| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Загальні збори (конференція) трудового колективу |
||
|
___ ___ (найменування товариства) уповноважує профспілковий комитет___ ___ (найменування профспілкової організації) відповідно до статті 16.3 Закону РФ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" мати свого представника (представників) у раді директорів і правлении___. (Найменування товариства) Кількість цих представників визначається профспілковим комітетом, який на свій розсуд вибирає кандидатури представника (представників) і виробляє їх призначення. Профспілковий комітет або за його дорученням представник (представники) двічі на рік інформують загальні збори (конференцію) трудового колективу про свою діяльності в раді директорів (спостережній раді) та правлінні. Зауважимо, що в статті 16.3 Закону про профспілки нічого не говориться про підзвітності профкому, його представників зборам. Однак трудовий колектив, надаючи профкому певні повноваження щодо захисту своїх інтересів, вправі бути поінформованим про його діяльність. Тому відповідний запис про підзвітності профкому зборам в його рішенні доцільно зробити. Профком, отримавши від зборів повноваження мати свого представника (представників) в раді директорів (спостережній раді) та правлінні товариства, повинен проявити ініціативу і довести прийняте зборами рішення до відома їх представників, а також домовитися з ними про порядок участі представника (представників) профкому у роботі цих органів. Представники профкому можуть стати надалі членами ради директорів (наглядової ради), правління товариства, але для цього необхідно, щоб вони були обрані в ці органи загальними зборами власників. 4. Які форми роботи представника профкому в раді директорів (спостережній раді), правлінні? Для успішного досягнення своєї мети - ефективного захисту прав та інтересів працівників - представнику профкому необхідно встановити з членами відповідного органу управління нормальні , ділові відносини, що дозволить йому отримати від них необхідну профкому інформацію про фінансово-економічний стан суспільства, перспективи розвитку, стан зайнятості працівників і т.д. Для цього бажано, зокрема, щоб представник профкому перед засіданням відповідного органу отримував матеріали про порядок денний засідання, завчасно розсилаються його членам. Все це допоможе представнику профкому своєчасно і переконливо, зі знанням справи викладати позицію профкому на засіданнях членів колегіальних органів управління товариства, певним чином впливати на прийняття ними рішень. При цьому бажано, щоб представник профкому не втручався за власною ініціативи в обговорення питань, безпосередньо не стосуються інтересів працівників, профкому . В іншому випадку у членів ради директорів (наглядової ради), правління може виникнути до нього негативне ставлення, що значно ускладнить його роботу. Представнику профкому необхідно враховувати, що основним засобом його впливу на прийняття органом управління рішення на користь трудящих, профкому є переконання своїх опонентів, вміння обгрунтувати перед ними правильність позиції профкому в інтересах реалізації інтересів трудящих. Рада директорів (наглядова рада), правління не завжди прийматимуть пропозиції представника профкому. Але тоді він повинен висловити особливу думку по такому рішенню, зажадати, щоб його особливу думку було внесено в протокол засідання. Зі свого боку профком, маючи свого представника в органах управління суспільства і розташовуючи відповідною інформацією, не повинен залишати без уваги їх рішення, що ущемляють права та інтереси працівників, самого профкому. Профком має право після отримання такого рішення органу управління товариства вступити з ним у переговори відповідно до статті 13 Закону про профспілки, зажадавши скасування рішення або ж прийняття іншого рішення, такого, яке влаштовувало б трудящих, профком. Можливий і дещо інший варіант реакції профкому на прийняття органом управління рішення, що ущемляє права та інтереси працівників, профкому. Спочатку профком звертається до зібрання трудового колективу, інформуючи його про прийняте органом управління рішенні і вносячи свої пропозиції про характер вимог, які збори повинні доручити профкому відстоювати в раді директорів (спостережній раді), правлінні. Заручившись підтримкою зборів, отримавши від нього певні повноваження, профком вступає в переговори, спираючись на думку і авторитет посилює його позиції в процесі цих переговорів. Враховуючи