2. Види цивільно-правових способів захисту речових прав

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочину

Головна → Право → Цивільне право Росії →

« Попередня		Наступна »

Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника
2. Види цивільно-правових способів захисту речових прав
Залежно від характеру порушення речових прав і змісту захисту, що надається в цивільному праві використовуються різні способи, юридично забезпечують дотримання інтересів власника або суб'єкта іншого речового права. При безпосередньому порушенні права власності або обмеженого речового права (наприклад, при викраденні чи іншому незаконному вилученні майна) використовуються речове-правові способи захисту. Їх особливості обумовлені абсолютним характером захищаються прав, оскільки самі ці заходи спрямовані на захист інтересів суб'єктів речових прав від безпосереднього неправомірного впливу з боку будь-яких третіх осіб. У зв'язку з цим речове-правовий захист здійснюється за допомогою абсолютних позовів, тобто позовів, що пред'являються до будь-яких порушили речове право третім особам. 1 Див. Іоффе Про С. Радянське цивільне право З 472-473. Цивільний закон традиційно закріплює два класичних речове-правових позову, службовців захист права власності та інших речових прав: віндикаційний (про витребування майна з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод в користуванні майном, не пов'язаних з позбавленням володіння річчю). В обох випадках мова йде про такі способи захисту, які покликані захистити речове право на існуючий в натурі майновий об'єкт. У разі його втрати або неможливості повернення власнику мова може йти тільки про компенсацію завданих збитків, що відноситься вже до числа зобов'язальних, а не речових способів захисту. Тому речове-право-ші способи захисту майнових інтересів уповноважених осіб мають своїм об'єктом тільки індивідуально-визначені речі, але не інше майно. Речові права можуть бути порушені і непрямим чином, як наслідки порушення інших, найчастіше зобов'язальних прав. Наприклад, особа, якій власник передав свою річ за договором (орендар, зберігач, перевізник і т. д.), відмовляється повернути її власнику або повертає з пошкодженнями. Тут мова повинна йти про застосування зобов'язально-правових способів захисту майнових прав. Вони спеціально розраховані на випадки, коли власник пов'язаний з правопорушником зобов'язальними, найчастіше договірними відносинами, і тому зазвичай застосовуються до несправного контрагенту за договором, враховуючи конкретні особливості взаємозв'язків сторін. Зобов'язально-правові способи захисту носять, отже, відносний характер і можуть мати об'єктом будь-яке майно, включаючи як речі (наприклад, підлягають передачі набувачеві товари), так і різні права (наприклад, безготівкові гроші або "бездокументарні цінні папери", права користування та т . д.). Вони докладно розглядаються при вивченні зобов'язального права. Але оскільки в обох зазначених ситуаціях так чи інакше порушується право власника (або суб'єкта іншого речового права), може виникнути питання про те, до якої з двох зазначених різновидів цивільно-правового захисту - речове-правової або зобов'язально-правовий - має право вдатися потерпіла від правопорушення особа. Наше законодавство не надає можливості вибору виду позову і не допускає так званої конкуренції позовів, властивої англо-американському, а не континентального європейського правопорядку. При наявності договірних чи інших зобов'язальних відносин повинні пред'являтися спеціальні, зобов'язально-правові, а не речове-правові вимоги на захист своїх прав саме тому, що між учасниками спору існують відносні, а не абсолютні правоотношенія1. Речове-правові позови не можуть бути пред'явлені і при відсутності індивідуально-визначеної речі як предмета спору (наприклад, у разі її знищення). Особливим позовом, звичайно використовуваним для захисту права власності, є вимога про звільнення майна з-під арешту (про виключення майна з опису). Арешт майна, тобто його опис і заборона ним розпоряджатися, допускається процесуальним законом як міри, що забезпечує виконання судового рішення (у тому числі ще на стадії пред'явлення позову) або вироку про конфіскацію майна. Іноді в опис помилково включаються речі, що належать іншим особам (як правило, йдеться про вимогу чоловіка про виключення з опису його частки у спільному майні або особисто йому належать речей) 2. Власник, майно якого помилково включено в опис, має право пред'явити вимогу про звільнення цього майна від арешту до боржника, у якого описано майно, і одночасно - до кредиторів (стягувачам), в інтересах яких накладено арешт на майно. Якщо майно арештовано у зв'язку з його передбачуваної конфіскацією, відповідачами за позовом стають засуджений (підслідний) і держава в особі фінансового органу. Такий позов, по суті, зводиться до вимоги про визнання права власності на незаконно включене в опис і арештоване майно. 