Головна
ГоловнаНавчальний процесСистеми освіти → 
« Попередня Наступна »
М. Л. Аграновіч, А. В . Полєтаєв, А. В. Фатєєва. . Російське освіта в контексті міжнародних показників. - М.: Аспект Пресс,. - 76 с.,, 2004 - перейти до змісту підручника

1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1)

Як трампліном для аналізу ми скористаємося набором узагальнених показників, що застосовуються для побудови індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), що розраховується ООН. Цей індекс будується на основі трьох індикаторів, що характеризують рівень розвитку тієї чи іншої країни:?

Валового внутрішнього продукту (ВВП) за паритетом купівельної спроможності (ПКС) на душу населення;?

Середньої очікуваної тривалості життя при народженні;?

Індексу освіти.

У свою чергу індекс освіти розраховується на основі двох показників: частки грамотного населення і валового охоплення населення первинним, вторинним і третинним образованіем5.

При розрахунку індексу розвитку людського потенціалу ООН використовує оцінки ВВП за паритетом купівельної спроможності, що розраховуються Всесвітнім банком. Ці оцінки можуть відрізнятися від оцінок, отриманих в рамках альтернативної Програми міжнародних зіставлень ОЕСР, в якій також бере участь Росія. Країни, за якими є порівнянна інформація про статистику освіти, можуть бути розділені на 3 групи за рівнем подушного ВВП за паритетом купівельної спроможності в 2002 р. I

група - країни з рівнем річного доходу більше 25 тис. дол на душу населення (19 країн); II

група - країни з рівнем річного доходу 10-25 тис. дол на душу населення (11 країн); III

група - країни з рівнем річного доходу менше 10 тис. дол на душу населення (19 країн).

Відповідно до критеріїв Світового банку, в 2002 р. всі країни з річним рівнем доходу вище 10 тис. дол на душу населення (країни груп I і II в нашій класифікації) ставилися до країн з високим рівнем доходу (high income). Країни, віднесені нами до групи III, за критеріями Світового банку в більшості своїй відносяться до країн з «високим середнім рівнем доходу» (upper middle-income) (річний дохід в діапазоні 3-10 тис. дол на душу), за винятком Індії і Зімбабве, які відносяться до країн з «низьким середнім рівнем доходу (lower middle-income) (річний дохід в діапазоні 750-3000 дол на душу). Росія в 2002 р. належала до країн з «високим середнім рівнем доходу» з подушним ВВП за паритетом купівельної спроможності 8,2 тис. дол, займаючи за цим показником 34-е місце в аналізованому нами списку з 49 стран6.

Другий показник, що враховується при побудові індексу людського розвитку - середня очікувана тривалість життя при народженні, - в цілому корелює з величиною подушного ВВП, хоча цей зв'язок є нелінійної: починаючи з доходу приблизно в 20 тис. дол . на душу очікувана тривалість життя перестає збільшуватися (рис. 1). У Росії середня очікувана тривалість е

а д

и

* Про

*

л

о д

про р

80

70

60

50

40

30

10 000 25 000 40 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС

Рис. 1. Взаємозв'язок очікуваної тривалості життя при народженні і ВВП на душу населення

життя в 2002 р. становила 64,8 року, у тому числі - 58,5 року для чоловіків і 72,0 року для женщін7. Це один з найнижчих показників в аналізованому нами списку країн (менший показник спостерігається тільки в Індії та Зімбабве, які відносяться до групи країн з «низьким середнім» рівнем доходу). Іншими словами, даний показник для Росії абсолютно не відповідає її рівню подушного доходу (при російському рівні ВВП на душу населення середня очікувана тривалість життя повинна, в принципі, перевищувати 70 років).

Третій показник, що враховується при побудові індексу розвитку людського потенціалу - індекс освіти, який розраховується на основі двох індикаторів: частки грамотного населення і валового охоплення населення освітою. При цьому для всіх країн, де частка грамотного населення перевищує 97%, умовно приймається, що рівень грамотності дорівнює 99,0%. Ця оцінка приписується всім країнам, що входять в I групу, більшості країн II групи (крім Ізраїлю), а також Росії. Таким чином, для 29 країн з 49, аналізованих у даній доповіді, рівень грамотності приймається однаково високим і не робить впливу на відмінності у величині індексу освіти.

Більш суттєва варіація характерна для показника валового охоплення населення освітою. Цей індикатор розраховується як відношення загального числа учнів у всіх типах навчальних закладів до чисельності населення у віці 5-24 року. Тому цифри валового охоплення освітою істотно перевищують чисті показники, оскільки, по-перше, містять в собі елемент повторного рахунка (осіб, що навчаються одночасно в кількох навчальних закладах) 8, по-друге, включають осіб більш старшого віку, що виходять за межі «демографічного знаменника ».

Цей показник є, таким чином, досить умовним, тому у всіх наступних таблицях, що розраховуються в рамках програми Всесвітніх індикаторів освіти ЮНЕСКО, в основному використовуються чисті коефіцієнти охоплення освітою. Використання ООН валового показника (який, в принципі, також надається ЮНЕСКО), пояснюється тим, що його простіше розрахувати і він може бути оцінений для всіх країн, що входять в цю організацію, в тому числі для найменш розвинених.

