| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Завдання профкому щодо посилення ролі профспілкової організації в акціонерному товаристві |
||
|
Корінні політичні та соціально-економічні перетворення, що супроводжуються найсильнішим економічною кризою, мали наслідком значне скорочення чисельності членів профспілок, остаточно переконалися в нездатності профспілок захищати їх життєво важливі інтереси - право на працю, гідну матеріальну забезпечення. Офіційних порівнянних даних про кількість членів профспілок немає. Однак, за орієнтовною оцінкою експертів, можна припустити, що в кожному десятому акціонерному товаристві рівень профспілкового членства становить до 30% зайнятих і менш ніж у кожному третьому зберігся повністю. У 42% повністю приватних акціонерних товариств взагалі немає профспілкових організацій. І це відбулося протягом трьох - чотирьох років у країні, де протягом багатьох десятиліть практично всі працівники, а також пенсіонери були членами профспілок. Правда, частина працівників, зрозумівши, що, крім профспілок, їх захищати на роботі нікому, відновили своє членство. Було відновлено і створено знову багато первинних профспілкових організацій, однак наведені вище дані свідчать, що профспілки понесли досить відчутні втрати. Тому в умовах, коли міць приватного капіталу наростає, для профспілок важливо в першу чергу подбати про те, щоб працівники залишалися членами профспілки. Від того, як впораються профспілки, в першу чергу профкоми, з вирішенням цього завдання, прямо залежить, яку роль вони виконуватимуть у формуванні трудових відносин у подальшому, чи затвердять себе в новому суспільстві або зійдуть зі сцени, як це нерідко мало місце за кордоном. Працівники не підуть профспілка, якщо для них стане очевидним, що з самого початку роботи в нових умовах профком послідовно і впевнено захищає їх інтереси перед роботодавцем. Сюди в першу чергу відносяться: - контроль за дотриманням трудового законодавства; - проведення колективних переговорів з роботодавцем, укладення колективного договору і контроль за його дотриманням; - контроль за умовами та охороною праці; - забезпечення зайнятості, запобігання масових звільнень. Все сказане дає підставу вважати, що перед профкомом стоять вельми складні та неординарні для нього завдання, вирішити які, на наш погляд, можливо, лише консолідувавши весь трудовий колектив - акціонерів і просто найманих працівників для захисту інтересів трудящих в нових соціально-економічних Таким першорядним інтересом є і для трудового колективу, і для профкому правове закріплення трудових прав працівників у статуті акціонерного суспільства, причому не просто їх декларація, а й визнання колективного договору як гаранта цих прав. Право укладення колективного договору дає Закон "Про колективні договори і угоди". Тим самим одночасно буде вирішена така важлива проблема, як визнання профкому в якості сторони працівників, а значить, і сторони, що підписує колективний договір і контролюючої його виконання. У цих цілях перед профкомом стоїть завдання, спираючись на підтримку працівників, домогтися від загальних зборів акціонерів визнання, підтвердження його права виконувати в акціонерному товаристві властиві профспілкової організації функції. З боку зборів акціонерів ця міра повинна бути зроблена у вигляді внесення до статуту акціонерного товариства чітких локальних норм, що закріплюють визнання профспілкової організації, її прав, тим більше тих, які законодавчо профспілкам не гарантовані. Особливої уваги заслуговує також проблема фіксації в статутах акціонерних товариств змісту трудових відносин, способів регулювання їх. Необхідність вирішення такої проблеми диктується тими ж причинами, які викликають необхідність особливої регламентації в статутах товариств прав профспілкової організації. До того ж - що також важливо - минув час пунктуальною централізованої регламентації та контролю за порядком і розміром оплати, іншими умовами праці працівників. Все більш значну питому вагу в задоволенні потреб трудящих займають ті матеріальні, інші блага, надані їм адміністрацією акціонерних товариств понад те , що передбачено централізовано. Проте всі виплати та інші блага, що надаються відповідно зі сформованим ще на державних підприємствах в минулі часи порядком на основі колишніх централізованих рішень, колективних договорів, періодично переглядаються і все більш скорочуються. Таке положення, так чи інакше, є, безумовно, тимчасовим і нестабільним для трудящих фактором, дія якого може припинитися повністю або частково. Адже великі власники акцій, навіть працівники підприємства акціонери, а кількість їх досить велике, зацікавлені в одержанні високих дивідендів. Ці акціонери, об'єднавшись зі сторонніми власниками акцій, також зацікавленими виплат трудящим - більше розміри дивідендів. Тому повертатися кожен раз при укладенні колективного договору до підтвердження прав працівників на отримання традиційних виплат, інших видів матеріальної допомоги вельми ризиковано. У цьому зв'язку для трудящих, провідних з адміністрацією переговори профспілок, вкрай важливо зафіксувати у статутах акціонерних товариств коло тих питань в області задоволення потреб трудящих, які повинні вирішуватися суспільством самостійно і незалежно від того, передбачені ці виплати законодавчо або не передбачені. Тим самим буде визначений статус профспілкової організації та коло питань, за якими вона веде переговори, відсторонитися від яких дирекція суспільства тепер вже не може згідно його статуту. Конкретний же розмір соціальних благ, одержуваних працівниками, передбачатиметься колективним договором. Крім того, профспілкам ні в якому разі не можна не враховувати ту обставину, що чинне законодавство Росії прямо не передбачає право працівників на отримання частини чистого прибутку підприємства акціонерного товариства. Відсутність цього формального права і з'явиться підставою для скорочення переліку та зменшення розміру традиційно вироблених виплат. Тому профспілки повинні наполягати на включенні до статуту товариства особливої статті, що стосується прав працівників на отримання частини прибутку товариства. Аналогічну запис доцільно зробити і щодо права працівників - незалежно від того, є вони акціонерами чи ні, - на пільгове придбання акцій товариства при їх подальших емісіях. До того ж є і ряд інших питань, які необхідно з точки зору інтересів трудящих і їх профспілок відобразити в статуті, сформувавши особливу його статтю "Трудові відносини товариства з працівниками ". При розробці проектів статутів, внесення до них змін і доповнень з боку ряду акціонерних товариств, наприклад АТ "Центргазоочістка", АТ "Юр'єв-Польський комерційний текстиль ", за рекомендацією Наукового центру профспілок в них були передбачені відповідні статті за зазначеними вище та ряду інших питань. Нижче наводиться текст статті, яку Науковий центр профспілок рекомендує включити до статуту акціонерного товариства. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Завдання профкому щодо посилення ролі профспілкової організації в акціонерному товаристві " |
||
|
||