|
Так як деякі [предмети] виникають і знищуються, а виникнення відбувається в середній обла-25 сти [Всесвіту], то потрібно сказати і про те, скільки є почав будь-якого виникнення, і про те, які вони. Адже нам легше буде розглядати зокрема після того, як ми зрозуміємо спільне. Число і рід цих почав ті ж, що і у почав [сутностей] вічних і первинних: одне існує як ма-зо терия, інше - як форма. Повинно бути в Паліча ще й третій, адже, так само як і в первинних [сутності], двох недостатньо для того, щоб мало місце виникнення. Причина в сенсі матерії виникають [речей] - це можливість бути і не бути. Адже є речі, які існують необхідно, наприклад вічні [сутності], а інші необхідно, не існують. Для перших ІЗ НИХ НЄВОЗМОІШО не бути, 35 а ДЛЯ друге неможливо бути, бо [не може бути], 335 b щоб всупереч необхідності справу з ними дещо інакше. Однак є й такі [речі], які можуть бути, і можуть не бути, - це якраз те, що здатне виникати і знищуватися, адже воно то існує, то не існує. Так що, в того, що може бути і може не бути, необхідно відбувається виникнення і знищення. Ось чому ця [можливість бути І не 5 бути] і є прічіпа в сенсі матерії для речей, здатних до виникнення; причина ж в сенсі «заради чого» - це образ і форма. Таким є визначення сутності кожної з цих [речей]. Сюди має додати і третє [початок], про який всі гадають, але ніхто не висловлюється. Одні, як Со-ю крат в «Федоне», вважали, що причина, достатня для виникнення, - це природа ідей 19. Адже він, упрекнув інших [філософів] в тому, що вони нічого [з цього приводу] не говорять, висловив припущення, що одні з існуючих [речей] - це ідеї, а інші - [речі,] причетні ідеям, і що про всяку [річ] кажуть, що вона існує, коли вона відповідає ідеї, а виникає, коли вона [стає] Сопричастя їй, і знищується, коли вона втрачає його, так що якщо це вірно, думає він, то ідеї 15 необхідно повинні бути причинами виникнення і знищення. Інші ж визнають таким початком саме матерію, тому що від неї виходить двіжепіе. Однак ні ті, ні інші не говорять належним чином. Адже якщо ідеї - це причини, то чому опи пе викликають постійно безперервного виникнення, а воно то відбувається, то немає, хоча ідеї і [речі], їм 20 причетні, існують завжди? До того ж ми бачимо, що в деяких випадках щось інше буває причиною: лікар дає здоров'я, а вчений - знання, хоча є саме по собі здоров'я і саме по собі знання, так само як і [речі], їм причетні. Точпо так само йде справа і з усяким дією, виробленим у відповідності зі здатністю. 25 Більш згідним з природою було б твердження, що матерія породжує завдяки руху. Адже якісна зміна і зміна вигляду швидше бувають причиною породження, і в усьому ми звикли називати діючої причиною те, що приводить в рух, будь то в природі, будь то в мистецтві. Але й ті, хто так каже, не праві. Адже мате-80 рії властиво відчувати вплив і рухатися, рухати ж і діяти - це властивість іншої сили. Це очевідпо в [речах], породжуваних як мистецтвом, так і природою. Адже не сама з себе вода виробляє тварина і не колода - ложе, а мистецтво. Ось чому які стверджують це теж помиляються, а ще й тому, що вони залишають без уваги більш важливу причи-«5 ну, відкидаючи суть буття і форму. До того ж, відкидаючи ЗЗОо причину в сенсі форми, вони приписують [простим] тілам сили, завдяки яким, за їх мнепію, відбувається виникнення, перебільшуючи їх значення як знаряддя.
