Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія Україна / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

3. Висновок і оформлення договору обміну



Головною передумовою укладення даного договору є отримання згоди осіб, на права та інтереси яких обмін може зробити істотний вплив. Так, якщо предметом обме-
на є житлове приміщення, займане за договором найму, то наймач може укласти договір обміну лише за умови отримання згоди всіх повнолітніх членів сім'ї (якщо мова йде про договір соціального найму) або осіб, які постійно проживають у житловому приміщенні разом з наймачем, - при комерційному найме1. Потрібна згода і тимчасово відсутніх громадян, якщо за ними зберігається право на дане житлове приміщення. Можна відзначити, що ЖК УРСР передбачає "письмову згоду" (ст. 67), а Основи федеральної житлової політики слово "письмове" не вживають. Отже, відповідно до чинного закону згоду на обмін може бути виражене і в усній формі, що ніяк не можна визнати вдалим вирішенням питання, оскільки зі згодою пов'язані дуже важливі юридичні наслідки. Чинне в м. Москві Тимчасове положення про порядок обміну і (або) міни житлових приміщень передбачає не тільки письмову форму згоди, а й обов'язкова його нотаріальне посвідчення.
Відмова члена сім'ї дати згоду на обмін (при соціальному наймі) може бути оскаржений у судовому порядку. У подібних випадках будь-який член сім'ї вправі вимагати рішення суду про примусовий обмін займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах). При цьому позивач повинен представити суду варіанти обміну, які були відкинуті іншими членами сім'ї. Розглядаючи такі справи, суд зобов'язаний враховувати заслуговують на увагу доводи та інтереси осіб, що проживають в обмінюваної приміщенні (ст. 68 ЖК РРФСР). При наявності рішення суду про примусовий обмін договір обміну оформляється, незважаючи на заперечення осіб, які відмовилися дати згоду на обмін, тобто всупереч їх волі.
Застосування примусового обміну при комерційному наймі неприпустимо, оскільки це означало б необгрунтоване обмеження прав власника житлового приміщення - наймодавця.
У деяких випадках, зазначених у законі, передумовою укладення договору обміну є згода власника житлового приміщення, в якому проживає бажаючий обміняти його наймач. При цьому відмова власника-громадянина дати таку згоду заперечуванню не підлягає, але відмова власника - юридичної особи може бути оскаржений у судовому порядке2.
Згода наймодавця потрібно також при обміні житлових приміщень, що належать на праві господарського відання або
1 См абз 2 п 2 ст 677 ГК, абз 1 ст 20 Основ федеральної житлової політики, ст 67 ЖК УРСР
2 См Толстой Ю К Житлове право З 65
праві оперативного управління наймодавець - підприємствам, установам, організаціям (так звана відомча житлоплощу). Відмова наймодавця дати згоду на обмін в даному випадку може бути оскаржена в судовому порядку (ст. 69 ЖК РРФСР).
Для обміну житлових приміщень, що перебувають у користуванні громадян за договором соціального найму, згоди наймодавця на обмін не передбачено (крім випадків найму відомчої житлової площі).
Передумовою обміну квартири членом кооперативу, якщо їм ще не виплачений пайовий внесок, є окрім згоди проживаючих з ним членів сім'ї прийом до членів кооперативу особи, яка обмінює житлове приміщення (ст. 119 ЖК УРСР). Відмова кооперативу прийняти до свого складу таку особу може бути оскаржений у судовому порядку.
Оформлення обміну залежить від правового становища суб'єктів договору та обмінюваних приміщень.
Найбільш поширеною є ситуація, коли громадянин в результаті обміну вселяється в житлове приміщення в будинку державного, муніципального або громадського фонду. У цьому випадку йому у відповідному органі місцевої адміністрації видається обмінний ордер. Угода про обмін набуває чинності з моменту отримання ордера (а якщо всі учасники вселяються в житлові приміщення в будинках зазначених фондів - обмінний ордер отримує кожен з них). Відмова у видачі обмінного ордера може бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк (ст. 71 ЖК РРФСР).
Аналогічним чином оформляється договір обміну, якщо стороною є член кооперативу, не виплатив пайовий внесок.
Юридичне значення обмінного ордера полягає в наступному. По-перше, з отриманням ордера пов'язано набуття чинності угоди про обмін. По-друге, обмінний ордер є підставою для заняття отриманого з обміну житлового приміщення. Фактичний переїзд учасника обміну за відсутності ордера не породжує для нього права на житлову площу в приміщенні, зайнятому подібним чином. По-третє, у особи, яка отримала обмінний ордер, виникає обов'язок переїхати в передбачені договором обміну і зазначене в ордері жиле помещеніе1. Невиконання цього обов'язку одним з учасників обме-
1 Обмінний ордер по юридичним значенням істотно відрізняється від ордера, що видається громадянину при наданні йому житлового приміщення в будинках державного і муніципального житлових фондів Одна з відмінностей полягає в тому, що такий ордер, на відміну від обмінного, не тягне виникнення обов'язку зайняти вказане в ньому приміщення
на дає право другому учасникові вимагати його примусового переселення в судовому порядку. Поряд з цим можливо і стягнення з нього збитків як санкції за невиконання договірного зобов'язання.
