8.1.3.О поняттях геоекосістема і комплексна еколого-економічна система.

Геоекосістеми розглядаються як взаємодії трьох складових - природного, соціально-демографічної та економічної. У зв'язку з цим доцільно рассматреть і використовувати синтезує - комлексного еколого-економічну систему (КЕЕС).

Під комплексної еколого-економічною системою (КЕЕС) розуміється особливий клас складних територіальних утворень, взаємодіючих підсистем, об'єднаних єдністю території (регіону) з метою розвитку виникли в результаті специфічної взаємодії природи і суспільства в конкретних умовах навколишнього середовища (Трофимов А., 1995).

Напруженість (диспропорція) у взаємозв'язках соціально-економічних і природних складових формує певні еколого-економічні ситуації.

В даний час дійсно існує еколого-економічний підхід (Мелекшін, 1975 р.) суть якого в тому, що дослідженню та управління піддається деяка цілісність - еколого - економічний об'єкт. Дійсно природні ресурси одночасно служать важливим об'єктом і економіки та екології, а використання їх в одній з цих сфер пов'язане з трансформацією і тимчасовим вилученням з іншої. Поняття "еколого-економічний об'єкт" використовується як теоретична експлікація системоутворюючих процесів встановлює зв'язок специфічних явищ взаємодії економіки та екології. У 1980 р. вийшла робота А.І.Уемова і В.А.Комарчева, присвячена методологічним основам системного підходу в економіко - екологічному прогнозуванню. Автори виходять з положення про порушення природних зв'язків господарською практикою, що викликає негативні наслідки іноді для цілого ряду галузей і регіонів.

Нарешті, виникла ціла дисципліна "екологічна економіка". Вона й виникла завдяки спробі об'єднати положення обох наук. Створено навіть міжнародне співтовариство, вперше зібралася під егідою Світового банку у Вашингтоні в 1990 р. Це відбулося через особливого уваги економістів банку до нової дисципліни у зв'язку з проблематикою сталого розвитку суспільства (Holson 1991 р.). Ідеологія екологічної економіки виражена в роботі економіста банку А. Дейлі (Dely) і теолога Дж. Кобба (Cobb) "The Common Goods", де запропоновано нову методику економічних зрушень.

А. Трофимов (1995р.) вважає, що екологія як наука, якщо й володіє функцією передбачення, то лише в невеликій мірі. Навіть роботи Римського клубу не міняють загальної картини, тим більше, що планетарний масштаб досліджень у багатьох роботах не дозволяє забезпечити скільки - небудь достатнього обгрунтування отриманих прогнозів.

Однією з головних причин невдач у прогнозуванні поведінки екосистем загалом, і КЕЕС зокрема, згаданим автором бачиться в тому, що при їх вивченні в більшості випадків до них підходять як до механічним системам за схемою "вплив певного характеру і певної сили "- однозначна (або майже однозначна) реакція на цей вплив, тим часом немає ніяких підстав вважати, що ця реакція повинна бути однозначною або хоча б вгадуваною, оскільки за всіма ознаками геосистеми (КЕЕС) відносяться до типу некоректно певних систем.

Геоекосістема складається з природної основи та соціальній. Порушення однієї частини викликає порушення іншою. Історія знає чимало випадків, коли надмірні порушення природного середовища часто викликали кризові ситуації і були причиною корінних перебудов економічних механізмів, що викликають також і соціальні потрясіння. Отже, в цій системі все "партнери рівноправні". А значить можна стверджувати, що будь-яка економічна ситуація є результатом взаємодії і зіткнення виробничих, соціальних і природних інтересів. Таким чином, в геоекосістеме існує дві протиборчі сили - матеріальне виробництво і природне середовище, з цілком чіткими і антагоністичними інтересами. Третя сторона - населення - також представляє собою самостійну силу. Необхідно шукати компроміс, що влаштовує всі конфліктуючі сторони. Це завдання складне, але здійсненне. Комплексні еколого-економічні системи, спираючись на задану територію, замикаючу собою всі існуючі компоненти і взаємодії - соціальні, економічні та природні, - і в той же час будучи досить простим концептуальним об'єктом, допускають моделювання математичними і комп'ютерними засобами.

