|
Зупинимося тепер на одному питанні, який представляє відому труднощі і для тих , хто при-15 знає ідеї, і для тих, хто не визнає їх, і який було порушено на самому початку при викладі затрудненій1. Якщо не затверджувати, що сутності існують отдельпо, притому так, як кажуть про одиничні речі, то буде усунена сущпость, як ми її розуміємо. А якщо стверджувати, що сутності існують окремо, то які їхні елементи і початку? 20 Якщо визнати їх за одиничне і не загальне, то існуючих речей буде стільки, скільки є елементів, і елементи не будуть предметом пізнання. Справді, припустимо, що склади в мові - сутності, а їх звуки - елементи сутностей. Тоді необ-25 димо, щоб склад ба був один, і кожен з складів також один, раз вони пе загальне і тотожні [лише] з вигляду, а кожен один за кількістю і певне щось і неодноіменен. Та й крім того, оні2 всяке само-по-собі-суще вважають одним [за кількістю]. Але якщо склади такі, то також і те, з чого опи складаються; значить, буде лише один звук а, і пе більше, і не Бузо дет більше одного жоден з інших звуків на тій же підставі, па якому і один і той же склад пе може повторюватися.
А якщо так, то крім елементів не буде іншого існуючого, а будуть тільки елементи. Далі, елементи не будуть і предметом пізнання: адже вони ие загальне, між тим предмет зпапія - спільне. І це зрозуміло з доказів і визначень: адже пе вийде умовиводи, що у цього ось треуголь-35 піку кути дорівнюють двом прямим, якщо вони не у всякого трикутника два прямих, або що цей ось людина є жива істота, якщо не кожна людина є живе істота.А з іншого боку, якщо початку дійсно суть загальне, то або і сутності, що походять з них, 1087а загальні, або не-суть буде первеє сутності: адже загальне не є сутність, елемент же і початок були визнані загальними, а елемент і початок первеє того, початок і елемент чого вони є. Всі ці висновки цілком природні, коли вважають 5 ідеї відбуваються з елементів і крім однакових за видом сутностей та ідей визнають якесь від-Дельп існуюче єдине. Але якщо ніщо не заважає, щоб, скажімо серед звуків мови було багато а і б і щоб, крім цього безлічі, не було ніякого самого-по-собі-а або самого-по-собі-б, то з цієї причини буде незліченна безліч подібні друг 10 з одним складів.
А що предмет будь-якого пізнання - загальне, а тому і почала існуючого повинні бути загальними, по водночас пе бути окремо існуючими сутностями, - це твердження, правда, викликає найбільшу складність з усього сказаного, однак воно в деякому відношенні істинно, а в деякому - НЕ істіппо. Справа в тому, що зпаніе, так само як і пізнавання, двояко: з одного боку, це маю-15 іцсеся в можливості, а з іншого - в дійсності. Так от, можливість, будучи як матерія загальної та невизначеної, відноситься до загального і невизначеному, а дійсність, будучи певною, відноситься до певного, є «ось це» і відноситься до «ось цього». Тільки привхідним чином зір бачить колір взагалі, тому що ось цей колір, який воно бачить, є колір [взагалі]; і точно так само ось це 20 а, яке розглядає зведені в мові, є а [взагалі]. Адже якщо початку повинні бути загальними, то і відбувається з них необхідним чином також загальне, як це має місце в доказах. А якщо так, то не буде нічого окремо існуючого, тобто ніякої суті. Однак ясно, що знання в деякому відношенні є загальне знання, а в деякому - ні. 25
|
- Глава перша
десята 1 Див 93 а 18-27. - 327. 2 Див 93 Ь 21-25. - 328. 9 Т. е. «становищем термінів» (94 а 2). - 328. Глава одинадцята 1 Див «Фізика» II; «Метафізика», 1013 а 24 - b 16, 17-21 * 1041 а 27-30; 1044 а 32 - b 1. - 328. 2 Див 93 а 7-8. - 329. Глава дванадцята 1 Див 93 а 30-34, Ь 7. - 331. 2 В якому середній термін позначає не причину, а то, причиною чого вона
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Книга десята (I)
десята
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
десята 1 Нездатність як якась позитивна характеристика. - 271. 2 Преходящность і пепреходящпость. - 271. 3 Реальний, одиничний людина була б преходящпм, а сам-по-собі-людина (як ідея) - неминущим. -
- Глава перша
глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
- 1.4. Третій період. Між діалектикою і матеріалізмом
глава другого відділу його написана особисто Марксом. Період цей знаменний тим, що діалектика «Капіталу» отримала тут своє перше розвиток, що поряд з цим тут була спроба «воскресіння» матеріалізму - спроба повна протиріч. Останні може бути і не коштували особливої уваги, якби не факт тих негативних наслідків, які відбилися в філософській творчості Г. В. Плеханова і з
- Зміст
ГЛАВА І . ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
- 86. Стадії законодавчого процесу у Федеральному зборах Російської Федерації
десяти днів після їх прийняття і набирають чинності одночасно на всій території Російської Федерації після закінчення десяти днів після дня їх офіційного
- Глава III.
Глава
- ГЛАВА 3
ГЛАВА
- Глава 25.
Глава
- Глава 26.
Глава
- Глава 27.
Глава
- Глава 4.
Глава
|