Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

Який порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлено законодавством?



Загальний порядок застосування дисциплінарних стягнень викладений у ст. 149 КЗпП. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений
ним орган повинен зажадати від порушника трудової
дисципліни письмові пояснення, йдеться в ч.І
даної статті. Цей обов'язок відноситься до власника, а не працівнику, який порушив трудову дисципліну,
тому він має право не давати пояснення взагалі або може обмежитися усним поясненням. Відмова від дачі
пояснення не перешкоджає застосуванню дісціплійарного стягнення, однак у судовій практиці вироблено правило, відповідно до якого власник обя
266

зан представити докази того, що він вимагав пояснення від порушника. Найчастіше таким доказом є акт, складений у довільній формі свідками, в присутності яких власник зажадав пояснення, а працівник відмовився їх давати. В
деяких нормативних актах таке правило передбачено безпосередньо (п.22 Положення про дисципліну працівників споживчої кооперації України).

Окремими нормативними актами, що встановлюють спеціальну дисциплінарну відповідальність,
встановлений більш складний порядок застосування дисциплінарних стягнень. Наприклад, у відповідності зі
ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури прокурор,
виносить рішення про застосування дисциплінарного
стягнення, зобов'язаний особисто з'ясувати обставини проступку і отримати письмові пояснення від його особи, а в разі необхідності призначити
службову перевірку. Спеціальний порядок застосування стягнень, що отримав назву дисциплінарного провадження, ще більш складний. Так, в ст.39 Закону ИО Вищій раді юстіцііи передбачені 4
стадії дисциплінарного провадження: перевірка даних про дисциплінарний проступок, відкриття дисциплінарного провадження, розгляд дисциплінарної справи, прийняття рішення. Порядок реалізації кожної з стадій викладено в стст.40-42 цього Закону.

Відповідно до ч. II ст. 149 КЗпП за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване
тільки одне дисциплінарне стягнення. Тому не можна, наприклад, за прогул працівникові оголосити догану і
звільнити за п.4 ст.40 КЗпП. Або не можна судді оголосити
догану і одночасно понизити кваліфікаційний
клас, або звільнити (ст.32 Закону Про статус суддів),
Разом з тим до працівника за один дисциплінарний проступок можуть одночасно застосовуватися одне дисциплінарне стягнення та інші заходи впливу, встановлені локальними актами (наприклад, позбавлення премії
за підсумками роботи за період, в якому працівник зробив дисциплінарний проступок) . Верховний Суд України висловлюється за те, що не суперечить законо
"267

дательству і одночасне звільнення з двох і більше
підставах, передбаченим законодавством про працю, якщо кожне з них є достатнім (наприклад,
по п.З ст.40 і п.2 ст.41 КЗпП 1). Ще в одному випадку Верховний Суд, публікуючи матеріали справи , розглянутого
Миколаївським обласним судом, не спростовує його позицію, за якою звільнення за двома підставами одночасно, 'що є самостійними дисциплінарними стягненнями (п.4 і п.7 ст.40 КЗпП), не визнається таким, що суперечить законодательству2.

Хоча вибір у керівника і невеликий, все ж частиною III ст.149 передбачена його обов'язок при обранні виду стягнення враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і
попередню роботу працівника. Оскільки звільнення з роботи є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, рішення про нього дожно прийматися
з усією відповідальністю, з урахуванням всіх зазначених обставин. На це звертається увагу в п.22 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України
від 06.11.1992 р.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і
повідомляється працівникові під розписку (ч.IV ст. 149). Як
юридичний факт, з яким норми права пов'язують
правові наслідки, дисциплінарне стягнення повинно бути належним чином зафіксовано. Таким
способом фіксації є наказ (або розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення, який
повинен бути доведений до відома працівника під розписку. Остання обставина особливо важливо , наприклад, при звільненні за п.З ст.40 КЗпП за систематичне невиконання обов'язків без поважних

'Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998).
Правові позіції Щодо РОЗГЛЯДУ судами окрем Категорій
цивільних справах / відп. Ред. П.Ї.ІПевчук. К.: Юрінком Інтер.З
1998.З С.203 .

2 Практика судів України в цивільних справах / / Бюлетень законодавства и Юридичної практики України, 1995.З № 3.З С.20.

