Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Крапівін О. М., Власов В. І.. Коментар до закону Російської Федерації "Про акціонеpних товариства" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

3. Доцільність дії профспілкової організації в закритому акціонерному товаристві



Законодавство Російської Федерації не обмежує право трудящих
на об'єднання у профспілки залежно від форми власності підприємства,
на якому вони зайняті. Так, відповідно до статті 225 КЗпП РФ, працівникам забезпечується
право на об'єднання у профспілки. Державні органи, підприємства, установи,
організації зобов'язані всіляко сприяти профспілкам в їх діяльності.
Мало того, КЗпП встановлює певні права і повноваження діяльності
профспілкової організації на підприємстві (ст.226, 230 - 235). Таким чином,
органи управління, адміністрація будь-якого підприємства, в тому числі і закритого
акціонерного товариства, не має права так чи інакше обмежувати діяльність профспілкової
організації, тим більше ставити питання про доцільність її ліквідації.
Однак існує точка зору, поширювана зазвичай в закритих акціонерних
суспільствах їх адміністрацією наближеними до неї людьми, що полягає в тому,
що в них профспілкові організації не потрібні.
Не потрібні нібито тому, що всі хвилюючі працівників питання вирішуються
ними самими на загальних зборах. До того ж представники працівників-акціонерів
представлені в раді директорів, правлінні. Що ж до директора та інших
членів виконавчої адміністрації, то вони також є акціонерами. Тому
їх інтереси тотожні інтересам рядових працівників.
Причому така точка зору не просто висловлюється і поширюється
в середовищі трудового колективу зацікавленими особами, але на працівників виявляється
в тій чи іншій формі пряме або непряме тиск, що змушує багатьох з
них відсторонено ставитися до долі профспілкової організації, навіть виходити
за прикладом представників адміністрації з її лав.
При цьому застосовуються всілякі методи тиску на профспілкову організацію.
Наприклад, збори акціонерів приймає резолюцію про припинення її діяльності.
Якщо ж таке рішення провести не вдається або адміністрація не вважає можливим
з якихось причин так різко ставити питання, з її боку починається планомірне
тиск на профспілкову організацію з метою поступово витіснити її з підприємства.
Відомі випадки, коли адміністрація перешкоджає під різними приводами
включенню до статуту товариства статті, яка регламентує права і повноваження профспілкової
організації на підприємстві . Наступним кроком стає ухилення від ведення
колективних переговорів для укладення колективного договору. Далі роботодавець
дає команду на скасування безготівкової форми сплати членських внесків, потім
припиняє надання профкому інформації щодо прийнятих заходів
соціальноекономічного характеру та т.д. і т.п.30
Попри все це частина ліквідованих при проведенні приватизації
підприємств профспілкових організацій на вимогу працівників та підтримки вищестоящих
профспілкових органів були у закритих акціонерних товариствах все ж відновлені.
Не можна недооцінювати те ще спостерігається в багатьох акціонерні товариства
явище, що не всі працівники-акціонери усвідомлено і з розумінням ставляться
до ролі та значенню для них самих профспілкових організацій. Чимало й таких, які
не відновили своє членство у профспілках або перейшли в альтернативні профспілки,
роз'єднуючи тим самим і послаблюючи профспілковий рух, його здатність протистояти
у захисті своїх вимог уряду і що набирає обертів підприємницькому
корпусу.
Це рельєфно проявляється в закритих акціонерних товариствах, де адміністрація
з вигодою для себе використовує розкол між трудящими, протиставляючи в
переговорах групи трудящих з їх особливими інтересами один одному, розпалюючи
тим самим між ними недовіру і неприязнь. В результаті між цими групами
починається конкурентна боротьба за кращі умови продажу своєї робочої сили,
плодами якої неминуче скористається адміністрація.
Вона отримує можливість маневру між ворогуючими їй ослабленими
силами працівників. Якщо одна з груп і отримає певні переваги
в зарплаті, інших виплатах, то за рахунок іншої групи, що неминуче ще більш
загострить між ними розбіжності і протистояння.
Загальним підсумком протистояння неминуче з'явиться зміцнення позиції адміністрації,
її зросла непоступливість при веденні переговорів, чому розбещення профспілки
протистояти не зможуть і будуть змушені йти на значні поступки, несумірні
з тими, які вони зробили б, якби виступали єдиним фронтом.
Для того щоб ефективно вести роз'яснювальну роботу в трудових колективах,
правильно взаємодіяти з адміністрацією, членам профспілкових комітетів,
профспілковим організаторам, іншим активістам необхідно ясно собі уявляти,
по-перше, навіщо працівникам-акціонерам потрібна профспілкова організація і, по-друге,
які специфічні для акціонерного товариства завдання вона покликана вирішувати.
Якщо ми хочемо дати відповідь на питання, навіщо працівникам потрібна профспілкова
організація, можна піти двома шляхами. Дуже привабливим виглядає той, коли
перераховуються всі дії, які здійснює профком, наводяться відповідні
приклади. Однак, як свідчить досвід роботи в трудових колективах, роз'яснення
цілей і завдань, що стоять перед профспілками, неефективно.
