| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Укладення договору на торгах. |
||
|
Можливість укладення договору на торгах передбачена ст. 447-449 ЦК. Цей спосіб укладання договорів широко застосовується, наприклад, при укладанні договорів приватизації державного (муніципального) майна. Сутність зазначеного способу полягає в тому, що договір укладається організатором торгів з особою, що виграв торги. Таким способом може бути укладений будь-який договір, якщо інше не випливає з його істоти. Так, ясно, що укладення шляхом проведення торгів договору дарування суперечить природі цього договору. Деякі ж договори про продаж речі або майнового права можуть бути укладені лише шляхом проведення торгів. Так, відповідно сост. 16 Закону РФ "Про приватизацію державного майна основи приватизації муніципального майна в Російській Федерації" приватизація державного та муніципального майна може здійснюватися шляхом його продажу на аукціоні або комерційному конкурсі. В якості організатора торгів може виступати власник речі або власник майнового права, або спеціалізовані організації. Остання діє на підставі договору з власником речі або власником майнового права і може виступати від їх імені або від свого імені. Так, фонди майна є організатором торгів при приватизації державного і муніципального майна. Торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу. Виграв торги на аукціоні визнається особа, що запропонувала найвищу ціну, а за конкурсом-особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Форма торгів визначається власником продаваної речі або власником реалізованого майнового права, якщо інше не передбачено законом. Так, правом здачі в оренду нежитлових приміщень володіють відповідні комітети з управління державним (муніципальним) майном, які й визначають форму торгів на право укладення договору оренди нежитлового приміщення. Комітети з управління державним (муніципальним) майном не є власниками приватизованих державних (муніципальних) підприємств. Однак у силу закону саме вони визначають форму торгів при приватизації державних (муніципальних) підприємств. У конкурсі або аукціоні має брати участь два або більше число осіб, інакше вони втрачають сенс. Тому п. 5 ст. 447 ЦК встановлює, що аукціон і конкурс, в яких брав участь лише один учасник, визнаються що не відбулися. По викладеним вище правилам повинні проводитися і публічні торги в порядку виконання рішення суду, якщо інше не передбачено процесуальним законодавством. Аукціони та конкурси можуть бути як відкритими, так і закритими. У відкритому аукціоні та відкритому конкурсі може брати участь будь обличчя. У закритому аукціоні та закритому конкурсі беруть участь тільки особи, спеціально приставлені для цієї мети. Так, у разі проведення конкурсу на управління такою відомою петербурзької готелем, як "Асторія", організатором конкурсу можуть бути запрошені тільки всесвітньо відомі фірми, що спеціалізуються на управлінні готелями, яким і висилається запрошення взяти участь у конкурсі. У такому випадку конкурс буде закритим, що дозволяє усунути від участі в конкурсі ті фірми, які не мають належної репутації у сфері готельного бізнесу. У разі ж публікації в пресі повідомлення про проведення конкурсу на управління готелем "Асторія", зверненого до всіх бажаючих взяти участь у конкурсі, останній буде відкритим, що дозволяє залучити якомога більшу кількість фірм, що пропонують свої послуги з управління готелем "Асторія". За своєю юридичною природою повідомлення про проведення торгів є односторонньою угодою, що породжує відповідні юридичні наслідки. Зокрема, між особою, яка одержала повідомлення про проведення торгів, і організатором торгів встановлюється зобов'язальне правовідношення, в силу якого зазначена особа має право вимагати від організатора торгів прийняття та розгляду пропозиції, зробленої особою, яка виявила бажання взяти участь в торгах. Разом з тим в силу прямої вказівки закону (п. 3 ст. 448 ЦК) організатор відкритих торгів, який зробив повідомлення, вправі відмовитися від проведення аукціону в будь-який час, але не пізніше ніж за три дні до настання дати його проведення, а конкурсу - НЕ пізніше ніж за тридцять днів до проведення конкурсу, якщо інше не передбачено в законі або в повідомленні про проведення торгів. У разі, коли організатор відкритих торгів відмовився від їх проведення з порушенням зазначених термінів, він зобов'язаний відшкодувати учасникам понесений ними реальний збиток. Організатор ж закритого аукціону чи закритого конкурсу взагалі не має права відмовитися від його проведення і несе відповідну відповідальність перед особами, запрошеними для участі в торгах. Якщо організатор закритого аукціону чи закритого конкурсу відмовиться від торгів, він зобов'язаний відшкодувати запрошеним учасникам реальний збиток незалежно від того, в який час пішов відмову від торгів. Певні обов'язки покладаються не тільки на організатора торгів, але і на їх учасників. Зокрема, учасники торгів повинні внести завдаток у розмірі, в строк і порядку, які зазначені в повідомленні про проведення торгів. Такий обов'язок покладається на учасників торгів для того, щоб відсікти від торгів несерйозних учасників цивільного обороту і забезпечити виконання тих зобов'язань, які виникають в результаті проведення торгів. Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню. Завдаток також повертається особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного ним завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язання за укладеним договором. Особа, що виграла торги, і організатор торгів підписують у день проведення аукціону або конкурсу протокол про результати торгів, який має силу договору. Особа, що виграла торги, при ухиленні від підписання протоколу втрачає внесений ним завдаток. Якщо ж від підписання протоколу ухиляється організатор торгів, він зобов'язаний повернути особі, котра виграла торги, завдаток у подвійному розмірі, а також відшкодувати йому збитки, заподіяні участю у торгах, у частині, що перевищує суму завдатку. Висновок деяких договорів на основі торгів підпорядковується спеціальним правилам, які не можуть суперечити викладеним вище. Так, розпорядженням Уряду Російської Федерації від 26 вересня 1997 р. № 1376-р затверджено Порядок проведення комерційного конкурсу з інвестиційними умовами з продажу перебувають у федеральній власності акцій відкритого акціонерного товариства "Східна нафтова компанія" (м. Томськ). У результаті проведення торгів між переможцем і організатором торгів встановлюється зобов'язання щодо укладення відповідного договору. У рамках цього зобов'язання переможцю торгів належить право вимагати укладення з ним договору '. Саме ж зобов'язання з передачі майна, виконання робіт або надання послуг виникає зі складного юридичного складу: проведення торгів і укладеного на основі їх результатів договору. Оскільки договір в таких випадках укладається на основі проведення торгів, його дійсність залежить від дійсності проведених торгів. Якщо торги, проведені з порушенням правил, встановлених законом, будуть визнані судом недійсними за позовом зацікавленої особи, недійсним визнається і договір, укладений з особою, що виграв торги (ст. 449 ЦК). З вимогою про визнання недійсними результатів конкурсу або аукціону можуть звертатися до суду не тільки учасники конкурсу або аукціону, а й особи, яким було відмовлено в участі в конкурсі (аукціоні). При цьому незаконна відмова в участі у конкурсі (аукціоні) може служити підставою для визнання результатів конкурсу (аукціону) недійсними. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Укладення договору на торгах. " |
||
|
||