| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Про право профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління акціонерного товариства |
||
|
Згідно зі статтею 16.3 Закону Російської Федерації "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки по уповноваженням працівників має право мати своїх представників у колегіальних органах управління організацією. Це правило діє вже два роки, проте до цих пір мають місце випадки обмеження прав профспілок з боку рад директорів (спостережних рад), правлінь відкритих і закритих акціонерних товариств на участь в їх роботі, чому профкоми не можуть протистояти, та й самі профкоми ще недостатньо чітко уявляють собі, що конкретно повинні робити їх представники в цих органах управління. В результаті у багатьох суспільствах представники профкомів ще не беруть участь в роботі їх колегіальних органів управління, що завдає великої шкоди реалізації інтересів працівників, авторитету профспілкових організацій. У зв'язку з цим з боку профкомів, та й самих акціонерних товариств, в різні інстанції надходять численні прохання дати відповіді на їх питання, пов'язані із застосуванням статті 16.3 Закону про профспілки. Враховуючи актуальність теми, нижче наводяться відповіді на найбільш істотні і часто зустрічаються питання, що допоможе профкомам реалізувати своє право ефективно впливати на прийняття колегіальними органами управління акціонерними товариствами рішень, що стосуються захисту і реалізації прав та інтересів трудящих. 1. Що таке колегіальні органи управління, в організаціях яких організаційно-правових форм вони існують? Відповідно до законодавства та статутами організацій колегіальні органи управління створюються в товариствах з обмеженою відповідальністю, акціонерних суспільствах (відкритих і закритих), виробничих кооперативах - це поради директорів (наглядові ради) і правління в акціонерних товариствах, правління в товариствах з обмеженою відповідальністю, виробничих кооперативах. На унітарних підприємствах, тобто таких, які є державною або муніципальною власністю, колегіальні органи управління, за загальним правилом, не створюються. Колегіальний орган управління відповідно до законодавства та статуту організації наділяється повноваженнями самостійно приймати рішення з певного кола питань. Рішення ці є обов'язковими в даній організації. Вони приймаються шляхом голосування членів даного колегіального органу простим чи кваліфікованою більшістю голосів. Рішення колегіальних органів управління організацією вирішальним чином впливають на розробку і проведення її довгострокової і поточної політики, визначення розмірів фонду споживання, його розподіл, установлення чисельності працівників, прийняття інших найважливіших рішень в галузі соціально-економічного становища трудящих. Тому профком вкрай зацікавлений у тому, щоб мати в цих органах управління своїх представників, здатних впливати на прийняття ними рішень, в яких зацікавлені працівники, сам профком. 2. Чи потрібна особливе рішення ради директорів (наглядової ради), правління для допуску представників профкому до участі в роботі цих органів? Ні, не потрібно. Статтею 16.3 Закону Російської Федерації "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності" таке право профкомам вже надано. Це законодавча норма прямої дії. Проте відомі численні випадки, коли поради директорів (наглядові ради), правління товариств своїми рішеннями обмежують права профкомів, не допускаючи їх представників до участі у своїй роботі. У цьому зв'язку зауважимо, що проблема визнання права профкому мати своїх представників в колегіальних органах управління не виникає у суспільствах тих галузей , в галузевих тарифних угодах яких підтверджено таке право профспілок, наприклад в нафтовій і газовій галузях промисловості, будівництві, автомобільному, сільськогосподарському машинобудуванні. Звідси випливає, що при розробці надалі галузевих тарифних угод в інших галузях народного господарства доцільно підтверджувати в них право профкомів мати своїх представників у колегіальних органах управління товариств, з тим щоб виключити будь-яке протидію профкомам з їхнього боку. Найбільш ефективне рішення в цілях захисту прав профкомів, що виключає будь-яке протидію їм з боку цих органів, було знайдено в тих суспільствах, статутами яких передбачено, що представники профкому в раді директорів (спостережній раді), правлінні наділяються усіма правами, що належать їх членам. Профкоми, права яких не підтверджені галузевими тарифними угодами, статутами організацій, при відмові колегіальних органів управління мати на своєму складі їх представників змушені вживати відповідні заходи. Вони можуть звернутися зі скаргою на дії колегіальних органів управління безпосередньо до зборів акціонерів. Однак включити до порядку денного зборів цікавить профком питання досить складно, та й до прийняття відповідного рішення може пройти багато часу. До того ж рішення зборів може бути не на користь профкому. Швидше за все, воно взагалі відмовиться розглядати включений до його порядку денного питання як що не належить до його компетенції. Тому профкому доцільно звернутися з відповідною заявою в прокуратуру, суд по місцем знаходження організації. Можливо також, незалежно від форми власності суспільства, звернутися зі скаргою до органів місцевої влади, яка в змозі, як правило, впливати на порушників закону. 