складність і значимість для працівників, профспілкової організації діяльності представників профкому в раді директорів (спостережній раді), правлінні, профкому необхідно постійно надавати їм підтримку - інструктувати, роз'яснювати позиції трудового колективу, профкому з тих чи інших питань, детально обгрунтовувати пропозиції, які представники профкому повинні вносити від його імені. При розгляді в органах управління складних правових, економічних, соціальних та інших питань у допомогу представникам профкому бажано залучати експертів і консультантів. Відомі численні випадки, коли профкоми не наважуються мати своїх представників у радах директорів (спостережних радах), правліннях товариств, обгрунтовуючи свою нерішучість наступними міркуваннями. По-перше, вони побоюються, що їхні представники будуть не в змозі достатньо результативно, з точки зору працівників, представляти їх інтереси. По-друге, їх представники неминуче будуть приймати участь в обговоренні пропозицій адміністрації, рішення по яких будуть суперечити інтересам працівників. Таким чином, прийняття органом управління рішень, що суперечать інтересам працівників, так чи інакше, але буде пов'язано з ім'ям профкому, його представників, що значно знизить їх авторитет в очах не тільки трудящих, але й адміністрації, членів органів управління. З цією точкою зору, заснованої лише на припущеннях, погоджуватися, на нашу думку, не слід, оскільки досвід роботи профкомів, що вже мають своїх представників в колегіальних органах управління організацій, її спростовує. Так, у осіб, вперше призначених представниками профкому, може бути, ще й немає відповідного досвіду, вміння активно впливати на прийняття вигідних для працівників рішень. Однак цей досвід може бути накопичений тільки в процесі роботи. Тому дану роботу треба починати. Те ж стосується осіб, які мають досвід профспілкової діяльності; вони практично відразу включаються в роботу, діють цілком кваліфіковано і результативно. Наявна досить велика практика роботи профкомів, їх представників в колегіальних органах управління організацій свідчить про те, що не слід остерігатися вносити пропозиції, які, ймовірно, не будуть прийняті радою директорів (спостережною радою), правлінням через острах уславитися в очах працівників особами, не здатними відстояти їхні інтереси в цих органах, а значить, непридатними до захисту інтересів працівників взагалі. Точно так само не слід уникати, ухилятися від обговорення питань, рішення по яких будуть носити явно непопулярний в очах трудящих характер. У подібних випадках представнику профкому на засіданні відповідного органу управління необхідно обгрунтувати своє негативне ставлення до підготовлюваного рішенням, зажадати занесення свого особливого думки до протоколу засідання. Зі свого боку профком, як було показано вище, вступить з органом, який прийняв рішення, в переговори, зажадавши скасування рішення. Чітка і ясна для трудящих позиція профкому, його представника, роз'яснення ними того, які заходи вони прийняли, щоб подібне рішення не відбулося, будуть зрозумілі працівникам і ніяк не відіб'ються на їх відношенні до профкому, його представнику. Якщо все ж профком не зважиться мати своїх представників у колегіальних органах управління організацій, це матиме дуже негативні наслідки для всього трудового колективу, самого профкому в його роботі по захисту інтересів працівників. Так, не беручи участь через свого представника у роботі ради директорів (наглядової ради) акціонерного товариства, профком не матиме можливості підтримувати постійний робочий контакт з власниками та представниками власників товариства, тоді як іншої законної можливості встановити такий контакт не існує. Саме власники товариства, їх представники в раді директорів (спостережній раді) має право приймати і приймають рішення, так чи інакше істотно зачіпають інтереси працівників, до того ж обов'язкові для виконавчого органу товариства, правління, а також генерального директора товариства постійного контрагента профкому при проведенні переговорів з трудових, економічних, соціальних та інших питань, а також при укладенні колективного договору. Таким чином, профком вкрай зацікавлений у тому, щоб мати можливість впливати певним чином на рішення, що приймаються радою директорів (спостережною радою) акціонерного товариства. Точно так же профком зацікавлений мати свого представника в правлінні - виконавчому органі акціонерного товариства, який під керівництвом генерального