|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Процесуальна характеристика застави.
|
Застава - це внесення на депозит органу досудового слідстваабо суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей або передання їм іншихматеріальних цінностей.
Способи запобігання:
спричинення побоювань у обвинуваченого втратити через своюненалежну поведінку кошти, внесені у вигляді застави. Якщо коштивносять інші особи, то під загрозою втрати опиняються і вони, іобвинувачений ("солідарне побоювання"). Саме тому розмір заставимає бути таким (див. нижче), щоб зумовити ці побоювання;
психологічний вплив заставодавця на обвинуваченого з метоюзабезпечити його належну поведінку та явку за викликом.
3. Метою застави є:
забезпечення належної поведінки суб'єкта процесу, щодо якогоїї обрано;
виконання цією особою зобов'язання:
не відлучатися з місця постійного проживання або з місцятимчасового перебування без дозволу слідчого чи суду;
з'явитися за викликом до органу розслідування і суду.
Підстави застосування застави збігаються із загальними підставами застосування запобіжних заходів.
Спеціальних умов застосування застави законодавець не визначає. Регламентовано тільки визначення розміру застави. Він не можебути меншим:
1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодоособи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого або особливо тяжкого злочину, чи раніше судимої особи;
50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодоінших осіб.
У всіх випадках розмір застави не може бути меншим за розмір цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами.
6. Процесуальний порядок застосування:
1. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюють його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцеві - у вчиненні якого злочину підозрюють чи обвинувачують особу, щодо якої застосовують запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків заставу буде звернено в дохід держави.
Запобіжний захід у вигляді застави щодо особи, яка перебуває під вартою, до направлення справи до суду може бути обрано лише з дозволу суду, який приймав рішення про арешт, а після надходження справи до суду - судом.
Заставодавець може відмовитися від взятих на себе зобов'язаньдо виникнення підстав для звернення застави в дохід держави. Уцьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого,підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Заставу повертають лише після обраннянового запобіжного заходу.
Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взятіна себе зобов'язання, заставу звертають у дохід держави. Це питаннявирішує суд у судовому засіданні при розгляді справи або в іншомусудовому засіданні. В судове засідання викликають заставодавця длядачі пояснень. Його неявка без поважних причин не перешкоджаєрозгляду питання про звернення застави в дохід держави.
Питання про повернення застави заставодавцеві вирішує суд при розгляді справи. Заставу, внесену підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернено судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
1. Строк дії: від моменту застосування до моменту зміни чи скасування або до закінчення провадження у справі. Обмеження строку дії застави закон не передбачає.
8. Юридична відповідальність:
кримінально-процесуальна у вигляді:
звернення застави в дохід держави (ч. 6 ст. 154-1 КПК);
заміна застави на суворіший запобіжний захід
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика застави." |
- 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
процесуального кодексу, які можуть звернутися до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною чи обмежено дієздатною. У своєму листі нотаріус просить повідомити його про винесене рішення. Залежно від прийнятого цією особою чи органом рішення нотаріус або посвідчує угоду, або зупиняє вчинення нотаріальної дії до розгляду справи в суді. Якщо в угоді бере участь юридична особа, нотаріус
- Процесуальна характеристика віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.
процесуальна у вигляді: грошового стягнення в розмірі до 200 неоподатковуванихмінімумів доходів громадян (для осіб, яким неповнолітнього булопередано під нагляд); зміна цього запобіжного заходу на більш суворий (для неповнолітнього обвинуваченого). ' ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3: ; 1. Запобіжні заходи поділяють на дві групи: 1) ізоляційні; 2) неізо-ляційні. 2. Процесуальну характеристику запобіжних
- Виклик до суду
процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи в межах наданих їй повноважень. Процесуальний строк - встановлений законом або судом час, протягом якого можуть або повинні бути здійснені процесуальні дії. Родова підсудність - це розподіл цивільних справ, підвідомчих суду, між окремими ланками судової системи залежно від роду справ. Санкції цивільного процесуального права - встановлені в
- 3. Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання.
процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання. 1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва та місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту). Зазначені умови
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
процесуальних норм, про блеми і перспективи їх систематизації. 3. Адміністративно-процесуальні відносини. 4. Види і структура адміністративного процесу. 5. Стадії адміністративного процесу, їх характеристика. 6. Учасники адміністративного процесу. 7. Адміністративна юстиція. Література: 1, 9,17, 40, 72, 76, 82, 85, 88, 96, 99, ЮОтаін. 106 Тема 12. Провадження у справах про адміністративні
- 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
процесуального забез- ад. печення. 43. Поняття, структура та завдання адміністративного процесу. /7/44. Стадії адміністративного процессу та їхня характеристика. 45. Адміністративно-процесуальні норми: поняття та види. Систематизація адміністративно-процесуальних норм. /^ 46. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 47. Адміністративно-процесуальний статус учасників
- III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
процесуальних структур, а також державних службовців - осіб, які спеціально підготовлені і професійно зайняті у системі державних органів. Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби. Основними
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
процесуального механізму оскарження громадя нами та іншими суб'єктами порушених прав як у межах системи органів виконавчої влади, так і судовим шляхом. Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права У вітчизняному правознавстві традиційно вважалося, що адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
процесуальнім аспекті більшість міжнародно-правових норм створюється в два етапи: 1) узгодження воль суб'єктів міжнародного права щодо правила поведінки; 2) надання суб'єктами міжнародного права згоди на юридичну обов'язковість узгоджених правил поведінки. Вони можуть збігатися хронологічно, якщо міжнародний договір набирає сили з моменту його підписання - тоді підписання договору означає
|