загрузка...

трусы для полных
« Попередня Наступна »

5.1. Рівень фінансування (табл. 30-32)

У рамках міжнародних зіставлень, розміри фінансування освіти в цілому і його окремих рівнів (ступенів) зазвичай характеризуються трьома основними показниками. Насамперед, це відношення витрат на освіту до ВВП (табл. 30). Ці дані, втім, дозволяють скласти лише саме загальне уявлення про відносний рівень фінансування освіти і про національні пріоритети в цій галузі. Конкретні розміри фінансування залежать, природно, не тільки від загальної суми витрат, а й від демографічної структури (чисельності населення в «учнів» віках), а також від ступеня охоплення населення освітою (ці характеристики ми розглядали вище).

Показником, що враховує вплив всіх перерахованих факторів, служить величина витрат на одного учня (в еквіваленті очного навчання) за паритетом купівельної спроможності (табл. 31). Ці оцінки, втім, також мають певні недоліки, оскільки до витрат на освіту застосовуються показники паритету купівельної спроможності для ВВП в цілому. Водночас розраховуються в рамках програми міжнародних зіставлень оцінки паритету купівельної спроможності для окремих компонентів ВВП, у тому числі витрат на освіту, є вкрай ненадійними і з цієї причини не використовуються в аналітичних дослідженнях. Тому, мабуть, найбільш репрезентативним показником є ??відношення витрат на одного учня (в еквіваленті денного навчання) до величини ВВП на душу населення в даній країні (табл. 32), причому і чисельник, і знаменник цього відношення розраховуються в національній валюті.

15 У суму витрат на освіту включені витрати з консолідованого бюджету та приватні витрати на освіту (оцінка).

Що стосується загальних розмірів фінансування освіти, то російські показники в цілому приблизно відповідають рівню її економічного развітія15. За всіма трьома вказаними показниками рівня фінансування Росія займає проміжне місце між МЕДІАН показниками II і III груп країн (що відповідає російському подушного ВВП). Так, відношення всіх витрат на освіту до ВВП на душу населення (рис. 25) в Росії становило в 2002 р. 5,5% (медіана для II групи - 5,2%, для III групи - 5,1%). Витрати на одного учня за загальним паритетом купівельної спроможності (рис. 26) в Росії становили 1916 дол (медіана для II групи - 3436 дол, для III групи - 1139 дол.) Нарешті, загальне ставлення витрат на одного учня до ВВП на душу (рис. 27) в Росії дорівнювало у 2002 р. 23,5% (медіана для II групи - 24,2%, для III групи - 19,4%).

10 000 25 000 40 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 25. Витрати на освіту у відсотках до ВВП 12000

10 000

8000

6000

4000

2000

0

10 000

25 000

40000

а л л о

ч

я з го

ег щ

а

чо

Про IZ га з

р х

ва р

ч о х з а Р ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис . 26. Витрати на освіту в розрахунку на одного учня, в доларах США за ПКС

40

35

30 жовтня

-Ф-- t-

15

Ірландія

20

< і

у т шу

чет ду

% *

р н в П

и? нк

S S3 ои зн

ра шен бш про але на отн

а

?

Росія

25

у я,

го ня

ое нл де ос а н

5

0

д о

схо

а Р 40000

10 000 25 000

ВВП на душу населення, в доларах США за ПКС Рис. 27. Витрати на освіту в розрахунку на одного учня по відношенню до ВВП на душу населення,%

При відносно нормальному загальному рівні фінансування освіти в Росії (з урахуванням рівня її економічного розвитку), ситуація досить сильно розрізняється по різних щаблях освіти (рис.

26-28). Якщо в переважній більшості країн рівень фінансування в розрахунку на одного учня зростає з підвищенням ступеня освіти, то в Росії ця закономірність серйозно порушується. о.

а

Дошкільна Початкове, середнє і після-Третичное

середнє нетретічное

Рівні освіти

- - - I група-- - II група * III група-* - Росія Рис. 28. Витрати на освіту у відсотках до ВВП, за рівнями освіти (медіанний показники по групах країн)

12000

10 000

8000

6000

4000

2000

0

Дошкільна освітньої-Початкове, середнє ня (для дітей старше і послесреднего нетрах-3 років) тичних

Третичное типу В Третичное типу А і фундаментальну

3 про

а П

ЕА асче ША

ра С в ах ер иа нл ал во про д з

ав р,

бя про ос Рівні освіти - - - I група -? - II група III група - * - Росія

Рис. 29. Витрати на освіту в розрахунку на одного учня, в доларах США за ПКС (медіанний показники по групах країн)

