Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3.4. Загальні підходи до діагностики психічного розвитку дітей |
||
При проведенні діагностики важливо пам'ятати про те, що психічний розвиток дітей - це складний процес, в якому неможливо виділити окремі незалежні один від одного параметри. Тому при проведенні діагностики необхідно використовувати цілу «батарею» методик, спрямованих на вивчення всіх сторін психіки дітей, зіставляючи отримані дані так, щоб можна було отримати цілісне уявлення про конкретну дитину. При цьому важливо не тільки правильно підібрати методики, але і розташувати їх в певному порядку, щоб дитина не втомився, не відмовився від роботи. Аналізуючи отримані дані, важливо встановити взаємозв'язок між окремими особливостями і сторонами психіки обстежуваного дитини (пізнавальними здібностями, особистісними якостями, характером спілкування). На підставі такого аналізу складається психологічна характеристика, в якій дається комплексний опис психологічних рис даної дитини, а також Основні причини появи тих недоліків і відхилень, які були виявлені в процесі обстеження. Адже в реальному житті всі сторони психіки впливають один на одного, і, наприклад, неуспішність у навчальній діяльності може бути пов'язана як з відставанням пізнавального розвитку, так і з високою тривожністю або уповільненим темпом орієнтування дітей. У свою чергу особливості пам'яті і рівень мислення визначають і деякі якості особистості, наприклад, рівень домагань або агресивність дитини, особливості її спілкування. Правильна діагностика - перший крок в організації корекції психічних відхилень, так як вона показує, що є першопричиною порушень в психічному розвитку, які якості найгірше сформовані. Таким чином на підставі психологічної характеристики складається план корекції - від допомоги дитині у виправленні простих недоліків до компенсації складних дефектів. Складання такої характеристики є не 82 простим завданням навіть для практичного психолога; для успішної роботи потрібна деяка практика і, головне, дотримання основних правил роботи з тестами, тому що непрофесійний підхід до діагностики може принести більше шкоди, ніж користі. Обстеження, як правило, починається з розмови з дорослими, (іншими вихователями, вчителями, батьками) в тому випадку, якщо вони звернулися до Вас з певними скаргами на дитину. У процесі бесіди Вам необхідно чітко визначити характер претензій до дитини і причин невдоволення ім. Власне обстеження дитини починається з аналізу його зовнішнього вигляду і його реакції на ситуацію обстеження. При цьому треба звертати увагу на те, наскільки дитина відкрита для контакту, проявляє він активність (наприклад, вивчає обстановку в кімнаті, розглядає з інтересом іграшки, предмети, що стоять в ній) або він расторможен, тобто крутиться на місці, поривається встати, вертить щось в руках або просто базікає руками або ногами. Фіксується і прояв загальмованості, напруженості, проявляемое дитиною, прагнення сісти або встати в куточок, небажання звертати на себе увагу, боязнь вступити в розмову. Всі ці факти пов'язані як з психодинамическими (вродженими) особливостями дитини (наприклад, з імпульсивністю або ре-гідности), так і з якостями його особистості (наприклад, з тривожністю або демонстративністю). Отримані при спостереженні дані надалі зіставляються з даними тестів і допомагають зрозуміти природу інтелектуальних або емоційних відхилень дитини. При обстеженні важливо чергувати методики таким чином, щоб методи, спрямовані на вивчення пам'яті, слідували за методиками, спрямованими на аналіз мислення, а вивчення сприйняття слід було за дослідженням креативності. Починати діагностику рекомендується з малювання (як на вільну, так і на задану тему), даючи дитині час увійти в ситуацію обстеження. Спочатку даються і завдання на дослідження пам'яті, так як необхідно час (не менше 20 хвилин) для дослідження відстроченого відтворення. Водночас особистісні методики пропонуються дітям в кінці роботи, після того, як новизна ситуації для нього згладиться і налагодиться контакт між дорослим, які проводять діагностику, і дитиною. Ця послідовність зберігається і в тому випадку, якщо обстеження проводиться не одноразово, але протягом декількох занять. 