| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
"Стаття ... Трудові відносини суспільства з працівниками |
||
|
1. Відносини суспільства з працівниками регулюються законодавством про працю, цим статутом, угодами, колективним договором. Предметом колективного договору є переважно додаткові порівняно з законодавчими та іншими нормативними актами положення про умови праці та її оплати, соціально-побутовому обслуговуванні працівників товариства, що надаються їм гарантії та пільги. У суспільстві функціонує профспілкова організація ___, (найменування галузевої профспілки) представляє інтереси своїх членів у сфері трудових , соціально-економічних і професійних відносин. Взаємовідносини з профспілковою організацією в особі її профспілкового комітету здійснює генеральний директор (директор) суспільства. 2. Акціонери товариства, які перебувають з ним у трудових відносинах, не користуються ніякими перевагами по відношенню до працівників, які не є акціонерами, в галузі трудових і соціально-економічних прав. 3. Форми, системи та розмір оплати праці найманих працівників товариства, а також інші види доходів, пов'язані з їх трудовою діяльністю, встановлюються суспільством самостійно в порядку, передбаченому законодавством, цим статутом, угодами, колективним договором. 4. Товариство забезпечує гарантовані законом мінімальний розмір оплати праці та заходи соціального захисту осіб найманої праці. 5. Соціальний розвиток, поліпшення умов праці, обов'язкове і добровільне соціальне, медичне страхування та соціальне забезпечення працівників і членів їх сімей здійснюються суспільством відповідно до законодавства, цим статутом, угодами, колективним договором. 6. Товариство забезпечує працівникам у встановленому законодавчими та іншими нормативними актами, цим статутом, угодами, колективним договором порядку безпечні умови праці. 7. Суспільство може самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші соціальні пільги і переваги, а також поширювати їх на працівників підприємств, установ та організацій, обслуговують трудовий колектив, але не входять до складу товариства, звільнених профспілкових працівників. 8. При реорганізації або ліквідації товариства, його структурних підрозділів звільняються працівникам гарантується дотримання їх прав та інтересів відповідно з законодавством, угодами , колективним договором. 9. Працівники товариства мають право на отримання частини чистого прибутку, в тому числі у вигляді грошової винагороди або акцій. Порядок встановлення розміру і розподілу цієї частини чистого прибутку серед працівників визначається Положенням про розподіл частини чистого прибутку серед працівників товариства, затверджується зборами акціонерів за поданням ради директорів ". Такий напрям роботи профкому, коли він звертається безпосередньо до власника (власників великих пакетів акцій, загальним зборам акціонерів), а чи не до роботодавцю, не вписується в чинне трудове законодавство. Воно не передбачає ведення переговорів і укладення будь-яких угод працівників, їх представників з власником. Причина цього, мабуть, полягає не просто в недосконалості раніше прийнятого трудового законодавства, а й у тому, що в формованому законодавстві прийняті міжнародні норми, за якими працівники можуть вступати в колективні переговори і укладати угоди саме з роботодавцем. Цей факт може стати формальною підставою для відмови від ведення таких в безпосередньому спілкуванні з представниками трудящих. У цьому зв'язку профкомам слід мати на увазі, що ведення переговорів і укладення різного роду угод безпосередньо з власником в той же час не суперечать трудовому законодавству, а значить, можливі. До того ж відповідне положення може бути внесено до статуту товариства. При цьому форми взаємовідносин з власником можуть бути самими різними. У цьому зв'язку можна навести конкретні приклади. Вище ми розповіли про те, що до статутів АТ "Центргазоочістка" і АТ "Юр'єв-Польський комерційний текстиль" були включені статті "Трудові відносини товариства з працівниками" і "Прибуток". Профкоми цих товариств змогли досягти цього різними шляхами, виходячи з конкретних умов, в яких вони діяли. В АТ "Центргазоочістка" належало перше після приватизації загальні збори акціонерів, на якому передбачалося внести зміни і доповнення до статуту суспільства . З цього приводу відбулося засідання профкому з метою визначити ставлення до нового статуту, знайти можливість включити в нього статті, що відображають інтереси працівників-акціонерів, просто найманих працівників. З ініціативи профкомів вихід з положення, був знайдений. В проект статуту була включена згадана вище стаття, і, крім того, були детально опрацьовані, грунтуючись на діяли правових актах, статті, які регламентують порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів, а також інші статті, так чи інакше зачіпають інтереси рядових акціонерів. Рада директорів погодився з проектом в цілому. Цьому сприяло роз'яснення позиції профкому, яке зробив його голова, сам був членом ради директорів. У загальному вигляді ця позиція