Насамперед у Росії, за міжнародними мірками, щодо завищеними виглядають витрати на допервічное (дошкільний) освіту. На цей тип освіти витрачається 0,8% до величини ВВП (у середньому у всіх групах країн - 0,5% до ВВП). У розрахунку на одного дошкільника Росія витрачала в 2002 р. 2333 дол за загальним паритетом купівельної спроможності, що відповідає медианному показником для II групи країн. Нарешті, відношення витрат на одного дошкільника до ВВП на душу в Росії становить 28,6%, що є найвищим показником серед аналізованого набору країн (на другому місці йде Великобританія - 28,2%, на третьому - США з 24,2%) . Звичайно, само дошкільна освіта є надзвичайно різнорідним - з одного боку, до нього відносяться різні навч-

Дошкільна освітньої-Початкове, середнє Третичное типу В Третичное типу А

ня (для дітей старше і послесреднего нетрах-і фундаментальну

3лет) тичних

Рівні освіти - * - I група-- - II група III група - * - Росія

Рис. 30. Витрати на освіту в розрахунку на одного учня по відношенню до ВВП на душу населення за рівнем освіти,% (медіанний показники по групах країн)

ві заклади для дітей, що виховуються державою (інтернати), з іншого - різні дошкільні установи для дітей із заможних сімей. Тому однозначно говорити про необхідність відносного зменшення видатків на дошкільну освіту, звичайно, не можна. Однак явно слід звернути увагу на ефективність витрачання коштів на цьому ступені освіти, особливо враховуючи співвідношення чисельності учнів і викладачів, розглянуте вище.

Що стосується шкільної освіти (первинне і вторинне, по МСКО), то тут відносний рівень російських освітніх видатків виглядає явно недостаточним15. У Росії в 2002 р. витрати на шкільну освіту (початкова, загальне і повне, включаючи початкова і середня професійна на базі основної школи) становили всього 2,7% до величини ВВП (у середньому по всіх країнах - 3,9% до ВВП) . У розрахунку на одного школяра Росія витрачала в 2002 р. 1525 дол за загальним паритетом купівельної спроможності (медіанний показник для II групи країн - 3155 дол, для III групи - 985 дол.) Нарешті, відношення витрат на одного дошкільника до ВВП на душу населення в Росії становить 18,7%, що приблизно відповідає медианному показником для III групи країн (у країнах II групи медіанний показник дорівнює 21,7%, в країнах I групи - 23,4 %).

Вельми неоднозначною виглядає російська ситуація з фінансуванням третинного освіти (середня і вища професійна, по вітчизняній термінології). Ставлення витрат на третинне освіту до ВВП в Росії становило в 2002 р. 1,5%, що перевищувало медіанний показник навіть для групи найбільш багатих країн (1,3%). Однак при розгляді показників фінансування в розрахунку на одного учня ситуація виглядає вельми плачевно, якщо не сказати - катастрофічно. Зокрема, витрати на одного учня в третинному освіті типу 5B (середня професійна) за загальним паритетом купівельної спроможності складали в Росії в 2002 р. всього 1786 дол, що є найнижчим показником серед розглянутого набору країн (наступним йде Парагвай з показником 2164 дол .). У сфері теоретичного освіти типу 5A (вище професійне) витрати на одного учня становили в 2002 р. в Росії 3412 дол за загальним паритетом купівельної спроможності (менший показник спостерігався тільки в Аргентині - 3047 дол і в Таїланді - 1744 дол.) Особливо наочно недостатній рівень фінансування російського третинного освіти виявляється при розгляді показників витрат на одного учня щодо подушного ВВП. Якщо на рівні дошкільної та шкільної освіти відносні витрати на одного учня в менш багатих країнах трохи поступаються показникам для розвинених країн, то на рівні теоретичного освіти спостерігається зворотна закономірність. Менш багаті країни витрачають на цьому рівні освіти щодо більше коштів (по відношенню до подушного ВВП), ніж розвинені країни.

Різниця в міжкраїнових характеристиках відносного рівня фінансування одного учня за рівнями освіти пов'язана з тим, що якщо на рівні дотретічного освіти менш багаті країни вирішують в першу чергу завдання максимального охоплення населення освітою, то на третинному рівні на перший план виходить забезпечення якості освіти, для чого в бідніших країнах необхідні відносно великі кошти (у відношенні до середнього рівня доходів), ніж у більш багатих странах16. Завдяки цьому зменшується розрив у рівнях абсолютного фінансування учнів на третинної ступені освіти.

Як зазначалося вище, середня величина витрат на одного учня в Росії приблизно відповідає рівню її економічного розвитку, однак структура витрат за рівнями освіти виглядає перекрученою на тлі сформованих у світі співвідношень (табл. Т3). У Росії спостерігається завищений (щодо величини ВВП) рівень витрат у дошкільній освіті і занижений - на всіх інших рівнях (шкільного і третинного освіти, особливо середнього професійного).