У дещо іншій формі оформляється обмін житлових приміщень, коли одним з його учасників виступає власник житлового приміщення, а іншим - наймач за договором соціального або комерційного найму. У такому випадку власник повинен зайняти житлове приміщення наймача і його місце в договорі найму. Юридичною підставою для здійснення цих дій і буде виданий йому обмінний ордер. Колишній наймач повинен буде при цьому переоформити на своє ім'я документи про право власності на отримане ним на підставі обміну житлове приміщення. У видаваному йому обмінному ордері вказується статус придбаного ним житлового приміщення (право власності).
За сформованою в м. Москві практиці при оформленні "обміну через купівлю-продаж" (коли його учасниками виступають власник і наймач) обмін вважається завершеним після належного посвідчення та реєстрації "договору відчуження" житлового приміщення, раніше належав власнику і перейшов до наймача на підставі укладеного договору "відчуження" (під яким розуміється купівля-продаж). Колишньому власникові видається при цьому обмінний ордер на житлове приміщення, яке раніше займав наніматель1.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Висновок та оформлення договору обміну "
  1. 2. АРБІТРАЖНА УГОДА
    укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди (ст. 7 Закону РФ). Існують два види арбітражних угод: арбітражних обмовка і арбітражний компроміс. Арбітражне застереження є однією з умов і, отже, складовою частиною міжнародного комерційного контракту. Арбітражне застереження включається в текст контракту на стадії його розробки і
  2. 50. Товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції
    укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній
  3. § 2. Форми участі держави у цивільному обороті
    взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, відшкодовується за рахунок казни РФ, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок скарбниці суб'єкта РФ чи муніципального освіти в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб відповідних правоохоронних органів (ст. 1070 ЦК). Шкода, заподіяна цими
  4. Форма договору
    укладення договору необхідно узгодити всі його істотні умови в необхідної в які підлягають випадках формі (п. 1 ст. 432 ЦК). Оскільки договір є одним із видів угод, до його форми застосовуються загальні правила про форму угод. Відповідно до п. 1 ст. 434 ЦК договір може бути укладений у будь-якій формі, передбаченої для здійснення угод, якщо законом для договорів даного виду не § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав
  5. укладення угод як щодо підприємства в цілому, так і його частини. В останньому випадку необхідний вичерпний перелік майна, що є істотною умовою здійснюваної операції (ст. 432 ГК РФ). Підприємство в сенсі ст. 132 ГК РФ слід відмежовувати від поняття "підприємство", використовуваного ст. 113-115 ГК РФ стосовно суб'єктам громадянського права. З'ясування поняття нерухомості
    1. Сутність і значення договору
  6. укладення та виконання договорів зі своїми контрагентами, тим самим визначаючи характер і зміст відносин, що складають економічний оборот. Адже умови договорів в більшості випадків формуються самими сторонами і відображають баланс їхніх приватних інтересів, що враховує конкретну економічну ситуацію. Таким чином, за допомогою договорів економічні відносини піддаються саморегулювання
    2. Поняття договору
  7. укладення договору допускається лише як виняток, прямо передбачене або законом (наприклад, для публічних договорів відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК), або добровільно прийнятим на себе зобов'язанням (наприклад, по попередньому договору відповідно до ст. 429 ЦК). Таким чином, відпала широко поширена в колишньому правопорядок обов'язок укладення договору на основі різних
    4. Види договору роздрібної купівлі-продажу
  8. укладення договору, а в договорі найму-продажу - момент переходу права власності на товар до покупця. Згідно ст. 496 ЦК договір роздрібної купівлі-продажу може укладатися з умовою про прийняття покупцем товару у визначений договором термін, протягом якого цей товар не може бути проданий іншому покупцеві. Отже, на продавця покладається додатковий обов'язок по
    1. Поняття обміну житловими приміщеннями
  9. укладення двох договорів купівлі-продажу (обмін через купівлю-продаж). Як правило, такий обмін здійснюється з використанням послуг ріелтерської фірми. Яка звернулася у фірму громадянину, охочому продати свою квартиру, фірма знаходить покупця, який погоджується чекати, поки фірма не підбере відповідне житло першому клієнтові. Основні положення про обмін дано у ст. 28 Основ федеральної житлової
    2. Метод
  10. укладенні адміні-стративні договорів і при перерозподілі або делегування повноважень одних органів управління іншим. 3. метод дозволу - це надання вибору одного з варіан-тів належної поведінки або так зване управління по розсуд - це жорсткий варіант дозволу, що дає можливість прояву самостійності посадовими особами при вирішенні певних завдань,
    заключении адми- нистративных договоров и при перераспределении или делегировании полномочий одних органов управления другим. 3. метод дозволения - это предоставление выбора одного из вариан- тов должного поведения или так называемое управление по усмотрению - это жесткий вариант дозволения, дающий возможность проявления само- стоятельности должностными лицами при решении определенных задач,
© 2014-2022  ibib.ltd.ua