Розділ дванадцятий

Так як про здібності йдеться в стількох значеннях, то і здатним в одному сенсі називається те, що має початок руху або зміни [взагалі]

(адже і те, що зупиняє, є щось здатне) 35 та іншому або в самому собі, оскільки воно інше. А в іншому сенсі щось називається здатним, якщо щось інше має такого роду здатність стосовно 10 до нього. У третьому значенні - якщо воно має здатність змінюватися в щось пли в щось гірше, ІІЛІ в щось краще (адже і те, що гине, мабуть, здатне гинути, інакше воно не загинуло б, якби було до цього не способпо ; і вже тепер у нього є деяка схильність, причина 5 н початок для такого претерпевания. Так от, здатне здається таким іноді тому, що у нього щось є, іноді тому, що воно чогось лішепо; а якщо лпшеппость є в деякому сенсі володіння, то все здатне до чогось завдяки володінню чимось, так що дещо здатне й тому, що воно має деяким властивістю і початком, і тому, що володіє позбавлення його, якщо тільки можна володіти позбавленням; іпаче «снособпос» буде [в ДАПП випадку] мати двоякий смисл2). У іпомею значенні щось називається здатним тому, що ні інше, ні воно саме, 10 оскільки воно інше, не має руйнівної для нього сили, або руйнівного початку. Далі, все це називається здатним або тільки тому, що може відбутися або не відбутися, або ж тому, що може то і другое3 успішно. Справді, навіть у неживих предметах мається такого роду здатність, наприклад в музичних знаряддях: про одну ліру говорять, що вона здатна звучати, а про дру-гую - що ні, якщо вона неблагозвучне.

Нездатність ж - це лишенность здібності і заперечення такого початку, про який було сказано, - лишенность н заперечення їх або взагалі, або у того, чого природно їх мати, пли тоді, коли вже природно було б їх мати: адже не в одному і тому ж сенсі ми назвали б нездатними мати потомство дитини, чоловіка або скопця. Далі, кожному з двох ВИДІВ здібності - II здібності, просто при-20 водящей в рух, і здібності, добре рушійною, - відповідає протилежна йому нездатність. Отже, про нездатну, з одного боку, йдеться відповідно з цим значенням нездатності, а в іншому сенсі - коли можливий [протіволежіт] неможливе. Неможливо то, протилежне

чому необхідним чином істинно (наприклад, неможливо, щоб діагональ була сумірною, тому 25 що таке твердження помилкове, і протилежне йому не просто істинно, по і необхідно, щоб діагональ була неспівмірною; таким чином, що вона порівнянна - це не просто помилково, а й необхідним чином хибне). А протилежне неможливого - можливе - мається, коли не потрібно, щоб протилежне [можливого] було помилковим; наприклад, сидіти для людини можливе, бо не сидіти не їсти зо необхідним чином хибне. Отже, можливе в одному сенсі, як було сказано, означає те, що не необхідним чином ложно, в іншому - те, що істинно, в третьому - те, що може бути істинним. В геометрії тим же словом dynamis позначають ступінь. Зазначені тут значення можливого не мають 35 відносини до значень здібності; по всі значення, Ю20а мають відношення до здатності, відносяться до її первинного змістом, а це є початок зміни речі, що знаходиться в іншому або в пий самої, оскільки вона інше; все інше називається здатним в одних випадках тому, що щось інше має по відношенню до нього таку здатність, в інших випадках тому, що воно її не має, а в інших випадках тому, що має її певною мірою. Те ж можна сказати і про нездатну.

Отже, основне визначення здатності в її пер-5 впчном сенсі буде таке: вона початок зміни речі, що знаходиться в іншому або в ній самій, оскільки вона інше.

Розділ тринадцятий

Кількістю називається те, що ділимо на складові частини, кожна з яких, чи буде їх дві або більше, є за природою щось одне і певне щось. Усяке кількість є безліч, якщо воно счіслнмо, а величина - якщо вимірюється. Безліччю 10 ж називається те, що в можливості ділимо на частини не безупинні, величиною - на частині безупинні; а з величин безперервна в одному напрямку є довжина, безперервна у двох напрямках - ширина, безперервна в трьох напрямках - глибина. З усіх етнх кількостей обмежене безліч є число,

обмежена довжина - лінія, обмежена ширина - площину, обмежена глибина - тіло.