83 При проведенні діагностики необхідно запам'ятати кілька основних правил, без яких Ваша робота не буде успішною. 1. Кожна методика спрямована на вимірювання дуже вузького, спеціального якості - якогось виду уваги, пам'яті, мислення дитини. Ні методик, які б вимірювали відразу все, немає методик, на підставі яких Ви б могли відразу зрозуміти все в дитині і дати загальну характеристику його особистих якостей, здібностей, особливостей його спілкування або стилю діяльності, її пізнавальних процесів. Тому для складання психологічної характеристики необхідно використовувати не менше 10-15 різних тестів. 2. Обов'язково звертайте увагу на інструкцію, яка дається в кожній методиці. Пам'ятайте, що неправильна інструкція може повністю змінити зміст завдання і, отже, отриманий Вами результат. З.Не забувайте про те, що кожна методика розрахована на певний вік. Тому уважно стежте за тим, щоб вік досліджуваного дитини збігався з тим віком, для якого складена дана методика. Існують методи, які можна використовувати в різних вікових групах. У таких випадках звертайте увагу на інструкцію і спосіб подачі матеріалу для кожного віку. 4. Результати, отримані Вами, також не можуть бути однакові для різного віку. Тому будьте уважні при інтерпретації результатів, обов'язково звіряйте їх з нормативністю, тобто з тими результатами, які типові для дітей даного віку. Пам'ятайте і про те, що тільки за даними однієї методики, навіть якщо результати дитини нижче, ніж повинні бути в нормі, ще не можна зробити висновок про його «дурості» або відсталості, так само як і про обдарованість. Такий висновок може бути зроблений тільки в тому випадку, якщо дані всіх інтелектуальних тестів (або більшості з них) нижче або вище норми. 5. Багато методики вимагають спеціального «стимульного матеріалу», тобто карток, текстів, картинок, які пропонуються дитині Не забувайте, що всі інструкції про порядок пред'явлення і способі подачі цього матеріалу обов'язкові; при недотриманні їх або зміні самого матеріалу Ви отримаєте зовсім інший результат. 6. Існують так звані суб'єктивні та об'єктивні методики, способи аналізу отриманих результатів. Одні з них мають точні ключі і розраховані за балами варіанти відповідей, інші вимагають не кількісної, але якісної інтерпретація 84 ції; хоча працювати з ними важче, часто ці методи дають більш важливі дані про психічний стан дитини. Однак при роботі з ними треба проявляти особливу увагу і звіряти отримані результати з показниками, отриманими в інших тестах. 7. Ніколи не намагайтеся тиснути на дитину, тобто працювати з ним без його добровільного бажання. Заперечення дитиною ситуації обстеження може порушити весь процес діагностики і Ви отримаєте невірні результати. Намагайтеся також не підкреслює, що Ви перевіряєте дитини, як би екзаменуете його, це призведе до напруженості, скутості і також порушить об'єктивність отриманих даних. Можете включити обстеження в процес будь-якої спільної діяльності, навіть ігровий, але тільки в тому випадку, якщо дитина може і в процесі цієї гри зосередитися, прийняти завдання, а не кинути його на півдорозі, якщо воно йому здасться нудним або важким. Словом, Ви повинні зацікавити його даною діяльністю і добитися уваги до неї. ? Запитання і завдання 1. Перерахуйте закономірності психічного розвитку немовлят, відкриті Н.М. Щелованова і А. Гезеллом. 2. Розкажіть, яким чином сприйняття впливає на розвиток мислення в ранньому та дошкільному віці. 3. Назвіть, які види діяльності є найбільш значущими для розвитку сприйняття і мислення в перші роки життя і чому? 4. Перерахуйте закономірності розвитку мислення дітей, описані Ж. Піаже. 5. Розкажіть, яким чином, на думку Л.С. Виготського, розвивається вольова регуляція пізнання і поведінки в дошкільному віці. 6. Опишіть розвиток самооцінки дітей в ранньому та дошкільному віці. 7. Сформулюйте індивідуальні особливості дитини і покажіть, як вони впливають на розвиток його особистості. 8. Розкажіть про необхідність комплексного підходу до діагностики дітей.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3.4. Загальні підходи до діагностики психічного розвитку дітей " |
||
|