|
На ці органи (комісії, бюро, президії тощо) покладається організаційне керівництво всім виборчим процесом. Серед них розрізняються:? Територіальні, включаючи центральні, система яких грунтується на системі політико-територіального устрою держави;? Окружні, діючі у виборчих округах у випадках, коли виборчі округи не збігаються з політико-територіальними одиницями;? Дільничні, діючі у виборчих дільницях. Дільничні виборчі органи зазвичай забезпечують реєстрацію виборців або коректують її, організовують голосування і визначають його підсумки по виборчій дільниці. Окружні виборчі органи реєструють висунутих кандидатів, забезпечують нормальний хід передвиборної кампанії і визначають результати виборів по виборчому округу. Територіальні виборчі органи при наявності окружних узагальнюють і опубліковують результати виборів на відповідній території, а за відсутності окружних виборчих органів виконують також їх функції. Територіальні виборчі органи, утворені при загальних виборах в низових політико-адміністративних територіальних одиницях, розділених на виборчі дільниці, координують роботу дільничних виборчих органів і іноді також діють в якості таких в одній з виборчих дільниць на своїй території (наприклад, в Австрії).
Як правило, керівництво або весь склад виборчих органів заміщається за посадою певними посадовими особами державного апарату. Наприклад, в Бельгії головою низової територіальної виборчої комісії на парламентських виборах є за посадою голова суду першої інстанції або мировий суддя. У Німеччині виборчі органи кожного рівня включають відповідного керівника виборів (це зазвичай чиновник міністерства внутрішніх справ *) і виборчу комісію, діючу під його керівництвом і нерідко їм назначаемую з числа виборців, для яких таке призначення в принципі обов'язково, незважаючи на безплатний характер роботи. У Мексиці Федеральна виборча комісія очолюється державним секретарем (тобто міністром) з внутрішніх справ і включає по одному депутату і сенатору, призначеному відповідними палатами парламенту або його Постійною комісією, по одному уповноваженому від кожної національної політичної партії (якщо партія зареєстрована умовно, то уповноважений має дорадчий голос) і призначеного комісією державного нотаріуса, що є секретарем комісії. Кожен представник парламенту та політичної партії має заступника. Ця комісія призначає до виборчої комісії для кожного штату чотирьох уповноважених (один з них - голова комісії) та секретаря (один з місцевих нотаріусів); до комісії входять також уповноважені від національних політичних партій та заступники усіх уповноважених.
Подібним чином Федеральна виборча комісія бере участь у формуванні окружних виборчих комітетів. Дільничні виборчі комісії призначаються окружними виборчими комітетами з громадян, що проживають у відповідній виборчій секції, політично дієздатних, що користуються репутацією чесних людей, провідних гідний спосіб життя і мають необхідні знання.* Слід мати на увазі, що функції міністерств внутрішніх справ в демократичних зарубіжних країнах зазвичай багато в чому інші, ніж у нас.
