загрузка...

трусы для полных
« Попередня Наступна »

2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6)

Переходячи до порівняльного аналізу власне освітніх систем, звернемося насамперед до найбільш загальних показників, що характеризує ступінь охоплення населення освітою. В принципі рівень охоплення населення освітою у всіх країнах є максимальним у віці 5-14 років, а потім починає спадати. Настільки ж стабільні і закономірності зміни по групах країн з різним рівнем доходу - у всіх вікових групах ступінь охоплення освітою є максимальною в країнах з високим рівнем доходу і поступово знижується в групах країн з більш низьким рівнем доходу (рис. 8). 120

100

80

60

40

20

0

4 і менш

5-14 15-19 20-29 30-39

Вікові групи - I група -? - II група III група - - - Росія

40 і більше

га

СІ

ю про Рис. 8. Коефіцієнт охоплення освітою за віковими групами (медіанний показники по групах країн),%

Росія в цілому вкладається в ці закономірності, хоча і з деякими відмінностями. У крайніх вікових групах (менше 5 і більше 30 років) в Росії рівень охоплення населення освітою близький до медианному показником для країн III групи, в «середніх» вікових групах (від 5 до 29 років) російські показники знаходяться між МЕДІАН показниками для III і II групи, тобто відповідають рівню російського ВВП на душу населення.

Зрозуміло, що центральне місце в будь освітній системі займає шкільна освіта (ступені 1-3 по МСКО), у зв'язку з цим особливу увагу справедливо приділяється охопленню освітою дітей у віці 5-17 років. У всіх країнах існує законодавчо встановлений вік обов'язкової освіти. У більшості країн в якості початкового віку, з якого діти зобов'язані відвідувати школу, встановлений вік 6 років, хоча в деяких країнах обов'язковим є освіта вже з 5 років (Австралія, Великобританія, Нова Зеландія, Ізраїль і Аргентина), а в деяких - з 7 років (Швейцарія, Фінляндія, Швеція, Польща, Росія, Бразилія, Індонезія).

Що стосується верхньої вікової межі, до досягнення якої діти зобов'язані відвідувати школу, то вона набагато менш уніфікована і в цілому корелює з рівнем економічного розвитку. У найбільш багатих країнах ця вікова межа іноді доходить до 18 років (Нідерланди, Бельгія, Німеччина), в найменш багатих країнах з аналізованого нами набору верхній вік обов'язкового навчання встановлений на рівні 12 років (Малайзія, Філіппіни, Ямайка, Зімбабве). У результаті якщо медіанний показник віку початку обов'язкового навчання у всіх групах дорівнює 6 рокам, то медіанний показник верхнього віку обов'язкового навчання в школі складає в I групі 16 років, у II групі - 15 років, в III групі - 14 років (у Росії цей вік дорівнює 15 рокам, тобто відповідає медианному показником II групи). 14

12

10

8

6

4

2

0

10 000 25 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС

40000

Рис. 9. Число років, протягом яких забезпечується більш ніж 90-відсоткове охоплення населення освітою

е е л про б е

. С

р про

Ще більш значущі показники фактичного охоплення дітей загальним освітою. Як індикатор "загальності" зазвичай використовується порогова величина, що дорівнює 90% чисельності дітей у відповідному віці. У країнах I групи 90-відсоткове охоплення дітей освітою в середньому досягається вже в 5-річному віці, тобто до віку обов'язкової освіти, в країнах II і III групи 90-відсоткове охоплення дітей освітою в середньому досягається в 6-річному віці. Але в Росії та деяких інших країнах III групи (Чилі, Бразилія, Парагвай, Китай, Філіппіни і Зімбабве) 90-відсоткове охоплення освітою досягається тільки в 7-річному віці. Таку ж залежність від рівня економічного розвитку демонструє і найстарший вік, в якому освітою ще охоплено більше 90% населення. У I і II групах відповідний медіанний показник дорівнює 16 рокам, в III групі - тільки 13 років (у Росії - 15 рокам).

Особливо показовий тут результуючий індикатор: число років, протягом яких забезпечується більш ніж 90-відсоткове охоплення населення освітою (рис. 9). У I групі країн медіанна величина цього показника дорівнює 13 рокам, в II групі - 11 років, в III групі - 8 років. У Росії цей показник дорівнює 9 рокам, тобто приблизно відповідає медианному рівню для країн III групи.

