При розрахунку індексу людського розвитку, ООН використовує оцінки ВВП за паритетом купівельної спроможності, що розраховуються Всесвітнім банком. Ці оцінки можуть відрізнятися від оцінок, отриманих в рамках альтернативної Програми міжнародних зіставлень ОЕСР, в якій також бере участь Росія. Країни, за якими є порівнянна інформація за статистикою освіти, можуть бути, згідно з практикою, використовуваної Світовим банком, розділені на 4 групи за рівнем подушного ВВП за паритетом купівельної спроможності в 2000 р. I група - країни з високим рівнем доходу (high income) (вище 20 тис. дол на душу) - 19 країн; II група - країни з високим середнім рівнем доходу (upper middle- income) (10-20 тис. дол) - 10 країн; III група - країни з низьким середнім рівнем доходу (low middle - income) (5-10 тис.
дол) - 10 країн;VI група - країни з низьким рівнем доходу (low income) (менше 5 тис. дол) - 10 країн. Росія в даний час відноситься до числа країн з «низьким середнім рівнем доходу» (III група) з подушним ВВП за паритетом купівельної спроможності 8,4 тис. дол в 2000 р., займаючи за цим показником 35 місце в аналізованому списку з 49 країн. Російський показник відповідає середньому рівню подушного ВВП для III групи (8,1 тис. дол.) У даному випадку при розрахунку показника для Росії береться оцінка ППС, рівна 5,99 руб. / Дол. Як зазначалося вище, існують альтернативні розрахунки ППС в рамках Програми міжнародних зіставлень ОЕСР, які використовуються в публікаціях Держкомстату. Згідно з цими даними, в 2000 р.
ППС дорівнював 7,44 руб. / Дол., Відповідно, ВВП на душу оцінювався в 6,7 тис. дол на душу5. Таким чином, що фігурує в Табл. 1 оцінка російського подушного ВВП за паритетом купівельної спроможності на 24% перевищує аналогічну оцінку, яка фігурує в публікаціях Держкомстату.Щоб уникнути плутанини зауважимо також, що в публікаціях самого Світового банку в останні роки замість валового внутрішнього продукту використовується трохи відмінний від нього показник валового національного доходу (ВНД) за паритетом купівельної спроможності. У 2000 р. цей показник дорівнював 8,0 тис. дол, тобто був на 4% менше, ніж показник по ВВП6.
|
- Показники соціального розвитку.
Душу населення. За уточненою методикою 1999 індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) розраховується як усереднене значення трьох узагальнюючих показників: індекс очікуваного життя (довголіття) при народженні - 1ж; індекс досягнутого освіти - 1о і індекс рівня життя, рівного скоригованим реальному ВВП на душу населення - 1д:! ? = Їж +1 про +1 Д 3 Індекс очікуваної тривалості
- 1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1)
душу населення;? середньої очікуваної тривалості життя при народженні;? індексу освіти. У свою чергу індекс освіти розраховується на основі двох показників: частки грамотного населення і валового охоплення населення первинним, вторинним і третинним образованіем5. При розрахунку індексу розвитку людського потенціалу ООН використовує оцінки ВВП за паритетом купівельної
- 1.2. Рівень освіти населення (табл. 2)
душу населення, в доларах США за ПКС 40000 Рис. 3. Частка осіб з повною загальною освітою в чисельності населення віком 25-64 роки я л о 3 е 50 40 30 20 10 0 10 000 25 000 ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС 40000 Рис. 4. Частка осіб з середньою і вищою професійною освітою в чисельності населення у віці 25-64 року 60
- 1.3. Демографічні характеристики і ринок праці (табл. 3-4)
душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 5. Частка населення віком 5-29 років у загальній чисельності населення 40
- 2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6)
душу населення. Зрозуміло, що центральне місце в будь освітній системі займає шкільна освіта (ступені 1-3 по МСКО), у зв'язку з цим особливу увагу справедливо приділяється охопленню освітою дітей у віці 5-17 років. У всіх країнах існує законодавчо встановлений вік обов'язкової освіти. У більшості країн в якості початкового віку, з якого діти
- 2.2. Очікувана тривалість навчання (табл. 7)
душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 10. Очікувана тривалість навчання, років для III групи країн (12,7 року), але нижче, ніж медіанний показник для країн II групи (16,8 року). При цьому середня тривалість теоретичного освіти всіх типів в Росії дорівнювала 3,4 року і була однією з найбільш високих у світі (більше значення цього показника спостерігається тільки у Фінляндії,
- 2.4. Верхній рівень вторинного освіти (табл . 9-10)
душу населення, в доларах США за ПКС 40000 Рис. 12. Частка навчаються за програмами допрофесійної і професійної підготовки на верхньому рівні вторинного освіти 61%, для країн III групи - 15 %). У міру економічного розвитку країни цей показник повинен, в принципі, підвищуватися, що потребують серйозного аналізу і, мабуть, реформування системи початкової та середньої
- 2.5. Третинне освіту (табл. 1112)
душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 13. Частка іноземних студентів у загальній чисельності навчаються за програмами теоретичного освіти лежать невеликих острівні країн). А серед країн I групи менш 3,5% іноземні студентів навчаються тільки у Фінляндії, Японії та Італії. Для нас інтерес представляють дані про страновом розподілі російських студентів, учнів закордоном (по
- 3.2. Організація шкільного навчання (табл. 18-19)
душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 19. Середня наповненість класу (кількість учнів) у початковій школі е с з а в яе про i =; х з І а чй уо про в т з е ч і I е е До год е Се Суттєвою характеристикою шкільного освіти є дані про аудиторного навантаження. Звичайно, ці дані не дають повного уявлення про навчальну навантаженні в цілому, оскільки характеризують
- 5.1. Рівень фінансування (табл. 30-32)
душу населення в даній країні (табл. 32), причому і чисельник, і знаменник цього відношення розраховуються в національній валюті. 15 У суму витрат на освіту включені витрати з консолідованого бюджету та приватні витрати на освіту (оцінка). Що стосується загальних розмірів фінансування освіти, то російські показники в цілому приблизно відповідають рівню її
|