Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер,.2005 - 592 с, .200 - перейти до змісту підручника

§ 5. Компетенція органів державногорегулювання зовнішньоекономічноїдіяльності


Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:
захист економічних інтересів України та законних інте ресів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньое кономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями вико ристання доходів і здійснення інвестицій;
-
- 546 -
¦
- 547 -
- - заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами України.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Державна митна служба України та інші органи відповідно до їхньої компетенції, визначеної ст. 9 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також органи місцевого самоврядування, компетенція яких в галузі зовнішньоекономічної діяльності визначена ст. 10 зазначеного Закону та ст. 35 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування».
Найвишим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належать:
прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;
затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;
розгляд, затвердження та зміна структури органів держав ного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приве дення чинного законодавства України у відповідність з прави лами, встановленими цими договорами;
встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України відповідно до статей 24, 25 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких під лягає ліцензуванню або забороняється згідно із статтями 16, 17 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Кабінет Міністрів України:
вживає заходів до здійснення зовнішньоекономічної по літики України відповідно до законів України;
здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоеко номічної діяльності; координує роботу торговельних представ ництв України в іноземних державах;

приймає нормативні акти управління з питань зовнішнь оекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
проводить переговори і укладає міжурядові договори Ук раїни з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори Ук раїни, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб'єкти зовнішньо економічної діяльності на договірних засадах;
відповідно до своєї компетенції, визначеної законами Ук раїни, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоеко номічної діяльності, повноваження яких не можуть бути ви щими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;
забезпечує складання платіжного балансу, зведеного ва лютного плану України;
здійснює заходи щодо забезпечення раціонального вико ристання коштів Державного валютного фонду України.
Національний банк України:
здійснює зберігання і використання золотовалютного ре зерву України та інших державних коштовностей, які забезпе чують платоспроможність України;
представляє інтереси України у відносинах з центральни ми банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні між- банківські угоди;
регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних дер жавних кредитах і позиках, провадить операції з централізова ними валютними ресурсами, які виділяються з Державного ва лютного фонду України у розпорядження Національного бан ку України;
здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України. На ціональний банк України може делегувати виконання по кладених на нього функцій банку для зовнішньоекономіч ної діяльності України.
-
- 548 -
- 549 -
1) Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України:
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної полі тики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяль ності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньо економічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнарод них договорів України;
здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зов нішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;
здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньое кономічної діяльності, зокрема реєстрацію учасників зовніш ньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів контрактів згідно з цим Законом;
проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;
виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про Міністерство економіки України, затвердже ного Указом Президента України від 23 жовтня 2000 р.
Державна митна служба України здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.
Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсиди-ційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.
Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» відносить до органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю:
місцеві Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи;
територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.
Компетенція місцевих Рад та їх виконавчих і розпорядчих органів визначається зазначеним Законом та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, згідно зі ст. 35 останнього, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:
- власні (самоврядні) повноваження:
а) укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і на дання послуг;
б) сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;
в) сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об'єктів; залучення іноземних інвес тицій для створення робочих місць;
- делеговані повноваження:
а) організація та контроль прикордонної і прибережної тор гівлі;
б) створення умов для належного функціонування митних органів, сприяння їх діяльності;
в) забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань України.
Нормативні акти місцевих Рад та підпорядкованих їм виконавчих органів стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності приймаються тільки у випадках, прямо передбачених законами України. Місцеві Ради та їх виконавчі органи діють як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності лише через створені ними зовнішньоекономічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи України.
Місцеві державні адміністрації відповідно до ст. 26 Закону України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» наділені такими повноваженнями в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин
Місцева державна адміністрація:
забезпечує виконання зобов'язань за міжнародними до говорами України на відповідній території;
сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, еко логічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;
укладає договори з іноземними партнерами про співро бітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;
сприяє зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалеж но від форм власності;
1)
- 550 -
- 551
сприяє розвитку експортної бази і збільшенню вироб ництва продукції на експорт;
організовує прикордонну і прибережну торгівлю;
сприяє діяльності митних органів та прикордонних служб, створенню умов для їх належного функціонування;
вносить у встановленому порядку до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвит ку економічного потенціалу відповідної території.
Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи.
Зазначені органи територіального регулювання зовнішньоекономічної діяльності створюються за погодженням з відповідними місцевими Радами та в межах загального ліміту бюджетних коштів, що виділяються на утримання відповідних органів державного регулювання України. Дії зазначених підрозділів (відділень) не повинні суперечити нормативним актам місцевих Рад, за винятком випадків, коли такі дії передбачені або випливають із законів України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 5. Компетенція органів державногорегулювання зовнішньоекономічноїдіяльності"
  1. Тема 6. Форми державного управління
    компетенції у суб'єкта управління; б) його відповідністю закону по суті; в) відповідністю меті закону; г) його прийняттям у передбачений законом строк; д) дотриманням процесуальних правил видання акту. Акти державного управління, які не відповідають вимогам, що висуваються до них, признаються дефектними: нікчемними або заперечними. Нікчемні акти - це незаконні акти, які не породжують ніяких
  2. Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольної діяльності та недопущення недобросовісної конкуренцією
    компетенція та повноваження, які закріплені в Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (див. ст. ст. 7, 8 згаданого Закону). Одним із основним методів діяльності Комітету є контроль, який має характер державного і надвідомчого. Суб'єктами контролю виступають: АКУ, державні уповноважені АКУ, голови територіальних відділень АКУ. В якості об'єктів контролю можуть бути: центральні і
  3. VII. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    компетенції (повноважень) розрізняються органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації), а також органи спеціальної - галузевої, міжгалузевої і функціональної компетенції (решта органів виконавчої влади). За порядком прийняття рішень органи поділяються на: - колегіальні, в яких право прийняття рішень від імені органу мають певні колективи (Кабінет Міністрів,
  4. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    компетенції, 257 функцій та повноважень, а механічне відтворення команд "згори" з наміром догодити вищому начальнику. Тому навіть саме поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними
  5. 6. Держави - основні суб'єкти міжнародного права
    компетенція між суб'єктами федерації і самою федерацією розмежовується союзною Конституцією; суб'єкти федерації мають свої конституції, свої вищі законодавчі, виконавчі і судові органи; вищий законодавчий (представницький) орган федерації має двопалатну структуру (є палата, що представляє інтереси суб'єктів федерації, і палата, що представляє інтереси населення всієї країни). Таким чином,
  6. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    компетенцій є внутрішньою справою держави і регулюються внутрішньодержавним правом держав, насамперед їхніми конституціями. У міжнародних організацій цей порядок визначається їхніми статутами. Для участі в будь-якій стадії укладання договору представник держави або міжнародної організації повинен мати на це відповідні повноваження. Певні посадові особи в силу своїх функцій вправі представляти
  7. 44. Міжнародні органи із захисту прав людини
    компетенцію міжнародних органів із захисту прав людини входить розгляд: 1) доповідей держав-учасниць договору про законодавчі, адміністративні та інші заходи, що приймаються ними для впровадження в життя зобов'язань, котрі містяться в договорі; 2) повідомлень держав-учасниць договору про те, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов'язань за даним договором; 3) індивідуальних петицій
  8. 50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
    компетенцію й правила процедури. Мети й організаційні початки діяльності міжнародних конференцій повинні відповідати нормам міжнародного права Міжнародні конференції можуть мати різні найменування - конгрес, нарада, конференція й т.п., однак це не має юридичного значення У міжнародних відносинах залежно від сфери діяльності міжнародні конференції діляться на мирні, політичні, економічні,
  9. 58. Структура й правові основи діяльності міжнародних організацій
    компетенції міжнародної організації (вибір нових членів, вибори й призначення вищих посадових осіб, вибори органів, твердження бюджету й ін.). При голосуванні в Генеральній Асамблеї ООН, як і в багатьох інших аналогічних органах міжнародних організацій, діє правило: одна держава - один голос В універсальних міжнародних організаціях виконавчі органи - це структурні елементи обмеженого складу.
  10. 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
    компетенцію ООН. Вона уповноважена розглядати загальні принципи міжнародного співробітництва в справі підтримки миру і безпеки, включаючи проблему роззброювання. Проте будь-яке питання, по котрому необхідно почати дії, до і після його обговорення Генеральною Асамблеєю повинно бути передане Раді Безпеки, тому що вона є єдиним органом ООН, уповноваженим приймати рішення щодо таких дій. Чергові
© 2014-2022  ibib.ltd.ua