Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 1. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Глава дев'ята 1

Т. е. падати, прагнучи до свого «природного» місцю. -

203. 2

Наприклад, завдяки наявному в тілі теплу, коли воно веде до одужання. - 203. 3

привхідними чином - коли між частиною вещп, що є джерелом її виникнення, і самої вшцио є лише випадковий зв'язок. - 203. 4

Наприклад, при розтиранні тіла. - 203.

6 В умовиводах сущпость служить срсдппм термппом, і всі її властивості приписуються кожної едшшчпой речі; аналогічним чином вона є деятельпим фактором, предваряющим річ ??при її природному, штучному або мимовільному виникненні. - 203. 6

У сфері речей, що виникають естоствеппим чином. - 203. 7

У сфері речей, вироблених штучно. - 203.

Глава десята 1

Прямий кут і жива істота. - 204. 2

Позначення гострого кута як кута, меншого, ніж прямий кут, і обозпачепіе пальця як такий-то частини живої істоти. - 204. 3

За визначенням і в бутті. - 206. 4

Йдеться про «перших» материн. - 207.

6 Т. е. пов'язані з матерією. - 207.

6 Окремих - в тому сенсі, що ці лпнпп також пов'язані з матерією, хоча і умопостигаемой (див. 1036 а 9). - 208. Де форма завжди співвіднесена лише з одним певним матеріалом. - 208.

Матеріал і тут не относптся до сутності речі (хоча форма і пов'язана з пім нерозривно). - 208.

Т. о. про лінії і безперервному (просторової протяжності), які, на думку позднейшнх піфагорійців, що не становлять суті геометричних фігур; просторова протяжність розглядалася ними лише як матерія, а лінія - як здійснення в цій матерії числа - дійсної сутності геометричних фігур. - 208.

На думку тих платоников, які вважають двійку иде-Альпі лінією, і тих, які розглядають її як ейдос лінії.

- 209.

Бо лінія пс може бути пі ідеєю, пі «проміжним» (математичним) об'єктом, пі минущим предметом; опа повинна в такому разі входити в некнн «четвертий рід» сущого (див. вище 902 1> 13-18). - 209.

Див прим. 14 до гол. 5 кп. I - 209.

Все буде мати своє пача в самій-по-ссбе-сдппом (двоіцу як «сопрічіпу» речей не можна брати в розрахунок, оскільки вона не входить в їх форму). - 209.

Молодший Сократ (V ст. До п. е..) - Товариш Тоетета, що фігурує як учасника діалогу в «Політиці» Платона і згадуваний в деяких інших його творах. - 209. 0

кшталт «великого і малого» у платоппкоп, «безлічі» у Спевсіпіа, «беспредельпого» у піфагорійців і т. п. - 210.

Жовтень 1076 а 8-1093 1) 29. - 210.

"1037 Ь 8-1038 а 35; 1045 а 7-1045 b 23. - 210. 12

Див 1029 b 1-1030 b 13. - 210. 13

Як форми людини, абстрагованою від його матерпп. -

210.

Глава дванадцята 1

Інакше говори, черев які рід ділиться па види. 211. 2

Частини визначення повинні бути чимось єдиним, коли незабаром в сукупності своїй вони позначають єдину сутність. - 211. 3

Определепія, що встановлюються за допомогою послідовної специфікації вихідного видового відмінності. - 211. 4

Далі про них йдеться в гл. 6 кн. VIII. - 213.

Глава тринадцята 1

Платоніки. - 213. 2

Так, «жива істота», позначаючи «людини» або «кінь», не вказує їх видових відмінностей. - 214. 3

Живого істоти як такого і Сократа. - 214. 4

Див прим. 9 до гол. 9 кп. I. - 214.

Б Т. с. в стані осущоствлрпності («ептелемш»). - 215.

6 З точки зору Демокріта, неподільні величини суть актуальні субстанції, і жодна пх пара, наприклад, не може стати чимось одним (і навпаки), інакше кожна з них суще-ствовала б потенційно і не утворювала б актуальну субстанцію.

- 215.

Липень 1031 а 12-13. - 215.

