| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1) |
||
|
Як трампліном для аналізу ми скористаємося набором узагальнених показників, що застосовуються для побудови індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), що розраховується ООН. Цей індекс будується на основі трьох індикаторів, що характеризують рівень розвитку тієї чи іншої країни:? Валового внутрішнього продукту (ВВП) за паритетом купівельної спроможності (ПКС) на душу населення;? Середньої очікуваної тривалості життя при народженні;? Індексу освіти. У свою чергу індекс освіти розраховується на основі двох показників: частки грамотного населення і валового охоплення населення первинним, вторинним і третинним образованіем5. При розрахунку індексу розвитку людського потенціалу ООН використовує оцінки ВВП за паритетом купівельної спроможності, що розраховуються Всесвітнім банком. Ці оцінки можуть відрізнятися від оцінок, отриманих в рамках альтернативної Програми міжнародних зіставлень ОЕСР, в якій також бере участь Росія. Країни, за якими є порівнянна інформація про статистику освіти, можуть бути розділені на 3 групи за рівнем подушного ВВП за паритетом купівельної спроможності в 2002 р. I група - країни з рівнем річного доходу більше 25 тис. дол на душу населення (19 країн); II група - країни з рівнем річного доходу 10-25 тис. дол на душу населення (11 країн); III група - країни з рівнем річного доходу менше 10 тис. дол на душу населення (19 країн). Відповідно до критеріїв Світового банку, в 2002 р. всі країни з річним рівнем доходу вище 10 тис. дол на душу населення (країни груп I і II в нашій класифікації) ставилися до країн з високим рівнем доходу (high income). Країни, віднесені нами до групи III, за критеріями Світового банку в більшості своїй відносяться до країн з «високим середнім рівнем доходу» (upper middle-income) (річний дохід в діапазоні 3-10 тис. дол на душу), за винятком Індії і Зімбабве, які відносяться до країн з «низьким середнім рівнем доходу (lower middle-income) (річний дохід в діапазоні 750-3000 дол на душу). Росія в 2002 р. належала до країн з «високим середнім рівнем доходу» з подушним ВВП за паритетом купівельної спроможності 8,2 тис. дол, займаючи за цим показником 34-е місце в аналізованому нами списку з 49 стран6. Другий показник, що враховується при побудові індексу людського розвитку - середня очікувана тривалість життя при народженні, - в цілому корелює з величиною подушного ВВП, хоча цей зв'язок є нелінійної: починаючи з доходу приблизно в 20 тис. дол . на душу очікувана тривалість життя перестає збільшуватися (рис. 1). У Росії середня очікувана тривалість е а д и * Про * л о д про р 80 70 60 50 40 30
10 000 25 000 40 000 ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 1. Взаємозв'язок очікуваної тривалості життя при народженні і ВВП на душу населення життя в 2002 р. становила 64,8 року, у тому числі - 58,5 року для чоловіків і 72,0 року для женщін7. Це один з найнижчих показників в аналізованому нами списку країн (менший показник спостерігається тільки в Індії та Зімбабве, які відносяться до групи країн з «низьким середнім» рівнем доходу). Іншими словами, даний показник для Росії абсолютно не відповідає її рівню подушного доходу (при російському рівні ВВП на душу населення середня очікувана тривалість життя повинна, в принципі, перевищувати 70 років). Третій показник, що враховується при побудові індексу розвитку людського потенціалу - індекс освіти, який розраховується на основі двох індикаторів: частки грамотного населення і валового охоплення населення освітою. При цьому для всіх країн, де частка грамотного населення перевищує 97%, умовно приймається, що рівень грамотності дорівнює 99,0%. Ця оцінка приписується всім країнам, що входять в I групу, більшості країн II групи (крім Ізраїлю), а також Росії. Таким чином, для 29 країн з 49, аналізованих у даній доповіді, рівень грамотності приймається однаково високим і не робить впливу на відмінності у величині індексу освіти. Більш суттєва варіація характерна для показника валового охоплення населення освітою. Цей індикатор розраховується як відношення загального числа учнів у всіх типах навчальних закладів до чисельності населення у віці 5-24 року. Тому цифри валового охоплення освітою істотно перевищують чисті показники, оскільки, по-перше, містять в собі елемент повторного рахунка (осіб, що навчаються одночасно в кількох навчальних закладах) 8, по-друге, включають осіб більш старшого віку, що виходять за межі «демографічного знаменника ». Підсумковий індекс освіти (який, як ми бачимо, є досить умовним показником), також досить тісно корелює з рівнем подушного ВВП (рис. 2). Як і у випадку з очікуваною тривалістю життя, цей зв'язок є нелінійної: при подушного доході, що перевищує 20 тис. дол на рік, цей показник стабілізується. У Росії в 2002 р. індекс освіти дорівнював 95, що набагато перевищує медіанний рівень III групи країн (85) і наближається до медіанного показниками для країн II і I груп (96 і 97 відповідно).
10 000 25 000 40 000 ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 2. Взаємозв'язок індексу освіти і ВВП на душу населення іо про у <13 Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який розраховується ООН, виступає узагальнюючим показником і розраховується на базі трьох перерахованих вище індикаторів: середньодушового ВВП за паритетом купівельної спроможності, середньої очікуваної тривалості життя при народженні та індексу освіти. У Росії ІРЛП в 2002 р. дорівнював 79,5, тобто був вище медіанного показника для III групи країн (75,2), але істотно менше медіанного показника для II групи (88,8). Серед 49 країн, включених в систему показників освіти, Росія за індексом розвитку людського потенціалу займала 34 місце, таке ж, як за рівнем подушного ВВП. Іншими словами, відносно більш низький показник тривалості життя в Росії «врівноважується» відносно вищим індексом освіти. В цілому ж за ІРЛП Росія займала в 2002 р. 57 місце в світі (з 177 країн), між Болгарією та Лівіей9.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1) " |
||
|
||