Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПрактична психологія → 
« Попередня Наступна »
Рогов Є.І.. Настільна книга практичного психолога: Учеб. посібник: У 2 кн. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Гума-ніт. вид. центр ВЛАДОС. - Кн. 1: Система роботи психолога з дітьми різного віку. - 384с, 1999 - перейти до змісту підручника

4.1. ОЦІНКА особистісних особливостей

4.1.1. Дослідження лічноссті за допомогою Фрайбурзького особистісного опитувальника (FPI)

Тест почала розробляти в 1963 г:, група дослідників, куди входили І.Фаренберг, Х.Зарг, Р.ГГампел. Вперше тест був виданий в 1970 р., другий в 1973 р., а треетье видання - у 1978 р. У Західній Європі тест використовується інайбільш часто.

Це багатофакторний особистісний тгест, придатний для діагностики деяких важливих властивостей л1ічності; він годиться для нормальної популяції в цілях аналізу! властивостей особистості, в клінічній практиці використовується для інддівідуальной діагностики. Це надійний засіб для практічческіх і науково-дослідних цілей.

Опитувальник побудований не на отдельнозй теорії особистості, а на англо-саксонських психологічних взгглядах, що використовуються в той час в анкетах. В остаточному i вигляді він сформульований заново і його можна вважати орігінальнноі методикою. Опитувальник економічний і надає відносите ^ льно багато кількісної інформації про важливі особистісні фактори. До основних належать такі характеристики сопросніка:

призначений для широкого кола шспитуемих;

не підходить для малоінтеллігентших випробовуваних (що знаходяться в межах нижнього квантиля);

маються паралельні форми, що необхідно для методів такого типу; існує і скороченими варіант;

є компромісом між аналпізом гомогенності завдань і факторним аналізом;

можливе індивідуальне і группоевое пред'явлення тесту;

час для виконання залежить від фоорми опитувальника і триває від 20 до 50 хвилин;

оцінка проводиться за допомогою шаблонів, отриманий первинний індивідуальний результат пероеводітся на похідний показник;

на оціночному бланку можна нагляддно зобразити представництво окремих факторів.

Для дослідження необхідні ощроснік з інструкцією і бланк для відповідей.

Опитувальник FPI містить 12 шкал; фоорма В відрізняється від повної форми лише в два рази меньшімi числом питань. Загальна кількість питань в опитувальнику - 1114. Один (перший) питання

274

ні в одну з шкал не входить, так як має перевірочний характер. Шкали опитувальника I-IX є основними, або базовими, а шкали X-XII - похідними, інтегруючими. Похідні шкали складені з питань основних шкал і позначаються іноді не цифрами, а літерами Е, N і М відповідно.

Шкала I (невротичность) характеризує рівень невротіза-ції особистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу із значними психосоматичними порушеннями. (Цей фактор, використовуючи психологічну термінологію, можна більш детально характеризувати наступним чином: нервовість - нервовий, хворобливий, який не вміє вийти з положення, приділяє увагу власним почуттям).

Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити і оцінити псіхопатізація інтротенсівного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизации, що створює передумови для імпульсивної поведінки.

Спонтанна агресивність - агресивний, імпульсивний, безпосередній, незлагідна.

Шкала III (депресивність) дає можливість діагностувати ознаки, характерні для психопатологічного депресивного синдрому. Високі оцінки за шкалою відповідають наявності цих ознак в емоційному стані, в поведінці, у відносинах до себе і до соціального середовища.

Депресивність - засмучений, боязкий, невпевнений, сумний, внутрішньо мучиться.

Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційної стійкості. Високі оцінки свідчать про нестійкому емоційному стані зі схильністю до афективного реагування.

Збудливість - нетерпимий, імпульсивний, збудливий, напружений, безпосередній, делікатне.

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби в спілкуванні і постійній готовності до задоволення цієї потреби.

