| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5.3. ЩО ЗАМІСТЬ? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Якщо в уявленнях громадян Конституція Росії і її закони недоброякісної, а керівництво країни не в змозі забезпечити мир і злагода в міжнаціональних відносинах, то природно виникає питання: "А що ж натомість "? Це питання видається тим більш доречним, оскільки в ході дослідження адресувався не соціальним низам, а представникам творчої та управлінської інтелігенції, університетської професури, а також студентської прошарку, яка особливо чутлива до нових явищ пострадянської історії. Для того щоб отримати широку громадську підтримку в тих законодавчих інноваціях, які робляться з метою наведення порядку у сфері міжнаціональних відносин, шляхом переведення їх на надійну правову основу, важливо попередньо вирішити питання про концептуальній основі легітимізації самої цієї сфери і виникаючих в ній відносин. При створенні цієї основи можна ігнорувати регіональні та національні особливості в підходах до деяких фундаментальних парадигм. Чи не найбільш гострими, зокрема, є питання, чи повинна бути будь-який зв'язок між національною державністю і пріоритетами для титульної національності, чи можна допускати в теорії і легітимізувати на практиці статус "національної" території або, нарешті, Чи повинна титульна національність , маючи які-небудь пріоритети або "свою" територію, брати на себе особливу, підвищену частку відповідальності перед НЕ-титульним населенням, що проживає в республіці, що носить ім'я титульної національності. Питання, як видно, не з найпростіших. Проте переважна більшість респондентів зуміли викласти свої принципові - позиції по кожному з них. Етнічні претензії не знайшли підтримки в усіх регіонах. Урожай думок, зібраний в ході проведеного опитування, цілком переконливо свідчить: по-перше, існують регіональні та національні відмінності в розумінні і в підходах до кожного з цих питань і, по-друге, перші поступаються другим . З запропонованим респондентам судженням: "Представники титульної національності, що живуть на даній території, не повинні мати переваг перед іншими національностями" - тією чи іншою мірою "повністю" або "скоріше" погодилися 67.3% респондентів у Краснодарі, 73.5 - в Уфі, 78.8 - в Омську і 84.5% в Майкопі. Іншими словами, концептуальна основа, за логікою якої можна було б створювати законодавчі норми, що дають деякі пріоритети титульним національностям, не знаходили в середині 1990-х років значною соціальної підтримки (. 212). Разом з тим опитування дозволило виявити, що за зовнішніми, відносно слабко вираженими, міжрегіональними відмінностями (розмах варіації між Краснодаром і Майкоп - 17.2%) криються глибокі внутрішньорегіональні, а точніше - міжетнічні відмінності (розмах варіації в Уфі між росіянами і башкирами склав 60.2%). Національним домаганням башкир на особливі привілеї в Уфі відмовили 94.7% російських респондентів, 85.6 - татар, 78.2 з лав інонаціональними (тобто тих, хто не відносив себе до жодної з трьох численних національностей - російською, татарам, башкирам) і всього лише 34.5% з числа самих башкирів. Виявилося, що, з одного боку, більш ніж кожен другий башкир (55.5%), а з іншого - тільки 13.2% татар, і 2.1% російських вважають цілком нормальним такий порядок речей, при якому представники титульної, тобто башкирської, національності повинні мати певні переваги (див.. 212).
