Для обчислення строку позовної давності, як і будь-якого іншого, важливе значення
має початковий момент. У законодавстві закріплено, що протягом терміну
позовної давності починається з моменту виникнення права на позов, тобто з
дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Таким
чином, можна говорити про те, що початковий момент позовної давності носить
об'єктивно-суб'єктивний характер. Об'єктивний, так як пов'язаний з порушенням
конкретного суб'єктивного права, тобто необхідний факт правопорушення.
Суб'єктивний, так як необхідне знання уповноваженої особи про те, що
відбулося порушення його права. З визначення початкового моменту перебігу
позовної давності очевидно, що момент, коли особа дізналася, і момент, коли
воно повинно було дізнатися, не завжди збігаються. Однак якщо позивач доведе, що
він дізнався і міг дізнатися про порушення лише пізніше, то перевага віддається
суб'єктів незалежно 'єктивні моменту. Відповідач же в свою чергу може доводити, що про
порушення свого права позивач повинен був дізнатися раніше, ніж дізнався фактично.
При цьому, якщо дійсно буде встановлено, що позивач не дізнався про
порушення свого права своєчасно через свою халатність, то давність
починає текти з того моменту, коли за обставинами справи позивач повинен був
дізнатися про порушення.
Для захисту деяких окремих суб'єктивних прав момент початку позовної
давності має свою специфіку, що прямо закріплено у чинному
законодавстві.
За загальним правилом позовна давність, розпочавшись, тече безперервно. Однак закон
враховує, що в реальному житті можуть виникнути обставини, які
перешкоджають уповноваженій особі пред'явити позов до суду в межах
давностного терміну. Ці обставини носять різний характер і можуть бути
підставами для зупинення, перерви або відновлення давностного
терміну.
Призупинення позовної давності має місце у випадку настання
певних обставин. При цьому час, протягом якого діють ці
обставини, не зараховується в строк позовної давності. У розрахунок
приймається тільки час, що минув до і після зупинення позовної
давності. Особливо важливим моментом тут є те, що призупинення-навливал
обставини повинні виникнути або продовжувати існувати в останні
шість місяців строку давності, а якщо цей термін менше шести місяців - в
протягом усього строку давності.
З дня відпадання зазначених обставин перебіг строку позовної давності
продовжується, при цьому частина строку подовжується до шести місяців, а
якщо строк позовної давності був менш шести місяців - до строку давності.
|
- § 6. Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності
протягом відомого проміжку часу, що усуває "або застосування покарання до винуватця злочинного діяння, або саме кримінальне переслідування його". Підставами давності визнавалися такі положення: 1) пескольку злочинець довгий час не повторював злочину, є повна підстава вважати його виправити і застосування до нього покарання непотрібним; 2) після тривалого часу
- § 3. Безумовні види звільнення від кримінального покарання
плином строків давності обвинувального вироку суду. Тут головним чинником, що погашають йаказу-емость злочинного діяння, є час, який, спокутуючи-додаючи шкоду, заподіяну злочинцем суспільству, перетворює покарання, колись винесене судом і не виконане, не тільки в непотрібне явище, але іноді і в позитивно шкідливе (Н. С. Таганцев). Під давністю виконання обвинувального вироку
- 56. Призупинення, перерву і відновлення строків позовної давності.
Протягом якого діють ці обставини, не зараховується в строк позовної давності. У розрахунок приймається тільки час, що минув до і після зупинення позовної давності. Особливо важливим моментом тут є те, що призупинення-навливал обставини повинні виникнути або продовжувати існувати в останні шість місяців строку давності, а якщо цей термін менше шести місяців - протягом
- 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
Початок з XI століття, з митрополита Іларіона і його «Слова про закон і благодать». Росія приречена на самодержавство через свого багатонаціонального і багатоконфесійного населення, пише Побєдоносцев, що неодноразово підкреслювали і його попередники, а цар, в цих умовах, може бути тільки православним самодержцем, і повинен бути «батьком» для всіх народів, незважаючи на їх віру , національність і
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Почалося десь у 60-ті роки і було пов'язано насамперед з діяльністю Н.Г. Чернишевського і Н.А. Добролюбова. Це розмежування було природним процесом, пов'язаним з дозріванням громадянського суспільства. Але факт розмежування, який на початку XX століття досяг значній мірі, не дає підстави замовчувати чималі заслуги лібералів у визвольному русі. Про це треба чітко сказати,
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
початок війни сповільнило, більше того, різко призупинило «дев'ятий вал» визвольного і робітничого руху і цим затримала наступ революції. З іншого боку, тривала до лютого 1917 року більше 30 місяців невдала і недешева війна так загострила всі соціально-економічні та політичні протиріччя всередині країни, що стихійний процес мас з неймовірною швидкістю і силою охопив
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
початком першої світової війни. Особливий тип капіталістичної еволюції Росії зумовив розгортання в країні різнорідних за складом, цілям, характером рушійних сил революції. Таким чином, «завдяки відсталості, яка посунула нас вперед», Росія вступила на шлях революцій, і цей процес витікав із загального ходу миро-вого розвитку. У зарубіжній історіографії з'явилася тенденція розглядати
- 5. Оточення І. В. Сталіна
початок комплексного вивчення «ленінської гвардії». Одночасно вийшли книги та статті про щойно реабілітованих Бухарине, Зінов'єва, Каменєва та ін - тих, хто представляв керівництво країни в 20-і роки. Новому керівництву був чужий досвід Леніна чи Бухаріна, їх гнучкість, практична мудрість, прагнення знайти компроміс у критичній ситуації, поступово, (а не разом, з наскоку) вирішувати гострі
- ГЛАВА 9. Процесуальні терміни
початок процесуального строку. Процесуальний строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року встановленого терміну. Процесуальний строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця встановленого терміну. Якщо закінчення процесуального строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що відповідного числа не має, строк
- 3. Залишення позовної заяви без РУХУ. Повернення позовної заяви
протягом якого позивач повинен усунути обставини, що послужили підставою для залишення позовної заяви без руху. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направляється позивачу не пізніше наступного дня після дня його винесення. У разі якщо обставини, що послужили підставою для залишення позовної заяви без руху, будуть усунені у строк, встановлений
|