Таким чином, в Росії, в порівнянні з розвиненими країнами, недостатній рівень охоплення освітою як у молодших (менше 7 років), так і в старших (більше 15 років) віках. Що стосується молодших віків, то, мабуть, назріла необхідність зниження початкового віку обов'язкової освіти як мінімум до 6 років і збільшення охоплення дітей дошкільною освітою. Зрозуміло, що це завдання досить складна і вимагає істотних фінансових витрат (включаючи спеціальне обладнання учебнигх приміщень, а також, в перспективі, вищеленіе окремий будівель для початкової школи). Однак саме це відповідає світовим тенденціям в організації шкільної освіти в молодших класах. Що стосується підвищення охоплення освітою населення старше 15 років, то воно може бути реалізовано різними шляхами, тому спочатку ми спробуємо більш детально проаналізувати нинішній стан справ і структуру охоплення освітою за типами освітніх програм.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6) "
  1. 3.4. Інноваційно-освітній потенціал. Науково-технічні фактори розвитку економіки
    Особливу роль у рівні розвитку продуктивних сил грають в даний час нематеріальні форми національного багатства і, насамперед, його інноваційний потенціал, що відображає науково-технічні фактори соціально-економічного розвитку. Зростання національного багатства все більшою мірою забезпечується за рахунок використання досягнень науки і техніки: винаходів, відкриттів, нової техніки і
  2. Показники соціального розвитку.
    Рівень соціального розвитку характеризується системою показників, що відображають якість життя населення, включаючи і так званий людський потенціал, тобто не тільки рівень життя, але і ступінь розвитку соціальної сфери. Найбільш важливими показниками соціального розвитку, що враховуються статистикою, є: середньодушові доходи; середня заробітна плата; коефіцієнт рівня життя населення,
  3. 2.2. Очікувана тривалість навчання (табл. 7)
    Інтегральним показником, що характеризує розвиток системи освіти, є середнє очікуване число років навчання для дітей у віці 5 років. Цей показник, що розраховується на основі поточного стану системи освіти, аналогічний показнику середньої очікуваної тривалості життя. Очікувана тривалість навчання по кожному типу освіти розраховується як сума часток
  4. 2.4. Верхній рівень вторинного освіти (табл. 9-10)
    Як зазначалося вище, програми верхнього рівня вторинного освіти включають навчання як за загальноосвітніми програмами (повна школа, в російській термінології), так і за різними програмами допрофесійної та професійної підготовки для осіб, які отримали нижнє вторинне утворення (основне шкільне). У Росії до таких програм належить навчання в установах початкової та
  5. 2.5. Третинне освіту (табл. 1112)
    Як вже зазначалося вище, за формальними показниками масштабу третинного освіти Росія займає одне з перших місць у світі. За загальним чистому коефіцієнту надходження до установи третинного освіти Росія займає третє місце, так само, як і по чистому коефіцієнту надходження в освітні установи типу 5B (навчальні заклади середньої професійної освіти, за російською
  6. 4.2. Учні ( табл. 2728)
    Наведені вище дані про те, що в розвинених країнах рівень освіти жінок в середньому нижче, ніж у чоловіків, взагалі кажучи, важко пояснити. Може бути це пов'язано з освітньою структурою населення старших вікових , що ж до сучасного стану справ у сфері освіти, то тут ситуація виглядає прямо протилежною. В середньому жінки виявляють більшу схильність до
  7. 5.1. Рівень фінансування (табл. 30-32)
    У рамках міжнародних зіставлень, розміри фінансування освіти в цілому і його окремих рівнів (ступенів) зазвичай характеризуються трьома основними показниками. Насамперед, це відношення витрат на освіту до ВВП (табл. 30). Ці дані, втім, дозволяють скласти лише саме загальне уявлення про відносний рівень фінансування освіти і про національні пріоритети в цій
  8. 2. Демографічні показники
    За інших рівних умов, масштаби освітньої системи, а також витрати на систему освіти в цілому та в розрахунку на одного учня залежать від демографічної структури населення. Чим вище частка населення в «навчальних» віках (тобто, умовно, у віці 5-29 років), тим більше повинні бути витрати на освіту при рівних показниках охоплення освітою, і тим менше доводиться коштів на
  9. 3.1. Ступінь охоплення населення освітою
    Переходячи до аналізу порівняльних характеристик власне систем освіти, звернемося насамперед до найбільш загальними показниками , що характеризує ступінь охоплення населення освітою. Мова йде в першу чергу про населення у віці 5-29 років (Табл. 6). На жаль, наявні дані про ступінь охоплення населення освітою по віках є недостатньо детальними, і ми змушені
  10. 3.2. Випускники
    Дані про відносне числі закінчили той чи інший тип освітніх установ по Росії в цілому виглядають з точки зору міжнародних зіставлень дещо краще, ніж показники охоплення навчанням. Справа в тому, що в Росії в цілому нижче, ніж в інших країнах, відсоток відсіву учнів на всіх рівнях освіти, тому на кожному рівні відносно більшу кількість осіб закінчує навчання, по
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи