|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу.
|
Згідно з п. 1. ст. 313 Господарського кодексу України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Цей строк встановлюється залежно від таких чинників: швидкості руху транспортного засобу, маршруту, графіку руху, характеристики вантажу, існуючих нормативних обмежень щодо швидкості перевезень окремих вантажів тощо. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про транспорт», для визначення строків перевезення на підприємствах транспорту, що безпосередньо беруть участь у перевезеннях, встановлюється єдиний звітно-обліковий час - київський.
Прострочення строку доставки вантажу є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника. Згідно з п. 2 ст. 313 Господарського кодексу України, перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини. Таким чином, ст. 113 закріпила презумпцію вини перевізника і покладає на нього обов'язок доказування її відсутності.
Переліки підстав, які виключають вину перевізника в прострочці доставки вантажу, визначаються транспортними кодексами, статутами, правилами перевезень вантажів.
Так, наприклад, п. 116 Статуту залізниць України закріплює, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 313 Господарського кодексу України за прострочення доставки вантажів до перевізника застосовуються штрафні санкції (штрафи), розміри яких визначаються відповідно до закону.
Стаття 23 Закону України "Про залізничний транспорт" містить відсильну норму. Перевізник несе відповідальність за дотримання терміну доставки вантажу в межах, визначених Статутом залізниць України. Стаття 116 Статуту залізниць України1 визначає такі розміри штрафів, які залізниця сплачує за прострочення доставки вантажів (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини):
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення. Частина 4 ст. 313 Господарського кодексу України встановлює правило, що збитки за втрату, нестачу або пошкодження вантажу стягуються понад штрафні санкції за прострочення доставки вантажу за умови, що така втрата, нестача або пошкодження вантажу є у причинно-наслідковому зв'язку з простроченням перевезення. При цьому необхідно враховувати, що ст. 232 Господарського кодексу допускає закріплювати в договорі обов'язок відшкодування збитків повною мірою понад штрафні санкції і за порушення інших зобов'язань.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу." |
- 54. Відповідальність сторін за договором (Д.) перевезення вантажів.
відповідальність у формі відшкодування збитків та (або) сплати неустойки (штрафу, пені). ЦК передбачає окремі випадки покладення відповідальності на перевізника за порушення зобов'язань, що випливають із Д. перевезення В.: за ненадання транспортного засобу; за прострочення доставки В.; за втрату, нестачу, псування або пошкодження В.. Крім того, ЦК передбачає відповідальність відправника за
- 65. Правове регулювання перевезення вантажів.
відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з цих документів, зокрема з коносаментів або інших перевізних документів. За договором лізингу судна власник судна (лізингода-вець) зобов'язується передати фрахтувальнику (лізинго-одержувачу) судно без екіпажу для використання з метою торговельного мореплавства на визначений термін, після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право
- 53. Поняття та зміст договору (Д.) перевезення вантажів (п/в).
перевізник (П.)) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником (В.)) вантаж: до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві (О.)), а В. зобов'язується сплатити за п/в встановлену плату. Юридичні ознаки Д.: взаємний, реальний або консенсуальний (на морському транспорті) та відплатний. Д. п/в має публічний характер, однак за умови
- 57. Договор транспортного експедирування (ТЕ).
перевізником і одержувачем, тому порушення ним умов договору може привести до відповідальності як клієнта перед перевізником, так і експедитора перед перевізником. Відповідальність за договором ТЕ може мати місце як у формі сплати неустойки, так і відшкодування
- § 3. Договір перевезення вантажу
відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Законами України "Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період" від 20 жовтня 1998 року № 194-XIV1, "Про перевезення небезпечних вантажів" 6 квітня 2000 року № 1644-III2, "Про транзит
- Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу.
відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу тільки при наявності його вини. За загальним правилом, обов'язок доказування відсутності вини покладається на перевізника. Але у транспортних кодексах , статутах передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
відповідальність перевізника за вантаж. Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманітними класифікуючими ознаками: І. За змістом і місцем в системі міжнародного права: цілі - розуміються як цілі, що реалізуються в рамках нормативної системи міжнародного права. Головною соціально-політичною метою міжнародної нормативної системи є підтримка існуючої системи міжнародних відносин;
- ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
відповідальність за зобов'я- заннями товариства всім своїм майном (повними учасниками), є один або кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів і не беруть участі в діяльності товариства. Комерційна таємниця - інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона загалом або в певній формі та сукупності її
- § 1. Загальні умови виникнення господарських зобов'язань
відповідальність за наслідки рішень, що ним приймаються. Такий спосіб виконання господарських зобов'язань вперше законодавчо закріплений на рівні кодексу. Особливості має спосіб і місце виконання грошових зобов'язань між суб'єктами господарської діяльності. За загальним правилом всі суб'єкти господарської діяльності здійснюють платежі через установи банку відповідно до Інструкції про безготівкові
- § 2. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
відповідальність у разі неподання перевізних засобів і за інші порушення зобов'язання, які випливають із плану перевезення, та у випадках, не передбачених таким планом, але встановлених транспортним статутом, і тоді йдеться про нормативну неустойку. Залежно від особливостей визначення розміру неустойки і характеру порушень, за які вона встановлюється, говорять про штраф або пеню. Штраф - це
|