полягала в наступному. По-перше, з правової точки зору до статуту можна включити положення, що не суперечать законодавству. Ті додаткові положення, які за наполяганням профкому були включені в проект статуту товариства, чинним законодавством не суперечать. По-друге, голові профкому вдалося переконати членів ради директорів в тому, що для суспільства в цілому, його органів управління доцільно закріпити в статуті право профкому на представництво інтересів працівників. Також доцільно чітко зафіксувати у статуті не тільки трудові права працівників, які не регулюються законодавством, але і межі цих прав. По-третє, було роз'яснено, що позиція профкому заснована на одностайній думці членів профспілки, незалежно від того, є вони акціонерами чи не є. Разом з тим було дано зрозуміти, що працівники-акціонери будуть голосувати за прийняття нового статуту, якщо в ньому будуть збережені статті, що захищають інтереси найманих працівників. Це означало, що інший варіант статуту на загальних зборах акціонерів не буде прийнятий, оскільки його прихильники не зможуть забезпечити кваліфікована більшість голосів. Генеральний директор товариства підтримав в цілому вимоги профкому, так як в нових умовах господарювання він потребує профспілкової організації, виражає консолідоване думку трудового колективу, що підтримує в ньому стабільність і спокій, орієнтує на виконання завдань, які суспільством завдань. На загальних зборах акціонерів новий статут товариства був ухвалений практично одноголосно. За нього проголосував і представник РАО "ЄЕС Росії", якому було довірено управління 49% звичайних акцій товариства, що належать державі. Досвід роботи профкому АТ "Центргазоочістка" може стати в нагоді профкомам захищають інтереси працівників, ще до того, як належать державі акції будуть продані великим інвесторам: профкомам легше отримати підтримку у представника держави, ніж відстоювати свої права перед приватним інвестором. В АТ "Юр'єв-Польський комерційний текстиль" події розвивалися інакше. Ще до прийняття Закону про акціонерні товариства несподівано для профкому та адміністрації товариства ім стало відомо, що 42% голосуючих акцій куплені двома фізичними особами. Ці інвестори стали наполягати на тому, щоб на чергових зборах акціонерів їх включили до складу ради директорів, причому вони не заперечували проти того, щоб чисельність членів ради була відповідно збільшена. Їх вимога була досить обгрунтованим. У цьому зв'язку виникла необхідність внести зміни до статуту товариства, збільшивши чисельний склад ради директорів. Для цього було призначено проведення загальних зборів акціонерів з відповідним порядком денним. Водночас профком, зрозумівши, що відтепер становище працівників багато в чому буде залежати від рішень великих інвесторів, став шукати шляхи, яким чином по можливості запобігти такому розвитку подій. До того ж слід було подумати і про те, як самої профспілкової організації зберегти свої місце і роль в суспільстві, не вступаючи в конфронтацію з інвесторами, результат якої вирішити наперед буде важко. Вихід з ситуації був знайдений після консультацій в ЦК галузевої профспілки та Науковому центрі профспілок. Профком поставив до відома рада директорів, інвесторів, що акціонери - члени профспілки підтримають на зборах пропозицію про збільшення чисельного складу ради директорів і проголосують за обрання двох нових членів ради, але за умови, що інвестори зі своєю боку проголосують за включення до статуту товариства нових статей, тих самих, текст яких наведено в цьому розділі. Сторони дійшли згоди, в результаті чого на зборах було прийнято взаємоприйнятне рішення. Наведені приклади свідчать про те, що конструктивні переговори і досягнення угод між профкомом і безпосередньо власником цілком реальні. Доцільно звернути увагу на те суттєва обставина, що становище трудящих в акціонерному товаристві - особлива сфера інтересів діяльності профспілок. Особлива тому, що усвідомити свої соціально-економічні та професійні інтереси в нових для трудящих умовах і втілити їх у життя без організуючою сили в особі профспілкової організації вони в масі своєї будуть не в змозі. Профспілкова організація зможе впевнено виконувати свою захисну функцію, якщо навчиться чітко формулювати і відстоювати свої вимоги, йти на певні компроміси, а при необхідності впевнено і послідовно застосовувати різні методи не просто впливу, але іпрямого, в рамках закону, тиску на адміністрацію, власника з боку очолюваного нею трудового колективу. У той же час профспілкової організації не можна не враховувати, що дуже багато важливих для трудящих рішень приймається в масштабах держави, на регіональному та галузевому рівнях. Тому її підхід до вирішення проблем трудящих, своїх власних формується з урахуванням не тільки умов, що складаються в акціонерному товаристві, а й умов, що складаються за його межами, з урахуванням досягнутих на регіональному та галузевому рівнях угод. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "" Стаття ... Трудові відносини товариства з працівниками " |
||
|
||