Поняття зміни зобов'язання. У період дії зобов'язального правовідносини можуть з'явитися такі обставини, які припинять його дія або призведуть до зміни його в одному або декількох елементах. Обставини, що змінюють або припиняють зобов'язання, перераховані в ГК, законах, інших правових актах або договорах. Роль правозмінюючі і правоприпиняючі фактів можуть виконувати самі різні обставини, зокрема, залежать і не залежать від волі сторін, спеціально спрямовані на зміну або припинення зобов'язання і не мають такої спрямованості, але призводять до таких наслідків, правомірні і неправомірні дії учасників зобов'язання і третіх осіб і т. д. Правоизменяющие юридичні факти слід відрізняти від фактів, що призводять до повного або часткового припинення зобов'язань. Основна їх відмінність полягає в тому, що при зміні зобов'язання зберігається юридична сутність колишнього правовідносини, хоча і відбулася зміна його суб'єктного складу, предмета, способу виконання і пр. Зміна може торкнутися терміну, місця виконання, воно може складатися в заміні одного забезпечувального зобов'язання іншим і т.д. Різновидом зміни зобов'язання є заміна осіб у зобов'язанні, розглянута в главі 26 цього підручника. Іншими словами, якщо сталися зміни не мають своїм наслідком заміну одного зобов'язання іншим, наявності зміна, а не припинення зобов'язання. Навпаки, при припиненні зобов'язання, зокрема, шляхом заміни одного зобов'язання іншим, колишнє правовідносини не зберігається. Не зовсім точно говорити про зміну зобов'язання при частковому його виконанні, так як в цьому випадку зобов'язання не зазнає змін, а лише припиняється в якійсь своїй частині. Наприклад, при прийнятті кредитором часткового виконання від боржника боку має право в установленому порядку оформити факт часткового припинення зобов'язання.
Підстави зміни зобов'язань. Зобов'язання можуть змінюватися з підстав, передбачених ГК, іншими законами, іншими правовими актами або договором. Як зміна, так і припинення зобов'язання може бути здійснено угодою сторін. Угода про зміну зобов'язання вчиняється в тій же формі, що й саме зобов'язання. Стосовно до договору в ст. 453 ЦК йдеться, що при зміні договору зобов'язання сторін зберігаються в зміненому вигляді, а при розірванні договору зобов'язання сторін пре-
скорочується. Свобода договорів передбачає і свободу угод сторін в уточненні виникли між ними правовідносин. Проте ГК, інші закони можуть виключати можливість зміни правовідносин угодою сторін. Це стосується головним чином зобов'язань, які мають підставою свого виникнення або однією з підстав адміністративні акти, обов'язкові для виконання.
Зобов'язання вважається зміненим з моменту укладення угоди про його зміну, якщо самою угодою не визначені інші строки набрання чинності вироблених сторонами умов чи інший момент (нотаріальне посвідчення, спеціальна реєстрація тощо) вступу угоди в законну силу не випливає з чинного законодавства.
У деяких випадках зобов'язання може бути змінено на вимогу лише однією з його сторін. Зокрема, така можливість може бути передбачена в договорі, який пов'язує сторони. В односторонньому порядку зобов'язання може бути змінено і тоді, коли інша сторона допустила істотне порушення своїх обов'язків. При цьому істотним визнається таке порушення, яке тягне для іншої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору (п. 2 ст. 450 ЦК). Для зміни зобов'язання на вимогу однієї із сторін, за загальним правилом, потрібно рішення суду, якщо тільки інший порадок не був узгоджений сторонами. Якщо підставою для зміни зобов'язання послужило істотне порушення своїх зобов'язань однієї зі сторін, інша сторона має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною зобов'язання.
Зобов'язання може змінитися у зв'язку з істотним, зміною обставин, з яких сторони виходили при встановленні зобов'язання, тобто при укладенні договору. Відповідно до п.1 ст. 451 ГК зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на значно відрізняються умовах. Окремим випадком зміни зобов'язання у зв'язку з істотною зміною обставин є зміна договору за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на змінених судом умовах (п. 4 ст. 451 ЦК).