Дружності - балакучий, дружній, товариський, рухливий, підприємливий.

Шкала VI (врівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про гарну захищеності до впливу стрес-факторів звичайних життєвих ситуацій, ба-

275

зірующейся на впевненості в собі, оптіімістічності та активності.

Помірність - добре налаштований, устоййчівий, завзятий, спокійний, самовпевнений, довірливий, деяятельний.

Шкала VII (реактивна агресивність)) має на меті виявити наявність ознак психопатизации екстрратенсівного типу. Високі оцінки свідчать про високо> <м рівні психопатизации, характеризующемся агресивним оттношеніем до соціального оточення і вираженим прагненням до домінування.

Реактивна агресивність, отстаіваніае своїх поглядів - реактивно агресивний, яка відстоює своее думку, егоцентричний, авторитарний, недовірливий, доміінантний.

Шкала VIII (сором'язливість) відображає ппредрасположенность до стресового реагування на звичайні жіазненние ситуації, що протікає по пасивно-оборонітельномчу типу. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тревожноості, скутості, невпевненості, наслідком чого є тррудності в соціальних контактах.

Стриманість - стриманий, зі сніженнной здатністю контакту, невпевнений, розгублений, стидлінвий, схвильований.

Шкала IX (відкритість) дозволяє харрактерізовать ставлення до соціального оточення і рівень сгамокрітічності. Високі оцінки свідчать про прагнення i до довірливо-відвертого взаємодії з навколишнім ™ людьми при високому рівні самокритичності. Оцінки Данн шкалою можуть в тій чи іншій мірі сприяти аналізу ісскренності відповідей обстежуваного) при роботі з даними опроснііком, що відповідає шкалами лжей інших опитувальників.

Щирість - самокритичний, откріитий, визнає і власні недоліки і помилки.

На підставі статистичних операційй були додані ще три чинники:

Е - екстраверсія-інтроверсія;

N - емоційна лабільність-устсойчівость;

М - мужність-жіночність ...

При включенні додаткових шкал була відібрана 39 потенційних Е-31аданій і 53 потенційні N-езаданія. Статистично були еліміновані ті, які коррееліровалі із завданнями іншого чинника (N або Е), і було полученао 24 завдання для Е і N.

Наступна додаткова шкала - мужкественность - аналогічна з Ті: стом мужності і женстгвенності авторів Тер-мена і Майлза і похідна від інших оепросніков. Шкала со-

276

варто з тих завдань (в остаточній версії їх 24), які високо розрізняли чоловіків і жінок (Р = 0,01 ... 0,001) і які виправдали себе на підставі перехресної валидизации при порівнянні молодих чоловіків і жінок.

Шкала X (екстраверсія-інтроверсія) - високі оцінки за шкалою відповідають вираженої екстравертірованності особистості, низькі - вираженою интровертированности.

Екстраверсія-інтроверсія - товариськість, рівень активності у суспільному житті, жвавість, пошук або, навпаки, уникнення контакту з людьми (фактор пов'язаний з п'ятьма шкалами тесту, перш за все зі шкалою № 5 - дружність і шкалою № 2 - спонтанна агресивність).

Шкала XI (емоційна лабільність) - високі оцінки вказують на нестійкість емоційного стану, що виявляється в частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану як такого, але і хороше вміння володіти собою.

Емоційна лабільність - стабільність - емоційна стійкість або ж нестійкість, коливання настроїв, збудливість, напруженість, депресивність, смуток або оптимізм, радостность (фактор пов'язаний з чотирма шкалами, головним чином зі шкалою № 3 - депресивність і шкалою № 4 - збудливість).

Шкала XII (маскулинизм-фемінізм) - високі оцінки свідчать про протікання психічної діяльності переважно за чоловічим типом, найнижчі - за жіночим.

Мужність-жіночність - активність, рівень ас-сертівності, зарозумілість, винахідливість (фактор пов'язаний з сімома шкалами, головним чином зі шкалою № 1 - нервовість і шкалою № 8 - щирість).

