Головна
ГоловнаЕкологіяЗагальна екологія → 
« Попередня Наступна »
Некос В.Е.. Основи загальної екології та неоекології: навчальний посібник. Програмні та проблемні лекції для студентів спеціальності 7.0708 Екологія Частина I, - Харків., 1998 - перейти до змісту підручника

8.1.3.О поняттях геоекосістема і комплексна еколого-економічна система.

Геоекосістеми розглядаються як взаємодії трьох складових - природного, соціально-демографічної та економічної. У зв'язку з цим доцільно рассматреть і використовувати синтезує - комлексного еколого-економічну систему (КЕЕС).

Під комплексної еколого-економічною системою (КЕЕС) розуміється особливий клас складних територіальних утворень, взаємодіючих підсистем, об'єднаних єдністю території (регіону) з метою розвитку виникли в результаті специфічної взаємодії природи і суспільства в конкретних умовах навколишнього середовища (Трофимов А., 1995).

Напруженість (диспропорція) у взаємозв'язках соціально-економічних і природних складових формує певні еколого-економічні ситуації.

В даний час дійсно існує еколого-економічний підхід (Мелекшін, 1975 р.) суть якого в тому, що дослідженню та управління піддається деяка цілісність - еколого - економічний об'єкт. Дійсно природні ресурси одночасно служать важливим об'єктом і економіки та екології, а використання їх в одній з цих сфер пов'язане з трансформацією і тимчасовим вилученням з іншої. Поняття "еколого-економічний об'єкт" використовується як теоретична експлікація системоутворюючих процесів встановлює зв'язок специфічних явищ взаємодії економіки та екології. У 1980 р. вийшла робота А.І.Уемова і В.А.Комарчева, присвячена методологічним основам системного підходу в економіко - екологічному прогнозуванню. Автори виходять з положення про порушення природних зв'язків господарською практикою, що викликає негативні наслідки іноді для цілого ряду галузей і регіонів.

Нарешті, виникла ціла дисципліна "екологічна економіка". Вона й виникла завдяки спробі об'єднати положення обох наук. Створено навіть міжнародне співтовариство, вперше зібралася під егідою Світового банку у Вашингтоні в 1990 р. Це відбулося через особливого уваги економістів банку до нової дисципліни у зв'язку з проблематикою сталого розвитку суспільства (Holson 1991 р.). Ідеологія екологічної економіки виражена в роботі економіста банку А. Дейлі (Dely) і теолога Дж. Кобба (Cobb) "The Common Goods", де запропоновано нову методику економічних зрушень.

А. Трофимов (1995р.) вважає, що екологія як наука, якщо й володіє функцією передбачення, то лише в невеликій мірі. Навіть роботи Римського клубу не міняють загальної картини, тим більше, що планетарний масштаб досліджень у багатьох роботах не дозволяє забезпечити скільки - небудь достатнього обгрунтування отриманих прогнозів.

Однією з головних причин невдач у прогнозуванні поведінки екосистем загалом, і КЕЕС зокрема, згаданим автором бачиться в тому, що при їх вивченні в більшості випадків до них підходять як до механічним системам за схемою "вплив певного характеру і певної сили "- однозначна (або майже однозначна) реакція на цей вплив, тим часом немає ніяких підстав вважати, що ця реакція повинна бути однозначною або хоча б вгадуваною, оскільки за всіма ознаками геосистеми (КЕЕС) відносяться до типу некоректно певних систем.

Тут головним властивістю є емерджентність. Далеко не всі тут може бути описано формальною мовою, оскільки вони за своєю природою розмиті. Звідси випливає, що моделі геосистем не можуть бути повністю формально-кількісними, а методи управління ними не можуть бути аналогами методів управління механічними системами.

Геоекосістема складається з природної основи та соціальній. Порушення однієї частини викликає порушення іншою. Історія знає чимало випадків, коли надмірні порушення природного середовища часто викликали кризові ситуації і були причиною корінних перебудов економічних механізмів, що викликають також і соціальні потрясіння. Отже, в цій системі все "партнери рівноправні". А значить можна стверджувати, що будь-яка економічна ситуація є результатом взаємодії і зіткнення виробничих, соціальних і природних інтересів. Таким чином, в геоекосістеме існує дві протиборчі сили - матеріальне виробництво і природне середовище, з цілком чіткими і антагоністичними інтересами. Третя сторона - населення - також представляє собою самостійну силу. Необхідно шукати компроміс, що влаштовує всі конфліктуючі сторони. Це завдання складне, але здійсненне. Комплексні еколого-економічні системи, спираючись на задану територію, замикаючу собою всі існуючі компоненти і взаємодії - соціальні, економічні та природні, - і в той же час будучи досить простим концептуальним об'єктом, допускають моделювання математичними і комп'ютерними засобами.