268

причин. Якщо працівник здійснить дисциплінарний
проступок вперше і отримає за це стягнення у вигляді
догани, про що його письмово поставлять до відома,
то повторне порушення дисципліни праці може розцінюватися як підтвердження небажання працівника
підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку, стійке прагнення ігнорувати порядок в
організації. Працівник може відмовитися від підпису
під наказом про накладення стягнення, і така відмова
повинен бути оформлений відповідним актом.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Який порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлено законодавством? "
  1. Зміст
    який порядок його відшкодування? ... .. Гл.пш 9. Трудова дисципліна ... 11-го слід розуміти під трудовою дисципліною ? Як забезпечується дисципліна праці? ... Як регулюється внутрішній трудовий розпорядок ні підприємствах, в установах, організаціях?. Кікопи основні обов'язки працівників і чим вони встановлені?
  2. Глава сімнадцята. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
    який правопримени-тель і коли їх прийняв. Ці акти мають зовнішні, формальні реквізити - печатки, штампи, підписи, що підтверджують їх юридичне значення. Як правило , це письмові документи, хоча з використанням ЕОМ з'явилися і так звані машинні документи на технічних носіях інформації. Проте слід враховувати, що правозастосовні акти незалежно від носіїв є
  3. 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків.
    якійсь частині. При поглинанні ж остаточне покарання виявляється рівним більш строгого. При призначенні покарання за сукупністю вироків питання про вибір принципів складання вирішується трохи інакше: допускається застосування принципів тільки часткового або повного приєднання невідбутої частини покарання . У цьому зв'язку остаточне покарання за сукупністю вироків завжди має бути більше
  4. § 4. Умовні види звільнення від кримінального покарання
    якійсь мірі виступила своєрідним прологом введення в кримінальне законодавство умовного засудження. Водночас становленню інституту умовного засудження в чималому ступені сприяло й те, що в місцях позбавлення волі зовсім часи і у всіх народів знаходиться досить солідне число тих засуджених, для яких тюремний пекло - не тільки зайве психологічне потрясіння, а й
  5. Угоди з вадами волі можна підрозділити на
    якої з груп віднести ту чи іншу недійсну угоду - визначається законом. Так, ГК (ст. 168) встановив, що всі угоди , за загальним правилом, є нікчемними, а оспорімимі тільки у випадках, прямо передбачених законом. Оспорімость угоди означає доведення будь-якого факту, що має значення для дійсності угоди. В основному підлягають доведенню питання, пов'язані з наявністю
  6. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
    який це зачіпає інтереси власника нерухомого майна, розташованого на підлягає викупу земельній ділянці. Почнемо з первинних способів набуття права власності. Набуття права власності на знову виготовлену або створену річ належить до первинних способів, оскільки право власності виникає на річ, якої раніше не було, тобто виникає на цю
  7. § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав
    якої грошової суми, тобто визнаються грошовими. Йдеться про депозитних і ощадних сертифікатах, векселях і т. п. Правовий субинститут товарних цінних паперів перебуває в стадії становлення, хоча деякі з них (наприклад, житловий сертифікат) вже отримали помітний розвиток. До цінних паперів, що дає право брати участь в управлінні акціонерним товариством, належать голосуючі акції.
  8. § 8. Захист права власності та інших речових прав
    -якої необачності. Таким чином, якщо власник є добросовісним проте з володіння власника річ вибула крім його волі то віндикаційний позов підлягає задоволенню, річ витребується на користь власника, хоча б власник і придбав її возмездно. Якщо ж сумлінну власник придбав річ безоплатно ( наприклад, вона була йому подарована), то віндикаційний позов
  9. Хто має право застосовувати дисциплінарне стягнення?
    порядок встановлено для звільнення працівників, які займають виборні посади. Їх звільнення може бути зроблено тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ч. III ст. 1471). Це означає, що для звільнення виборного працівника однієї ініціативи котрий обрав його органу недостатньо, необхідно мати підставу для його звільнення. Не можна,
  10. Глава дванадцята. ФОРМА ПРАВА
    якою мірою структура того чи іншого конкретного виду нормативно-правового акта відповідає структурі конкретної правової норми, як вона, і чи вірно, викладена в статтях нормативно-правового акта, де її відшукувати у відповідному акті. У деяких галузях права, наприклад в кримінальному праві, ми спостерігаємо відповідність кримінально-правової норми і статті кримінального кодексу, хоча і тут деякі