ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
Гапочка С.Н.. ДАВНЯ РУСЬ IX-XIII ВВ.Учебно - методичний посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ВДПУ, 2008 - перейти до змісту підручника

2. 3.1150 р. - статутна грамота князя Ростислава


Во ім'я отця і сина і святого духа. Бог і свята богородиця і батька мого молитва, пріведох єпископа Смоленська, сдумают з людми своїми, за велінням батька свого святого, еже хотев пріжівоте своєму с'творіті; але є [з] де первеє карами не бувало Єпископів, та яз недостойний, грішний, се вуст [в] ляю єпископів, про немь ж єпископу бити живу і з криласом своїм, у свої дні та під своє княженье, еже ми бог дав і отчя молитва.
А се даю Святої Богородиці і єпископу прощенікі, з медом, і з кунами, і з вірою, і з продажами, і не надобе їх судити ніякому ж людині.
І се даю Святої Богородиці [і] єпископу десятину від усіх данин Смоленських, що ся в них сходить істих [к] ун, крім продажу і крім вири і крім полюддя: у Вержавлянех у Великих 9 цвинтар , а в тих погостех платить хто ж свою данину і
передмер істужніці за силою, хто що мога, а в тих погостех а деякий загине, то ти й десятини убуде, а в тих погостех у всіх сходиться данини осм'сот гривень, а передмера сто гривень, а на істужніцех сто гривень, то ти з того взяти єпископу до святої Богородиці сто гривень; а під Врочніцех [200?] гривень, то ти з того взяти єпископу 20 гривень; а в Торопчі данини четиріста гривень, а єпископу з того взяти 40 гривень; а в Жіжці данини 130 гривень, а з того єпископу взяти 13 гривень; а в Каспля 100 гривень, а з того єпископу взяти 10 гривень; а в Хотшіне данини 200 гривень, а з того єпископу взяти 20 гривень; а в Жабачеве данини 200 гривень, а з того єпископу взяти 20 гривень; а в Вото [р] ович данини 100 гривень, а з того єпископу 10 гривень; а в Шуісцеі да [н] і 80 гривень, а з того єпископу 8 гривень; а в Дешнянюх 30 гривень, а з того [е] Піскопо три гривні; а в Ветьскеі данини 40 гривень, а з того єпископу че-тирі гривні; а на билевие данини 20 гривень, а і єпископу з того 2 гривні; [а] в Бортніцех на оной стороні 40 гривень, а з того єпископу 4 гривні; [а] в Сторінці данини 30 гривень, а з того єпископу три гривні; в Жідчічіх 10 гривень, [а і] ис того єпископу гривня; в Басеі 15 гривень, а і єпископу з того півтори гривні; [в] Мірятічех данини 10 гривень, а єпископу з того гривня; в Добрятині данини [30] гривень, а єпископу з того три гривні; в Доброчкове данини 20 гривень, а з того єпископу дві гривні; в Бобровніцех данини 10 гривень, а з того єпископу гривня; на Дедогостічех 10 гривень, а з того єпископу гривня; а в Зарубі данини 30 гривень, а з того єпископу 3 гривні; а в Женні данини 200 гривень у велице , з того Святої Богородиці і єпископу 20 гривень; в Пацини данини 30 гривень, а з того єпископу 3 гривні, а у вітальні данини невідомий, і що ся зійде, з того святей [Б] огородіці і єпископу десятина; в Солодовніцех 20 гривень, з того Святої Богородиці [і е] Піскопо 2 гривні; на Путтіне повсякчас платять чотири гривні, Беніціо 2 гривні, Корчміті пів на п'яту гривні, дедіч і данину і віра 15 гривень, гість 7 гривень, а з того Святої Богородиці і єпископу три гривні без семи ногат; на Кописі полюддя чотири гривні, а перевозу чотири гривні, а торгового 4 гривні, а корчьміті
невідомо, але що ся сондеть, з того десятина Святої Богородиці; на Пру пої 10 гривень, а з того єпископу гривня, а в корчмітех НЕ ведати, але що ся соідеть, з того десятина Святої Богородиці; у Кречюта данини 10 гривень, а святей Богородиці і єпископу гривня; в Лучині полюддя [...] гривні, а мита і корчміті не ведено , але що ся снидет, з того єпископу десятина; під Оболві гостинно данину, і що ся в ній снідет, з того Святої Богородиці і єпископу десятина; під споконвічні данини 40 гривень, а з того Святої Богородиці і єпископу 4 гривні; суждать Заліська данину , аже вернути Гюгрі, а що будеть в ній, з того Святої Богородиці десятина; у Вержавску в місті три гривні десятини Святої Богородиці; в Лодеініцех 10 гривень данини, а з того гривня Святої Богородиці. І се даю з Торопча від всіх риб, іже іде до мене, десятину Святої Богородиці і єпископу; [Від] Жізця такоже від всіх риб, іже іде до мене, десятина Святої Богородиці і єпископу [ч] то ся покличе області Смоленське, або мала або велика данина, любо княжа, любо Княгинина, або чия сі хоча, правити десятину Святої Богородиці, без всякого отпісу деят.