8.1.4.Понятіе про амплітуду геосистеми і концепція

Ладшафтний-екологічної ніші в геоекології.

В екології діапазон впливу фактора, в якому може існувати певний біологічний вид - називається амплітудою виду. Аналогічно можна ввести поняття екологічної амплітуди геосистеми і розуміти під нею той діапазон значень зовнішнього фактора, в межах якого зустрічаються, виділяються геосистеми певного виду (М.Д.Гродзінскій, 1996). Так, наприклад, на території України геосистеми з чорноземними грунтами можуть зустрічатися лише в діапазоні зволоження від 340 до 600 мм на рік, а геосистеми з сірими лісовими грунтами - 400-600 мм. По фактору тепла (річного радіаціанного балансу) ці діапазони складають 41-56 і 40-46 ккал/см2. рік.

Концепція Ладшафтний-екологічної ніші в геоекології.

Аналогічно визначенню Д.Хатчінсоном фундаментальної екологічної ніші як обсягу, в межах якого може існувати вид, М.Д. Гродзинський (1996 р.) вважає за можливе перенести і на геосистему, тобто використовувати при аналізі геосистем ввівши поняття "ландшафтно - екологічної ніші" - як частини обсягу фундаментальної ніші, в межах якої геосистема може існувати при будь-якій комбінації чинників.

Ландшафтно - екологічні ніші окремих геосистем можуть перекриватися, що видно було по вищенаведеному прикладу і свідчить про те, що в однакових умовах зовнішнього середовища можуть формуватися й існувати кілька видів геосистем.

М.Д.Гродзінскій (1996р.) графічно довів, що в просторі вісь зональних геосистем (вісь ландшафтної зональності або просто "вісь зональності") збігається з гребенями (ймовірно центрами) більшої частини ніш геосистем. Простіше кажучи, лінія оптимуму радіаційного балансу і лінія річної суми опадів (вісь гідроморфних) збігається з центрами великих ландшафтних виділів (сухостепова, рівнинно-западинами з каштановим солонцюватими грунтами зіставляються з радіаційним балансом = 54 ккал / см 2 рік). Це і є оптимальні умови. М.Д.Гродзінскій (1996р.) підкреслює, що тут родючість грунтів максимальне, тобто геосистеми перебувають в оптимальних умовах, хоча антропогенний пресинг однаковий. Чим більше обсяг ніші, тим система стійкіше; чим менше ландшафтно - екологічна ніша, тим вона менш стійка до варіації умов. Це важливо, тому що геосистеми з вузькими нішами характерні для екзотичних, реліктових видів і їх необхідно особливо охороняти.

Інформація, релевантна " 8.1.3.О поняттях геоекосістема і комплексна еколого-економічна система. "

1. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
   Поняття, види. 18. Методи регулювання взаємовідносин виробництва з навколишнім середовищем. 19. Екологічні витрати: поняття, структура. 20. Поняття економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 21. Економічна ефективність природоохоронних витрат: поняття, категорії витрат. 22. Методи оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 23. Розрахунок ефективності
   
2. 9.3 Оцінка еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель Загальна постановка задачі.
   Еколого-економічної ефективності витрат на рекультивацію порушених земель підприємства. Вихідні дані: 1. Загальна площа порушених земель 80 га. 2. Рекультивовані землі підлягають сільськогосподарському та лісо-господарському освоєнню. 3. Тип порушених земель 6. 4. Тривалість технічного етапу рекультивації становить 2 роки. Рішення: У рішенні завдання використовуються
   
