Головна |
« Попередня | Наступна » | |
висновки |
||
Психологічна підготовленість юриста повинна розглядатися не як бажаний додаток до його професійних якостей, а як обов'язкова складова професіоналізму. Без сумніву можна стверджувати: без відповідної психологічної підготовки прокурору і судді, слідчому та дільничному інспекторові, адвокату і захиснику важко добитися великих успіхів у своїй роботі. У зв'язку з цим слід мати на увазі три основні групи професійно-психологічної підготовленості юридичних кадрів: 1. Перша група - професійно-психологічне вміння. Частина дій і прийомів роботи юриста має переважно психологічну спрямованість і зміст. Для успішного їх виконання психологічні рекомендації відіграють значну роль. Вищий ступінь оволодіння ними і характеризує професійно-психологічне вміння. Найважливішими з них є такі: а) уміння враховувати і створювати психологічні умови для ефек- тивного вирішення поставленого юридичного завдання. Кожний ви- падок, кожна ситуація, які стають предметом юридичного розгляду, іс- нують за певних умов. У комплексі цих умов помітне місце належить психологічним обставинам: об'єктним (відповідність дій юриста пси- хології тієї особи, з якою він має справу і яка виступає об'єктом його сприйняття, вивчення, взаємодії і впливу), обстановочним (відповід- ність дій юриста особливостям обстановки, стосунків і т. п.), суб'єкт- ним (відповідність дій юриста і процесу реалізації наміченій ним меті його власній підготовленості, стану, установкам); б) уміння професійно оперувати основними психологічними засо- бами. в) уміння користуватися в юридичній роботі особливими психо- логічними прийомами: складання психологічного портрета людини чи малої групи людей; психологічний аналіз листів, скарг, заяв і повідомлень свідків, потерпілих та інших осіб; встановлення психо- логічного контакту із співрозмовником; діагностика неправди та приховуваних обставин тощо. 2. Друга група професійно-психологічної підготовленості юриста вимагає такі професійно розвинені психологічні якості: сприйняття, увага, спостережливість, пам'ять, уявлення, уява, мислення. Відсутність чи недостатній розвиток цих якостей зменшує професійні навики і вміння, погіршує точність дій. Спосіб формування і розвитку цих якостей - вправи-тренінги і реальна практика. 3. Третя група професійно-психологічної підготовленості юриста - професійно-психологічна витримка. Зв'язок її із загальним психологічним станом особистості безсумнівний, але водночас це й спеціальна адаптованість до специфічних факторів юридичної діяльності. Вона передбачає: відсутність психологічних реакцій негативного типу в екстремальних умовах чи при дії стрес-факторів; уміння виявляти розумну настороженість і увагу до ризику, небезпеки, несподіваності; витриманість психологічного тиску з боку третіх осіб, які намагаються впливати на ведення юридичних справ; уміння володіти собою в психологічно напружених, конфліктних ситуаціях та ін. Така структура психологічної підготовленості юриста має в своїй основі головну особливість його діяльності - роботу з людьми, серед людей і для людей. Формуванню професійно-психологічної підготовленості юридичних кадрів у вищому навчальному закладі сприяє вивчення курсу "Юридична психологія". Професія юриста завжди ставила високі вимоги до його особистих якостей і професійної майстерності. "Закон" і "законність" - слова одного і того ж кореня, але не тотожні. Законність - суворе виконання законів. Є багато переконливих свідчень стосовно того, що юридичний закон нічого не вартий, якщо він знаходиться в руках аморальних людей. Навіть найкращий закон може породжувати несправедливість, якщо його втілюють у життя некомпетентні і духовно бідні служителі Феміди. Процеси демократизації і відкритості суспільства вимагають серйозного ставлення до розуміння і формування професійних якостей юристів, серед них не на останньому місці повинна бути і психологічна підготовка майбутніх фахівців.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "висновки" |
||
|