Далі, одні речі називаються кількістю самим але собі, інші - як привхідні (наприклад, лінія 15 є деяка кількість саме по собі, а утворене-як привхідні). З тих речей, які суть кількість саме по собі, одні такі як сутності (наприклад, лінія є деяка кількість, бо у визначенні, обозначающем, що таке лінія, міститься «деякого роду кількість»), інші суть властивості і стани такого роду сутності (напри-20 заходів, багато що і небагато що, довге та коротке, широке і вузьке, високе і низьке, важке і легке і інше тощо).

Розділ чотирнадцятий

Якістю називається [1] видову відмінність сутності, наприклад: людина є жива істота такої-то якості, тому що він двонога істота, а кінь - тому що четверопогое і коло - фігура такого-якості, бо він фігура без кутів, так що 35 відноситься до сутності видову відмінність і є якість. Таким чином, в одному сенсі якістю на-югоь зиваєтся видову відмінність по суті, а в іншому йдеться про якість [2] щодо нерухомого, а саме щодо математичних предметів; так,

числа мають певне якість, наприклад числа складні і тягнуться не в одному тільки напрямку, а такі, подобу яких - площину і маю-5 щее обсяг (сюди належать числа, одного разу і двічі помножені самі на себе); і таке взагалі те, що входить в сутність чисел крім кількості, бо сутність кожного числа - це те, що воно одного разу, наприклад: сутність шести - не те, що мається на шести двічі або тричі, а те, що воно одного разу, бо шість є один раз шість; [3] стану рухомих сутностей , наприклад тепло і холод, ю білизна і чорнота, тяжкість і легкість і все тому подібне, зміна чого дає підставу говорити, що і тіла стають іншими. - [4] Про якість йдеться і стосовно до чесноти і пороку і взагалі до поганого II хорошому.

Отже, про якість можпо, мабуть, говорити в двох значеннях, причому один з них - найважливіший, а саме 15 якість в первинному значенні - це видове відміну сутності (сюди належить і якість, яка є в числах, бо воно є відмінність у сутності, але не рухаються, або оскільки опи рухаються). А в іншому сенсі називаються якістю стану рухомого, оскільки воно рухається, і відмінності в рухах. Доброчесність і порок1 належать до цих станів: вони вказують на відмінності в двп-20 жінчин або діяльності, відповідно до яких знаходиться в русі діє або відчуває дію добре чи погано: адже те, що здатне рухатися або діяти ось так-то, добре, а те, що здатне до цього ось так-то, а саме навпаки, - погано. Гарне і погане означає якість найбільше у одушевлених істот, а з них особливо 25 у тих, хто може діяти навмисно.

Інформація, релевантна " Розділ дванадцятий "

1. Книга дванадцята (А)
   Книга дванадцята
   
2. Глава перша
   1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
   
3. Введення
   Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
4. Передмова
   Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
5. Від видавництва
   Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
6. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
   ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
   
7. Глава друга
   1 Йдеться, мабуть, про Демокрит п його учнях. - 426. 2 Точку, що служить кордоном між двома частинами лпнпп, можна розглядати одновременпо п як початок однієї частини, і як кінець інший. - 428. Глава третя Демокріт, Емпедокл, Парменід, Анаксагор і Гомер (СР «Метафізика» 1009 b 17-31). - Мабуть, вірш із недошедшей до пас частини поеми «Про природу». - 429.
   
8. Зміст
   ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
   
9. Глава дев'ята 1
   Т. е. падати, прагнучи до свого «природного» місця. - 203. 2 Наприклад, завдяки наявному в тілі теплу, коли воно веде до одужання. - 203. 3 привхідними чином - коли між частиною вещп, що є джерелом її виникнення, і самої вшцио є лише випадковий зв'язок. - 203. 4 Наприклад, при розтиранні тіла. - 203. 6 В умовиводах сущпость служить срсдппм
   
10.  Глава III
      Глава
    
11.  Глава 32.
      Глава
    
12.  Глава 4.
      Глава
    
13.  Глава 2.
      Глава
    
14.  Глава 5.
      Глава
    
15.  ГЛАВА 1
      ГЛАВА
    
16.  ГЛАВА 4
      ГЛАВА
    
17.  ГЛАВА 2
      ГЛАВА
    
18.  ГЛАВА 1
      ГЛАВА
    
19.  Глава 8.
      Глава