Село Дросенское, зі ізгої і з землею Святої Богородиці і єпископу, і село Ясенського, і з Бортнік та 3 землею і з ізгої Святої Богородиці; і се есми дав землю в Погоновічох Моншінскую Святої Богородиці і єпископу ; та озера Німікорская і з сеножатмі, і повіт княж, і на Сверкових луках сіножаті, і повіт княж, озеро Колодарское, Святої Богородиці.
І се даю на посвітити Святої Богородиці з двору свого, [о] см капіі воску і на горі город з капусником і з женою і з детми, в Заріччі, тетеревнік жінку, та з детми Святої Богородиці і єпископу. Бисть моє сотщаніе до святої Богородиці, по велінню святого батька мого, чтож мога, тож даю.
А теж епіскопліх не судити нікому ж, судить їх сам єпископ. Перша тяжа роспуст; інша тяжа, аж водити хто дві Жоне; третіми тяжа аще хто поиметь чрес закон; а четверта уволочь-ська, аж уволочет хто дівку, што возмете князь, з єпископом на-поли, або посадник що в'зметь свої тяжі, то з єпископом напов; а п'яте, аж ту жіночку [....] то єпископу; шоста питання, а то єпископу, зілля і душогубства тяжа
епіскопля; семая аж б'є дві дружині, то епіскопля тяжа ; [аж] церковна людина дійде чого, то свого єпископа; дев'ята аж кого бог відведе церковних людей, а не буде зла нічого церкви.
7. Та се яз мол'влю і заставив есми єпископів, доручений Смоленськ богом і деднею і батьків молитвою, та се яз князь Ростислав, з першим єпископом своїм Маноілом, та се уставляли яз. Аж буде або тяжа, або продаж епіскопля, да ненадобе ні князю, ні посадника, ні тивуном, ні іншому нікому ж від малого і до великого, і по всій волості Смоленської. Се ж нині, з божьею допомогою і зі Святої Богородиці, в оці дні сповнені данини, а по сем що бог влаштувати; по божу строю чі яка данину збідніє, або раттю, або яким чином, [п] про силу що почнет давати тії данини , а з того десятина Святої Богородиці. Та тим не станете посужіваі никтоже по моїх днех, ні князь, ні людие; аще чи хто посудити сіючи грамоти, що есми дав до святої Богородиці, та тієї відповідає в страшний день Святої Богородиці, і ся клятва будеть на ньому, а яз буду без гріха <...>
9. [Се] яз, грішний син Мьстіславль, надіючись на матір божу на святу богородицю, уставляли сю єпископа; даж хто зруйнує ю, да сам отвечаеть Святої Богородиці, і ся клятва святих отець буди на ньому, а яз буду без гріха.
«Пам'ятки російського права», вип. II, стор 39-42
Запитання і завдання:
1. Про що етельствует організація смоленської єпископії?
Які територіально-адміністративні одиниці перераховані в грамоті?
Які податі і в яких обсягах з них стягуються?
Які доходи князя?
Чим ще крім десятини могла розпоряджатися церква?
Які питання входили до компетенції церковного суду? Порівняйте їх з питаннями знаходяться в компетенції церкви в раніше досліджуваних княжих статутах.