3. . 8.1. Програмна лекція 8.1. по модулю 8 "Основи неоекології" Геоекологія - як невід'ємна частина неоекології; Забруднення - основні поняття, класифікація, наслідки.
   Поняттями "екосистема" і "Геосистема", освоїти основні поняття неоекології, насамперед у геохімічному аспекті. У зв'язку з поставленими завданнями необхідно придбання наступних знань, умінь і навичок. 1. Об'єкт дослідження геоекології. Його визначення і специфіка. 2. Предмет дослідження геоекології. Визначення. Географічно та географічний снобізм. 3. Принципова відмінність
   
4. Комплексний підхід.
   Економічні, організаційні, психологічні аспекти управління в їх взаємозв'язку і взаємозалежності. Якщо упускається один з цих аспектів управління, то проблема не може бути
   
5. 3.4 Ефективність атмосфероохоронного заходів на регіональному рівні
   комплексний вплив цих речовин на організм людини. Отже, питомі показники повинні вказуватися з сумарним забрудненням, вираженим через умовний комплексний показник (ПЗ), що об'єктивно відображає стан якості атмосферного повітря і спрощує принцип його використання в практичних розрахунках. Оцінка збитків будується на залежності економічних втрат від тимчасової втрати
   
6. 3.1. Зміст і структура економічного потенціалу
   поняття «ресурси», які трактуються як обмежені елементи економіки, тобто як невідповідність потреби і запасу. Подібне трактування поняття «ресурси» вступає в протиріччя з реальною дійсністю і, мабуть, виконує роль теоретичної конструкції, покликаної обгрунтувати теорію факторів виробництва (ресурси, з'єднані між собою, розглядаються як фактори). У реальних
   
7. 5.1 Програмна лекція 5.1 по модулю 5 "Основи неоекології" - Основні закони, закономірності, правила і принципи в екології та неоекології.
   Поняття "закон" по Н.І.Кондакову (1975). 4.Что відображають закони мислення? 5.Что значить пізнати закон? 6.Какие бувають закони? 7.Що являють собою логічні закони? 8.Знанія логічних законів Аристотеля і Лейбніца. 9.Что буде, якщо в міркуванні буде не дотриманий один із законів правильної побудови думки? 10.Определеніе поняття "закони
   
8. 8. МЕТОД ІНТЕГРОВАНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ВИРОБНИЦТВА НА ПРИРОДНЕ І навколишнього середовища людини
   комплексних заходів, що забезпечують зниження рівнів шкідливих впливів до гранично допустимих норм . Для зниження ступеня впливу технологічних процесів і підприємств в цілому на природне і навколишнє середовище, не відповідних нормативів необхідно застосовувати широкий спектр природоохоронних заходів, що враховують специфіку даних виробництв, які б задовольняли і
   
9. РЕЗЮМЕ
   комплексної оцінки причин її возникно-вения та розвитку, що дозволяє визначити ряд альтернативних рішень, з яких реально (виходячи з конкретної ситуації) знайти оптимальне управлінське рішення, здійснити контроль за його виконанням. Найбільш ефективною вважається система інформації, заснована на одночасному використанні обчислювальної техніки і засобів автоматизованої обробки
   
10. 2.2. Проблемна Лекує 2.1. по модулю 2 "Основи традиційної екології": - Теоретична екологія. Кругообіги.
    Поняттями, які складають основу геккелевской екології і без яких подальше освоєння курсу неможливо. Отже, необхідно відновити як знання, набуті на 1 курсі з навчальної дисципліни "Вступ до спеціальності", так і "свіжі" знання, викладені в першому модулі даного курсу. Це, в першу чергу, такі поняття як "біосфера", "біогеоценоз" і звичайно розуміння
    
11. регіоналістики ЯК НАУКА
    поняттям в його теорії територіальної організації стало поняття енергопроізвод- жавного циклу, під яким розумілася вся сукупність виробничих процесів, що розгортаються в економічному регіоні. М.М Колосов-ський виділив 8 стійко повторюваних сукупностей виробничих процесів для виділення економічних районів і підрайонів: пірометал-лургіческій цикл чорних і кольорових