А так як, кажуть вони, тепле за своєю природою раз'едіпяет, а холодну з'єднує і кожна з б інших [протилежностей] або діє, або відчуває вплив, то, за їх словами, з них і з їх допомогою все інше виникає і знищується. Адже очевидно, що і вогонь сам рухається і зазнає. Вони роблять майже те ж, як якби хто визнав причиною виникаючих [речей] пилку і всяке дру-10 гое знаряддя: адже коли пиляють, необхідно роз'єднують, а коли обтісують, то роблять [дерево] гладким, і в інших випадках точно так само . Тому, як би пі діяв і рухав вогонь, вони не бачать, як іменпо оп рухає і що він гірший знарядь. Ми вже висловлювалися раніше про причини вообще20, а тепер уточнили [питання] відносно матерії та форми. РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ Далі, так як рух в отпошеніі місця, як is ми вже сказали, вечно21, то і виникнення необхідно має бути безперервним. Наближаючи і видаляючи породжує [силу], переміщення зробить виникнення невпинним. Разом з тим очевидна правильність і колишнього нашого твердження про те, що не виникнення, а переміщення є перший рід з-20 менеіія22. Адже мається набагато більше сенсу в тому, що суще є причина виникнення не-сущого, ніж у тому, що не існуюче - причина буття сущого. Переміщуване існує, а що виникає не існує, тому переміщення первісніша виникнення. А так як припущено і доведено, що виникнення і знищення речей неперервні, і ми говоримо, ЩО 25 переміщення - причина виникнення, то яспо, ЩО якщо є одне лише переміщення, то воно не може викликати виникнення і знищення, тому що вони протилежні. Адже тому, що завжди знаходиться в однаковому стані, властиво за природою робити завжди одне і те ж. Тому [в цьому випадку] завжди буде або виникнення, або знищення. Отже, має бути кілька рухів, протилежних го один одному або іо своєму напрямку, або по нерівномірності, бо причини протилежних один одному речей протилежні. Ось чому причина виникнення і знищення ие іервічное перемещеніе23, а переміщення [Сонця] по екліптиці, бо тут є безперервність і два [роду] рухів. Справді, якщо виникнення і знищення повинні бути завжди неперервні, то необхідно, щоб завжди щось рухалося, щоб ці з-ш'менения пе припинилися, і рухів має бути два, щоб відбувалося не тільки одне [з них]. Причина безперервності - у переміщенні цілого, а причина наближення і удалепія [Сонця] - в нахилі [екліптики]: воно ж буває то далеко, то близько. З-за цього нерівного відстані його рух нерівномірно-ь мірно. Тому при своєму наближенні та знаходженні поблизу [Сонце] викликає виникнення, а при [своєму] видаленні і знаходженні вдалині - знищення; і при повторному наближенні воно викликає виникнення, а при повторному видаленні - знищення. Адже причини протилежних один одному речей проти-10 положностей. Природне знищення і природне виникнення займають однаковий час. Ось чому у кожного [істоти] часи, тобто терміни життя, мають своє число, і цим числом вони розрізняються. Адже все має свій порядок, і всяке життя і час вимірюються періодом. Але не у всіх він один і той же: у одних менше, в інших більше. Адже міра життя 15 для одних рік, для інших же більший, а для інших менший період. Чуттєве сприйняття також явно свідчить на користь наших слів: ми паблюдаем, як при наближенні Сонця відбувається виникнення, а при видаленні - загибель, причому і те й інше займає рівний час. Адже тривалість природного знищення 20 і виникнення однакова.
Однак часто буває, що речі знищуються в менший час через їх змішання один з одним; справа в тому, що матерія неоднорідна, тобто не всюди одна і та ж, а тому всякого роду виникнення необхідно нерівномірні, і одні протікають швидше, а інші - повільніше. Тому й буває, що виникнення одних викликає знищення інших. 25 Як вже говорилося, виникнення і знищення завжди будуть відбуватися безперервно і ніколи не припиняться в силу же названої нами причини. І в цьому укладений [глибокий] сенс, бо ми стверджуємо, що в усьому природа завжди прагне до кращого. «Бути» краще, ніж «не бути» (скільки значень має so «буття»-сказано в іншому місці) 24, однак буття не може бути притаманне всім [речам] через їх віддаленості від [першо] початку. Тому бог завершив світове ціле тим способом, який залишався: він зробив виникнення невпинним. Адже саме так буття найбільше може бути продовжено, тому що постійне виникнення найближче до [вічної] сущ-837о пості. Причина цього, як ми вже не раз говорили, - переміщення по колу, бо єдино воно безперервно. Тому йому наслідують і інші [речі], Котория перетворюються один в одного, згідно своїх властивостях і силам, папрімер прості тіла. Справді, всякий раз, коли з води виникає повітря, з повітря - 5 вогонь, а з вогню - знову вода, ми говоримо, що виникнення вчинила своє коло, тому що повернулося до початкової точки. Тому прямолінійне переміщення, що наслідує круговому, також безперервно. Після цього стає ясним і питання, який викликає у деяких утруднення: оскільки всяке [просте] тіло прагне в своє власне місце, то чому тіла не розмістилися за нескінченний час? Причина цього в тому, що вони переходять один в одного, ю Якби кожне з них перебувало в своєму місці і ие змінювалося під впливом сусіднього, то вони вже були б роз'єднані. Але вони змінюються через двоякого руху [сонця], і ці ізменепія не дозволяють пі одному з них залишатися в своєму належному місці. Отже, зі сказаного ясно, що мається возпікпове-15 ня і знищення, ясна також причина їх, а також те, що саме здатне виникати і упічтояшться. Але якщо є рух, то необхідно є і такий собі двигун, як уже раніше було сказано в іншому месте25; а якщо рух вічно, то повинен бути вічним і двигун, і якщо рух безперервно, то двигун один, нерухомий, нерожден і неізмепен. Якби рухів по колу було більше, ніж одне, ТО І [двигунів] було б більше, АЛЕ ВОНИ все не-20 обходимо доляши були б якось підкорятися єдиного початку. А так як час безперервно, то необхідно безперервно і рух, якщо тільки неможливо, щоб час існувало без руху. Отже, час - це обчислення чогось безперервного, тобто руху по колу, як було встановлено на початку наших 25 рассужденій26. А від чого безперервно рух - чи тому, що безперервно рухоме, чи від того, що пепреривіо те, в чому воно рухається? Я маю на увазі, [наприклад], місце або властивість? Ясно, що від того, що безперервно рухоме. Адже як інакше може бути безперервно властивість, якщо ие від того, що безперервний предмет, якому воно притаманне? Еслп ж безперервно і те, в чому оп рухається, то це відноситься тільки до місця, адже воно володіє ПЕКО величиною. Але лише [рухоме] ПО зо колу безперервно таким чином, що воно завжди пе-преривпо саме для себе. Отже, тіло, що переміщається по колу, робить двіжепіе безперервним, а його рух робить безперервним часом.
