« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
§ 2. Поняття і підстави припинення зобов'язань
|
Поняття припинення зобов'язання. Припинення зобов'язання означає відпадання правової пов'язаності його суб'єктів, що втрачають внаслідок припинення зобов'язання суб'єктивні права і обов'язки, що становлять зміст зобов'язального правовідносини. При припиненні зобов'язання перестає існувати, і його учасників більше не пов'язують ті права та обов'язки, які раніше з нього випливали. Це означає, що кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-яких вимог, спираючись на дане зобов'язання; сторони не зобов'язані нести відповідальність за нього; вони не можуть переуступити свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам і т.д. Слід мати на увазі, що зобов'язання може бути припинено не тільки тоді, коли його мета досягнута, але й тоді, коли цього ще не сталося, і навіть тоді, коли ця мета виявляється недосяжною. Підстави припинення зобов'язань. Зобов'язання припиняються повністю або частково з підстав, передбачених ГК, іншими законами, іншими нормативними актами або договором (п. 1 ст. 407 ЦК). У випадках, передбачених законом або договором, припинення зобов'язання допускається за вимогою однієї зі сторін.
Підстава припинення зобов'язання утворюють правоприпиняючі-щие юридичні факти. Перелік найбільш часто зустрічаються підстав припинення зобов'язання дан в ЦК, причому чинний Цивільний кодекс не тільки розширив підстави припинення зобов'язань введенням відступного, прощення боргу, але й привів їх у систему. Одні правоприпиняючі факти виникають з волі учасників зобов'язання і призводять до припинення зобов'язання, наприклад, новація, залік, надання відступного, прощення боргу; інші припиняють зобов'язання незалежно від волі учасників і стадії його виконання, наприклад, смерть фізичної особи, що бере участь у зобов'язанні особистого характеру, збіг боржника і кредитора в одній особі, ліквідація юридичної особи-учасника зобов'язання; третій роблять об'єктивно неможливим подальше існування зобов'язання, наприклад, через видання акта державного органу, наступила неможливість виконання зобов'язання і т.д . Наявність підстав, які ведуть припинення зобов'язання, як і сам факт припинення зобов'язання, повинні бути належним чином оформлені. За загальним правилом, припинення зобов'язань оформляється тими ж способами, що і їх встановлення. Про деякі з них говорить сам закон. Наприклад, якщо при встановленні зобов'язання боржник видав борговий документ (розписку, квитанцію тощо), кредитор зобов'язаний повернути цей документ з написом про припинення зобов'язання. У разі неможливості повернути борговий документ вввду його втрати або загибелі кредитор зобов'язаний засвідчити припинення зобов'язання видачею розписки зі свого боку. Боржник має право вимагати видачі йому розписки як про повне, так і про часткове припинення зобов'язання і в тих випадках, коли саме зобов'язання не було оформлено письмово.
Знаходження боргового документа у боржника має бути оцінений як повернення документа боржникові при виконанні ним зобов'язання.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " § 2. Поняття і підстави припинення зобов'язань " |
- Методи здійснення виконавчої влади
припинення протиправного діяння й запобігання настання шкідливих послід-наслідком. До таких заходів відносяться адміністративні затримання для со-ставления протоколу про адміністративний примус, застосування зброї та інших спеціальних засобів, відмова у видачі ліцензії, вилучення вогнепальної зброї, проістановленіе експлуатації транспортних засобів, технічний стан яких не
- 3 . Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
поняття змагальності не використовувалося. Вперше як принцип змагальність отримала законодавче закріплення в Арбітражному процесуальному кодексі Російської Федерації 1995 (далі - АПК РФ 1995 року), в статті 7 якого фактично була відтворена формулювання статті 123 Конституції Російської Федерації: «... судочинство в арбітражному суді здійснюється на основі
- 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
поняття позову традиційно є одним з найбільш спірних питань в процесуальній науці 1. Найбільш загальне визначення позову, вбирає в себе різні підходи, полягає в тому, що під позовом розуміється вимога позивача до відповідача про захист його права або законного інтересу, звернене через арбітражний суд першої інстанції. Позов виступає як процесуального середовищ-ства захисту інтересів
- 15. Правовідносини: поняття, види, ознаки.
Підстави - норма - атрибутивної підставу будь-якого правовідносини, обов'язкова умова його виникнення, зміни чи припинення. Суб'єкти не можуть довільно встановлювати будь правовідносини. Требуется прямо виражена державна воля, санкціонуються правовідносини. Норма і правовідносини нерозривно пов'язані, вони - частини єдиного механізму правового регулювання. Реальний характер -
- § 7. Дія кримінального закону в просторі
поняттям території держави. У відповідності з міжнародним правом під державною територією розуміється частина земної кулі, яка належить певному державі і в межах якої воно здійснює своє територіальне верховенство. До складу державної території входять суша, води, які знаходяться під сушею і водами, надра, повітряний простір над сушею і водами.
- 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
Поняття юридичної особи. Разом з тим, тут залишилося досить багато неясностей. Зокрема не визначено співвідношення понять "організація", "підприємство", "установа", якими оперує законодавець. Немає і самого визначення цих категорій. Кодекс не містить норм, спеціально присвячених визначенню об'єктів права. Велика частина їх розміщена в тих чи інших главах розділу "Право
- 13. Поняття і зміст цивільної правоздатності, її початок і кінець.
Підстав. Разом з тим зміст правоздатності громадян не безмежне. Межі змісту правоздатності громадян відображені в положенні про те, що громадяни здійснюють свої права за принципом: «дозволено те, що не заборонено
- 23. Поняття та ознаки юридичної особи.
підставі Статуту, який затверджується власником майна, а для державних підприємств-власником майна за участю трудового колективу. Наявність Статуту є обов'язковою вимогою для існування акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (ст. 4 Закону про господарські товариства). 2) Майнова
- 37. Поняття і види угод у цивільному праві.
підстав. 1. Залежно від числа сторін, що беруть участь в угоді, їх підрозділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні. Односторонньої є угода, для здійснення якої досить волевиявлення однієї сторони (видача довіреності, складання заповіту). Двостороння угода являє собою зустрічні волевиявлення двох сторін, спрямовані на виникнення, зміну або
- 40. Умови дійсності угод. Поняття недійсною угоди.
підстави визнання угод недійсними. Недійсною через невідповідність закону може бути визнана тільки угода відбулася. У випадках, коли сторони ще домовляються і не уклали в письмовій формі попереднього договору, а знаходяться в стадії переговорів, їх дії не можна вважати угодами. Питання про юридичне значення цих дій вирішується за правилами, що регламентує
|