Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


"Реабілітація" (від пізньолат. - "відновлення") - термін, який широко використовують у медицині для позначення комплексу медичних (у т. ч. профілактичних) заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію порушених функцій організму і працездатності хворих та інвалідів.
В юриспруденції під терміном "реабілітація" (відновлення в правах) розуміють:
рішення про закриття справи щодо громадянина або поста-новлення виправдувального вироку у зв'язку з відсутністю в йогодіях події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК), складу злочину (п. 2 ч. 1ст. 6 КПК), недоведеністю його участі у вчиненні злочину (п. 2ст. 213 КПК);
вид відповідальності держави перед громадянами за діяльністьстворених нею органів;
процес (процедуру), яку здійснюють відповідні державні органи з приводу відшкодування шкоди;
стан, коли шкоду вже відшкодовано (реабілітація "відбулася");
правовий інститут.
Реабілітацію доцільно розглядати в останньому значенні, бо саме через норми правового інституту регламентуються і підстави та порядок прийняття реабілітаційного рішення, і відповідальність держави перед громадянами, і процедура відшкодування завданої шкоди, і правовий стан після її відшкодування.
Галузеву належність інституту реабілітації остаточно не визначено. В юридичній літературі, переважно в навчальній, відомостей про цей інститут або взагалі немає, або вони настільки незначні за обсягом, що просто не дають навіть загального уявлення про його сутність. Пояснити таке "неуважне" ставлення до інституту реабілітації можна, зокрема, й тим, що він, висловлюючись мовою військових, перебуває на "нічийній смузі" - на межі, переважно, таких галузей права, як цивільне, кримінально-процесуальне, цивільне
401
процесуальне, трудове, житлове. Тому представники відповідних галузей науки і навчальних дисциплін не вважають його "своїм".
Реабілітація - це міжгалузевий правовий інститут, що регламентує процесуальний механізм реалізації відповідальності держави перед особою, метою якого є повне поновлення майнових, трудових, пенсійних, житлових, службових, інших особистих прав незалежно від вини посадових осіб державних органів, які порушили ці права в ході провадження у кримінальній справі.
На значення інституту реабілітації впливає низка чинників, які зумовлюють необхідність його вивчення.
1. Масштаби, в яких він має реалізовуватися. За даними Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, МВС України, Слідчого управління СБУ в 1998 р. виправдано і закритокримінальних справ за підставами, що реабілітують, щодо 875 осіб.Із них за повідомленнями Державного казначейства України лише49 (близько 5%, тобто 1 із 20) звернулися за відшкодуванням майнової і моральної шкоди.
Щорічно в Україні у кримінальних справах публічного і приватного обвинувачення виносять близько 1000 виправдувальних вироків, закривають за підставами, що реабілітують, суди і органи розслідування - до 300 кримінальних справ. За повідомленнями ГСУ МВС України з 1994 по 1998 рік під вартою утримували 202 особи, щодо яких було прийнято реабілітаційні рішення.
У виступі на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України, що відбулося 23 липня 2004 р., Генеральний прокурор України зазначив, що за перше півріччя 2004 р. "на стадії досудового слідства слідчими органів внутрішніх справ закриті кримінальні справи за відсутністю складу злочину стосовно 23 осіб, ще 12 осіб виправдано судами"1.
2. Основною причиною неналежної реалізації норм інститутуреабілітації є незнання або недостатнє знання практичними працівниками судових і правоохоронних органів, які здійснюють дізнанняі досудове слідство, чинного законодавства і практики його застосування. Серед них панує думка, що шкоду, спричинену незаконними діями, має у всіх випадках бути відшкодовано із їх власноїкишені або за рахунок того органу, де вони працюють. І те, й іншемає для них небажані наслідки:
у першому випадку постраждає сімейний бюджет;
у другому - розгнівається керівництво, невдоволене незапла-нованими витратами.
Якщо ж у працівників немає таких побоювань, то вони часто просто не знають, що і як потрібно зробити для того, щоб допомогти громадянинові, якому їх діями завдано шкоди.
3. Для постраждалих від зловживань і помилок суддів та правоохоронних органів, їх посадових осіб факт виправдання або закриття кримінальної справи у зв'язку з обставинами, що реабілітують, є надзвичайно важливим: їх репутація повністю відновлюється, вони знову набувають "статусу" порядних і законослухняних громадян.
Однак цього замало: реабілітація має також передбачати усунення, по можливості, будь-яких (бажано всіх) негативних наслідків, допущених унаслідок помилок чи зловживань під час провадження у кримінальній справі.
Це потрібно:
особам, яких реабілітують;
суду і правоохоронним органам для підтримання їх престижу(і головне - держави).
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
Сутність реабілітації в кримінальному процесі полягає у відновленні всіх порушених у результаті провадження у кримінальних справах прав громадян, щодо яких здійснювалося кримінальнепереслідування.
Реабілітація є міжгалузевим правовим інститутом.
Норми інституту реабілітації застосовують вкрай рідко (завідшкодуванням шкоди звертається тільки 1 із 20 громадян, щодояких прийнято реабілітаційні рішення).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ"
  1. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    Викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до кримінальної відповідальності, і жоден невинний не був покараний, є завданнями кримінального судочинства (ст. 2 КПК). Досудове слідство спрямовано на виконання цих завдань, а точніше - на встановлення конкретної особи, винної у вчиненні злочину, за ознаками якого порушено
  2. 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ'
    Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження - це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за клопотаннями сторін рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій у зв'язку з нововиявленими обставинами або неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність
  3. 4. ПОРЯДОК РЕАБІЛІТАЦІЇ
    Реабілітація здійснюється в певному порядку після прийняття реабілітаційного рішення. Орган, що його прийняв, зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення порушених прав і відшкодування шкоди, направивши йому повідомлення або склавши про це протокол. Питання про відшкодування шкоди, яку можна визначити в грошовому еквіваленті, вирішують у такому порядку. 1. Протягом 6 місяців після
  4. Поняття і особливості принципів екологічного права
    Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
  5. Поняття і особливості принципів екологічного права
    Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України Адміністративне право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин.
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  8. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року
  9. 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
    Провадження у зв'язку і иововимвленнми обставинами не с доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки законності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо. Підставами для порушення провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є,
  10. 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
    Цивільні процесуальні правовідносини визначають роль і значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального
© 2014-2022  ibib.ltd.ua