Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

КЛАСИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

I. Основні структурні елементи формування особистості як вихідна позиція навчального плану.

1. Наукове пізнання світу, законів розвитку суспільства і природи, формування світогляду

2. Практично перетворююча діяльність.

3. Самопізнання.

4. Морально-естетичне ставлення до дійсності

II. Класифікація навчальних предметів у відповідності з основними структурними елементами особистості. 1. Основи наукового, понятійно-символічного пізнання.

2. Основи суспільствознавства.

3. Основи политехнизма, техніки і технології виробництва, продуктивної праці.

4. Основи природознавства та антропології.

5.Основи морально естетичного пізнання дійсності

ності

Елементи філософії, математика, логіка, астрономія.

Історія, Конституція, основи держави і права, економічна географія.

Фізика, математика, інформатика, хімія, біологія, працю.

Природознавство, географія, екологія, анатомія, фізіологія, генетика, психологія.

Рідна мова та література, етика, музика, образотворче спокуса. етво, організація навчальної діяльності. III. Формування особистості за допомогою профорієнтації та організації дозвільної діяльності.

1. Іноземні мови, профілюючі і профоріентірующіе предмети.

Прикладна математика, фізична хімія, хімічна фізика, молекулярна біологія, геологія, археологія, біохімія, астрофізика, економіка, інженерна психологія, ергономіка, петрографія, біо-ні.ка, етнографія, агрономія, архітектура, медичні науки та ін

2. «Дозвільні» предмети.

Колекціонування, фотографування, вирізування, випалювання, самодіяльні мистецтва, шахи, моделювання, види спорту і фізичної культури та ін

Навчальний план середньої загальноосвітньої школи включає в себе головні системоутворюючі предмети, складові стабільність-, ную загальну основу розвитку індивідуальності і формування особистості.

Динамічність навчального плану диктується вимогами радикальної економічної реформи, науково-технічної революцією, перебудовою та оновленням всього суспільного життя. У міру перетворення суспільства та економіки, зростання вимог до духовного світу особистості виникає необхідність і можливість введення в зміст освіти сучасного актуального матеріалу.

Провідне і визначальне місце у формуванні громадянина займають гуманітарні науки і мистецтва. Динамізм в структурі середньої загальної освіти проявляється в його гуманізації в цілому, посилення духовно-ціннісного, гуманітарної освіти. В умовах демократизації та гласності, всебічного розвитку духовних потреб особистості, зміцнення наукового світогляду і цивілізованого способу життя - це закономірний і природний процес. Динамізм виражається також у створенні і введенні в навчальний план системоутворюючих синтетичних і інтеграційних курсів, вбирающих в себе відомості з декількох суміжних дисциплін. Так, основи демократичної держави вбирають в себе відомості про етичні відносинах. Суспільствознавство широко використовує матеріал філософії, соціології, історії, поточної політики.

Концепція стабільно-динамічного змісту загальної середньої освіти дозволяє цілеспрямовано здійснювати необхідні практичні зміни в навчальному плані і програмах.

Реалізації завдань всебічного розвитку школярів у навчанні активно сприяє концепція єдності шкільного та позашкільного пізнавального процесу. У навчальному плані школи визначено коло основних наук, необхідних і достатніх для вступу дитини в життя, для освіти у нього міцного запасу знань з метою розвитку його інтелектуального потенціалу, основ громадянськості і практичних умінь.

Враховано міжпредметні зв'язки, які дають можливість створити у свідомості дитини єдину картину світу, посилити інтелектуально розвиваючі можливості кожного предмета. . '.

Навчальний план є головним організуючим документом всього навчально-виховного процесу. Але в сучасних умовах учні отримують наукову інформацію не тільки в школі. Шкільна інформація становить тепер чи не половину тієї, яку діти вільно засвоюють на факультативах, у гуртках за інтересами, в різного роду клубах та об'єднаннях, через засоби масової інформації. Обсяг і якість інформації вимагають від школярів серйозної розумової роботи: відбору найбільш цінною, її самостійного аналізу, співвіднесення зі шкільними знаннями. Вчителям необхідно враховувати і регулювати це «вільне» засвоєння, співвідносити його з організованим процесом осягнення основ наук.

Інформація, що отримується дітьми у вільний час, забезпечує розвиток їх інтересів, додаткове стимулювання здібностей і обдарувань, усвідомлення себе як індивідуальності. Вільне та добровільне засвоєння знань, умінь і навичок школярами організовується за рахунок спеціального набору поглиблених профільних програм з різних предметів; факультативів, добровільно обираються кожною дитиною. При цьому можливий перехід від однієї програми до іншої, що реально забезпечує індивідуалізацію, диференціацію навчання та розвитку учня. Різноманітність типів шкіл передбачає розмаїття навчальних планів, що мають загальний базовий компонент, що відповідає вимогам міжнародного загальноосвітнього стандарту.