Глава чотирнадцята 1

Якщо «жива істота» єдине за кількістю, але перебуває під багатьох предметах, воно повинно відокремитися «від самого себе) (див. Платон. Парменід, 131 Ь). - 216. 2

Т. е.« живій істоті »були б притаманні і двуногость (як у людини) і многоногость (як, наприклад, у стоноги). - 216. 3

Якщо «жива істота" не прпчастно жодної з цих характеристик, то не може бути й тих класів істот, які мають ці характеристики. - 216. 4

Для кожної окремої ідеї-для ідеї людини, коня і т. д. - 216. 5

Яке буде тому певної множинністю . -

216.

Глава п'ятнадцята 1

Бути й не бути субстратом для даної форми. - 217. 2

Як позначаються про чому спільні складові частини всякого визначення. - 218. 3

А не відноситься тільки до даної одиничної речі. - 219. 4

Тому що це визначення, свідчив би отвот, було б застосувати і до всіх інших ідеям. - 219.

Глава шістнадцята 1

А іменпо в самому широкому сенсі, стосовно до всіх існуючих одиничних речей. - 219. 2

Як щось самосуще, ейдос повинен бути одиничним і окремим, а раз так, то він не може бути багато в чому. - 220. 3

Крім небесних світил. - 220.

Глава сімнадцята 1

Т. тобто не через визначення, а черев безпосереднє схоплювання думкою. - 221 . 2

Цього щось. - 222. 3

Початок як форма, так як елемент є початок як матерія. - 222.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Глава дев'ята 1"
  1. Глава перша
    дев'ята 1 Див гл. 8. - 327. Глава десята 1 Див 93 а 18-27. - 327. 2 Див 93 Ь 21-25. - 328. 9 Т. е. «становищем термінів» (94 а 2). - 328. Глава одинадцята 1 Див «Фізика» II; «Метафізика», 1013 а 24 - b 16, 17-21 * 1041 а 27 - 30; 1044 а 32 - b 1. - 328. 2 Див 93 а 7-8. - 329. Глава дванадцята 1 Див 93 а 30-34, Ь 7. - 331. 2 В якому середній термін
  2. Книга дев'ята (в)
    дев'ята
  3. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  4. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  5. Від видавництва
    Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
  6. Глава перша
    дев'ята 1 Т. е. вид. - 270. Глава десята 1 Нездатність як якась позитивна характеристика. - 271. 2 Преходящность і пепреходящпость. - 271. 3 Реальний, одиничний людина була б преходящпм, а сам-по-собі- чоловік (як ідея) - неминущим. -
  7. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
    ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
  8. Глава перша
    глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21 ). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
  9. Глава перша
    дев'ята 1 Поняття зла в рамках вчення Платона про ідеї містить в собі внутрішнє протиріччя: все , що ближче до ідеального, «перший»; в отношепіе ж ідеї зла справа йде протилежним чином - те, що ближче до ідеального злу, є щось гірше, «подальше» (hysteron означає і наступне і найгірше). - 249. 2 Псування і вада як щось погане пов'язані з потенційністю, якої у
  10. Глава друга
    дев'ята 1 Платон. - 440. 2 Мабуть, деякі послідовники Платона. - 440. 3 див. прим. 7 до гол. 5 кн. I. - 441. 4 За аналогією з невдалими творами, створюваними «творчим мистецтвом», Аристотель називає такі каліцтва «помилкою» природи. - 441. 5 А імепно бажання (прагнення). - 442. Глава д о с я т а я 1 Те, до чого мається прагнення. - 442. 2 Т. е.
  11. Зміст
    ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури .. .. 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
  12. ОЦІНКА інфузійно-трансфузійної ТЕРАПІЇ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ І В ОРИТ
    дев'ятий - 1526,1 ± 518,9 мл, десятого - 1759,7 ± 1232,5 мл, одинадцятого - 2316,1 ± 273,3 мл, дванадцятий - 2677,7 ± 849 , 3 мл. Найбільші обсягу дефіциту ІТТ відзначалися в 1, 2, 3, 4, 5, 8, 12 добу перебування в ВРІТ. Отже, пацієнти другої групи відчували гиповолемию, ятрогенного характеру, обумовлену недостатнім надходженням обсягу ІТТ. Слід зазначити, що ІТТ даним пацієнтам на
  13. Глава 4
    Глава
  14. Глава I
    Глава
  15. Глава III
    Глава
  16. Глава 2.
    Глава
  17. Глава 4.
    Глава
  18. Глава 5.
    Глава