Підсумковий індекс освіти (який, як ми бачимо, є досить умовним показником), також досить тісно корелює з рівнем подушного ВВП (рис. 2). Як і у випадку з очікуваною тривалістю життя, цей зв'язок є нелінійної: при подушного доході, що перевищує 20 тис. дол на рік, цей показник стабілізується. У Росії в 2002 р. індекс освіти дорівнював 95, що набагато перевищує медіанний рівень III групи країн (85) і наближається до медіанного показниками для країн II і I груп (96 і 97 відповідно).

10 000 25 000 40 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС

Рис. 2. Взаємозв'язок індексу освіти і ВВП на душу населення

іо про

у

<13

Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який розраховується ООН, виступає узагальнюючим показником і розраховується на базі трьох перерахованих вище індикаторів: середньодушового ВВП за паритетом купівельної спроможності, середньої очікуваної тривалості життя при народженні та індексу освіти. У Росії ІРЛП в 2002 р. дорівнював 79,5, тобто був вище медіанного показника для III групи країн (75,2), але істотно менше медіанного показника для II групи (88,8). Серед 49 країн, включених в систему показників освіти, Росія за індексом розвитку людського потенціалу займала 34 місце, таке ж, як за рівнем подушного ВВП. Іншими словами, відносно більш низький показник тривалості життя в Росії «врівноважується» відносно вищим індексом освіти. В цілому ж за ІРЛП Росія займала в 2002 р. 57 місце в світі (з 177 країн), між Болгарією та Лівіей9.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1) "
  1. Показники соціального розвитку.
    Рівень соціального розвитку характеризується системою показників, що відображають якість життя населення, включаючи і так званий людський потенціал, тобто не тільки рівень життя, але і ступінь розвитку соціальної сфери. Найбільш важливими показниками соціального розвитку, що враховуються статистикою, є: середньодушові доходи; середня заробітна плата; коефіцієнт рівня життя населення,
  2. 1. Загальні характеристики
    Як трампліном для аналізу ми скористаємося набором узагальнених показників, пріменямий для побудови Індексу людського розвитку (ІЛР), що розраховується ООН (Табл. 1). Цей індекс будується на основі чотирьох індикаторів, що характеризують рівень розвитку тієї чи іншої країни: - валового внутрішнього продукту (ВВП) за паритетом купівельної спроможності (ПКС) на душу населення, -
  3. 1.1. ВВП на душу населення
    При розрахунку індексу людського розвитку, ООН використовує оцінки ВВП за паритетом купівельної спроможності, що розраховуються Всесвітнім банком. Ці оцінки можуть відрізнятися від оцінок, отриманих в рамках альтернативної Програми міжнародних зіставлень ОЕСР, в якій також бере участь Росія. Країни, за якими є порівнянна інформація за статистикою освіти, можуть бути, відповідно
  4. 5.2. Державні видатки на освіту
    Перш за все слід зазначити, що низька питома вага державних витрат на освіту в Росії аж ніяк не пов'язаний із загальною низькою величиною державних витрат (Табл. 21). За величиною відносини бюджетних витрат до ВВП Росія відповідає середнім показникам для країн з нижчесереднього і низькими доходами (27% в Росії проти 29% в III і IV групах країн). Проте в Росії тільки 11%
  5. Глава 1.2. Кадрове планування на підприємстві
    За останні роки (1991-1997 рр..) Ідеологи економічних реформ в Росії почали геть заперечувати необхідність як централізованого, так і децентралізованого планування взагалі. Здається, що це волюнтаристський підхід, який не має під собою ніякої наукової основи, так як планування було і залишається основою як на державному, так і на корпоративному рівнях. І доказів тут ніяких
  6. Глава 1.5. Особливості національної ділової культури
    Глибокі, виключно важкі, багато в чому суперечливі, але історично неминучі перетворення економічного середовища господарювання в Росії пробудили активний інтерес до менеджменту. Навряд чи знайдеться в Росії менеджер чи підприємець, яка не приміряв би на себе управлінські «одежинки» з американського, рідше _ з японського гардероба. Глобалізація бізнесу чітко показала, що на його
  7. Глава 2.8. Огляд професійної придатності
    Огляд професійної придатності проводиться при відборі персоналу в процесі найму, а також може здійснюватися періодично для працюючих співробітників за їх атестації і відборі до резерву на висунення двома методами. Перший метод обмежується визначенням професійної придатності, при другому методі встановлюється відповідність ділових, особистісних і професійних якостей
  8. Обмеження ефективної роботи колективу.
    На окремих стадіях розвитку колектив може раптом виявити, що зростання його показників загальмувалося. Один із симптомів з'явилися обмежень - це психологічні конфлікти і невисокі результати. Корисно проаналізувати найбільш типові обмеження, тому що, зрозумівши їх, легше вирішити проблеми колективу. Ми виділяємо обмеження, з якими колективи часто стикаються. Невідповідність
  9. Попит на людські ресурси
    Майбутній попит на людські ресурси, на людей - центральне питання планування зайнятості в організації. Необхідно враховувати при цьому вплив на попит таких факторів як зміни навколишнього середовища, зміни в організації, зміни в самій робочій силі. Найбільш складно організації вгадати зміну обставин, пов'язаних із зовнішнім середовищем. Складно розрахувати і довгостроковий вплив,
  10. Інвестиційний потенціал.
    Безпосередньо до виробничому потенціалу примикає інвестиційний потенціал. Рівень інвестицій робить прямий вплив на введення виробничих потужностей, на ріст і оновлення основних фондів і на темпи економічного розвитку. Для інвестиційного процесу останнім за період 1992-2002 р. характерно різке зниження його активності. В останні роки в умовах високої інфляції втратили
© 2014-2022  ibib.ltd.ua