Які категорії залежного населення згадуються в грамоті?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. 3.1150 р. - статутна грамота князя Ростислава "
  1. Методичні рекомендації
    статутний грамоті князя Ростислава. Даний документ не відноситься до історії Новгорода, але в ньому міститься цінна інформація про террітортально-адміністративній структурі ксмоленского князівства і про доходи княз. Правомірність використання Псковської судно грамоти в рамках розглянутої теми, незважаючи на те, що вона написана в Пскові вже в XV столітті виправдана близькістю державного устрою і
  2. 1.4. Галузі управління.
    1150 р.), ми дізнаємося, що певна частина "данини", зібраної в смоленській землі, належить княжої дружині. Безсумнівно, подібні угоди мали місце і в інших князівствах. Звичайним способом задоволення вимог членів князівської родини було закріплення за кожним певного району або міста для забезпечення їх існування ("годування", або "втіхи"). Весь річний дохід (або його
  3. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    грамоті Новгородського князя Всеволода Мстиславовича, яку у 1135 року церкви Святого Івана Предтечі на Опоках: «.. управляти всякі справи Іванська і торговельна та вітальня і суд торговий». Торговий суд створювався у складі тисяцького й п'яти виборних старост. Однак торговий суд у цьому документі розуміється не як законодавче нововведення, а як вказівка ??на застосування до Иванскому купецтву
  4. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    грамоті Новгородського князя Всеволода Мстиславовича, яку у 1135 року церкви Святого Івана Предтечі на Опоках: «управляти всякі справи Іванська і торговельна та вітальня і суд торговий ». Торговий суд створювався у складі тисяцького й п'яти виборних старост. Однак торговий суд у цьому документі розуміється не як законодавче нововведення, а як вказівка ??на застосування до Иванскому купецтву
  5. § 1. Поняття злочину
    статутних грамотах починають вживатися словосполучення типу: "хто переступить оці правила" (Статут князя Володимира Свя-тославіча. Синодальна редакція), "а хто заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Коротка редакція) , "аще хто статут мій і заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Велика редакція), "а хто мати преступаті ся правила" (Статут великого князя
  6. 1.3. Система органів державного управління
    статутних грамот. Тут же зберігалися і всі інші предмети, які представляли суспільний інтерес, наприклад, еталони мір і ваг. Загальнодержавний архів починає формуватися досить пізно. До письмового документа навіть до початку XV в. зберігалося скептичне ставлення як до об'єкту і формі, як елементу чужоземної культурної традиції. Це відношення, а також внутрішньополітичний розвиток
  7. 1.4. Соціальна структура суспільства
    статутні грамоти землям. Отже, під розвитком великого землеволодіння змінюється характер соціальної боротьби. Від боротьби, що йде в міській громаді між вільними людьми, поділяють на вічові партії і виступаючих не проти князівської влади, а проти конкретних князів, до боротьби, яка йде між станами, хай ще недавно зародився, але вже мають свої інтереси . Там, де громада доживає
  8. 1.2. Земський Собор і Судебник Івана IV.
    статутних грамот, які були своєрідними кодексами (цивільних, кримінальних, адміністративних). В них відбивалися всі основні положення, пов'язані з організацією процесу судочинства, майнових і господарських відносин, земського самоврядування, державного управління та соціального
  9. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    грамотами. На характер відносин між державою і підданими, на думку дослідників, вплинуло поповнення государева двору за рахунок вихідців з феодальних систем «азіатського гніту» («царевичів» і «князів», мурз) - носіїв міністер-альної, і у вельми грубій формі, традиції та психології. Це «поповнення» постійно «знижувало» і загальний культурний рівень «иммунитетного самосвідомості» російського
  10. 4.Питання вивчення народних рухів
    грамот, особливо грамот від 1793 р., держава передавала землі козацьких товариств у їх вічне користування, а суспільства або війська передавали їх в таке ж користування козачим станицях, від яких козаки отримували її по паях. Області розселення козацтва входили до складу Російської держави, але були на особливому становищі, граючи роль своєрідної буферної зони між «державними вотчинами» і
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи