| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ |
||
|
Серед різноманітних функцій педагогічної діагностики на першу позицію виходять: стратегічно -інформаційна, тактично-корекцією інша й прогностична. Стратегічно-інформаційна функція полягає у діагностичному забезпеченні педагогічного керівництва навчально-виховним процесом загальними знаннями про дітей, про протікання педагогічного процесу. Якщо загальна педагогіка та психологія озброюють вчителя і вихователя знанням закономірностей організації життя, розвитку дітей, їх ставлення до світу, то вихідна стратегічна діагностика дає інформацію про реальний стан відносин, про норму або відхилення у становленні та психічному розвитку особистості кожної конкретної дитини. Така інформація робить педагогічний процес проглядаються, контрольованим, практично цілеспрямованим. Вона дає можливість знімати протиріччя, приводити у відповідність суще, наявне на даний момент якість у розвитку, вихованні дітей і колективи з належною. - Ідеалом, прийнятим педагогічної моделлю. Стратегічна діагностична інформація дозволяє перевірити виховно-навчальну ефективність цільних педагогічних систем, концепцій, теорій. Корекційна діагностика покликана забезпечити інформацію, що дозволяє постійно тримати руку на пульсі життя, руху педагогічного процесу. Забезпечення ефективності виховання і навчання неможливо без повсякденних відомостей про успіхи та невдачі школярів у засвоєнні знань, у формуванні поглядів і переконань, моральних та естетичних відносин, особистісних якостей. Широка і глибока обізнаність дає педагогу реальну можливість доходити до кожного учня, вносити корективи в його ставлення до життя, людям, самому собі, змінювати хід педагогічного процесу, структуру та зміст окремих форм, методів виховання і навчання, удосконалювати свою позицію і себе. Прогностична функція діагностики полягає в тому, щоб виявляти, вловлювати, виявляти тенденції розвитку педагогічного та учнівського колективів, груп, об'єднань і окремої особистості дитини. Так, інформація про ізольованість педагогів один від одного, про їх прагнення лише до урокодательству, формалізм у відносинах з учнями, про ослаблення діяльності творчих методичних об'єднань дозволяє діагностувати насувається криза педагогічного керівництва, констатувати його нездатність ефективно вирішувати Питання виховання і навчання. Те ж можна сказати і про діагностику дитячого колективу. Відчуження окремих хлопців від громадських об'єднань, формальне ставлення до шкільних і класним справах, освіта розрізнених, не пов'язаних між собою груп за інтересами поза школою і на противагу їй, наштовхують на думку, що відбувається розпад дитячого виховного колективу і що його позитивний вплив у зв'язку з цим буде різко знижуватися. Якщо ж, навпаки, хлопців тягне в школу, вони знаходять задоволення своїм інтересам, зміцнюється організаційна єдність школярів на базі спільних справ, зростає духовно-моральне, емоційне взаєморозуміння, значить, міцніє і перетворюється у дієвий інструмент виховання дитячий колектив, що створює сприятливе середовище розвитку людської особистості. Прогностична діагностика необхідна і в процесі формування кожної дитини. Педагог не може задовольнятися повсякденним спілкуванням і взаємодією з дітьми і одночасно залишатися вихователем. На основі глибокого вивчення індивідуальних особливостей йому необхідно чітко і ясно уявляти собі загальну спрямованість дитячої особистості, на який ідейної, ідеологічної та емоційній основі відбувається її формування: переважають чи в дитині свідомі егоїстичні устремління або очевидно проявляються морально-індивідуалістичні і одночасно коллективистические настрою; чи розуміє він особисту зацікавленість тільки як наживу, збагачення будь-якими засобами або як пошук своїх інтересів серед інтересів інших хлопців і разом з ними; захоплюється він громадськими цілями і шукає соціальну справедливість, або, як написав один підліток у газету, він поглинений романтикою злочинного світу і хоче стати «злодієм у законі»; захоплюється він ручною працею, чи любить майструвати і виготовляти моделі, художні вироби або схильний до теоретичного осмислення життя природи і суспільства? Без такого діагностичного знання неможливо конкретизувати мету виховання відносно кожної окремої дитини, скласти програму його індивідуально-особистісного становлення та розвитку. Вихователю необхідно знати і про навчальні успіхи школяра: про широту його освітнього кругозору, міцності знань, умінь і навичок, розвитку розумової здібності, стані таких найважливіших психічних процесів, як пам'ять, мова, сприйняття, уяву. Тільки на цій основі можлива прогностична програма інтелектуального розвитку дитини. Реальне володіння всією цією прогностичної інформацією вимагає від педагога систематичного ведення спеціального щоденника, в якому конкретизувалися б відомості про кожному окремому дитині, що представляють собою своєрідну історію розвитку дитячої особистості. Предметом безпосереднього вивчення, головним джерелом інформації про дітей, їх колективах та об'єднаннях є дії, вчинки, що здійснюються як у звичних, буденних, так і у непередбачених, екстраординарних, екстремальних, несподіваних ситуаціях. У першому випадку діагностична інформація свідчить про те, якими інтелектуальними, емоційними, організаційними можливостями володіють особистість, група, колектив і якими самі хлопці уявляють себе в повсякденному житті. У другому випадку діагностичні відомості дозволяють судити про те, які школярі насправді, в якій мірі виховні дії і взаємодії стали другими, соціально обумовленої натурою дитини. Вони показують, наскільки соціальному вихованню вдалося розвинути в дитячій особистості вільну моральну волю, здатність керувати своїми психічними станами, почуттями і поведінкою в цілому. Говорячи більш конкретно, предметом діагностичного пізнання є основні складові поведінки і вчинків дітей, їх життєдіяльність, спілкування, відносини. У цих основних механізмах життєдіяльності проявляється вся людина, незалежно від віку: стан його психіки, накопичений досвід, генетичні задатки, нервово-емоційні реакції.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ " |
||
|
||