У багатьох країнах керівники виборчих органів мають важливими одноосібними владними повноваженнями у виборчому процесі. Наприклад, у Великобританії голова окружної виборчої комісії (Returning Officer) повинен сповіщати про вибори, реєструвати кандидатів, скликати виборців, приймати виборчі застави, вирішувати про допустимість кандидатур, оголошувати про висунутих кандидатів, організовувати голосування поштою, призначати голів виборчих дільниць, видавати виборчі картки , стежити за дотриманням таємниці голосування, перевіряти правильність підрахунку голосів, вирішувати про дійсність бюлетенів, встановлювати результати голосування та ін
|
- 10. Підрахунок голосів і встановлення результатів виборів
виборчих дільницях, причому підрахунок здійснюється гласно і починається негайно після закінчення голосування. Спочатку встановлюється загальне число голосів, поданих по кожному виборчому округу, до складу якого входить даний виборчу дільницю. Потім визначається число дійсних і недійсних голосів. Виборчі закони зазвичай точно встановлюють, які голоси вважаються
- 11. Контроль за дотриманням законоположень про виборчий процес. Вибірково-правові спори. Відповідальність за виборчі правопорушення
виборчого процесу існує можливість конфліктів між його учасниками, обумовлена як зіткненням їх інтересів, так і їх помилками, а часом зловживаннями. Загальний контроль за дотриманням правоположеній, регулюючих виборчий процес, здійснюють виборчі органи, рішення яких можуть оскаржуватися в суді. Крім того, представницькі органи відразу після свого обрання і
- 7. Організація референдуму
виборчих округів значення лише проміжних утворень, покликаних полегшити підрахунок голосів. Наприклад, іспанська закон прямо передбачає в ст. 11, що виробництво з референдуму буде підпорядковане загальному виборчому режиму (тобто виборчим законом) в тому, що стосується його застосування, оскільки це не суперечить цьому закону. Права, що належать згідно цьому режиму
- 1.Сущность і уроки НЕПу
виборчих прав. Значно скоротився відпустку товарів в приватну торгівлю, її кредитування. Все це поєднувалося з посиленням адміністративного регулювання, що ігнорує вимоги ринку. »В результаті з середини 1927 на стику промислово-сті та сільського господарства стали виникати затори, загострився дефіцит і промислових, і продовольчих товарів. Для виходу із ситуації було
- 1. Поняття конституційного пра-ва його сутність і на-зна-чення.
Виборче право і виборчу сістему.Назначеніе: конституційне (державне) право закріплює державно-територіальну організацію влади, максимально відпо-вующую конкретним історичним умовам розвитку даної країни, визначає основи інших її галузей - адміністративного, фінансового, кримінального, цивільного і т.д. Підрозділ конституційного (державного-венного)
- 5. Функції політичних пар-тий.
Виборчої боротьби, де сили противників оцінюються за кількістю отриманих голосів. Друга функція політичних партій полягає в тому, що вони приймають найважливіше участь у формуванні та діяль-ності всіх ланок державного апарату. Виборні органи влади і управління як в центрі, так і на місцях (президен-ти, парламенти, представницькі органи суб'єктів федерації, муніципальні
- 6. Інстітуаліза-ція політичних партій.
виборчі права 1965 і 1970 рр.., закон про федеральних виборчих кампаніях 1974), хоча в конституції США 1787 року й 27 поправках до неї не міститься ніяких натяків на створення і діяльність політичних партій. Однак слід зауважити, що в конституціях і виборчих законах окремих штатів містяться численні положення, що стосуються організації та діяль-ності політичних
- 22. Характеристика федеративної форми державного устрою.
Виборчим округам. Верхня палата представляє інтереси суб'єктів федерації. За методом форму-вання верхні палати федеральних парламентів поділяються на виборні (сенати США, Мексики) і призначаються (сенат Канади, бундесрат ФРН). Встановлення принципів розмежування компетенції має велике значення: від цього залежить юридичне становище державного утворення в союзі і характер
- 31. поняття та види референ-дума.
Виборчий корпус, якщо проводяться вибори загальнонаціональні або загальнонаціональний референдум, частина избира-тельного корпусу, якщо проводяться вибори федеральні (в суб'єктах федерації) або федеральний референдум, або місцеві (муніципальні), якщо обираються органи місцевого управління або проводиться місцевий референдум. Основна відмінність процедури виборів від процедури референдуму полягає в об'єкті
- 32. Орг-ція і порядок проведення виборів в з. с.
Виборча кампанія, яка завершується до моменту вікон-чания голосування (цей термін або визначений консти-туціей, або названий в указі глави державного-ва). Вибори проводяться по виборчих округах, які на підставі закону учреж -даються центральним урядом чи-бо органами влади суб'єктів федерації-ції. Виборчий округ поділяється звичайно на виборчі дільниці, представ-ляющие
|