У процесі формування навчального плану та відбору змісту освіти враховуються зростаючі вимоги до людини науково-технічної революції, оновлюваної життя нашого суспільства. Загальні завдання навчального плану складаються у формуванні у школярів наукового світогляду, здійснення громадянського виховання у дусі ідеології оновлення та різнобічному психічному розвитку особистості. До специфічних завдань відносяться: накопичення наукових знань, умінь і навичок, оволодіння методами самостійного добування знань як умови безперервної освіти, розвитку різних способів мислення і рис характеру.

Гуманітарні науки відіграють вирішальну роль в гуманізації освіти, у формуванні духовного світу школяра, у розвитку його духовних потреб. Чим глибше і ширше вони вивчаються всіма учнями, тим більше школа робить для морального становлення особистості, її самосвідомості, вчить цивільної відповідальності, самостійності суджень і дій у розбудові загально - жавної життя. Посилення уваги до духовного світу і розвитку дитячої особистості, до її духовного багатства і моральної стійкості тягне за собою необхідність створення нових навчальних гуманітарних предметів на основі інтеграції і концентрації гуманітарних знань з різних суспільних наук.

Предмети природничо-математичного циклу також виконують важливу функцію в становленні гуманної дитячої особистості. Додання предметів природничо-математичного циклу гуманістичного звучання досягається за рахунок посилення спрямованості вирішення науково-технічних проблем на соціальну сферу, на забезпечення інтересів людини. Учням важливо показати, що людина не придаток виробництва. Вся сучасна техніка і технологія покликані забезпечити його потреби, зберегти навколишнє середовище, захистити від воєн та інших соціальних потрясінь.

Стрімкий розвиток техніки, зростання обсягу природничо інформації диктують необхідність створення нових навчальних предметів, таких як екологія, основи інформатики та електронно-обчислювальної техніки.

Загальна задача природничо-математичного циклу полягає у здійсненні політехнічного принципу на основі великих, пов'язаних з технологічними процесами узагальнень у галузі природничих наук.

Педагогіка виходить з загальнорозвиваючих можливостей предметів природничо-математичного циклу, забезпечення ними оптимального обсягу політехнічних знань, умінь і навичок, необхідних для участі в сучасному виробництві та для поглиблення занять з вільно обраним профільних предметів. Зростання обсягу науково-технічної інформації тягне за собою необхідність узагальнення загальноосвітніх природничо-наукових знань, створення нових узагальнених предметів. Одночасно необхідна і диференціація навчальних дисциплін з метою організації профільного навчання за інтересами на основі вільного вибору.

Профільна частина навчального плану, забезпечує диференціацію навчання, містить в собі поглиблені варіанти програм з усіх предметів, що входять до навчального плану. Поряд з ними повинні бути представлені для індивідуального вибору та поглибленого вивчення учнями найбільш актуальні сучасні науки, які після їх вільного обрання стають для школяра обов'язковими. Досвід показує, що інтереси учнів щодо стабілізуються до кінця підліткового віку, починаючи з якого і закріплюються профільні поглиблені заняття за інтересами. Протягом першої половини навчального року дітям необхідно надати можливість вільного вибору, широкого використання консультацій з усіх виникаючих питань, компетентними судженнями та висновками фахівців за своїми практичних робіт. Поглиблене вивчення учнями окремих предметів збагачує загальноосвітній навчально-виховний процес. Учні діляться своїми знаннями з товаришами, збагачують один одного. Зростає роль взаимообучения при керівної і спрямовуючої ролі педагога.

Профільна частина навчального плану, забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання, допомагає дитині подолати протиріччя між обов'язковими і бажаними заняттями в школі, підвищити інтерес до загальноосвітніх предметів і до школи як навчально-виховної установи в цілому. Профільні індивідуалізовані заняття, залежно від умов у школі та її реального оточення, організовуються на основі широкого кола найрізноманітніших форм і способів роботи. Можливі не тільки колективні урочні заняття, а й гурткові об'єднання, індивідуальні самостійні роботи, виконані на базі підприємств, наукових лабораторій, закладів культури із залученням в якості консультантів висококваліфікованих фахівців. Широко застосовні в організації диференційованого навчання такі ефективні форми, як оглядові лекції, підготовка рефератів і доповідей, проведення читацьких і наукових конференцій. Різноманіття форм відповідає віковим особливостям розвитку дітей, їх потягу до розкутості і самодіяльності при вивченні вільно обраних предметів. Вміле поєднання і взаємодію форм навчальної роботи допомагає здійснити реальну модернізацію навчального процесу.