1 Тому і в тих випадках, коли обмежені речові права виникають за договором з власником веші (наприклад, сервітуту або право заставодержателя), вони захищаються їх суб'єктами за допомогою речове-правових (абсолютних), а не зобов'язально-правових позовів, бо самі вони носять абсолютний, а не відносний характер. Власник ж речі в даному випадку пов'язаний з суб'єктом обмеженого речового права договором і тому у взаєминах з останнім не може вдаватися до речове-правовим способам захисту своїх інтересів 2 Об'єктом даної вимоги завжди є спірне майно в натурі, тобто індивідуально-визначені веші, що зближує цей позов з речове-правовими-ми вимогами. Іноді тому його ототожнюють з віндикаційним або негаторний позовом (див., наприклад: Радянське цивільне право. Ч. 1. М., 1986 С. 410, 416), що не можна визнати обгрунтованим. Розглянутий позов слід також відрізняти від вимоги про зняття арешту з банківського рахунку (і значаться на ньому безготівкових грошових коштів), бо об'єктом останнього завжди є права вимоги, а не речі. Не виключено також його пред'явлення і на захист майнових інтересів суб'єктів прав господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння і деяких інших обмежених речових прав. Тому він є різновидом позову про визнання права (ст. 12 ЦК) - особливого способу захисту цивільних, у тому числі речових, прав. Самостійну групу цивільно-правових способів захисту речових прав, і насамперед права власності, становлять позови до публічної влади, тобто вимоги, що пред'являються до державних органів (або органам місцевого самоврядування). Наявність у таких органів владних повноважень виключає можливість пред'явлення до них традиційних речове-право-вих або зобов'язально-правових позовів в тих випадках, коли вони діють не як рівноправних учасників майнового обороту. При цьому публічна влада може порушувати чи обмежувати речові права приватних осіб як неправомірними, так і правомірними діями, що також вимагає особливих способів захисту. Для захисту від неправомірних дій публічної влади, що порушують речові права приватних осіб, використовується два види позовів. По-перше, закон допускає вимога про повне відшкодування збитків, завданих приватним особам в результаті незаконних дій (чи бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, у тому числі шляхом видання як нормативного , так і ненормативного акта, який не відповідає закону чи іншому правовому акту (ст. 16 ЦК). Якщо такі дії чи акти порушують речові права, даний загальний спосіб захисту цивільних прав можна розглядати і як спосіб захисту права власності або обмежених речових прав. Такі позови пред'являються, наприклад, до податкових і митних органів у випадках необгрунтованого звернення стягнення на майно відповідних ліц1. По-друге, з аналогічною метою може використовуватися вимога про визнання недійсним ненормативного акта державного або муніципального органу, який відповідає закону або іншим правовим актам (ст. 13 ЦК) і порушує речове право чи незаконно обмежує можливості його здійснення. 1 Зрозуміло, самі податкові, митні відносини або відносини з управління державним майном є публічно-правовими. Тому до них незастосовні норми цивільного, в тому числі зобов'язального, права, наприклад про сплату передбачених ст. 395 ГК відсотків при поверненні платнику податку з бюджету неправильно стягнутих з нього сум. Разом з тим необгрунтоване втручання публічної влади в майнову сферу в багатьох випадках веде до порушення саме речових прав, а тому і вимагає особливих способів захисту. Не випадково правила про позови до публічної влади вперше з'явилися в законах про власність. Такі, наприклад, вимоги державних і муніципальних підприємств і установ до комітетів з управління майном про визнання недійсними їх актів про вилучення окремих об'єктів нерухомості (будинків, будівель і т. п.), що знаходяться у них на праві господарського відання або оперативного управління. До числа позовів щодо захисту речових прав приватних осіб від неправомірних дій публічної влади може бути віднесений також позов про звільнення майна від арешту, але лише в тих випадках, коли він пред'являється до держави (в особі фінансового органу) у зв'язку з майбутньою конфіскацією майна засудженого (або підслідного) за вироком суду. Правомірні дії публічної влади, що тягнуть ущемлення інтересів приватних власників або суб'єктів інших речових прав, вимагають встановлення спеціальних заходів захисту останніх. Так, припинення права власності на майно приватних осіб можливо у зв'язку з його націоналізацією у відповідності з федеральним законом (абз. 3 п. 2 ст. 235 ЦК), що само по собі є правомірним дією. У цій ситуації власник зобов'язаний підкоритися закону і не має права вимагати повернення свого майна, але може вимагати повної компенсації - стягнення збитків, що включають і не отримані ним доходи, і вартість втраченого ним майна (ст. 306 ЦК) 1. Це право, однак, належить тільки власнику, але не суб'єкту іншого (обмеженого) речового права, наприклад права господарського відання або оперативного управління. Таке ж право надається власникові земельної ділянки, що вилучається для державних або муніципальних потреб за рішенням органів виконавчої влади (пор. ст. 279-282 ЦК).