8.1.4.Понятіе про амплітуду геосистеми і концепція

Ладшафтний-екологічної ніші в геоекології.

В екології діапазон впливу фактора, в якому може існувати певний біологічний вид - називається амплітудою виду. Аналогічно можна ввести поняття екологічної амплітуди геосистеми і розуміти під нею той діапазон значень зовнішнього фактора, в межах якого зустрічаються, виділяються геосистеми певного виду (М.Д.Гродзінскій, 1996). Так, наприклад, на території України геосистеми з чорноземними грунтами можуть зустрічатися лише в діапазоні зволоження від 340 до 600 мм на рік, а геосистеми з сірими лісовими грунтами - 400-600 мм. По фактору тепла (річного радіаціанного балансу) ці діапазони складають 41-56 і 40-46 ккал/см2. рік.

Концепція Ладшафтний-екологічної ніші в геоекології.

Аналогічно визначенню Д.Хатчінсоном фундаментальної екологічної ніші як обсягу, в межах якого може існувати вид, М.Д. Гродзинський (1996 р.) вважає за можливе перенести і на геосистему, тобто використовувати при аналізі геосистем ввівши поняття "ландшафтно - екологічної ніші" - як частини обсягу фундаментальної ніші, в межах якої геосистема може існувати при будь-якій комбінації чинників.

Це означає, що геосистема може існувати тільки в межах її фундаментальної ніші, тому що поза її обов'язково виявитися хоча б один фактор, до дії якого вона не пристосована. Так от, в межах фундаментальної ніші такі фактори відсутні, але разом з тим, є такі їх комбінації, при яких вона також не може існувати. Це найчастіше межі геосистем певного виду, які в Ладшафтний-екологічної ніші займають периферійні позиції, тобто й оптимальні, об'єкт існує тут в гірших умовах завдяки додатковому тиску зовнішнього середовища. Чим більше відрізняється, від оптимального для даного виду геосистеми умови її зовнішнього середовища, тим вона менш пристосована до них, тим більш чуйно реагуватиме на зовнішні чинники у тому числі й на антропогенні, тим менш вона стійка.

Ландшафтно - екологічні ніші окремих геосистем можуть перекриватися, що видно було по вищенаведеному прикладу і свідчить про те, що в однакових умовах зовнішнього середовища можуть формуватися й існувати кілька видів геосистем.