Сам опитувальник і його структура відповідають традиційним особистісним опросникам: містить питання, висловлювання, що стосуються способів поведінки, станів, орієнтації, навичок і фізичних труднощів, на які випробовуваний може відповісти «згоден» чи «не згоден» . Опитувальник можна використовувати в чотирьох версіях:

Форма С (загальна) містить 212 питань, займає найбільше часу, але її перевагою є те, що на один фактор направлено більше питань. Її використовують в умовах необмеженого часу і при достатньому інтересі з боку випробуваного, що виключає вибір випадкових відповідей.

277

Форми А і В (альтернативні), кожна ссодержіт 114 питан-в, висловлювань і годиться для повторного ттестірованія і груп-вого пред'явлення тесту.

Форма К (скорочена) складається з 76 з питань. Її пре-[уществует в її стислості. Всі версії взаіммно високо Коррели-ють і тим самим підтверджують обоснованнность їх самостійно-пьності.

Конструкція методу відрізняється обдуманнностью і поетапної Оверко психометричних показників;] висока ймовірність зграніченія варіантів (за винятком (трьох завдань); дан-ie, що стосуються гомогенності завдань і стабільності тесту багато в Ємені, позитивні (найменш стабілиьна шкала № 9). Віддається високий ступінь кореляції междеду формами А і В. еложітельние результати показало сравнееніе методу з други-i особистісними методами (особистісним оппросніком Айзенка, MPI, опитувальником Кеттелла 16 PF і т.п.).

Дослідження може проводитися індівідцуально або з груп-»й піддослідних. В останньому випадку необяходімо, щоб каж-ш з них мав не тільки персональний блшанк для відповідей, але окремий опитувальник з інструкцією. Размяещаться випробовувані лжни так, щоб не створювати перешкод дрруг другу в процесі боти. Психолог-дослідник коротко ізллагает мета дослід-ня і правила роботи з опитувальником. Важкно при цьому досягти - ложітельного, зацікавленого отношаенія досліджуваних до шолненію завдання. Їх увагу обращаюот на неприпустимість аімних консультацій по відповідях у процеессе роботи і яких-[6о обговорень між собою. Після цих: роз'яснень психо-ir пропонує уважно вивчити інструкццію, відповідає на воп-юи, якщо вони виникли після її вивчення, [, і пропонує перей-[до самостійної роботи з опитувальником.!.

Обробка результатів s

1. Отримання первинних, або "сирих", з оцінок. Необхідно щготовіть матричні форми ключів кажддой шкали на основі> ного ключа опитувальника: у бланках чистих оттгветних листів, іден- [чних тим, якими користувалися іспилтуемие, вирізаються піна »в клітинах, відповідних номером / питання і варіанту вета. Отримані таким чином шаблонні по черзі, в со-відповідне з порядковим номером шкали ннакладиваются на за-шненний досліджуваним лист відповідей і подщечітивается кількістю-під відміток (хрестиків), які співпали з «окннамі» шаблону.

278

Протокол дослідження Профіль особистості Номер шкали Первинна оцінка Стандартна оцінка, бали

9 8 7 6 5 4 3 2 1 I

II

III

rv

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII 2. Переклад первинних оцінок в стандартні оцінки 9-бальної шкали за допомогою табл. 4.1. Отримані стандартні оцінки позначаються у відповідному стовпці протоколу нанесенням умовного знака (гурток, хрестик тощо) у точці, що відповідає величині стандартної оцінки по кожній шкалою. Поєднавши прямими позначені точки, отримаємо графічне зображення профілю особистості.