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " 2. Види цивільно-правових способів захисту речових прав "
4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика). Види застави (права забудови, права вимоги тощо), не йшла мова про перезаставу і т.д. З'явився також новий спосіб забезпечення зобов'язань - гарантія, що була по суті, поручительством, але у відносинах між соціалістичними організаціями (ст. 196). Таким чином, був закріплений принцип "винного з виключенням" начала. Це стало кроком вперед. Окремими видами зобов'язань присвячена друга § 3. Структурні особливості обмежених речових прав види цих прав, як право користування чужим майном і право застави. Права на чужу річ були відомі древнім правовим системам 41; в перетвореному вигляді вони переходять в сучасні законодавства, поповнившись новими різновидами. У римському праві до обмежених речових прав ставилися сервітути, суперфіцій, емфітевзис, застава та іпотека. Західноєвропейські правові системи з плином ЗМІСТ: види представництва 238 § 2. Довіреність 243 § 3. Представництво без повноважень 248 Глава 13. ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ 250 § 1. Поняття захисту цивільних прав 250 § 2. Способи захисту цивільних прав 254 Глава 14. ТЕРМІНИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ 262 § 1. Поняття, числення та види строків 262 § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків 265 § § 2. Континентальна система види юридичних осіб. Дуже багато уваги приділяється сутності та ознакам юридичної особи (які закріплюються законом), а також класифікації юридичних осіб. Перелік цих видів являє собою струнку систему. Встановлено загальні для всіх юридичних осіб правила створення, реорганізації та ліквідації. Виникнення, зміна і припинення юридичної особи провадиться нормативно-явочним § 4. Види цивільних правовідносин цивільного права, розрізняють майнові та особисті немайнові правовідносини. Майнові правовідносини встановлюються в результаті врегулювання нормами цивільного законодавства майново-вартісних відносин, а особисті немайнові-в результаті врегулювання цивільним законодавством особистих немайнових відносин. Специфіка майнових та особистих немайнових Основна специфіка правового режиму нерухомого майна види речей з міркувань державної і громадської безпеки, охорони економічних інтересів держави, забезпечення здоров'я населення і т.п. в обороті обмежені. Так, наприклад, гірничі відводи для розвідки і розробки родовищ мінеральних корисних копалин є державною власністю і можуть надаватися лише у володіння і користування громадянам та юридичним Зміст види) юридичних осіб 77 § 3. Правоздатність юридичних осіб 78 § 4. Органи юридичної особи. Філії та представництва 80 § 5. Освіта, реорганізація та ліквідація юридичних осіб 82 § 6. Загальні положення про господарські товариства і товариства 90 § 7. Повне товариство і товариство 93 на вірі (командитне товариство) 93 § 8. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на позначення, індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи і послуги (фірмове найменування, товарні знаки , знаки обслуговування), та інші виключні права, якщо інше не передбачено законом або § 8. Захист права власності та інших речових прав цивільних і кримінальних. Норми цивільного права насамперед забезпечують регулювання і охорону цих відносин при нормальних умовах використання власником належного йому майна без порушення його правомочностей, а також без утиску прав та інтересів інших осіб. Так, норми права передбачають підстави набуття майна у власність, припинення права власності, обсяг Істотними умовами договору про заставу є наступні: види товару, ніж ті, які спочатку були предметом застави. Натуральна форма заставленого майна змінюється в результаті його переробки (сировина, напівфабрикати - готова продукція). Крім звичайних умов, договір про заставу товарів в обороті має визначати вид заставленого товару, інші його родові ознаки, загальну вартість предмета застави, місце, в якому знаходяться товари, а також

© 2014-2022 ibib.ltd.ua