Істотну роль в організації всієї дитячого життя та здійсненні єдності пізнавального і виховного процесів може зіграти спеціальна додаткова частина навчального плану. Її основна педагогічна завдання полягає в організації спонтанної трудової творчої діяльності і пізнавального процесу. Найголовніше в організації трудової практики дітей полягає в тому, щоб праця була дійсно суспільно корисним, чітко спланованим, економічно ефективним.

Таким чином, навчальний план школи - найважливіший державний документ, організуючий початок, що забезпечує єдність громадянського виховання особистості дитини, її загального та індивідуального розвитку, формування. його як колективіста і трудівника-творця.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " КЛАСИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ "
  1. 7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    класифікації КД. Ушинського. Поряд з уроками розглядаються інші форми позакласної навчальної роботи. Окремі розділи присвячені проблемам комп'ютеризації навчання та організації домашньої навчальної роботи учнів. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Розбираються особливості способів навчання: індивідуального, індивідуально-групового, колективного. Дається
  2. 1.2. Функціональний поділ праці. Класифікація персоналу за категоріями
    класифікації персоналу залежно від професії або посади працівника, рівня управління, категорії працівників. Базовою є класифікація за категоріями працівників, запропонована в 80-х рр.. Держкомпраці СРСР. Ця класифікація передбачає виділення двох основних частин персоналу по участі в процесі виробництва: робітників і
  3. Чувілев А.А. Правоохоронні органи: Навчальний посібник. - М.: Юріспруденція.-176 с., 2000
    навчального курсу «Правоохоронні органи Російської Федерації» для вищих юридичних навчальних закладів. Авторами висвітлено практично всі питання навчальної дисципліни з урахуванням останніх змін і доповнень, внесених в російське законодавство. Для студентів юридичних вузів, практичних працівників правоохоронних
  4. Варламова А.Я., Агарков Є.В. . Сам зроби вибір навчальної літератури з педагогіки, природокористування та концепції сучасного природознавства: Навчально-методичний посібник. - Волгоград: Вид-во ВолДУ. - 80 с., 2004
    навчально-методичний посібник для студентів представляє коротку характеристику змісту розділів, тем, питань в пропонованій навчальній літературі різних авторів з педагогіки, природокористування та концепції сучасного
  5. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
      класифікація методів навчання І.Я. Кернера і М.Н. Скаткина, Ю.К. Бабанського, М.А. Данилова і Б.П. Єсипова, дана їх детальна характеристика. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Наводяться різні трактування визначення методу навчання. Оптимальним визнано наступне: методи навчання - способи організації навчально-пізнавальної діяльності учня з
  6. Голубок CA .. Конституційне право Росії: Учеб. посібник. - 5-е вид. - М.: РИОР. - 161 с., 2008
      навчальному посібнику в короткій і доступній формі розглянуті всі основні питання, передбачені державним освітнім стандартом і навчальною програмою з дисципліни «Конституційне право Росії». Книга дозволить швидко отримати основні знання з предмета, а також якісно підготуватися до заліку та до
  7. Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001

  8. 1. Цілі класифікації
      класифікація головним чином юридичних конституцій, хоча звернення до фактів дійсності також повинно мати місце (коли, наприклад, йдеться про фактичні, фіктивних або нефіктивного конституціях). Класифікація конституцій, їх рознесення по різних класах на основі загальних властивостей дозволяють орієнтуватися в різноманітті конституцій, сприяють встановленню закономірно існуючих
  9. В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000
      навчальному посібнику висвітлено питання трудовоого права відповідно до програми для юридичних вищих навчальних закладів. Керівництво посібником обеспечіннпт отримання студентами знань на рівні державних ноги державного стандарту. У посібнику містяться відповіді на питання загальної та особливої ??частин трудового права. Значну увагу приділено предмету, методу, джерелами; проаналізовані
  10. Проблеми класифікації зобов'язань
      класифікації зобов'язань носить в літературі дискусійний характер. Нерідко класифікація зобов'язань здійснюється шляхом довільного вичленування окремих видів зобов'язальних правовідносин поза їх зв'язку з іншими зобов'язаннями. Наприклад, виділяються договірні і позадоговірні, односторонні і взаємні, прості і складні, альтернативні і факультативні, головні і додаткові
© 2014-2020  ibib.ltd.ua