Головна |
Наступна » | ||
ВСТУП |
||
Це видання - третє в серії міжнародних порівняльних докладов1, підготовлених Центром моніторингу та статистики освіти за замовленням Федерального агентства з освіти в рамках Федеральної програми розвитку освіти за участю Міжвідомчої аналітичного центру соціальних інновацій. Доповідь базується на порівняльних даних, підготовлених ЮНЕСКО та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в рамках програм «Аналіз показників освіти в країнах ОЕСР» (Education at a Glance) 2 і «Всесвітні індикатори освіти» (World Education Indicators - WEI) 3. Вони охоплюють 30 країн, що входять до ОЕСР, а також 20 інших країн, що беруть участь в програмі WEI, в число яких входить і Росія. Всього, таким чином, система міжнародних показників статистики освіти в даний час охоплює 49 стран4. Ця система індикаторів знаходиться в стадії розробки, особливо в країнах, що не входять до ОЕСР, тому багато учасників, у тому числі і Росія, поки представляють лише обмежений набір показників. У даній роботі наведені тільки ті показники міжнародної статистики освіти, для розрахунку яких є дані по Росії. Враховуючи, що формат представлення даних в рамках міжнародної статистики істотно відрізняється від показників, що використовуються в російській статистиці освіти, наступні міжнародні порівняння ми будемо при необхідності супроводжувати не тільки змістовними, але і короткими методологічними коментарями. У доповіді використовується термінологія Міжнародної стандартної класифікації освіти у версії 1997 (МСКО-97), що застосовується при міжнародних порівняннях. Детальний опис МСКО-97 дано в розділі «Методологічні пояснення», проте для орієнтації читачів ми коротко нагадаємо її співвіднесеність з російською системою освіти. Початковий (нульовий) рівень - допервічное освіта (дошкільна в російській термінології). Воно не входить в основні показники системи освіти, включаючи охоплення населення освітою, структуру освіти населення і т. д., але витрати на цей рівень враховуються в загальній сумі витрат на освіту. Власне освіту ділиться, відповідно до МСКО, на чотири рівні: первинне, вторинне (середнє), послесреднего нетретічное і третинне освіту. Первинне освіта включає ступінь 1 (в Росії цьому рівню відповідає початкову шкільну освіту). ? Вторинне - включає ступінь 2 (нижче вторинне) і ступінь 3 (верхнє вторинне). У Росії 2-й ступені освіти відповідає навчання в основній школі, 3-й ступеня - навчання за програмою повної середньої або старшої школи (крім вечірнього); навчання в середніх спеціальних навчальних закладах на базі основної школи протягом перших двох років навчання; а також навчання в денних закладах початкової професійної освіти на базі основної загальної освіти і денне навчання в УНПО молоді, яка не одержує повної середньої освіти. ? До рівня послесреднего нетретічного освіти (ступінь 4) в Росії відносяться учні, що навчаються в установах початкової професійної освіти на базі повної середньої освіти. ? Третичное освіта включає щаблі 5 і 6. П'ятий ступінь в свою чергу поділяється на програми типу 5B (у Росії цьому рівню відповідає навчання в закладах середньої про-фессионального освіти на базі повної школи) і програми типу 5A (у Росії - навчання у вищих навчальних закладах). Нарешті, 6-й ступінь, яка також належить до третинного освіти, охоплює навчання за «просунутим дослідним програмам», або фундаментальну наукову освіту (в Росії - аспірантура та докторантура). З точки зору формальної класифікації відому труднощі представляє навчання в середніх спеціальних навчальних закладах на базі основної школи. Згідно МСКО, таке навчання відноситься не до третинного, а до вторинного рівня освіти (рівень МСКО 3B, або так звані програми допрофесійної підготовки), оскільки умовою класифікації третинного рівня є попереднє отримання верхнього вторинного освіти. Але за термінами навчання і за змістом навчання в технікумах відноситься до третинного рівня (щабель 5B). Тому в рамках МСКО навчання в технікумах на базі основної школи класифікується як змішане вторинно-третинне (виду 3B + 5B), і перші два роки навчання відносяться до вторинного рівня, так само як і особи, що закінчили два роки навчання в установах СПО, вважаються які отримали верхнє вторинне утворення (ступені 3B). Водночас випускники закладів СПО, котрі навчалися на базі основної школи, вважаються які отримали третинне освіту щаблі 5B, так само, як і випускники закладів СПО, котрі навчалися на базі повної школи. Вечірнє навчання в установах вторинного освіти (в російському випадку - в школах і в УНПО на базі основної школи) відноситься до розділу «програми освіти для дорослих» і не включається у вторинний рівень. Але на послесреднего нетретічном і на третинному рівнях вечірній і заочна освіта включається до відповідних рівнів. Природно, що співвіднесення національних систем освіти з уніфікованою міжнародною класифікацією завжди викликає складності, в тому числі і в російському випадку, і деякі з цих складнощів ми будемо обговорювати в процесі аналізу наявних даних. Міжнародні зіставлення відіграють важливу роль при оцінці стану національних освітніх систем. Звичайно, до таких зіставлень слід підходити з обережністю, враховуючи колосальні розбіжності в специфіці окремих країн, від географічного положення та клімату до інституційних і культурних традицій. Проте, при всій умовності, міжнародні порівняння дозволяють виявити загальносвітові тенденції розвитку освіти і визначити ступінь відповідності або невідповідності їм структурних характеристик освітніх систем окремих країн. Останнє має важливе значення для Росії саме сьогодні, коли країна здійснює масштабну модернізацію системи освіти, і можливість «звірити курс» із загальносвітовими тенденціями стає особливо актуальною. Звісно ж необхідним також відзначити ще один момент. На симпозіумі з оцінки результатів міжнародних порівняльних досліджень за програмою PISA в листопаді 2002 р. в Берліні підкреслювалося, що порівняльні дослідження проводяться не для ранжирування країн. Результати таких досліджень важливі в першу чергу для самих країн-учасниць, оскільки дозволяють оцінити тенденції, динаміку, структурні характеристики національних освітніх систем в контексті загальносвітових процесів. Це повною мірою відноситься і до міжнародних зіставлень показників освітньої статистики. |
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП " |
||
|