Таблиця 4.1 Переклад первинних оцінок в стандартні Первинна оцінка Стандартна оцінка за шкалами

I II III TV V VI VII VIII IX X XI XII 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 3 3 1 1 3 3 1 1 2 2 4 3 4 4 1 2 4 5 1 1 3 3 4 4 4 5 1 3 5 6 2 2 4 4 5 5 5 6 2 4 6 6 3 3 4 5 5 5 6 7 2 5 7 7 3 4 5 2 6 6 7 6 7 3 6 8 7 4 4 6 3 7 7 8 7 8 3 7 8 8 5 5 7 4 8 7 8 7 8 4 8 9 9 5 6 7 5 9 8 8 8 9 5 9 9 9 6 7 8 6 10 8 9 8 9 5 9 9 9 8 8 8 8 11 8 9 8 9 6 --- 8 9 8 8 12 8 9 9 - 7 --- 9 9 9 9 13 9 9 9 - 8 --- 9 - 9 вересня 14 вересня - 9 - 9 --- 9 9 15 9 9 16 9 17 9 279

 Аналіз результатів слід починати з г перегляду всіх відповідь-их листів, заповнених досліджуваними,; уточнюючи, яку відповідь ан на перше питання. При отріцательномм відповіді, означаючому ежеланіе випробуваного відповідати откровевнно на поставлені опитування, слід вважати дослідження несоостоявшімся. При по-ожітельном відповіді на перше запитання, поосле обробки резуль-1тов дослідження, уважно ізучаетсяя графічне изобра-: ение профілю особистості, вьщеляют все ввисокіе і низькі оціню-і. До низьких відносяться оцінки в 1-3 баллла, до середніх - 4-6 аллов, до вьісокім - 7-9 балів. Слід г звернути особливу ува-[ание на ощенку за шкалою IX, що не імеющукю значення для загальної арактерістмкі достовірності відповідей. 

 Інтерпретація отриманих результатів у, психологічне за-лючение і рекомендації повинні бути ддани на основі поні-[ания суті питань в кожній шкалою, гли (Убін зв'язків дослі-уемих факторів між собою і з другімім психологічними і сіхофізіологіческімі характерістікаміі та їх ролі в поведе-ії і діяльності людини. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4.1. ОЦІНКА особистісні особливості"
  1. Плигин А. А.. Особистісно-орієнтоване освіта: історія і практика. Монографія. - М.: «КСП +», 432 с., 2003

