|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
72. Відповідальність держав у зв'язку з діяльністю, не забороненої міжнародним правом
|
В XX в. у результаті науково-технічного прогресу з'явилися види діяльності держав, які не суперечать нормам міжнародного права, однак можуть мати непередбачені наслідки й завдати шкоди третім державам. Прикладом такої діяльності може служити експлуатація повітряного транспорту, атомного промислового й наукового встаткування, штучних космічних об'єктів. У доктрині й практиці міжнародного права широке визнання одержала концепція, відповідно до якої держава, що заподіює збиток такого роду, зобов'язане його компенсувати, незважаючи на те, що ніякого правопорушення воно не робило. Зобов'язання, пов'язані з компенсацією даного збитку государ-ством-причинителем, одержали назву «абсолютної відповідальності». Підставою компенсації збитку в цих випадках виступає ризик його заподіяння джерелами підвищеної небезпеки. У зв'язку із цим використання терміна «відповідальність» стосовно до таких випадків носить умовний характер. Зокрема, це підтверджується тим, що Комісія міжнародного права ООН, включивши цю тему в програму своєї діяльності в 1978 р., застосувала не термін «відповідальність» («responsibility»), а термін «зобов'язання» («liability»). Однак у перекладі Комісії своїх документів на російську мову ця обставина не знайшла відбиття
Як ілюстрація інституту абсолютної відповідальності можна послатися на ст. II Конвенції про міжнародну відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами, 1972 р.: « держава, ЩоЗапускає, несе абсолютну відповідальність за виплату компенсації за збиток, заподіяний його космічним об'єктом на поверхні Землі або повітряному судну в польоті».
Порядок визначення абсолютної відповідальності звичайно визначається в міжнародних договорах. При відсутності в них необхідних норм держава - причинитель збитку й потерпіла сторона на основі взаємної домовленості можуть удатися до традиційних способів визначення матеріальної відповідальності, застосовуваним при здійсненні звичайних деліктів. Абсолютної відповідальності як специфічному інституту міжнародного права властиві свої особливі форми: грошова компенсація, послуги, технічна допомога, надання різного роду матеріальних цінностей замість знищеного або ушкодженого майна, природних ресурсів і т.
п.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "72. Відповідальність держав у зв'язку з діяльністю, не забороненої міжнародним правом" |
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
відповідальністю та безкарністю чиновників. До того ж збереженню такого становища об'єктивно сприяє незадовільний стан діяльності сучасного державного апарату управління. Він не тільки зберігає більшість вад, які були властиві колишньому апарату, а й до того ж став більш корумпованим і менш професійним. Діяльність основної частини управлінських кадрів підпорядкована підготовці адміністративних
- 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
відповідальність членів Організацій за управління територіями, народи яких не досягли ще повного самоврядування. Відповідно до статті 73 Статуту дер-жави-члени ООН «визнають той принцип, що інтереси населення цих територій є першорядними, і, як священний обов'язок, приймають зобов'язання максимально сприяти добробуту населення цих територій у рамках системи міжнародного миру і безпеки... і з цією
- 16. Джерела міжнародного права.
відповідальність держав. Перераховані розходження свідчать на користь договору як джерела міжнародного права, що найбільш повно відповідає потребам держав, їхнім інтересам, цілям подальшого розвитку самого міжнародного права в сучасну епоху. Незважаючи на перераховані переваги договірної форми, рано було б робити висновок про марність звичаю, він має усі права на існування, звичаєві норми
- 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
відповідальність за свої дії. Слід мати на увазі, що кожна міжнародна організація володіє тільки властивим їй обсягом правосуб'єктності, межі якої визначені насамперед в установчому акті. Отже, організація не може чинити інші дії, ніж ті, що передбачені в її статуті й інших документах (наприклад, у правилах процедури і резолюціях вищого органу). Як уявляється, до найбільш важливих критеріїв
- Поняття екологічного права України
відповідальність за порушення норм і правил, які приймаються різними відомствами, тим більш, якщо повторність адміністративної відповідальності криміналізується. Не викликає сумніву, що побудова демократичної, правової держави вимагає розроблення законодавчих актів прямої дії як однієї з умов реалізації права, додержання законності та ефективності права. *У зв'язку з відсутністю концепції
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин. Подолавши свого часу предметну обмеженість власного джерела - так званого "поліцейського права" (а саме, обмеженість питаннями охорони громадського порядку і безпеки), адміністративне право, поряд з конституційним (державним), являє собою класичний зразок галузі публічного - на відміну від приватного -
- 6. Держави - основні суб'єкти міжнародного права
відповідальність суб'єктів не передбачена; - на відміну від федерації: бюджет конфедерації формується за рахунок добровільних внесків її суб'єктів; у конфедерації, як правило, відсутня єдина система грошового обігу; у ній немає єдиного союзного громадянства; військові формування конфедерації набираються її суб'єктами, причому нерідко зберігається їхнє подвійне підпорядкування органам
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
відповідальність перевізника за вантаж. Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками: І. За змістом і місцем в системі міжнародного права: цілі - розуміються як цілі, що реалізуються в рамках нормативної системи міжнародного права. Головною соціально-політичною метою міжнародної нормативної системи є підтримка існуючої системи міжнародних відносин;
- 29. Принцип поваги прав людини
держави до свого населення стає об'єктом уваги міжнародного співтовариства. Держави беруть на себе зобов'язання додержуватися історично досягнутих стандартів прав людини, оскільки від цього залежать і міждержавні відносини. Міжнародне право враховує важливий аспект взаємозв'язку внутрішнього і міжнародного життя держав. У статті 3 Конституції України закріплено, що «права і свободи людини і їх
- 44. Міжнародні механізми контролю задотриманням прав людини.
відповідальність за діяльність Організації Об'єднаних Націй в області прав людини». Фактично ж Верховний комісар по правах людини здійснює загальне керівництво діяльністю Центра по правах людини ООН - структурного підрозділу Секретаріату
|