Названі вище підстави зміни зобов'язань зустрічаються найбільш часто, але аж ніяк не вичерпують собою всіх можливих випадків зміни зобов'язань. Так, законом або угодою сторін
може бути передбачена умова, за яким зобов'язання вважатиметься зміненим або навіть що припинив своє існування у разі односторонньої відмови від його виконання повністю або частково.
|
- 109. Зміна осіб у зобов'язанні.
Зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом (ст. 162 ЦК, ст. 551 проекту ЦК). Одним з найбільш поширених випадків зміни зобов'язань, передбачених, до того ж, безпосередньо в Цивільному кодексі, є заміна його учасників. Одним з найбільш частих випадків зміни зобов'язання є заміна його суб'єктів. Це може бути
- Глава IV. Статутний капітал і активи товариства
змін до статуту товариства приймається загальними зборами акціонерів. Якщо ж відповідно до статуту товариства або особливим рішенням загальних зборів акціонерів таке право належить раді директорів, рішення приймає останній. У цьому випадку загальні збори акціонерів також повинне буде внести відповідні зміни до статуту товариства. Статутний капітал акціонерного товариства при його
- 1. Форми здійснення виконавчої влади
зміни або перетворення адм. пр-ний. 2 - неправові - не пов'язані з виданням правових актів і не тягнуть виникнення, зміну, припинень пр-ний. Правові форми здійснення виконавчої влади: право-творча і правозастосовна діяльність. Правотворча діяльність проявляється у створенні, зраді-ванні, скасування та удосконаленні правових норм, тобто видання норматив-них
- 2.Крестьяне середньовіччя. Особливості положення і менталітету
зміни курсу рубля і особливостей ціноутворення. В останні роки в публіцистиці набуло широкого поширення думка про те, що не тільки селянству, а й верхам суспільства була властива психологія раба. При цьому публіцисти, а також ряд дослідників буквально і вузько трактують формулу звернення чолобитних. Важливі свідчення містять і документи перших широкомасштабних етнографічних
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
зміни. Їх не можна однозначно характеризувати знаками - плюс або мінус. В основі сьогоднішнього заперечення ролі і значення революції 1917 року лежить ідеалізація революцій як фактора поступального розвитку суспільства. Насправді в жовтні, як до цього в лютому 1917р., Знову позначилися недостатня розвиненість і недостатня закріпленість в Росії економічних і соціальних структур
- Драма «розселянення»
зміна курсу аграрної політики, а й створення іншої політичної обстановки в країні », В.А. Тихонов назвав колективізацію «періодом громадянської війни Сталіна з селянством», Ю.Д. Черниченко ввів термін «агрогулаг». Значно розширилася публікація джерел, початок чого поклали збірники документів «Документи свідчать. З історії села напередодні і в ході колективізації.
- ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
змінені терміни і частково порядок перегляду судових актів. Особливо сильно ці зміни торкнулися наглядової інстанції. Вищевказані та багато інших новели в АПК РФ 2002 дозволяють сподіватися, що арбітражне процесуальне законодавство на даному етапі розвитку економіки країни відповідає потребам цивільного обороту і буде стабільним протягом тривалого часу.
- Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
змін і доповнень процесуального законодавства, що містяться в АПК 2002 року, дозволяють зробити висновок про що мав місце вдосконаленні арбітражної процесуальної форми. Слід зазначити, що головна відмінність арбітражної-процесуальному форми від цивільної процесуальної форми не в розходженні окремих процесуальних інститутів (докази, порядок розгляду справи, його перегляду),
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
зміна, припинення виконавчого провадження. Суд здійснює контроль за тим, щоб дії суб'єктів процесу, спрямовані на здійснення їх процесуальних або матеріальних прав, не суперечили закону і не порушували чиїхось прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, коли волевиявлення осіб, що у справі, не відповідають сформульованим вище умові, суд не
- 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
зміни та припинення прав організацій та громадян у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності (ст. 30 АПК) . До справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ст. 218 АПК відносить справи про встановлення: факту володіння і користування юридичною особою або індивідуальним підприємцем нерухомим иму-суспільством як своїм власним; факту державної реєстрації
|