Б) Етнічні інтереси і міжетнічна лояльність Представники титульної національності, повинні підтримувати з людьми всіх інших національностей хороші відносини, нічим не виділяючи "своїх"
З Конституції РФ, прийнятої 12 грудня 1993 р., як відомо, зникла норма про визнання суверенної республіки національної державністю того народу, чиїм ім'ям вона названа. Ця конституційна акція, зрозуміло, не пройшла безслідно мимо суспільної свідомості і в першу чергу повз уявлень елітної інтелігенції. Своєрідною психологічною компенсацією "спливає" національної державності для частини національної інтелігенції, мабуть, стало визнання ідеї національної території навіть без будь-якої її легітимізації, але закріпленої хоча б у сфері національної самосвідомості. Це припущення підтвердилося в ході дослідження, наприклад, 22.2% башкирів ("повністю" або "скоріше") погодилися з твердженням, що "представники кожної національності повинні жити на своїй території". Частка подібним чином налаштованих респондентів виявилася серед росіян у 10.5 рази, а серед татар в 6 разів менше, ніж серед башкирів. Отже ідеологема "національної території" ("Грузія для грузин", "Молдова для молдаван", "Башкортостан для башкирів") разом з ідеологемою "башкири як республікообразующая нація", включеної в програми ряду башкирських національних рухів і широко Розпропагандовані ЗМІ, знайшла певний відгук в душі частини башкирської інтелігенції, але не отримала принципової підтримки в проживаючих в Башкортостані татар, росіян та представників інших національностей. Цікаві результати обробки відповідей на питання, чи повинні представники титульної нації підтримувати з людьми всіх інших національностей хороші відносини, нічим не виділяючи "своїх". Переважна більшість респондентів в Омську і Майкопі (93.4 і 93.3%) не підтримало (ні "повністю", ні "швидше") принцип "виділення своєї нації". В Уфі і Краснодарі така ж позиція знайшла відображення в уявленнях відповідно 88.0 і 83.3% респондентів. Розмах варіації між полярними регіонами (Омському і Краснодаром) виявився рівним 10.1%, або був більш ніж в три рази менше розмаху варіації між "інонаціональними" і башкирами Уфи (див.. 212). Кожен десятий башкир сильно сумнівався, що у відносинах з людьми інших національностей не треба виділяти "своїх". Крім того, ще без малого кожен четвертий випробував серйозні труднощі у визначенні своєї позиції з даного питання (див.. 212). Зрозуміло, з наведених даних прямо не випливає висновок про більш глибоку схильності башкир до етнічного ізоляціонізму або сепаратизму в порівнянні з іншими національностями Уфи. У даному випадку принципово важливий той факт, що всі три ідеолога-ми - "національні пріоритети", "національна територія", і "виділення своїх" за етнічною ознакою - входять в систему етнічних інтересів башкирів і займають в ній місце, кілька більш значуще і помітне, ніж в аналогічній системі етнічних інтересів інших націй. Сам по собі національний інтерес, який виражається в тих чи інших сферах життя з тим або іншим ступенем інтенсивності, ще не може служити сірником для розпалювання етнічного конфлікту. Однак наявність прошарку людей, орієнтованих на "виділення своїх", а також на інші національно орієнтовані ідеологеми, за сприятливих умов стає живильним середовищем для оперативної етнополітичної мобілізації. Заспокійливі висновки деяких московських експертів про падіння напруги національних рухів не повинні вводити в оману і | створювати враження вичерпаності потенціалу етнічних і межетніче-I ських протиріч. Незважаючи на те що кораблі національних і національно-культурних рухів, подолавши смугу етнополітичних бур, виявилися в другій половині 1990-х років в тихій заводі знайденої суверенності, занепокоєння, що виходить від етнічного чинника і особливо - від ресурсів і можливостей подальшої етнічної мобілізації, не зникло . Припинили виверження вулкана зовсім не означає, що його вогненна | лава перестала кипіти, або втратила свою руйнівну силу. Судячи за підсумками вивчення уявлень елітної інтелігенції про етнічну сфері як джерелі занепокоєння, енергія етнічної мобілізації виявилася загнаною всередину. Сильне занепокоєння і стійка напруженість, що викликаються і донині у громадян Росії глибинними етнічними протиріччями, навіть якщо ці протиріччя не проявляють себе, вимагають грунтовного вивчення не тільки перед-, а й постконфліктних станів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " 5.3. ЩО ЗАМІСТЬ? " |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||