|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2.1.3. Кредитори (комітет кредиторів)
|
Заява кредитора до Суду про порушення провадження справи про банкрутство повинна містити такі відомості:
1) розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру
неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
2) виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
3) докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Законом;
4) докази обґрунтованості вимог кредитора;
5) інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
До заяви кредитора додаються відповідні документи:
1) рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
2) копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
3) докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою, у разі якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
4) до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості за обов'язковими платежами в установленому законодавством порядку.
Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника щодо різних зобов'язань перед цим кредитором. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів репрезентують збори кредиторів, а також комітет кредиторів, створені відповідно до Закону.
До компетенції комітету кредиторів (у складі не більше ніж сім осіб) належить прийняття рішення про:
1) вибори голови комітету;
2) скликання зборів кредиторів;
3) підготовку та укладення мирової угоди;
4) внесення пропозицій господарському суду щодо подовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
5) звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.
Кредитори, у тому числі й органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.
Потрібно мати на увазі, що між кредиторами об'єктивно існують суперечності у вигляді конфлікту інтересів. Якщо в позовному провадженні можуть задовольнятись вимоги всіх кредиторів, то в процедурі банкрутства - тільки вимоги більшості. Окремий кредитор не має права вимагати від боржника задоволення своїх вимог безпосередньо. Усі дії від імені кредиторів здійснюють збори кредиторів або комітет кредиторів. Після створення комітету кредиторів Суд здійснює процедуру банкрутства на підставі клопотань цього представницького органу. Певною мірою Суд навіть обмежений у своїх діях рішеннями комітету кредиторів.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "2.1.3. Кредитори (комітет кредиторів)" |
- § 2. Провадження у справах про банкрутство
кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів (ст. 12 Закону), виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника (ст. 14 Закону), попереднє засідання господарського суду (ст. 15 Закону), проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів (ст. 16 Закону), винесення ухвали про санацію боржника, призначення керуючого санацією (ст. 17 Закону),
- 43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
кредиторами, в тому числі по заробітній платі протягом 3-х місяців. Фактичною підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до господарського суду, яка називається «заява про порушення справи про банкрутство» (п. 1 ст. 7 Закону). З такою заявою до господарського суду може звернутися будь-хто з кредиторів. Із заявою про порушення справи про банкрутство до
- Кредитори
кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні та фізичні особи, територіальна громада або держава, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків,
- 2.1.4. Арбітражний керуючий
кредиторів та діє на підставі ухвали Суду. Поряд з комітетом кредиторів арбітражний керуючий є важливою особою у справі про банкрутство. Діяльність арбітражного керуючого може мати вирішальне значення для боржника, оскільки саме через арбітражного керуючого здійснюється реалізація відносин між боржником, кредиторами і Судом. Арбітражний керуючий може мати статус розпорядника майна, керуючого
- 2.1.5. Власник майна (орган, уповноважений
управляти майном) боржника
кредиторів, за необхідності, представник органу, уповноваженого управляти майном боржника, має право брати участь із правом дорадчого голосу в роботі комітету кредиторів (ст. 16 Закону); 7) має право відповідно до плану санації виконати зобов'язання боржника (ст. 18 Закону); 8) повноваження власника припиняються з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і
- 3.2. Мирова угода
кредиторами стосовно відстрочення та (або) розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, проте одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю
- 3.3. Санація (відновлення
платоспроможності) боржника
кредиторів має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше від дванадцяти місяців. На стадії санації вирішується завдання фінансового оздоровлення боржника через реалізацію заходів з відновлення платоспроможності боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами. Наслідками санації можуть бути: 1)
- 3.4. Ліквідація банкрута
кредиторів. Реалізація майна боржника відбувається на конкурсних засадах і під контролем комітету кредиторів. Ліквідацію здійснює арбітражний керуючий-ліквідатор. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, а за потреби - також
- 2. Сторони у справі про банкрутство.
кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Отже, сторонами у справі про банкрутство виступають: а) кредитор; б) боржник (банкрут). Кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи
- 4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
кредиторів повинен становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; вимоги кредиторів мають бути безспірними; вимоги кредиторів не задоволенні боржником протягом трьох місяців після настання строку їх погашення. Процесуальною підставою виступає письмова заява кредитора (кредиторів) або самого боржника, що подається до господарського суду за місцезнаходженням боржника.
|