Більш доступним для розуміння виявляється шлях від зворотного показ трудящим
наслідків ліквідації профспілкових організацій, які мали місце в дійсності.
У найзагальнішому вигляді ці наслідки полягають у наступному.
1. Перестав діяти спеціальний орган, який акумулював, висловлював
і захищав перед адміністрацією інтереси працівників, спираючись на надані
йому законом реальні права в цій галузі. У результаті дії адміністрації
всіх рівнів стали безконтрольними і тому багато в чому довільними. Погіршився
ставлення до працівників, характер взаємин з адміністрацією, вона стає
все більш недоступною. Потреби та побажання працівників, у тому числі що носять чисто
виробничий характер, все частіше стали залишатися без уваги. Поступово
стали погіршуватися умови праці, техніка безпеки і т.д. і т.п.
2. Ні профспілкової організації - значить, трудящі роз'єднані, кожен
наданий сам собі, його взаємини з адміністрацією всіх рівнів практично
з усіх питань індивідуалізовані. Крім закону, який треба вміти реалізувати
через комісію з трудових спорів і суд, тепер його ніхто не може захистити
перед неправомірними діями адміністрації.
3. Перестав укладатися колективний договір - основний засіб консолідації
трудового колективу, вираження загальних (колективних) і приватних (професійних)
інтересів, їх фіксації та реалізації. Від адміністраторів, які закликають робочих
і службовців відмовитися від колективного договору, як основний аргумент
доводилося чути, що "все покладене трудящим на основі законодавчих
та інших централізовано затверджених нормативних актів вони отримають без колективного
договору ".
Але ж мета ведення колективних переговорів і укладення колективного
договору для трудящих полягає в тому, щоб отримати певні матеріальні
і соціальні гарантії понад те, що встановлено державою. У цьому сенс
колективного договору.
4. Відмова від профспілкової організації може означати, що на трудовий колектив
не розповсюджуватимуться додаткові матеріальні та соціальні блага,
передбачені Генеральним, галузевими тарифними та іншими угодами. Це
пояснюється тим, що профспілки тепер даний трудовий колектив не представляють,
а пільги і переваги, надані працівникам на основі цих угод,
як відомо, дуже значні.
Як свідчить досвід роботи багатьох профкомів, така аргументація
на користь збереження профспілки, доповнена прикладами з життя свого підприємства,
дуже ефективна . Що ж до специфічних завдань, що вирішуються профкомами
закритих акціонерних товариств, а також тих відкритих акціонерних товариств, де
працівники є їхніми акціонерами, то вони визначаються двоїстим становищем,
в якому знаходиться член акціонерного товариства.
З одного боку, він власник, і в цій якості він відстоює свої
матеріальні інтереси, точно так само, як і інші власники, на зборах
акціонерів при визначенні розмірів дивідендів, де інтереси всіх практично
ідентичні: кожен отримує на одну акцію частку сукупного доходу підприємства.
У той же час кожен власник є найманим працівником.
У цій якості він вступає в інші трудові відносини, і вже не з іншими
власниками, а з адміністрацією підприємства. Його трудові відносини з адміністрацією
регламентуються і регулюються таким же чином, як і на підприємствах інших
форм власності, тих, де працівники не є власниками.
Завдання профспілок при виробленні позиції щодо величини заробітної
плати, інших виплат ускладнюється тією обставиною, що працівники залежно
від стажу роботи на даному підприємстві і величини їх заробітної плати значно
відрізняються один від одного. Знову надійшли на роботу трудящі якесь
час взагалі не мають акцій.
Звідси випливає, що інтереси працівників-акціонерів, сходячись в головному
- спільному володінні та управлінні підприємством, бажанні отримати максимальну
прибуток , - розходяться в інтересах залежно від їх майнового стану
в якості власників акцій. Ті, у кого багато акцій, зацікавлені в тому,
щоб розмір виплат на них був якомога більше. Працівники, які не володіють акціями
або мають незначну їх кількість, навпаки, зацікавлені в більш
високій зарплаті.
Важливо врахувати й те обставина, що в закритому акціонерному товаристві
зберігається проблема взаємин з адміністрацією з усіх тих питань,
якими традиційно займається профспілка відповідно до законодавства,
сформованими традиціями. Той факт, що працівники є власниками акцій
підприємства, не означає, що його адміністрація не має своєї позиції і не
здатна її відстояти при вирішенні тих чи інших питань.
Адміністрація, так само як і на підприємствах інших форм власності,
повсякденно здійснює виконавчу владу, керуючи виробничо-господарської
діяльністю підприємства . Вона веде колективні переговори, відстоюючи свої
інтереси, і укладає колективний договір. У цьому зв'язку завдання профспілкової
організації полягає в тому, щоб виявити і зіставити інтереси різних
груп працівників всередині виробничого колективу, виробити їх єдину
позицію: взаємоприйнятні рішення можна знайти, зіставляючи інтереси не маси
найрізноманітніших працівників, а сторін. Тому профспілка повинна осмислювати
з боку працівників їхні проблеми та ініціювати їх рішення.
