1.2. Рівень освіти населення (табл. 2)

Частка осіб з «верхнім вторинним освітою (в Росії цьому рівню відповідає повну загальну, початкову професійну та незакінчену вищу освіту) у нашій країні дорівнює 34%, що відповідає медианному показником для розглянутого набору країн. При цьому для найбільш багатих країн I групи медіанна величина цього показника дорівнює 42%, у країнах II групи - 39%. Величина цього показника в цілому підвищується з ростом рівня доходу.

Нарешті, за часткою осіб з третинним освітою Росія б'є всі рекорди, досягши показника 54% від чисельності населення у віці 25-64 року; на другому місці з великим відставанням йде Канада (42,6%) і Ізраїль (42,1%) (рис. 4). Істотний внесок у загальний російський показник вносить третинне утворення типу B (середня професійна, в російській класифікації) - 33,5%. На другому місці з показником 21,6% тут йде все та ж Канада. Близька до максимальних величинам і частка російського населення з третинним освітою типу A (вища і фундаментальну наукову освіту, в російській я л о

д

е р

а р

ІО

о

75

60

45

30

15

0

10 000 25 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС

40000

Рис. 3. Частка осіб з повною загальною освітою в чисельності населення у віці 25-64 року

я л о

3 е

50

40

30

20

10

0

10 000 25 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС

40000

Рис.

у віці 25-64 року

60

класифікації) - 20,6%. Більш високі значення цей показник має тільки в США (29,0%), Норвегії (28,4%), Ізраїлі (25,9%), Нідерландах (21,9%) і Канаді (21,0%).

Крім гордості за Росію ці дані викликають і деяке почуття сумніви. Якщо невеликий питома вага осіб з початковою і «нижнім вторинним» (основним загальним) освітою безперечно є досягненням, то ситуація на вищих рівнях освіти виглядає досить спірною. Виникає питання: якою мірою середню і вищу професійну освіту дійсно відповідає третичному рівню і якою мірою масштаби розвитку професійної освіти відповідають потребам економіки країни.

Інформація, релевантна " 1.2. Рівень освіти населення (табл. 2) "

1. 3.4. Інноваційно-освітній потенціал. Науково-технічні фактори розвитку економіки
   рівень розвитку науково-технічної сфери: число організацій, що беруть участь у НДДКР, чисельність зайнятих у науково-технічній сфері та їх структура, величина асигнувань на проведення науково-дослідних робіт і витрат на створення нової техніки. Науково-технічний потенціал знаходить свій вираз також в якісній характеристиці науково-технічної сфери, не відображеної статистикою (наявність
   
2. 3.5. Трудовий (кадровий) потенціал
   рівень і т. п. Поряд з категорією трудового потенціалу при оцінці підприємств (оцінці бізнесу) використовується поняття «кадровий потенціал». Під кадровим потенціалом розуміється сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації. До його складу включається: чисельність персоналу, професійно-кваліфікаційна структура кадрів, статево-віковою склад,
   
3. 4.3. Соціальна політика в регіоні.
   рівень життя основної частини населення. Масовий шар бідняків становить 60-65%, 40 млн. чол. перебуває за межею бідності; висока нерівномірність доходів, розшарування населення - (1,5-3% населення зосередило у себе майже весь економічний потенціал країни); спостерігається депопуляція населення: смертність перевищує народжуваність удвічі, щорічно населення Росії убуває на 700 тис. чоловік; зростання
   
4. Показники соціального розвитку.
   рівень життя, але і ступінь розвитку соціальної сфери. Найбільш важливими показниками соціального розвитку, що враховуються статистикою, є: середньодушові доходи; середня заробітна плата; коефіцієнт рівня життя населення, що визначається співвідношенням середньодушового доходу (середньої заробітної плати та інших виплат) і величини прожиткового мінімуму; рівень бідності; коефіцієнт розшарування та ін
   
5. 1.1. Індекс людського розвитку (табл. 1)
   рівень розвитку тієї чи іншої країни:? валового внутрішнього продукту (ВВП) за паритетом купівельної спроможності (ПКС) на душу населення;? середньої очікуваної тривалості життя при народженні;? індексу освіти. Натомість індекс освіти розраховується на основі двох показників: частки грамотного населення і валового охоплення населення первинним, вторинним і третинним
   
6. 2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6)
   рівень охоплення населення освітою у всіх країнах є максимальним у віці 5-14 років, а потім починає спадати. Настільки ж стабільні і закономірності зміни по групах країн з різним рівнем доходу - у всіх вікових групах ступінь охоплення освітою є максимальною в країнах з високим рівнем доходу і поступово знижується в групах країн з більш низьким рівнем доходу (рис.
   
7. 2.2. Очікувана тривалість навчання (табл. 7)
   рівень Верхній рівень вторинного Третичное вторинного (включаючи послевузовское) Рівні освіти - - - I група -? - II група А III група - - - Росія Рис. 11. Середня очікувана тривалість навчання за рівнями освіти (медіанний показники по групах країн) Ці дані підтверджують зроблені раніше висновки. По-перше, можна з упевненістю говорити про занадто пізньому початку
   
8. 2.3. Розподіл за рівнями освіти (табл. 8)
   рівень освіти, на якому компенсується «недобір» вторинного освіти. В результаті значна частина російського третинного освіти (насамперед середню професійну) по суті виявляється утворенням дотретіч-ного рівня. Зрозуміло, що таке «дотягивание» істотно менш ефективно економічно, ніж збільшення тривалості освіти на вторинному
   
9. 2.4. Верхній рівень вторинного освіти (табл. 9-10)
   рівень освіти до чисельності населення відповідного віку. Для верхнього рівня вторинного освіти ці коефіцієнти розраховуються як відношення числа всіх закінчили освіту даного рівня в навчальних закладах усіх видів до чисельності населення в типовому віці закінчення даної ступеня освіти. Дані про відносне числі закінчили той чи інший тип
   
10. 2.5. Третичное освіту (табл. 1112)
    рівень (в силу географічного положення в коледжах і університетах Нової Зеландії навчається багато студентів з близ-я л о еи дт уд ет тр з т х в m 2 оо а е із бр про б в про е числі Аніі, ч а йв е д у 17,5 14,0 10 , 5 7,0 3,5 0 10 000 25 000 40 000 ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 13. Частка іноземних студентів у загальній чисельності