|
Так як в [тілах], рухомих непреривпо, виникнення, пли якісна зміна, або зміна взагалі відбуваються так, що суще і що виникає слідують одне за іншим без перерви, то потрібно тепер розглянути, чи є щось таке, що необхідно буде, або такого немає, але все може не виникнути. Ясно, що є такі [речі], які можуть не виникнути, і тому «буде» означає не те ж, що «має намір бути». Про те, про що виправних говорити, що воно буде, коли-небудь буде правильно сказати, що воно є, а те, про що тепер правильно говорити, що воно має намір бути, цілком може і пе виникнути. Адже якщо хтось має намір йти, то він може і не вирушити в дорогу. Взагалі кажучи, оскільки інші з існуючих речей можуть і не бути, то ясно, що і з тими, що виникають, справа буде обстоять так само, і їх виникнення буде не необхідно. Такі Чи все [виникаючі] речі чи ні, або деяким безумовно необхідно возшпшуть, а з виникненням справа йде так само, як з буттям: ОДПІ речі не хмогут не бути, а інші можуть? Наприклад, чи необхідно виникати сонцевороту, т. е. [НЕ йде чи справа так], що неможливо, щоб вони не виникли? Якщо попереднього необхідно виникнути в тому випадку, якщо має бути подальше (наприклад, якщо [повинен] бути будинок, то [повинен бути] і фундамент, а якщо фундамент-то і Глипа), чи означає це, що тоді, коли виник фундамент, необхідно повинен виникнути і будинок? Чи це вже не так, хіба тільки [подальше] повинно виникнути з безумовною необхідністю? У цьому випадку, якщо виник фундамент будинку, то необхідно повинен виникнути і будинок. Адже ставлення попереднього до подальшого було таким, що там, де має бути подальше, необхідно їсти і попереднє. Отже, якщо необхідно возпікновеніе подальшого, то необхідно виникнення і попереднього, якщо ж необхід-мо виникнення передує, то необхідно і виникнення наступного, але не через попереднього, а тому, що було припущено, що воно необхідно буде. Отже, в тих випадках, коли подальше необхідно, зворотне теж [має місце], і завжди, коли виникло попереднє, необхідно 25 виникає і наступне.
Однак якщо [ряд] йде в нескінченність, то виникнення якогось певного подальшого буде не безумовно необхідно, а тільки умовно, адже попереду завжди необхідно буде щось інше, в силу чого тому необхідно виникнути. Тому якщо у нескінченного немає початку, то пе буде і якого-небудь перший, від якого необхідно залежить виникнення всіх [подальших]. Але навіть і там, де [ряд] обмежений, не можна буде з достовірністю стверджувати, ЩО 30 [подальшого] безумовно необхідно виникнути, наприклад [що виникне] будинок, коли виникло підставу. Адже якщо тільки справа йде не так, що завжди необхідно [дому] виникнути, то вийде, що повинно бути завжди те, що може бути не завжди. З іншого боку, [річ] повинна завжди перебувати у виникненні, якщо її виникнення необхідно. Адже ТЕ, ЩО 35 існує в силу необхідності, разом з тим [існує] завжди, бо ТЕ, ЩО необхідно існує, чи не 338а може не існувати. Тому якщо воно існує необхідно, то воно вічне, а якщо воно вічне, то воно існує необхідно. І якщо виникнення необхідно, то воно вічне, а якщо воно вічне, то воно необхідне. Значить, якщо виникнення чогось безумовно необхідно, воно відбувається по колу і повертається [до 5 вихідної точки]. Адже виникнення необхідно повинно або мати межу, або не мати його, а якщо такої межі немає, то воно відбувається або по прямій лінії, або по колу. Але в такому випадку, якщо виникнення вічно, воно не може відбуватися по прямій лінії, тому що воно ніяк пе може мати початку, - ні вниз, в майбутнє, ні вгору, в минуле. Але воно повинно мати початок, а [з іншого боку], воно не може бути веч-ю вим, якщо воно обмежене. Тому воно необхідне [відбувається] по колу, так що необхідно повертатися [до того ж самого]; наприклад, якщо якесь [ланка ряду] необхідно і попереднє йому теж, а якщо попереднє, то і подальше теж необхідно повинно виникнути. І це завжди безперервно відбувається, адже байдуже, говоримо ми про двох ланках ряду або про багатьох. 15 Отже, безумовна необхідність мається на русі по колу і у виникненні по колу.
І якщо виникнення відбувається по колу, то кожне [ланка] необхідно виникає і буває виникли, а якщо воно необхідне, то виникнення відбувається по колу. І це цілком логічно, оскільки вічність руху по колу і [руху] небесного склепіння виявилися ще й іншим чином. Адже необхідно виникає і буде існувати як цей рух, так і [дви-яз8ь жения], викликані їм: якщо те, що рухається по колу, завжди щось рухає, то і рух таких [речей] також необхідно має бути рухом по колу . Наприклад, від того, що вища обертання відбувається по колу, певним чином [по колу] рухається і Сонце, а в залежності від нього по колу виникають і повертаються часи року, а оскільки вони так віз-я никают, від них в свою чергу [залежать ] та інші речі. Але чому одні [речі] явно виникають так, наприклад циклічно виникають дощ і хмари, а саме якщо буде хмара, то повинен йти дощ, а якщо йде дощ, то має бути і хмара. Людина ж і тварини не повертаються до самих себе так, щоб знову виникло те ж саме (адже якщо народився батько, то не 10 необхідно народитися і тобі, але якщо ти народився, то [повинен був народитися] і він; таке виникнення здається подіями по прямий). Починати розгляд цього потрібно знову з питання: однаковим чи шляхом все повторюється чи ні? Або в одних випадках [повторення] одне і те ж тільки по числу, а в інших - тільки по виду? Очевидно, що ті [речі], рухома сутність яких непреходяща, і по числу залишаються тими ж, адже [рух] узгоджується з рухомим. Там же, де сутність скороминуща, що повертається, необхідно їсти [одне і те ж] по виду, а не за кількістю. Ось чому вода, що виникає з повітря, і повітря, [що виникає] з води, тотожні по виду, але пе по числу, якщо ж вони [одні й ті ж] по числу, то цього, у всякому разі, не буває з тими [ речами], сутність яких така, що вони можуть і не бути.
|
- Книга одинадцята (К)
одинадцята
- Глава перша
одинадцята 1 См . «Фізика» II; «Метафізика», 1013 а 24 - b 16, 17-21 * 1041 а 27-30; 1044 а 32 - b 1. - 328. 2 Див 93 а 7-8. - 329. Глава дванадцята 1 Див 93 а 30-34, Ь 7. - 331. 2 В якому середній термін позначає не причину, а то, причиною чого вона є. - 331. 3 Не можна укладати від причини до того, причиною чого вона є. - 332. 4 СР «Фізика», 236 а 5-7.
- Глава перша
голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В ; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г , 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава сорок перший
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193.% Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21 . - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава десята 1
одинадцята 1 До уривку 77 а 11-21. Щоб висновок мало вигляд висловлювання « В є А і не є не-А », ббльшая посилка повинна мати вигляд висловлювання« Б є А і не є не-А ». При цьому байдуже, чи буде менша посилка мати вигляд висловлювання« В є Б »або« В є Б н НЕ-Б »(що стосується середнього терміна) або« В є Б »або« В і пе-В суть Б »(що стосується меншого терміпа): у кожному
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183 . 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185.? В
- Глава перша
одинадцята 1 Доводи ad hominem, а не ad rem. - 522. 2 Див «Перша аналітика», 53 b 7 - 8; 57 а 36 - 40. - 522. 8 Див 100 а 29 - 30. - 523 . Глава дванадцята 1 СР «Друга аналітика», 76 b 16 - 21. - 526. 2 СР «Перша аналітика», 65 а 38 - b 3. - 526. 3 Див 162 а 10 - 12. - 526. 4 Т. е. роблять висновок чи корректпо. - 527. 5 Як діалектичного доводу. - 527. Глава
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР « Друга аналітика »II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 СР« Друга аналітика », 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. до н. е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 СР прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон . Федр, 245 с - тобто СР «Про душу», 408 b 32 - - 409
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
|