|
Як зазначалося вище, програми верхнього рівня вторинного освіти включають навчання як за загальноосвітніми програмами (повна школа, в російській термінології), так і за різними програмами допрофесійної та професійної підготовки для осіб, які отримали нижнє вторинне утворення (основне шкільне). У Росії до таких програм належить навчання в установах початкової та середньої (перші два роки) професійної освіти на базі основної школи, а також - навчання в денних УНПО без здобуття повної загальної освіти. З точки зору розподілу учнів між загальними і професійними програмами підготовки на рівні верхнього вторинного освіти можна відзначити, що з підвищенням рівня економічного розвитку країн в цілому підвищується частка навчаються за програмами допрофесійної і професійної підготовки (рис. 12) і, відповідно, зменшується питома вага загального верхнього вторинного освіти. У Росії частка отримують допрофесійну та професійну підготовку в рамках повної середньої освіти в 2002 р. становила 40% від загальної кількості учнів верхнього вторинного рівня, що відповідає медианному показником для країн II групи (для країн I групи цей показник дорівнює ^ о? про про - & § I о а В-ч Я
2. а. ? 1? в-g. про & 100 75 50 25 0
10 000 25 000 ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС 40000 Рис.
12. Частка навчаються за програмами допрофесійної і професійної підготовки на верхньомурівні вторинного освіти 61%, для країн III групи - 15%). У міру економічного розвитку країни цей показник повинен, в принципі, підвищуватися, що потребують серйозного аналізу і, мабуть, реформування системи початкової та середньої професійної освіти. Аналогічні закономірності спостерігаються для «коефіцієнтів випуску» (graduation rates) - показників ставлення числа закінчили той чи інший рівень освіти до чисельності населення відповідного віку. Для верхнього рівня вторинного освіти ці коефіцієнти розраховуються як відношення числа всіх закінчили освіту даного рівня в навчальних закладах усіх видів до чисельності населення в типовому віці закінчення даної ступеня освіти. Дані про відносне числі закінчили той чи інший тип освітніх установ по Росії в цілому виглядають з точки зору міжнародних зіставлень набагато краще, ніж показники охоплення навчанням. Справа в тому, що в Росії в цілому нижче, ніж в інших країнах, відсоток відсіву учнів на всіх рівнях освіти, тому на кожному рівні відносно більшу кількість осіб закінчує навчання, в порівнянні з числом надійшли, ніж в інших країнах, де багато учнів не доучуються до кінця терміну навчання. Зокрема, загальний коефіцієнт випуску для верхнього рівня вторинного (середнього) освіти в Росії в 2002 р.
становив 87,6%, один з найбільш високих показників у аналізованому нами наборі країн (7 місце), в тому числі коефіцієнт випуску за програмами загальної освіти дорівнював 54% (11 місце) і за програмами допрофесійної і професійної освіти - 33,6% (18 місце). Ці дані підтверджують тезу про деяке перекосе російського верхнього вторинного освіти в сторону загальноосвітніх (шкільних) програм на шкоду професійної подготовке10. Якщо за загальним коефіцієнтом випуску і за коефіцієнтом випуску за загальноосвітніми програмами Росія перевершує навіть медіанний рівень країн I групи, то російський коефіцієнт випуску за програмами допрофесійної і професійної підготовки дорівнює медианному показником для II групи.Нарешті, валовий коефіцієнт випуску для послесреднего нетретічного освіти в Росії дорівнює 6,6%, що трохи перевищує медіанний показник для всіх країн, по яких є відповідна інформація (4,9%). У більшості країн цей тип освіти або відсутній, або він не виділяється в якості самостійного і входить в показники інших рівнів. Проте в ряді країн послесреднего нетретічное освіта відіграє важливу роль, насамперед в Угорщині, де відповідний коефіцієнт випуску дорівнює 31,6%, у Швейцарії (22,4%), Ірландії (20,4%), Бельгії (16,9 %), Німеччини (14,1%).