М.Д.Гродзінскій (1996р.) графічно довів, що в просторі вісь зональних геосистем (вісь ландшафтної зональності або просто "вісь зональності") збігається з гребенями (ймовірно центрами) більшої частини ніш геосистем. Простіше кажучи, лінія оптимуму радіаційного балансу і лінія річної суми опадів (вісь гідроморфних) збігається з центрами великих ландшафтних виділів (сухостепова, рівнинно-западинами з каштановим солонцюватими грунтами зіставляються з радіаційним балансом = 54 ккал / см 2 рік). Це і є оптимальні умови. М.Д.Гродзінскій (1996р.) підкреслює, що тут родючість грунтів максимальне, тобто геосистеми перебувають в оптимальних умовах, хоча антропогенний пресинг однаковий. Чим більше обсяг ніші, тим система стійкіше; чим менше ландшафтно - екологічна ніша, тим вона менш стійка до варіації умов. Це важливо, тому що геосистеми з вузькими нішами характерні для екзотичних, реліктових видів і їх необхідно особливо охороняти.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8.1.3.О поняттях геоекосістема і комплексна еколого-економічна система. "
  1. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
    Поняття, види. 18. Методи регулювання взаємовідносин виробництва з навколишнім середовищем. 19. Екологічні витрати: поняття, структура. 20. Поняття економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 21. Економічна ефективність природоохоронних витрат: поняття, категорії витрат. 22. Методи оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 23. Розрахунок ефективності
  2. 9.3 Оцінка еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель Загальна постановка задачі.
    Еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель підприємства. Вихідні дані: 1. Загальна площа порушених земель 80 га. 2. Рекультивовані землі підлягають сільськогосподарському та лісо-господарському освоєнню. 3. Тип порушених земель 6. 4. Тривалість технічного етапу рекультивації становить 2 роки. Рішення: У рішенні завдання використовуються
  3. . 8.1. Програмна лекція 8.1. по модулю 8 "Основи неоекології" Геоекологія - як невід'ємна частина неоекології; Забруднення - основні поняття, класифікація, наслідки.
    Поняттями "екосистема" і "Геосистема", освоїти основні поняття неоекології, насамперед у геохімічному аспекті. У зв'язку з поставленими завданнями необхідно придбання наступних знань, умінь і навичок. 1. Об'єкт дослідження геоекології. Його визначення і специфіка. 2. Предмет дослідження геоекології. Визначення. Географічно та географічний снобізм. 3. Принципова відмінність
  4. Комплексний підхід.
    Економічні, організаційні, психологічні аспекти управління в їх взаємозв'язку і взаємозалежності. Якщо упускається один з цих аспектів управління, то проблема не може бути
  5. 3.4 Ефективність атмосфероохоронного заходів на регіональному рівні
    комплексний вплив цих речовин на організм людини. Отже, питомі показники повинні вказуватися з сумарним забрудненням, вираженим через умовний комплексний показник (ПЗ), що об'єктивно відображає стан якості атмосферного повітря і спрощує принцип його використання в практичних розрахунках. Оцінка збитків будується на залежності економічних втрат від тимчасової втрати
  6. 3.1. Зміст і структура економічного потенціалу
    поняття «ресурси», які трактуються як обмежені елементи економіки, тобто як невідповідність потреби і запасу. Подібне трактування поняття «ресурси» вступає в протиріччя з реальною дійсністю і, мабуть, виконує роль теоретичної конструкції, покликаної обгрунтувати теорію факторів виробництва (ресурси, з'єднані між собою, розглядаються як фактори). У реальних
  7. 5.1 Програмна лекція 5.1 по модулю 5 "Основи неоекології" - Основні закони, закономірності, правила і принципи в екології та неоекології.
    Поняття "закон" по Н.І.Кондакову (1975). 4.Что відображають закони мислення? 5.Что значить пізнати закон? 6.Какие бувають закони? 7.Що являють собою логічні закони? 8.Знанія логічних законів Аристотеля і Лейбніца. 9.Что буде, якщо в міркуванні буде не дотриманий один із законів правильної побудови думки? 10.Определеніе поняття "закони
  8. 8. МЕТОД ІНТЕГРОВАНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ВИРОБНИЦТВА НА ПРИРОДНЕ І навколишнього середовища людини
    комплексних заходів, що забезпечують зниження рівнів шкідливих впливів до гранично допустимих норм . Для зниження ступеня впливу технологічних процесів і підприємств в цілому на природне і навколишнє середовище, не відповідних нормативів необхідно застосовувати широкий спектр природоохоронних заходів, що враховують специфіку даних виробництв, які б задовольняли і
  9. РЕЗЮМЕ
    комплексної оцінки причин її возникно-вения та розвитку, що дозволяє визначити ряд альтернативних рішень, з яких реально (виходячи з конкретної ситуації) знайти оптимальне управлінське рішення, здійснити контроль за його виконанням. Найбільш ефективною вважається система інформації, заснована на одночасному використанні обчислювальної техніки і засобів автоматизованої обробки
  10. 2.2. Проблемна Лекує 2.1. по модулю 2 "Основи традиційної екології": - Теоретична екологія. Кругообіги.
    Поняттями, які складають основу геккелевской екології і без яких подальше освоєння курсу неможливо. Отже, необхідно відновити як знання, набуті на 1 курсі з навчальної дисципліни "Вступ до спеціальності", так і "свіжі" знання, викладені в першому модулі даного курсу. Це, в першу чергу, такі поняття як "біосфера", "біогеоценоз" і звичайно розуміння
  11. регіоналістики ЯК НАУКА
    поняттям в його теорії територіальної організації стало поняття енергопроізвод- жавного циклу, під яким розумілася вся сукупність виробничих процесів, що розгортаються в економічному регіоні. М.М Колосов-ський виділив 8 стійко повторюваних сукупностей виробничих процесів для виділення економічних районів і підрайонів: пірометал-лургіческій цикл чорних і кольорових