|
- Глава дев'ята
дев'ята
- Глава перша
дев'ята Див« Топіка » II, 7 - 9; IV, 3, 4; V, 6. - 482. І тим самим допущено idem per idem. - 483. СР «Друга аналітика», 79 Б 23 - 24. - 484. 1 ср 113 а 27 - 28. - 485. 2 Про це Софісті нічого певного не відомо. - 485. Глава дванадцята 1 Середнє парного і середнє непарного не визначаються однаковим чином. Середнє непарного є одиниця, бо
- Книга дев'ята (в)
дев'ята
- Глава перша
дев'ята 1 Див гл. 8. - 327. Глава десята 1 Див 93 а 18-27. - 327. 2 Див 93 Ь 21-25. - 328. 9 Т. е. «становищем термінів» (94 а 2). - 328. Глава одинадцята 1 Див «Фізика» II; «Метафізика», 1013 а 24 - b 16, 17-21 * 1041 а 27-30; 1044 а 32 - b 1. - 328. 2 Див 93 а 7-8. - 329. Глава дванадцята 1 Див 93 а 30-34, Ь 7. - 331. 2 В якому середній термін
- Глава перша
голова Академії після Спевсиппа. СР 141 а 6; 152 а 7, 27. - 383. 4 СР «Перша апалітіка», 32 b 5-13; «Про тлумачення», 9. - 383. 5 Лродік Кеосскні (V ст. До н. Е..) - Старший софіст, творець синонимики. - 384. Глава сьома 1 А саме (1) (А р Б і А р = | Б), (2) (А р = 1 Б п Н Ар Б), (3) (А р Б і А р = 1 Б), (4) (= 1 А р Б і = 1 А р Б), (5) (А р Б і = 1 А р Б), (6) (А р = 1 Б і Н
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В ; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г , 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Д. Критичні зауваження
глава трактату «Про тлумачення». - 3. М.) засумнівався в його (tertium поп datur. - 3. М.) общезначимости »" 8, щонайменше неадекватно представлений задум Стагирита, бо відносно буття у можливості він ніколи не сумнівався в необщезначімості цього принципу, але, що стосується буття насправді, він, навпаки, завжди підкреслював підвладність йому цього роду сущого. б. Вірно, що, по
- Розділ сорок перший
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава перша
дев'ята 1 Т. е. вид. - 270. Глава десята 1 Нездатність як якась позитивна характеристика. - 271. 2 Преходящность і пепреходящпость. - 271. 3 Реальний, одиничний людина була б преходящпм, а сам-по-собі-людина (як ідея) - неминущим. -
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У
- Глава перша
глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
дев'ята 1 Дотримуючись вченню Геракліта або вченню Парменіда. -521? Глава десята 1 По modus ponens. - 521., 2 Хибність антецедента імплікації пе фальсифікує імплікації. - 521. 8 Імплікація помилкова, якщо тільки її антецедент правдивий, а консеквент хибна. - 521. Глава одинадцята 1 Доводи ad hominem, а не ad rem. - 522. 2 Див «Перша аналітика», 53 b 7 - 8; 57 а 36
- Глава перша
и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
- Глава перша
1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
- Глава дванадцята 1
дев'ятнадцята 1 Порядок у здатності (потенція) чогось одного стати іншим, отого іншого - третім і т. д. Див прим. 2 до 1л. 1 кн.
- Глава перша
Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
|