Таблиця Т3

Медіанні показники відносних витрат на одного учня (в еквіваленті очного навчання), 2001 р.; середні витрати на одного учня для всіх рівнів освіти = 1, 0 Країни Всі рівні освіти Допервічное Первинне, вторинне (середнє) і поствторічное нетретічное Третичное типу 5B Третичное типу 5A I група 1,0 0,6 1,0 1,1 1,6 II група 1,0 0,7 0,9 1 , 1 1,7 III група 1,0 0,5 0,9 2,6 6,7 Росія * 1,0 1,2 0,8 0,9 1,8 * 2002

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5.1. Рівень фінансування (табл. 30-32) "
  1. Інвестиційний потенціал.
    Рівень інвестиційного потенціалу. Її частка в загальноукраїнському потенціалі дорівнює 0,487 - 62-й ранг, насамперед через відсутність в області багатих природних ресурсів. Найменший інвестиційний ризик характерний для Новгородської області, середньозважений індекс ризику який, склав в 2000-2001р. 0,742%, Москва займає 2-й ранг - 0,759. Для Івановської області його величина дорівнює 1,051 - 50-й ранг з
  2. 3.4. Інноваційно-освітній потенціал. Науково-технічні фактори розвитку економіки
    рівень розвитку науково-технічної сфери: число організацій, що беруть участь у НДДКР, чисельність зайнятих у науково-технічній сфері та їх структура, величина асигнувань на проведення науково-дослідних робіт і витрат на створення нової техніки. Науково-технічний потенціал знаходить свій вираз також в якісній характеристиці науково-технічної сфери, не відображеної статистикою (наявність
  3. 4.3. Соціальна політика в регіоні.
    Рівень життя основної частини населення. Масовий шар бідняків становить 60-65%, 40 млн. чол. перебуває за межею бідності; висока нерівномірність доходів, розшарування населення - (1,5-3% населення зосередило у себе майже весь економічний потенціал країни); спостерігається депопуляція населення: смертність перевищує народжуваність удвічі, щорічно населення Росії убуває на 700 тис. чоловік; зростання
  4. 5.2. Структура джерел фінансування (табл. 33-35)
    рівень фінансування освіти в цілому. На рівні первинного і вторинного (шкільного) освіти приватні витрати в Росії складають 0,5% до ВВП (що відповідає медианному показником для країн III групи), а на рівні теоретичного освіти - 0,8% до ВВП, що істотно вище медіанного показника для країн III групи (0,4% до ВВП). Великі відносні масштаби фінансування третинного
  5.  5.1. Загальні розміри фінансування
      рівень фінансування освіти (Табл. 18). Ставлення витрат на освіту до ВВП в Росії становить 4,1% 9; більш низький рівень витрат спостерігається лише в чотирьох країнах з аналізованого списку - Туреччини (3,9%), Китаї (3,7%), Індії (3,3% ) і в Індонезії (1,2%). При загальному низькому рівні фінансування освіти в Росії, ситуація досить сильно розрізняється по різних рівнях
  6.  5.2. Державні видатки на освіту
      рівень державного фінансування освіти. У середньому відношення державних витрат на освіту до ВВП прямо пропорційно рівню ВВП на душу населення: чим вище середньодушові доходи, тим більше коштів по відношенню до ВВП витрачає на освіту держава. Однак це відношення, природно, варіюється всередині кожної групи країн. Іншими словами, крім загального рівня доходів
  7.  1.Економіка і соціальна структура
      рівень економічного розвитку Росії на початку XX століття. Ще в 1969 році група вчених-істориків (П.В. Волобуєв, К.Н. Тарновський, А.М. Ан-фімов, І.Ф. Гиндин, М.Я. Гефтер та ін), грунтовно досліджуючи корінні питання соціально -економічного розвитку країни, зробили висновок, що передреволюційна Росія залишалася відсталою капіталістичною країною, яка не завершила свою форма-ционную буржуазну
  8.  3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
      рівень вимог, який пред'являється до офіцерів з виконання нормативів бойової підготовки. Крім того, ці офіцери можуть обумовлювати у контракті умови про проходження служби тільки в певному місці або певній посаді. Командир частини, враховуючи специфіку служби, має право прийняти ці умови, якщо вони не впливають на рівень бойової та мобілізаційної готовності. Підвищеним вимогою до
  9.  2.4 Організаційна структура служби маркетингу на підприємстві.
      рівень управління, тим більш мобільна система управління, оперативніше процес прийняття рішень і вище шанси на успіх. в) Відповідність масштабів маркетингової служби, рівень її ефективності і обсяг продажів фірми. Для російських підприємств, для яких маркетинг найвищою мірою необхідний при на зовнішній ринок, важливий облік обсягу експортно-імпортних операцій в процентному співвідношенні до
  10.  23. Поняття правил ІНКОТЕРМС
      рівень ціни товару. Найбільш часто застосовуються на практиці варіанти розподілу ризиків, витрат і обов'язків між учасниками торгової угоди по передачі товару сформульовані в так званих базисних умовах поставки (базисах поставки). Кожен варіант має своє позначення і з написання являє собою скорочення (абревіатуру), як правило, утворену з поєднання початкових букв
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи