Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Методи державного управління та їх класифікація ^ |
||
Під методами державного управління розуміються способи (прийоми) впливу суб'єкта управління на об'єкт управління, які використовуються для досягнення поставлених цілей і завдань управління, для реалізації функцій управління. Методи дають відповідь на питання про те, як, яким способом найбільш раціонально можна досягти цілей управління. Методи управління знаходяться в єдності з цілями управління. Мета обумовлює специфіку використання методів, вибір методів певною мірою визначає реальність досягнення поставлених цілей. Але, з іншого боку, методи показують, яким чином досягаються цілі управління. Вони визначають якісну сторону управління. Їх вдосконалення означає поліпшення управління. Методам управління притаманні такі характерні риси: вони висловлюють зв'язок суб'єкта управління з об'єктом управління, метод - це засіб, спосіб здійснення керуючого впливу суб'єкта управління на об'єкт управління; методи - це способи впорядкування, організації відбуваються в системах управління процесів, прийоми, за допомогою яких досягаються спільні цілі спільної діяльності людей; методи управління є рухливим і активним елементом в систе- 165 166> ме управління; використання методів носить альтернативний характер; в державному управлінні вони є інструментом політики держави, який використовується державним апаратом для досягнення політичних цілей. Незалежно від змісту і спрямованості методи управління володіють: - об'єктивної організаційною формою, під якою розуміється вид впливу, тобто індивідуальне розпорядження (наказ, розпорядження тощо) або норма (правило) поведінки; - характером впливу (безпосередній вплив, непрямий вплив за допомогою створення стимулюючих або обмежують умов); - способом впливу (одноособовий, колективний, колегіальний); - часовий характеристикою (короткострокові і довгострокові); - тактичним і стратегічним характером. Сутність методів управління в державі визначається його. Соціальною природою. Суб'єкти державного управління застосовують методи впливу з метою здійснення завдань і функцій держави, суспільства для вирішення економічних, соціальних, оборонних, правоохоронних та інших завдань. Класифікація методів управління. Складність і багатогранність процесів управління обумовлює існування безлічі методів управління. Методи не виключають, а доповнюють один одного, тому що кожен метод характеризується способом реалізації цілей управління. Правильне розуміння взаємозв'язку методів, їх класифікація важливі для пізнання сутності та умов більш ефективного їх використання. Існує два універсальних способу впливу на свідомість і волю людей: переконання і примус. Вони складають загальні методи соціального, в тому числі і державного управління. Разом з тим в управлінській діяльності переконання та примус виражаються в різноманітних варіантах, що дає підставу для виділення більш конкретних видів методів управління. Питання про класифікацію цих методів в літературі вирішується неоднозначно. Виділяються адміністративні, економічні, соціально-психологічні, а також комплексні методи 166 167> управління. Вказуються загальні методи управління, що відносяться до всієї системи управління, і локальні, властиві окремим її частинам. Найбільш чітким критерієм класифікації методів управління є характер впливу на об'єкт управління - прямий або непрямий. Методи прямого керуючого впливу характеризуються одностороннім безпосереднім владним впливом суб'єкта управління на поведінку керованих. Суб'єкт управління приймає рішення (наказ), виконання якого носить обов'язковий характер. Невиконання рішення тягне для об'єкта управління негативні наслідки (відповідальність). Цілком очевидно, що в силу самої природи державного управління методи прямого впливу необхідні для нормального процесу управління. Методи прямого впливу прийнято іменувати адміністративними методами управління. Методи непрямого керуючого впливу на об'єкт управління полягають у тому, що з їх допомогою суб'єкт управління досягає бажаного поведінки об'єкта управління за допомогою впливу на його інтереси. Керований ставиться в такі умови, в яких він сам зацікавлений діяти належним чином не за прямим приписом суб'єкта управління, а в силу того, що така поведінка стимулюється відповідними засобами. Оскільки стимулюючі засоби найчастіше носять матеріальний характер, то вони іменуються економічними методами управління. Разом з тим в державному управлінні широко використовуються поряд з адміністративними і економічними методами управління методи морального, психологічного впливу на людину. У зв'язку з цим виділяються як самостійна групи соціально-психологічні методи керуючого впливу. Адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи управління, характеризуючи способи впливу суб'єкта управління на об'єкт управління, взаємопов'язані і взаємозалежні. Кожен з названих методів може мати вольове припис, економічний зміст і надавати соціально-психологічний вплив. В управлінській практиці методи не застосовуються ізольовано один від одного. Усі 167 168> методи управління повинні відповідати чинному законодавству за змістом, цілеспрямованості та організаційної формі. У різних управлінських ситуаціях, галузях і сферах управління може переважати використання тих чи інших методів. Так, у сфері управління господарством перевага віддається економічним методам. У соціально-культурній сфері управління широко застосовуються соціально-психологічні методи. В управлінні обороною переважають адміністративні методи. У державному управлінні важливе значення мають адміністративні методи. Зрозуміло, це аж ніяк не применшує значення інших методів, оскільки результати управлінської діяльності багато в чому залежать від вмілого використання в ній всіх методів управління. Адміністративні методи характеризуються «владою-підпорядкуванням», в них найбільш яскраво виражається владна природа управлінської діяльності. Однак це не виключає при використанні адміністративних методів впливу на керованих врахування інтересів останніх, навпаки, наукове управління передбачає врахування їх інтересів. Адміністративні методи іноді помилково ототожнюються з волюнтаризмом, свавіллям, голим адмініструванням, які є по суті антиподами адміністративних методів. Адміністративні методи управління класифікуються за формою вираження, юридичним властивостями, способом впливу на поведінку об'єктів управління, формі припису. За формою вираження адміністративні методи поділяються на адміністративно-правові, виражені у правовій формі, та адміністративно-організаційні, виражені у скоєнні суб'єктом управління організаційних дій. По юридичним властивостями адміністративні методи управління можуть бути нормативними та індивідуальними. До нормативних відносяться правові акти, що містять норми, які регулюють управлінські відносини, діяльність керованих; до індивідуальних - приписи у вигляді прямих розпоряджень, адресованих конкретним виконавцям. За способом впливу на поведінку суб'єктів управління адміністративних методи поділяються на: зобов'язуючих до вчинення певних дій; уполномочивающие вдосконалення- 169> шать певні дії; заохочують вчинення соціально корисних дій; забороняють вчинення тих чи інших дій. За формою припису адміністративні методи можуть бути поділені на категоричні (імперативні), гарантійні (наприклад, вищестоящий орган виконавчої влади доручає виконання нижчестоящому органу функцій, які не входять до його компетенції) і рекомендаційні. У систему економічних методів входять: прибуток, податок, кредит та ін Особлива роль у підвищенні ефективності виробництва на рівні первинної державній або муніципальній виробничої організації (підприємства, об'єднання) належить економічному стимулюванню, господарської самостійності, політиці оподаткування та ін Соціально-психологічні методи управління спрямовані на створення в колективі органу виконавчої влади сприятливого та сталого морально-психологічного клімату, що сприяє успішному вирішенню поставлених завдань, встановленню взаєморозуміння між суб'єктом управління і об'єктом управління. До соціологічних методів управління належать методи управління: - соціально-масовими процесами (наприклад, регулювання руху кадрів, розподіл кадрів, підвищення престижу професій та ін.); - колективами, органами, групами, внутрішньогрупових явищами і процесами (планування розвитку колективу, підвищення соціальної і групової активності, спадкоємність славних традицій та ін.); - індивідуально- особистісною поведінкою (створення сприятливих умов праці для працівників, формування оптимальної системи управління, наявність елементів творчості у праці, виховання у працівників почуття відповідальності за виконання службових обов'язків та ін.) До психологічних методів управління належать, наприклад, методи: - комплектування малих груп і колективів на основі психологічної сумісності працівників; t - гуманізація праці; - психологічного спонукання, формування мотивів Вруда, надання довіри; 170> - професійного відбору працівників, що володіють такими психологічними характеристиками, які найбільше відповідають займаній посаді . Адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи державного управління взаємопов'язані. Наприклад, матеріальне стимулювання оформляється за допомогою видання повноважними органами юридичних актів управління. Призначення на посаду особи з урахуванням її психологічного складу, характеру і здібностей оформляється актом уповноваженого на те органу. Тому неприпустимо протиставлення адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів управління.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Методи державного управління та їх класифікація ^ " |
||
|