і ради директорів (наглядової ради). Здійснюючи керівництво поточною діяльністю товариства, правління певним, часто вирішальним чином впливає на розподіл чистого прибутку, на фонди накопичення і споживання, розробку систем, розмірів оплати праці, інших видів доходів працівників, визначення позиції генерального директора товариства при укладенні колективного договору, а також на прийняття багатьох інших рішень, в яких зацікавлені працівники, профком. Таким чином, профком, що має своїх представників в колегіальних органах управління товариства, що беруть участь в їх роботі, прийнятті рішень, має явною перевагою перед профкомом, таких представників не мають. У той же час профком, ізольований від участі в роботі цих органів, вступаючи в переговори з адміністрацією, не володітиме необхідною йому інформацією про фінансові можливості організації, перспективи її розвитку, планах керівництва тощо, що значно звузить його можливості по захисту інтересів працівників. До того ж, не реалізуючи надані йому Законом про профспілки можливості значно розширити свої права щодо захисту інтересів працівників, такий профком викличе нерозуміння його позиції з боку трудового колективу, членів профспілки. Що ж стосується думки членів ради директорів (наглядової ради), правління товариства, його адміністрації, то в їхніх очах профком може виглядати органом не надто зацікавленим, що призведе до послаблення його авторитету при проведенні переговорів з адміністрацією. Все викладене дає підстави стверджувати, що профкомам, ще не реалізували право мати своїх представників у колегіальних органах управління товариствами, необхідно подолати свої сумніви і вагання: прийняти відповідне рішення, отримати від загальних зборів трудового колективу необхідні повноваження, організувати роботу своїх представників у раді директорів (спостережній раді), правлінні. 5. В обговоренні яких питань бере участь представник профкому в колегіальних органах управління товариства? Фактично він може брати участь в обговоренні будь-яких питань, якщо його думка буде затребувано, однак, на нашу думку, робити цього не слід, оскільки це може відвернути його від розгляду в раді, правлінні актуальних для працівників, профспілкової організації проблем. До того ж члени органу управління суспільства іноді можуть бути зацікавлені в тому, щоб послатися на підтримку тих чи інших їх непопулярних у трудовому колективі рішень, що не відносяться в принципі до компетенції профкому, його представника, але проте схвалених ними. В принципі коло питань, в обговоренні яких повинен брати участь представник профкому, залежить від того, яке рішення прийме збори. Якщо воно просто уповноважить профком мати своїх представників в органах управління організацією, то його представник кожен раз буде ініціювати розгляд того чи іншого питання як би від свого імені, що може викликати неприйняття з боку членів ради, правління, які можуть поставити під сумнів правомірність постановки багатьох питань. У цьому зв'язку доцільно, щоб збори уповноважив профком, його представників вносити до ради, правління певне коло питань і брати участь у їх розгляді. По-перше, будучи уповноваженими зборами, представники профкому повинні захищати основні права, надані законодавством трудовим колективам (Працівникам). По-друге, виходячи з інтересів працівників, профспілкової організації, представники профкому повинні стати захисниками прав, закріплених законодавством за профоюзамі. Виходячи з викладеного, рішення зборів може бути викладено в такій редакції: "Представники профспілкового комітету представляють у раді директорів (Спостережній раді), правлінні права, надані законодавством трудовому колективу (працівникам) і профспілкам ". 6. Чи слід у статут товариства внести запис про право профкому мати своїх представників у його колегіальних органах управління? Так, такий запис у статуті організації доцільно зробити для того, щоб виключити можливість обмеження цього найважливішого права профкому. Текст відповідної статті статуту може бути викладений приблизно в такій редакції: "Профком за уповноваженням працівників вправі мати (має) своїх представників в раді директорів (спостережній раді) та правлінні суспільства. Представники профкому представляють в цих органах управління права, передбачені законодавством для трудових колективів (працівників) і профспілок ". |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Загальні збори (конференція) трудового колективу" |
||
|
||