3. Що конкретно повинен зробити профком, щоб реалізувати право мати своїх представників в колегіальних органах управління акціонерного товариства? Для цього до порядку денного чергових зборів (конференції) трудового колективу (Надалі - збори.) Необхідно включити питання "Про уповноваження профспілкового комітету мати своїх представників у раді директорів, правлінні суспільства ". На зборах, пославшись на текст статті 16.3 Закону РФ "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності", необхідно обгрунтувати доцільність для профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління: - профком матиме можливість регулярно отримувати і доводити до відома трудового колективу достовірну інформацію по цікавлять працівників і профком питань : про фінансово-економічний стан організації, перспективи її розвитку, наміри колегіальних органів управління, що стосуються реалізації прав та інтересів трудящих, і т.д.; - профком отримує можливість цілеспрямовано впливати, спираючись на думку трудового колективу, на членів ради директорів (наглядової ради), правління з метою прийняття ними вигідних для працівників рішень, запобігати при необхідності прийняття ними рішень, що суперечать інтересам трудящих. При обговоренні питання та прийнятті зборами рішення може виникнути дилема: хто буде стверджувати (призначати) представників профкому в органах управління - сам профком або збори? Питання це профкому слід розглянути заздалегідь і внести відповідні пропозиції на зборах, тим більше що по конкретних кандидатурах на зборах можуть висловлюватися думки, що розходяться з думкою самого профкому. Буде відповідати положенням статті 16.3 Закону про профспілки, інтересам трудящих, профкому, якщо рішення зборів обмежиться наданням профкому повноважень мати його представників у раді директорів (спостережній раді), правлінні. У цьому випадку профком отримує можливість самостійно і по свій розсуд затверджувати кандидатури його представників з числа досить кваліфікованих, досвідчених і вірних йому осіб та мобільно при необхідності здійснювати їх заміну. Таке рішення зборами питання неминуче підвищить авторитет профспілкової організації, профкому в очах не лише членів колегіальних органів управління суспільства, а й адміністрації, змусить їх більш повно враховувати думку профкому. Зі свого боку профком отримує можливість мати саме своїх, а не нав'язаних всупереч його думку представників у раді директорів (спостережній раді), правлінні, отримувати від них цілком достовірну інформацію, ефективно направляти їх роботу, бути впевненим у тому, що права та інтереси працівників, профкому будуть кваліфіковано представлені і надійно захищені. Разом з тим профкому необхідно заздалегідь визначитися і бути готовим захищати на зборах свою позицію з питання, чи буде обраний (призначений) один представник і до ради директорів (наглядова рада), і в правління або ж в кожен з цих органів управління буде обрано по одному представнику. У ряді акціонерних товариств, де вже накопичено певний досвід роботи представників, обраний один представник. На думку профкомів цих акціонерних товариств, краще мати одного представника в обох органах управління: - він отримує можливість самостійно, а не у викладі іншої особи дізнатися все йому необхідне про зміст роботи як ради директорів (наглядової ради), так і правління, скласти про нього думку на основі власних спостережень; - він має можливість проконтролювати і прокоментувати проходження через ці органи управління одних і тих же питань, зіставити їх позиції, проаналізувати рішення; на основі узагальнення цих позицій і рішень дати профкому обгрунтовані, єдині рекомендації з конкретних питань захисту прав та інтересів працівників, самого профкому. Позиція профкомів акціонерних товариств, що мають одного представника в колегіальних органах їх управління, на наш погляд, досить переконлива. Однак не слід забувати про те, що різні суспільства значно відрізняються один від одного, мають кожне свої особливості, у тому числі і такі, як обсяг роботи, що виконується колегіальними органами управління, характер їх взаємовідносин з профкомами, ступінь задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників і т.д. Виходячи з цих особливостей товариств та слід вирішувати питання про кількість представників профкому в їх колегіальних органах управління, тим більше що стаття 16.3 Закону про профспілки не робить у цій частині яких обмежень. Дане питання має вирішуватися на розсуд профкому та зборів. На наш погляд, виходячи з вищенаведених міркувань, доцільно, щоб збори делегувало рішення цього питання профкому. Рішення зборів про уповноваження профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління товариства доцільно викласти стосовно до тексту статті 16.3 Закону про профспілки , з тим щоб надалі виключити какуюлибо можливість його різного тлумачення з боку цих органів. Наприклад: |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "6. Про право профкому мати своїх представників у колегіальних органах управління акціонерного товариства" |
||
|
||