|
- 1.2. Рівень освіти населення (табл. 2)
верхнім вторинним освітою (в Росії цьому рівню відповідає повну загальну, початкову професійну та незакінчену вищу освіту) у нашій країні дорівнює 34%, що відповідає медианному показником для розглянутого набору країн. При цьому для найбільш багатих країн I групи медіанна величина цього показника дорівнює 42%, у країнах II групи - 39%. Величина цього показника в цілому
- 2.2. Очікувана тривалість навчання (табл. 7)
верхнього рівня вторинного (середнього) освіти становила всього 1,7 року, що відповідає медианному показником для III групи країн (у країнах II групи цей показник дорівнює 3,1 року, в країнах I групи - 3,7 року). Нарешті, очікувана тривалість первинного та нижнього рівня вторинного (середнього) освіти (початкова та основна школа) в Росії дорівнює лише 8,2 року (див. рис. 11), що
- 2.3. Розподіл за рівнями освіти (табл. 8)
верхнього вторинного) в Росії є явно недостатньою за сучасними мірками. Це веде, зокрема, до надмірно раннього переходу молоді на третинний рівень освіти, на якому компенсується «недобір» вторинного освіти. В результаті значна частина російського третинного освіти (насамперед середню професійну) по суті виявляється утворенням дотретіч-ного рівня.
- 2.5. Третинне освіту (табл. 1112)
верхнього вторинного образованія12. На жаль, наявні дані не дозволяють оцінювати якість третинного освіти в різних країнах, і тут можливі лише вельми умовні непрямі оцінки. Одним з таких непрямих індикаторів є частка іноземних студентів у загальній чисельності осіб, які отримують третинне освіту. Зрозуміло, що цей показник, крім якості освіти, відображає
- 3.1. Освітні інститути (табл. 1617)
рівень вторинного Верхній рівень вторинного Третичное типу В Третичное типу А і фундаментальну Рівні освіти I група-»- II група III група Головна відмінна риса освітніх інститутів в Росії - це вкрай низька частка недержавних навчальних закладів майже на всіх щаблях освіти. Частка навчаються в недержавних навчальних закладах дотретічного рівня
- 4.1. Рівень освіти (табл. 25-26)
верхній рівень вторинного послесред-неї нетретічное Третичное тип В тип А і фундаментальну Інша 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Чол. Медіана Росія 25,9 11,2 10,3 2,9 15,6 8,3 47,7 38,5 43,1 38,5 4,6 x (5) 26,1 49,1 8,7 29, 7 16.3 19.4 0,3 1,3 Жін. Медіана Росія 30,3 10,5 12,9 2,8 17,4 7,6 43.8 29.9 38.8 29.9 5,1 x (5) 24.4 58.5 7,7 36,8 15,0 21,6 1,5 1, 2 чол.-дружин. Медіана Росія
- 4.2. Учні (табл. 2728)
верхньому рівні вторинного (середнього) освіти для дівчат дорівнює 76,6%, для юнаків - 69,3%. Приблизно такий же розрив (близько 7 відс. Пунктів) спостерігається і по всіх трьох групах країн. У Росії цей коефіцієнт становить 84,5% для юнаків проти 90,8% для дівчат (різниця в 6 проц. Пунктів). При цьому на рівні верхнього вторинного (середнього) освіти тільки в двох країнах (Китаї та Перу)
- 3.2. Випускники
верхнього рівня вторинного освіти складає в Росії 73% (Табл. 9), що перевищує навіть середній показник для II групи країн (69%), хоча ще й поступається рівню I групи (79%) . При цьому коефіцієнт випуску учнів загальноосвітніх закладів вторинного рівня (тобто щаблі 3A по МСКО, або повних середніх шкіл в російській термінології) в Росії дорівнює 53%, що вище, ніж в найбільш багатих
- 3.3 . Очікувана тривалість навчання
верхній рівень вторинного освіти (що можливо, згідно МСКО), то структура показників очікуваної тривалості навчання в Росії буде виглядати ближче до міжнародних стандартів. У цьому випадку середня очікувана тривалість теоретичного освіти складе 2,5 року, що відповідає середній для II групи країн, а очікувана тривалість верхнього рівня вторинного освіти
- 5.2. Державні видатки на освіту
верхнім вторинним і послесреднего освітою навіть за умови, що в рамках національних освітніх систем вони могли б бути чітко віднесені до верхнього рівня вторинного або до поствторічному утворенню Зазвичай ці програми не набагато більш просунуті, ніж програми МСКО 3 і служать, щоб розширити знання учнів, які вже освоїли програми рівня МСКО 3. Учні зазвичай старше, ніж на
|