Якщо все-таки багато працівників-акціонери не хочуть бути членами профспілки,
 створити профспілкову організацію, про це слід подумати працівникам, які не є
 акціонерами. У деяких створених приватними підприємцями суспільствах їх
 чисельність наближається до 100% всіх найманих працівників.
 Що ж до закритих акціонерних товариств, створених у результаті
 приватизації державних і муніципальних підприємств, на яких спочатку
 переважна більшість працівників стало акціонерами, то чисельність цих
 акціонерів з різних, цілком законним причин неухильно скорочується.
 За нашими оцінками, на багатьох акціонованих промислових підприємствах
 чисельність найманих працівників, які не є акціонерами, збільшилася за
 три - чотири роки до 50 - 60%. Практично всі вони, а також більшість працівників-акціонерів
 потребують того, щоб їх життєві інтереси захищала профспілкова організація.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "3. Доцільність дії профспілкової організації в закритому акціонерному товаристві"
  1.  Глава ХII. Профспілкова організація в акціонерному товаристві
      дії профспілкової організації в закритому акціонерному товаристві 4. Фінансовий стан акціонерного товариства та дії профкому 5. Деякі аспекти взаємодії профкому з адміністрацією акціонерного товариства 6. Про право профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління акціонерного товариства 7. Профком та загальні збори (конференція) трудового колективу в
  2.  Умови та зміст роботи первинної профспілкової організації
      доцільно порівняти їх спочатку з тими, які були при адміністративно-командній системі управління народним господарством. Таке порівняння допоможе нам повніше зрозуміти сенс відбулися змін в умовах роботи первинної профспілкової організації, її профкому і на цій основі зробити певні висновки про необхідність трансформації їх діяльності стосовно нових життєвих реалій, в
  3.  6. Про право профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління акціонерного товариства
      доцільно підтверджувати в них право профкомів мати своїх представників у колегіальних органах управління товариств, з тим щоб виключити будь-яке протидію профкомам з їхнього боку. Найбільш ефективне рішення в цілях захисту прав профкомів, що виключає будь-яке протидію їм з боку цих органів, було знайдено в тих суспільствах, статутами яких передбачено, що
  4.  2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
      доцільно змінити таким чином: «Заява, прийняте арбітражним судом до свого провадження З дотриманням правил підвідомчості, повинно бути розглянуто ним суті незалежно від подальших змін у суб'єктному складі
  5.  Введення
      чинному законодавству. Так, відповідно до Закону (ст.11), статут товариства повинен містити ряд передбачених Законом і тому обов'язкових положень. Разом з тим зазначено, що крім цих положень статуту може містити інші положення, що не суперечать законодавству, а необхідність в цьому, як буде показано нижче, є. По-третє, в Законі не сказано ні слова про захист інтересів
  6.  Закрите акціонерне товариство
      доцільно дати деякими роз'яснені клієнту. Це пояснюється тим, що текст пункту 2 викладено в pяде його частин неопpавданно однозначно і лаконічно і не pаскpивает чинності цього повністю свого содеpжания, особливостей пpіведенних в ньому огpаничений. 1) Що стосується положення про те, що в незакритими акціонеpном товаристві акції pаспpеделяется тільки сpеди його учpедітелей чи іншого, заpанее
  7.  2. Статут товариства
      доцільно ознайомитися зі змістом Закону про акціонерні товариства. Вперше при установі суспільства статут засновується його засновником. Надалі з різних причин може виникнути необхідність внесення до нього певних змін і доповнень, прийняття статуту в новій редакції, що відноситься вже до компетенції загальних зборів акціонерів (ст.12 Закону). При цьому: 1. Внесення в
  8.  4. Реорганізація товариства
      доцільно включити пункт, що регламентує не тільки порядок голосування на спільних загальних зборах їх акціонерів, але послатися в цьому пункті на відповідні статті Закону про акціонерні товариства, що визначають порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів, у тому числі і голосування: статті 47 - 49, 51 , 54, 56 - 63. Пункт аналогічного змісту доцільно також включити
  9.  1. Рада директорів
      доцільно вказати, що за наведеними вище повноважень рада директорів зобов'язана приймати відповідні рішення, він не повинен делегувати їх іншим особам і органам. Доцільно також внести до статуту запис про те, що рада директорів вправі приймати рішення і з інших питань діяльності товариства, якщо вони не віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів, виконавчого
  10.  1. Права і роль профспілок у Російської Федерації
      дію зайнятості, на ведення колективних переговорів, укладання угод, колективних договорів та контроль за їх виконанням, на участь у врегулюванні колективних трудових спорів. Для них встановлені особливі права на взаємодію з роботодавцями, їх об'єднаннями, органами державної влади, місцевого самоврядування, на участь в колегіальних органах управління організацій.