в розумі, тих вогонь не згасне і черва не помре, створшім ж благая - в життя і в радість і невимовну. А створшім зла в в'скрешенье суду, ним же рече, неізмолім суд набути.
Еже споконвіку заставлено є і доручено святим Піскопо городьский і торгові всяка мірила і спудеї ізвес, ставила, від бога тако споконвіку заставлено піскупу баласти біс капості, ні умаліті, ні умножіті, за все те дати йому слово в день суду великого, яко же і про душі людські.
А се церковні люди: ігумен, піп, диякон, діти їх, потрапляючи і хто в криласі, ігуменя, чернець, черниця, проскурніца, паломник, лічець, прощенікі, задушьниі людина, сторонікі, сліпець, Хромець. Манастиреве, болніце, готелі, будинок для прочан.
Те люди церковні, богаделние Митрополит або піскуп відає межи ними суд, або образа чи котора, або ворожнеча, або дупа.
Аже будеть іншому людині з Тимь человекомь мова, то обчіі суд.
Хто переступити сі правила, яко же есми Управи по святих отець правилом і пьрвих царьов управлінь, хто мати преступаті правила сі, або діти мої, або правнучатого, або в якому місті намісник, або тіун, або суддя, а пообідять суд церковний, або хто іниі, Нехай будуть прокляті в оці вік і в майбутній семію зборів святих отець вселеньских.
Російське законодавство Х-ХХ століть. У 9 томах. Т. I. Законодавство ДревнейРусі. -М.: Юрид. Літ., 1984. с. 148-150.
Запитання:
Згадайте, коли і за яких обставин, патріарх Фотій хрестив Русь? Як ви думаєте, чому Фотій згадується у введенні статуту?
Які доходи церкви?
Як забезпечувалася незіблімость судового імунітету духовенства?
Які категорії населення перебували під патронатом церкви?
Які судові справи були віддані церкви?
Якими судовими повноваженнями була наділена церква?
Як був сформований принцип взаємини між світською владою і церквою?
Які обов'язки були покладені на церкву?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " СТАТУТ СВЯТОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, КРЕСТІВШАГО Руське землю, Про ЦЕРКОВНИХ судех "
  1. 2.1. СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВСЕВОЛОДА
    Про церковні судех і про людех і про мірилом торгових наречений в святемь хрещенні Олена та матере Володімерових, нарізна-ченнаго в Святому Хрещенні Василія, і ти егда пріяле святе хрещення від греческиіх царів і від Фотія, патріарха цареградскааго, взяша перваго митрополита Михайла Києву, іже хрести всю Руське землю. Потім же, влітку багато мінувшемь м [о] Ляся спасу і Пречиста його матері, святей
  2. 1.1. Перша усобица на Русі, князювання Володимира Святославовича
    У рік 6481 (973). Почав княжити Ярополк. У рік 6482 (974). У рік 6483 (975). Одного разу Свенельдич, ймення Лют, вийшов з Києва на полювання і гнав звіра в лісі. І побачив його Олег, і запитав своїх: "Хто це?". І відповіли йому: "Свенельдич". І, напавши, убив його Олег, так як і сам полював там же, І через це постала ненависть між Ярополком і Олегом, і постійно намовляв Свенельд Ярополка, прагнучи
  3. 1.1.Правленіе Ярослава
    06убіеніі Бориса. Святополк сів у Києві по смерті батька свого, і скликав киян, і став давати їм дари. Вони ж брали, але серце їх не лежало до нього, тому що брати їх були з Борисом. Коли Борис вже повернувся з військом назад, не знайшовши печенігів, прийшла до нього звістку: "Батько у тебе помер". І бідкався по батьку гірко, бо любимо був батьком більше всіх, і зупинився, дійшовши до Альти. Сказала
  4. 2. 3.1150 р. - статутна грамота князя Ростислава
    Во ім'я отця і сина і святого духа. Бог і свята богородиця і батька мого молитва, пріведох єпископа Смоленська, сдумают з людми своїми, за велінням батька свого святого, еже хотев пріжівоте своєму с'творіті; але є [з] де первеє карами не бувало Єпископів, та яз недостойний, грішний, се вуст [в] ляю єпископів, про немь ж єпископу бити живу і з криласом своїм, у свої дні та під своє княженье, еже ми бог дав
  5. 2. 4. 1125-1132 рр.. - ГРАМОТА ВЕЛИКОГО князя Мстислава Володимировича І СИНА ЙОГО ВСЕВОЛОДА Новгородську Юр'єва монастиря НА СЕЛО Буйци, полюддя І срібне блюдо
    Се аз, Мьстислав володимир син, дьржа Руське землю, свого князювання наказав есмь сину своєму Всеволоду отдати [Буї] це святому Георгієва з Данію, і з вирами, і з продажами, [і віно під ... кое]. Навіть який князь по моєму князювання почьнеть хотіти от'яті у святого Георгі [я, а] бог буди за темь і свята богородиця, і ть святії Георгія у нього те отімаеть. І ти, ігумені [Исайе], і ви, братіє,
  6. Суспільно-політичний ЛАД Київської Русі
    Форму державного влаштую Київської Русі тлумачать по-різному, Наприклад, радянська енциклопедія історії України вказує на неї як на ранньофеодальну державу. Та хоч бі як ее визначавши, все ж слід Погодитись з Михайла Грушевського, что власне політична організація грунтувалася на співучасті двох чінніків: князя и віча. Князі Київської Русі належали до одного роду Рюриків-вічів - Аджея Місцеві племінні
  7. Утворення ТА Суспільно-політичний устрій ГАЛИЦЬКИЙ-Волинської ДЕРЖАВИ
    У 30-х роках XII ст. у Кіївській Русі настав Период феодальної роздробленості. На территории Давньоруської держави з'явилося больше десяти великих феодальних князівств и земель. У Південно-західній ее частіні утворен Київське, Чернігівське, Переяславське, Володимир-Волинське и Галицьке князівства. Київська Русь перетворілася у федерацію окрем князівств, Які самостійно вели внутрішню політику.
  8. ІМЕННІЙ ПОКАЖЧИК
    Авдіснко Михайло (роки н. И см. невід.) - Український революційний діяч, член ЦК УСДРП. У 1918 р. - Член групи незалежніків. У 1919 р. разом з цією Груп увійшов до Всеукраїнського ревкому для збройної Боротьби проти більшовіцького Уряду X. Раковського. З 1920 р. - Член ЦК УКП. У 30-х роках - репресованій. 118, 122 Андрієвська Ольга (роки н. И см. невід.) - Член Української партії
  9. 1. 3. Князювання Ольги
    Ольга ж була в Києві з сином своїм, малим Святославом, і годувальник його був Асмуд, а воєвода Свенельд - батько мстиш. І сказали деревляни: «Ось вбили ми князя російського; візьмемо дружину його Ольгу за князя свого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, що захочемо». І послали деревляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, у човні до Ольги, і пристали в турі під Боричевим. Адже вода тоді текла біля
  10. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    Дозвіл торгових та інших господарських спорів упорядочивалось у міру створення та розвитку системи судових установ. Їх специфіка визначалася історичними умовами і національними традиціями в становленні правових систем різних держав. Особливі торгові суди були ще в Стародавньому Римі. У договорах між римлянами і латинами встановлювалися правила, за якими позови в ярмаркових
© 2014-2022  ibib.ltd.ua