Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Договір прокату |
||
1. Поняття договору прокату
Договір прокату являє собою угоду, за яким орендодавець, здійснює здачу майна в оренду в якості постійної підприємницької діяльності, зобов'язується надати орендарю рухоме майно за плату в тимчасове володіння і користування. Майно, надане за договором прокату, використовується для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або не випливає із суті зобов'язання (п. 1 ст. 626 ЦК). Договір прокату відрізняють: по-перше, особливий статус орендодавця, по-друге, специфічний предмет договору. Орендодавцем за договором прокату може бути тільки комерційна організація, що професійно займається прокатом майна, тобто юридична особа, для якого здача майна в оренду є постійною метою його підприємницької діяльності. Разові операції по здачі рухомого майна в оренду не можна віднести до договорів прокату. Предметом договору прокату може служити лише рухоме майно, причому досить різноманітне: побутові електроприлади, одяг, музичні прилади, легкові автомобілі, меблі, спортивний інвентар тощо Договори оренди нерухомого майна, навіть ув'язнені на короткий термін , що здійснюються професійними комерційними організаціями, що займаються операціями з нерухомістю, ні за яких умов не можуть бути віднесені до договорів прокату. За загальним правилом майно, надане за договором прокату, повинно використовуватися для споживчих цілей. При цьому закон встановлює, що інше може бути передбачено договором або випливати із суті зобов'язання. Виходить, що за наявності відповідних умов у договорі предмет договору прокату може використовуватися також для підприємницьких цілей. Наприклад, високоточна вимірювальна апаратура може використовуватися для проведення тимчасового контролю за виробничими процесами, здійснюваними орендарем. Сутність зобов'язання з прокату ваг, укладеним між прокатної організацією та індивідуальним підприємцем, що беруть напрокат ваги для здійснення власної торговельної діяльності, зумовлює комерційну мету і характер використання предмета прокату. Таким чином, поряд з побутовим (споживчим) прокатом законодавець допускає і непобутових (комерційний) прокат. Внаслідок цього правомірний висновок, що крім громадян, що становлять основний контингент орендарів за договором прокату, в цій якості також можуть виступати індивідуальні підприємці і юридичні особи. Інша особливість договору прокату полягає в тому, що закон визнає його публічним договором (п. 3 ст. 626 ЦК). Тому комерційна організація - орендодавець не має права відмовити в укладенні договору прокату нікому з числа звернулися або ж надати будь-кому перевагу щодо укладення договору. Орендодавцем повинні встановлюватися однакові для всіх орендарів умови договору прокату, в тому числі, що стосуються орендної плати. Пільги для окремих категорій орендарів допускаються лише у випадках, зазначених у законі або інших правових актах. Форма договору прокату повинна бути письмовою. Традиційно у сфері регулювання відносин з прокату майна використовують різні формуляри, складені орендодавцями, і стандартні (типові) форми договорів. Тому часто договір прокату має ознаками договору приєднання (ст. 428 ЦК). Термін договору прокату не може перевищувати одного року (п. 1 ст. 627 ЦК). При цьому згідно з п. 2 ст. 627 ЦК до договору прокату не застосовуються правила про поновлення договору оренди на невизначений термін, а також про переважне право орендаря на поновлення договору оренди. Незважаючи на те що договір прокату є терміновою угодою, орендар має право відмовитися від договору прокату в будь-який час, письмово попередивши про свій намір орендодавця не менше ніж за 10 днів (п. 3 ст. 627 ЦК) . Орендар, достроково повернув майно, має право вимагати від орендодавця повернення йому відповідної частини отриманої орендної плати, обчислюючи її з дня, наступного за днем фактичного повернення майна (п. 2 ст. 630 ЦК). Однак орендодавець може вимагати дострокового розірвання договору прокату тільки з підстав, передбачених для розірвання договору оренди, укладеного на певний строк (ст. 619 ЦК), з урахуванням спеціальних норм про договір прокату.
2. Зміст договору прокату
Загальна обов'язок будь-якого орендодавця надати орендарю майно в стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна, доповнюється в договорі побутового прокату поруч інших обов'язків, обумовлених публічним характером цього договору. Так, орендодавець за договором прокату повинен у присутності орендаря перевірити справність переданого в оренду майна, ознайомити орендаря з правилами його експлуатації або передати разом з майном інструкцію про правила його використання (ст. 628 ЦК). У випадках, коли під час дії договору у майні, взятому напрокат, виявляться недоліки, повністю або частково перешкоджають подальшого його використання, у орендодавця виникають такі обов'язки. На арендодателе лежить обов'язок по здійсненню і капітального, і поточного ремонту майна, зданого в оренду за договором прокату (п. 1 ст. 631 ЦК). Обов'язок орендаря по внесенню орендних платежів може бути здійснена тільки у твердій сумі, що вноситься періодично або одноразово (п. 1 ст. 630 ЦК). Інші форми орендної плати використовуватися в побутовому прокаті не можуть. Якщо орендарем допускається заборгованість з орендної плати, вона підлягає стягненню у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса (п. 3 ст. 630 ЦК). У зазначеному порядку підлягає стягненню тільки сама заборгованість з орендної плати. Вимоги про пеню, про відсотки за прострочення внесення орендних платежів, а одно будь-які інші вимоги про відшкодування збитків, адресовані до орендаря, підлягають задоволенню лише в судовому порядку. Права орендаря щодо володіння та користування предметом прокату набагато вже, ніж у звичайному договорі оренди. Згідно п. 2 ст. 631 ГК орендар за договором прокату не вправі здавати в суборенду орендоване майно, передавати свої права та обов'язки за договором іншій особі, надавати орендоване майно у безоплатне користування. Крім того, він не може передавати в заставу орендні права і вносити їх як майнового внеску до господарські товариства і товариства або пайового внеску у виробничі кооперативи. Права громадянина-споживача, що є орендарем за договором побутового прокату, захищаються також нормами Закону про захист прав споживачів. У першу чергу мова йде про норми, що стосуються спеціальних гарантій якості і безпеки майна (ст. ст. 4 і 7); підвищеної відповідальності орендодавця за шкоду, завдану внаслідок недоліків орендованого майна, в тому числі про можливість відшкодування моральної шкоди (ст. ст. 13 - 15) та ін
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Договір прокату" |
||
|