  2. Оцінка
      оцінки. Система оцінки включає в себе суб'єкти та об'єкти оцінки, а також методи і засоби надання інформації про предмет або об'єкт оцінки. Суб'єкти оцінки. Залежно від того, хто проводить оцінку, виділяють: індивідуальну, групову, експертну оцінку, а також самооцінку. Об'єкт / предмет оцінки. Залежно від того, хто або що підлягає оцінці, виділяють оцінку особистісних
  3. Глибинне психологічне інтерв'ю.
      оцінці директорів часто буває потрібно ви-явити не тільки їх управлінські та професійні компетенції, а й особистісні риси, психологічні особливості. Важливо зрозуміти, що саме мотивує керівника, які її життєві цінності, на що саме спрямовані амбіції, як він вибудовує відносини з людьми, як аналізує інформацію і приймає рішення, які його психологічні особливості
  4. Організація
      особистісний потенціал людини. Керівник, при цьому, управляє формуванням і реалізацією особистісного потенціалу співробітників. Саме ефективне управління персоналом реалізує потенціал кожного
  5. Прийом на роботу грамотного фахівця з підбору персоналу
      оцінки особистісних якостей кандидата (згідно з єдиним стандартом підбору та особливостями конкретної вакансії), розробка схеми оцінки професійних якостей кандидата (з виокремлення тих складових частин і сфер, які може досить кваліфіковано оцінити сам HR-фахівець, і тих, для оцінки яких потрібно обов'язкове залучення фахівця галузі, керівника відповідного
  6. судово-психіатричної оценк
      оцінки, залежать від характеру злочину. У тих випадках, коли мова не йде про гострі психотичних станах, нездатність неповнолітнього випробуваного до усвідомлено-вольової керівництву своєю поведінкою при вчиненні корисливого, насильницького чи статевого злочину обумовлюється різними проявами його особистісної незрілості. З жалем доводиться констатувати, що серед
  7. Автореферати 207.
      особистісно-орієнтованого навчання: Автореф. дис. на соіск. Учений. степ. д-ра пед. наук: (13.00.01) / Тюмен. держ. ун-т. - Єкатеринбург, 1997. - 42 с. 208. Алексєєва М. І. Педагогічні умови становлення особистісно-орієнтованої позиції майбутнього вчителя початкових класів: Автореф. дис. на соіск. Учений. степ. канд. пед. наук: (13.00.01) / Владим. держ. пед. ун-т. - Володимир, 1998. - 19 с. 209.
  8. 3. Оцінка емоційної сфери.
      оцінки емоційної сфери можуть бути використані особистісні опитувальники Айзенка (форми А і В) і опитувальник Басса - Дарки. У анкетах Айзенка дослідженню підлягають такі якості, як емоційна стійкість, товариськість, імпульсивність, оптимістичність, особливості контролю над почуттями та емоціями, і т. п. Г. Айзенк пов'язує (1964 р.) екстраверсію і інтроверсію зі ступенем збудження і
  9.  Глава 7. Реалізація особистісно-орієнтованих технологій
      особистісно-орієнтованих
  10. Опитувальник А. Кокошкаровой
      оцінці виділяють три можливі категорії: норма, різко виражені невротичні або неврозоподібні тенденції, виражені неврози або нев-розоподобние стану. Особи, що дали при дослідженні негативний результат, випадають з контингенту, що підлягає подальшого спостереження і дослідження. Що дали позитивний результат направляються для подальшого дослідження до лікаря. При
  11.  Глава 4. Моделювання особистісно-орієнтованої освітньої технології
      особистісно-орієнтованої освітньої
  12.  8.3. Особистісно-формуючий потенціал юридичної освітньої установи
      8.3. Особистісно-формуючий потенціал юридичної освітнього
  13.  Глава 6. Системне управління школою в моделі особистісно-орієнтованої освіти
      особистісно-орієнтованого
  14. 4.5.5. Визначення рівня тривожності
      оцінці, самоповазі. Ситуативна, або реактивна, тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічним у часі. Особи, що відносяться до категорії високотревожних, схильні сприймати
  15. Спосіб вимірювання оцінки.
      оцінки розробляється шкала оцінки. Це може бути загальна, прийнятна для всіх критеріїв шкала або для кожного критерію своя шкала. Що оцінює особа при оцінці повинно позначити ціну поділки певної шкали і на підставі цього дати оцінку. Можливе використання різних видів шкал. Описова шкала - при описі поділів для кожної з них застосовуються словесні визначення. Номінальна
  16.  Глава 3 Професійно-особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі
      особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії в соціально-освітньої
  17. С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002
      особистісного спілкування; пропонуються методичні рекомендації щодо формування професійно-особистісної готовності студентів-майбутніх учителів до організації педагогічної діяльності як процесу полісубьектного взаємодії. Може бути корисно всім читачам, що мають відношення до процесу соціалізації особистості, що розвивається в сучасному глобальному
  18. Особистісний знання
      особистісного знання. Сучасна епістемологія розглядає пізнавальний процес насамперед як процес, який має глибоко особистісний зміст, обумовлений унікальними індивідуальними особливостями вченого. Однак феномен особистісного знання - один з найменш досліджених структурних елементів процесу і результату пізнання. Вперше питання про особистісний знанні досить докладно
  19. Технології виховання
      особистісно-орієнтовані технології. У центрі уваги їх - унікальна цілісна особистість, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна на усвідомлений і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме досягнення кожною людиною таких якісних особливостей проголошується головною метою
© 2014-2021  ibib.ltd.ua